46.“Доріжка слідів ніг”, її елементи та криміналістичне значення. Правила фіксації доріжки слідів ніг.

Значна кількість слідів ніг, що пов'язані єдиним механізмом утворення та напрямом, називається доріжкою слідів ніг, тобто коли сліди утворюють систему:

1) доріжка слідів повинна мати не менше 20 слідів і пряму лінію ходу (напрямку руху);

2) вимірювання мають здійснюватись на місці події, а потім на панорамному масштабному знімку;

3) вимірюють усі ознаки в кожному сліду, а потім обчислюють середнє арифметичне значення ознаки, що відображується в протоколі огляду місця події.

Саме з дотримання цих правил можна отримати відносно постійні результати вимірювань ознак локомоційних рухів людини.

Елементами доріжки слідів ніг є:

• розмах ніг, тобто довжина кроку правої та лівої ніг;

• поперечне розміщення ніг, що відображається в ширині кроку;

• поворот ступні навколо вертикальної осі ноги, що відображає кут розвороту ступінь;

• лінія ходи;

• лінія напряму ходи;

• кут кроку (лівого, правого).

Ці елементи вимірюють і визначають кількістю в сантиметрах і градусах.

Значення:

За елементами доріжки можна встановити приблизний зріст, стать особи, вік, функціональні особливості, нижні кінцівки, (професію, захворювання, аномалії рухового апарата), визначити як вона йшла (кроком, бігла); з багажем чи без нього тощо.

47. Сліди транспортних засобів, їх види, криміналістичне значення та правила їх фіксації.

Сліди транспортних засобів - це сліди, що відображають зовнішню будову окремих частин транспорту (протекторів, частин кузова тощо); віддалених під час розслідуваної події від транспортного засобу частини; речовини, що використовують­ся для експлуатації автомобіля тощо (гальмівна рідина, тосол, мастила), виявлені на місці цієї події.Сліди транспортних засобів стають об'єктами криміналіс­тичного дослідження, коли транспорт використовувався як предмет посягання; засіб учинення злочину або пересування пов'язаного зі вчиненням злочину, для вивезення викраденого, швидкого (негайного) переміщення злочинців, потерпілих, трупів і коли автотранспортом учинено кримінальну ДТП.До транспортних засобів у трасології відносять автомобілі, мотоцикли, мопеди, моторолери, велосипеди, трактори (коліс­ні, гусеничні), військово-транспортні засоби, рельсові, гужові, полозкові засоби пересування тощо.

Класифікація слідів транспортних засобів:За видом транспортного засобу:сліди самохідного транспорту;сліди несамохідного транспортуЗа видом механізмів, що залишили сліди:сліди ходової частини;сліди неходової частини. За видом ходової частини:сліди колісного транспорту сліди котіння (коліс, шин);сліди гусеничного транспорту - сліди тиснення;сліди полозкового транспорту - сліди ковзання. За характером слідосприймальної поверхні:об'ємні - утворюються на пластичних поверхнях (ґрунт, сніг);поверхневі (нашарування, відшарування; видимі та неви­димі, слабковидимі; забарвлені та безбарвні).Поверхневі за характером відображення:позитивні (відображають тільки виступаючу частину ма­люнка протектора);негативні (за рахунок нашарування бруду, що залишився у заглибинах протектора).За механізмом утворення:динамічні;статичні.За характером носія та відображення:сліди-відбитки;сліди-предмети;сліди-речовипи.

За місцем відображення у поєднанні зі слідоутворювальним об'єктом:

• сліди-відбитки, утворені на дорожньому покритті від ходо­вої частини колісного, гусеничного, полозкового транспорту, що утворилися під час руху чи стоянки транспорту;

• сліди-відбитки, утворені на різноманітних об'єктах не ходовими частинами, а іншими деталями транспортного засобу (бампером, крилами, радіатором, решіткою тощо);

• сліди-відбитки різних об'єктів матеріальної обстановки місця події, що утворилися на технічному засобі чи на декіль­кох технічних засобах;

• сліди-предмети (речовини), що відділилися від технічного засобу (деталі, інструменти, дрібні частини, паливно-мастильні матеріали тощо).

Є комплекс слідів транспортних засобів, які свідчать про оз­наки ходової частини транспорту:

• вид ходової частини;

• ширину колії;

• базу транспортного засобу;

• кількість осей та коліс;

• модель шин.

Слід одного колеса, трака, полоза називається біговою до­ріжкою.

Дві паралельно розташовані бігові доріжки утворюють колію.

Відстань між осями транспортного засобу називається базою, яка вимірюється між слідами передніх і задніх коліс, що утворюються на місці стоянки на м'якому ґрунті або під час розвороту із застосуванням заднього ходу.

Ширина колії - конструктивна ознака, що вимірюється між центрами доріжок, а якщо колія складається зі спарених дорі­жок,- від лінії відрахунку, проведеної між біговими доріжками, тобто між серединами кожної пари.

У біговій доріжці визначають:

• ширину протектора, тобто ширину малюнка, який утворив­ся у сліді;

• загальну ширину сліду - власне бігової доріжки, тобто від­стань між боковими межами сліду, залишеного колесом,- ши­рину шини;

• довжину кола шини - відстань між двома послідовними відтисками тієї самої ділянки шин, утвореними під час руху, (поділивши цю величину на число 3,14, можна визначити діа­метр колеса з шиною);

• глибину сліду - відстань між дном об'ємного сліду і площи­ною поверхні, на якій залишено слід.

Слід гальмування - це довжина бігової доріжки від початку гальмування транспорту до повної його зупинки.

