- •Передмова
- •Вступ у вікову психологію
- •Предмет і завдання вікової та педагогічної психології.
- •Методи вікової та педагогічної психології.
- •1. Предмет і завдання вікової та педагогічної психології.
- •2. Сучасні теоретичні концепції вікової та педагогічної психології.
- •1. Психоаналіз (3. Фрейд)
- •2. Біхевіорізм (Дж.Уотсон, Дж. Годфруа, к.Флейк-Хобсон, б.Скіннер).
- •3. Гуманістична психологія (к. Роджерс, а. Маслоу, в.Франкл,
- •4. Культурно-історична концепція л.С.Виготського
- •5. Психологія відношень (в.М.Мясищев)
- •3. Методи вікової та педагогічної психології.
- •Проблеми вікової періодизації психічного розвитку
- •1. Загальна характеристика розвитку психіки людини.
- •2. Основні умови психічного розвитку.
- •3. Взаємозв'язок навчання, виховання та розвитку психіки.
- •4. Роль діяльності у психічному розвитку дитини.
- •5. Рушійні сили розвитку психіки.
- •6. Проблеми вікової періодизації.
- •Раннє дитинство
- •Психіка новонародженої дитини.
- •Розвиток немовляти.
- •Розвиток дитини раннього віку.
- •Психіка новонародженої дитини.
- •Розвиток немовляти.
- •Розвиток дитини раннього віку.
- •Психологія дошкільника
- •Сюжетно-рольова гра як провідна діяльність.
- •Розвиток пізнавальних процесів дошкільника.
- •Сюжетно-рольова гра як провідна діяльність.
- •Розвиток пізнавальних процесів дошкільника.
- •Психологія молодшого школяра
- •1. Загальна характеристика початкового періоду шкільного життя дитини.
- •2. Психологічна характеристика готовності та адаптації дитини до навчання в школі.
- •Розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів.
- •4. Навчальна діяльність молодших школярів.
- •5. Особливості спілкування молодших школярів.
- •Психологія підлітка
- •1 . Загальна психологічна характеристика підліткового віку.
- •2. Особливості анатомо-фізіологічного розвитку підлітків.
- •3. Новоутворення в підлітковому віці.
- •4. Розвиток психічних процесів у підлітковий період.
- •5. Основні особливості спілкування підлітка з дорослими та однолітками.
- •Характеристика старшого шкільного віку
- •1. Загальна характеристика ранньої юності.
- •2. Спілкування та дружба в юнацькому віці.
- •3. Особливості юнацького кохання, підготовка до сімейного життя.
- •4. Формування особистості старшокласника.
- •5. Пізнавальні процеси і розумовий розвиток старшокласника, формування професійних інтересів.
- •Вік дорослості
- •1. Анатомо- фізіологічні особливості періоду дорослості.
- •2. Розвиток психічних процесів в період дорослості.
- •3. Психосоціальний розвиток дорослих.
- •4. Кризи віку дорослості.
- •Розділ 2. Педагогічна психологія Психологія навчання
- •1. Поняття научіння, навчання, учіння.
- •2. Рівні та типи научіння.
- •3. Загальна характеристика навчальної діяльності та її структури.
- •4. Чинники ефективності навчання.
- •5. Типи та види навчання.
- •6. Способи активізації навчальної діяльності школярів.
- •Психологія виховання і самовиховання як цілеспрямованого процесу формування особистості
- •1. Значення психологічних знань для побудови теорії виховання.
- •2. Психологічні механізми формування особистості.
- •3. Проблема управління вихованням.
- •4. Характеристика чинників ефективності виховної роботи.
- •5. Показники і критерії вихованості, їх психологічна природа.
- •6. Психологія самовиховання та перевиховання.
- •Психологія педагогічної діяльності і особистості вчителя
- •Професійно значущі якості особистості вчителя.
- •2. Педагогічні здібності вчителя та їх розвиток.
- •3. Стилі педагогічної діяльності та спілкування
- •Бар'єри педагогічної взаємодії
- •Список використаної літератури
Характеристика старшого шкільного віку
План
1. Загальна характеристика ранньої юності.
2. Спілкування та дружба в юнацькому віці.
3. Особливості юнацького кохання, підготовка до сімейного життя.
4. Формування особистості старшокласника.
5. Пізнавальні процеси і розумовий розвиток старшокласника, формування професійних інтересів.
Основні поняття
Юність, старший школяр, навчально-професійна діяльність, професійна орієнтація, самоосвіта, самовиховання, професійне та особистісне самовизначення, світогляд, юнацький максималізм.
1. Загальна характеристика ранньої юності.
