Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вікова та педагогічна.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
641 Кб
Скачать
☆

Розділ 2. Педагогічна психологія Психологія навчання

План

  1. Поняття научіння, навчання, учіння.

  2. Рівні та типи научіння.

  3. Загальна характеристика навчальної діяльності та її структури.

  4. Чинники ефективності навчання.

  5. Типи та види навчання.

  6. Способи активізації навчальної діяльності школярів.

Основні поняття

Учіння, навчання, научіння, освіта, самоосвіта, проблемне навчання, оперантне научіння, вікарне научіння, формування знань і понять, прийоми розумової діяльності.

1. Поняття научіння, навчання, учіння.

Одне з основних завдань сучасної школи - зробити навчальний процес не тільки процесом засвоєння знань, ово­лодіння уміннями і навичками, а й процесом розвитку мислительних процесів та виховання особистості кожного учня, становлен­ня його творчої активності. У світлі цих завдань перед педа­гогічною психологією постають такі нагальні проблеми: підви­щення якості навчання; критерії і показники розумового розвит­ку дитини кожного вікового періоду; зміст, методи навчання; кон­троль і оцінка навчання; розвиток творчого мислення; формуван­ня уміння вчитися тощо.

Визначимося з основними поняттями, які будуть аналізува­тися в цьому розділі.

Научіння - процес і результат здобування індивідуального досвіду. Це поняття виникло в зоопсихолоії . Шляхом на­учіння може здобуватися будь-який досвід у людини і нові форми поведінки в тварин. Біхевіористи вважають, що існує єдиний ме­ханізм научіння в людини і тварини.

Вітчизняні психологи научіння у тварин трактують як інтен­сивний процес зміни вродженого видового досвіду і пристосуван­ня його до конкретних умов. Научіння в людини розглядають як пізнавальний процес засвоєння соціального досвіду практичної і теоретичної діяльності. Це стійка діяльність, що не виникає із без­посередньо вроджених фізіологічних реакцій організму.

Навчання - цілеспрямовано організоване научіння. Це про­цес взаємодії між тим, хто навчає і тим, кого навчають, наслідок чого з’являються знання, уміння, навички, здійснюється психічний і осо­бистіний розвиток учнів, цілеспрямована передача підростаючому поколінню інтелектуального і професійного досвіду.

Учіння - цілеспрямоване засвоєння соціального досвіду, це діяльність особистості, ціль якої - научіння; діяльність активна, гностична. Вона є зовнішньою (предметною, перцептивною, символічною) і внутрішньою (розумовою, мнемічною, перцептивною). Є первинне учіння (через проби і помилки) і вторинне, яке носить власне інтелектуальний характер.

Навчальна діяльність - це учіння школяра, що відбувається в умовах навчання. Навчальна діяльність формується в процесі навчання. Це один із основних видів діяльності особистості, спеціально спрямований на оволодіння способами предметних і пізнавальних дій, узагальнених за формою теоретичних знань. Учіння стає навчальною діяльністю, якщо учень у процесі здобування знань оволодіває но­вими способами навчальних дій, які випливають із самостійно по­ставлених навчальних завдань, засвоює прийоми самоконтролю і самооцінки своєї навчальної діяльності. Г. С. Костюк зазначає, що процес учіння як набування індивідуального досвіду відбувається через дії дитини. Учіння стає компонентом ігрової та початкової трудової діяльності дітей - дошкільників. Воно стає провідною діяльністю в житті більшості дітей, коли вони вступають до шко­ли. Учіння стає навчальною діяльністю в міру того, як складають­ся його цілі, завдання, зміст, мотиви, способи дій та їх результати. Усвідомлюючи й приймаючи цілі учіння, школяр стає суб'єктом навчальної діяльності.