Слід гальмування складається з двох частин; у першій відображається початок гальмування (переривчастий, оскіль­ки колесо повністю не заблоковане і продовжує обертатись), перегодом воно повністю припиняє обертатись і ковзає по до­розі, утворюючи другу частину сліду гальмування - слід ков­зання, який називається слід юза (це у випадку, якщо зупинка не здійснюється повністю заблокованими колесами від самого початку гальмування - тоді весь слід гальмування буде дина­мічним - юзом).

Шини розрізняють за розмірами, моделями й малюнком - це загальні ознаки.

Крім того, у слідах шин відображаються й окремі ознаки (відриви гуми, тріщини, розриви, ділянки зі зношеним малюн­ком протектора, латки тощо).

Сліди гусениць, а точніше - траків, із яких вони складаються, утворюються у вигляді двох смуг.

Відстань між їх центрами - ширина колії конкретного транс­портного засобу, що дозволяє визначити його тип і модель, а під час відображення у слідах трака та індивідуальних ознак - про­вести ідентифікацію транспортного засобу.

Сліди полозків - це сліди ковзання, як уже зазначалося. Тому вони характеризуються лише загальними ознаками: шириною колії саней (аеросаней), шириною полозків і жолоба (або план­ки), якщо вони є на полозках.

Індивідуальні особливості проявляються лише якщо є де­фекти полозків чи особливості конструкції.

Сліди неходової частини транспортного засобу утворюються: під час наїздів, зіткнень, перекидання транспортного засобу.

Ця особливість механізму утворення цих слідів передбачає можливість утворення слідів не тільки на слідосприймальному об'єкті (тобто на предметах навколишнього середовища), а й на самому транспортному засобі.мЦе, своєю чергою, є передумовою пошуку транспортного засо­бу, що покинув місце ДТП, і доказів його причетності до злочину.

Цьому ж сприяє виявлення на місці події відокремлених під час події часточок (відщепок деревини від борта кузова, улам­ків фарного скла, шматочків фарби тощо).

Виявлення слідів транспортного засобу: складності у вияв­ленні об'ємних слідів немає. Проблема з виявленням слабкови-димих поверхневих слідів. Виявляють їх у косому (під гострим кутом до поверхні) світлі.

Під час зіткнень рекомендовано оглядати обидва транспорт­ні засоби чи об'єкти: бампер, оздоблення передньої частини автомобіля (трактора тощо), поверхні капота, крил, лобового та оглядового скла, всі виступаючі частини.

Щоб виявити індивідуальні ознаки, наприклад, коліс, треба огля­нути слід кожного колеса на проміжку не менше двох його обертів (для шин легкого авто - це 4-6 м, а для вантажного - 6-12 м).

Вимірюваннями встановлюють розміри і розташування слі­дів щодо нерухомих орієнтирів (нанесених осьовою та розпо­дільних ліній, країв проїжджої частини, бордюрного каменя тротуару, стовпів на узбіччі тощо). Рекомендовано вимірювати: ширину колії, бігової доріжки, базу, довжину кола шини, галь­мівний шлях, довжину і ширину слідів вилитої гальмівної ріди­ни та інших речовин тощо.

Окремі, найбільш чіткі ділянки поверхневих слідів фото­графують або замальовують, а якщо можливо - моделюють (копіюють).

За наявності технічних засобів відбувається фотографуван­ня всієї ділянки зі слідами.

Одночасно, на випадок виникнення потреби проведення по­рівняльних досліджень, вилучають із місця події зразки Грунту, на якому залишено слід.

Сліди пошкоджень на технічних засобах, що виникають за різних видів ДТП, фіксують усіма можливими способами (фотографуванням, вимірюванням, описом, копіюванням, мо­делюванням, вилученням сліду в натурі разом із носієм).

Якщо на місці події знайдено сліди-речовини-предмети, то вилучають їх зразки, бажано зі слідоносіями, та упаковують у герметичну тару тощо.

Значення:За слідами транспортного засобу можна визначити:групову належність (тип, марку, модель); ототожнити транспортний засіб або його частину; встановити деякі обставини розслідуваної події (напрямок руху, довжину шляху гальмування, швидкість гальмування, механізм і характер ушкоджень та ін.).

Вивчення слідів дозволяє встановити: колію (відстань між середніми лініями слідів колес, встановлених на одній осі), базу (відстань між передньою та задньою осями), кількість осей та колес, ширину бігової доріжки, довжину кола колес.

Способи фіксації слідів транспортних засобів:

1) опис у протоколі; 2) фотографування; 3) виготовлення схем, замальовок; 4) копіювання; 5) виготовлення зліпків.У протоколі слідчого огляду необхідно зазначати: - місцезнаходження слідів і час їх виявлення; вид і стан ґрунту або покриття дороги, де виявлено сліди; - вид слідів (об’ємні, поверхневі); - кількість слідів, їх розташування між собою; - ширину кожного сліду; - глибину об’ємних слідів щодо поверхні дороги; - розмір колії; - форму малюнка протектора шин, їх розміри, індивідуальні особливості; - довжину сліду одного оберту колеса; - довжину шляху гальмування; - ознаки напямку руху; - ознаки шляху гальмування і ступінь його відображення.

Деякі правила:1) поверхневі сліди протектора можуть бути скопійовані на фотопапір або прошкурену листову гуму. 2) у випадку виявлення слідів на картоні, фанері, папері, одязі потерпілого вони вилучаються в натурі. 3) з об’ємних слідів транспортних засобів виготовляють гіпсові зліпки (зліпки повинні бути завдовжки 600—700 мм). 4) для фіксації окремих деталей використовують полімерні матеріали.