У період ранньої юності дитина виявляється на порозі реального дорослого життя. Завершується фізичний ріст. Ріст тіла у висоту зменшується, збільшується його маса.
Соціальна ситуація розвитку. Юність - період стабілізації особистості. У зв'язку з ускладненням самосвідомості ускладнюється ставлення до себе та до інших; загострюється потреба юнацтва зайняти позицію якоїсь соціальної групи; з'являються дорослі ролі і обов'язки: старшокласники отримують паспорт, несуть відповідальність за правопорушення, з 17 років мають право вступити до шлюбу. Старшокласники визначаються з громадянською позицією, зумовленою появою нової соціальної ситуації „Я і суспільство".
Центральним новоутворенням є професійне і особистісне самовизначення - потреба юнаків зайняти внутрішню позицію дорослої людини, визначити себе в світі, тобто зрозуміти себе і свої можливості разом з усвідомленням себе як члена суспільства, свого місця і призначення у житті. Складаються основи наукового і громадянського світогляду, формується потреба в трудовій діяльності.
Основна спрямованість особистості - зосередження в майбутнє.
Сензитивний період для формування життєвих цінностей, світогляду.
Основне протиріччя - оцінка своїх можливостей і здібностей та відсутність засобів реалізації цих здібностей.
Провідний вид діяльності - навчально-професійна діяльність.
2. Спілкування та дружба в юнацькому віці.
Взаємовідносини в ранній юності стають складнішими, ніж у підлітковому віці. Одна з особливостей ранньої юності - перебудова взаємин з дорослими. Взаємини з дорослими стають більш рівними і менш конфліктними. Спілкування з дорослими відбувається на рівні довіри. Старшокласники хотіли б бачити в батьках друзів і порадників. Школярі потребують допомоги старших. У них виникає особливий інтерес до спілкування з дорослим, бо окремі питання вони взагалі не можуть обговорювати з однолітками, тому що їм не вистачає досвіду. Переважають такі теми спілкування з дорослими: вибір професії, життєві перспективи, навчання, взаємини з оточуючими, захоплення, питання моралі. Причому диференціюються теми, які обговорюються з батьком і матір'ю, залежно від їх компетентності. Старшокласники, незалежно від статі, більш відкриті з матір'ю, ніж з батьком. Спілкування з батьками ділиться на особисте і ділове.
Взаємини з учителями стають більш складними і диференційованими. В образі ідеального вчителя на перше місце виходять його індивідуальні людські якості - здатність зрозуміти, сердечність. На другому місці стоїть професійна компетентність, на третьому - уміння справедливо керувати. У старшокласників взаємини учителя і учнів будуються лише на основі взаєморозуміння і поваги один до одного.
Спілкування з ровесниками надзвичайно важливе в цей період. Воно виконує інші функції, ніж спілкування з дорослим. Спілкування з ровесниками відбувається на рівні сповіді. Воно має інтимно-особистісний характер. Взаємини діляться на дружні та товариські. Юнацька дружба виконує функцію психотерапії, підтримки, самоповаги. У цей період зростає вибірковість, відповідно зменшується кількість друзів. В основі прагнення до дружби лежить потреба в саморозкритті, розумінні іншого і себе іншим. Змістом такого спілкування є реальне життя: проблеми спільної навчальної діяльності, громадська робота, спільне дозвілля, розваги, спорт. У бажанні дружити з ровесником проявляється прагнення до рівноправного спілкування. Для ранньої юності характерною є ідеалізація друзів і самої дружби. Юнацька дружба не тільки схильна до сповіді, але й дуже емоційна. Часто навіть ті, хто мають друзів, переживають самотність через нездатність виразити у спілкуванні повноту почуттів.
Для розуміння відмінностей дружби дорослих людей від дружби юнацької важливо знати 3 моменти: у дорослих відносно завершене формування свідомості; більш розширена і диференційована сфера спілкування і діяльності; з'являються нові інтимні уподобання.
У юнака функція самосвідомості перебуває на першому місці, часто проявляється юнацький егоцентризм. Саме тому виникає потреба в психологічному дзеркалі, в сповіді, тоді як у дорослих спілкування має більш предметний характер. В юності дружба стоїть на першому місці, оскільки старшокласник ще не має сім'ї, професії тощо.
Спочатку друг - це двійник, потім - співрозмовник. Спочатку дружба відтісняє батьківський вплив, а потім їй самій доводиться потіснитися іншому почуттю - коханню. Емоційна напруженність дружби зменшується з появою кохання. Однак це почуття дуже часто підсилює потребу в другові, з яким можна порадитися, поділитися переживаннями.