- •Передмова
- •Вступ у вікову психологію
- •Предмет і завдання вікової та педагогічної психології.
- •Методи вікової та педагогічної психології.
- •1. Предмет і завдання вікової та педагогічної психології.
- •2. Сучасні теоретичні концепції вікової та педагогічної психології.
- •1. Психоаналіз (3. Фрейд)
- •2. Біхевіорізм (Дж.Уотсон, Дж. Годфруа, к.Флейк-Хобсон, б.Скіннер).
- •3. Гуманістична психологія (к. Роджерс, а. Маслоу, в.Франкл,
- •4. Культурно-історична концепція л.С.Виготського
- •5. Психологія відношень (в.М.Мясищев)
- •3. Методи вікової та педагогічної психології.
- •Проблеми вікової періодизації психічного розвитку
- •1. Загальна характеристика розвитку психіки людини.
- •2. Основні умови психічного розвитку.
- •3. Взаємозв'язок навчання, виховання та розвитку психіки.
- •4. Роль діяльності у психічному розвитку дитини.
- •5. Рушійні сили розвитку психіки.
- •6. Проблеми вікової періодизації.
- •Раннє дитинство
- •Психіка новонародженої дитини.
- •Розвиток немовляти.
- •Розвиток дитини раннього віку.
- •Психіка новонародженої дитини.
- •Розвиток немовляти.
- •Розвиток дитини раннього віку.
- •Психологія дошкільника
- •Сюжетно-рольова гра як провідна діяльність.
- •Розвиток пізнавальних процесів дошкільника.
- •Сюжетно-рольова гра як провідна діяльність.
- •Розвиток пізнавальних процесів дошкільника.
- •Психологія молодшого школяра
- •1. Загальна характеристика початкового періоду шкільного життя дитини.
- •2. Психологічна характеристика готовності та адаптації дитини до навчання в школі.
- •Розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів.
- •4. Навчальна діяльність молодших школярів.
- •5. Особливості спілкування молодших школярів.
- •Психологія підлітка
- •1 . Загальна психологічна характеристика підліткового віку.
- •2. Особливості анатомо-фізіологічного розвитку підлітків.
- •3. Новоутворення в підлітковому віці.
- •4. Розвиток психічних процесів у підлітковий період.
- •5. Основні особливості спілкування підлітка з дорослими та однолітками.
- •Характеристика старшого шкільного віку
- •1. Загальна характеристика ранньої юності.
- •2. Спілкування та дружба в юнацькому віці.
- •3. Особливості юнацького кохання, підготовка до сімейного життя.
- •4. Формування особистості старшокласника.
- •5. Пізнавальні процеси і розумовий розвиток старшокласника, формування професійних інтересів.
- •Вік дорослості
- •1. Анатомо- фізіологічні особливості періоду дорослості.
- •2. Розвиток психічних процесів в період дорослості.
- •3. Психосоціальний розвиток дорослих.
- •4. Кризи віку дорослості.
- •Розділ 2. Педагогічна психологія Психологія навчання
- •1. Поняття научіння, навчання, учіння.
- •2. Рівні та типи научіння.
- •3. Загальна характеристика навчальної діяльності та її структури.
- •4. Чинники ефективності навчання.
- •5. Типи та види навчання.
- •6. Способи активізації навчальної діяльності школярів.
- •Психологія виховання і самовиховання як цілеспрямованого процесу формування особистості
- •1. Значення психологічних знань для побудови теорії виховання.
- •2. Психологічні механізми формування особистості.
- •3. Проблема управління вихованням.
- •4. Характеристика чинників ефективності виховної роботи.
- •5. Показники і критерії вихованості, їх психологічна природа.
- •6. Психологія самовиховання та перевиховання.
- •Психологія педагогічної діяльності і особистості вчителя
- •Професійно значущі якості особистості вчителя.
- •2. Педагогічні здібності вчителя та їх розвиток.
- •3. Стилі педагогічної діяльності та спілкування
- •Бар'єри педагогічної взаємодії
- •Список використаної літератури
3. Взаємозв'язок навчання, виховання та розвитку психіки.
Л. С. Виготський висунув положення про провідну роль навчання в психічному розвитку Процеси навчання і розвитку не збігаються. Між ними існує складний взаємозв'язок, який змінюється в процесі життя. Коли вища психічна функція формується в спільній діяльності з дорослим, вона знаходиться в зоні найближчого розвитку. Це сфера ще не дозрілих, а тільки дозріваючих психічних процесів. Вона визначається змістом тих завдань, які дитина не може вирішити самостійно, але вже вирішує за допомогою дорослого. Можливості навчання визначаються зоною його найближчого розвитку. Зона актуального розвитку визначається змістом тих задач, які дитина може вирішити самостійно. Навчання не повинно відриватися від розвитку дитини. Водночас навчання, опираючись на досягнутий дитиною рівень розвитку, повинно йти попереду його. Тільки те навчання буде правильним, яке знаходиться попереду розвитку. Отже, не будь-яке навчання, а лише правильно організоване, веде за собою розвиток. Педагогіка, за словами Л. С. Виготського, повинна орієнтуватися не на вчорашній, а на завтрашній день дитячого розвитку. Тільки тоді вона зуміє в процесі навчання викликати до життя ті процеси розвитку, які зараз лежать у зоні найближчого розвитку.
4. Роль діяльності у психічному розвитку дитини.
О. М. Леонтьев розробив теорію діяльності. У психології навіть існує діяльнісний підхід до вирішення багатьох психолого-педагогічних проблем. У центрі уваги діяльнісного підходу знаходиться принцип єдності діяльності та свідомості. Суть цього принципу полягає в тому, що діяльність розглядається:
1) як умова виникнення, чинник формування і об'єкт застосування свідомості;
2) як форма активності свідомості;
3) як регулятор поведінки і дій людини.
У вивченні розвитку психіки дитини необхідно виходити з аналізу розвитку її діяльності. У свою чергу розвиток діяльності залежить від наявних життєвих умов. О. М. Леонтьєв розкриває значення і механізми впливу діяльності на дитячий розвиток. Він вважає, що варто говорити про залежність розвитку психіки не від діяльності взагалі, а від провідної діяльності. Кожна стадія психічного розвитку характеризується певним, провідним на даному етапі типом діяльності. Провідний тип діяльності не виключає ролі інших видів. Ознакою переходу від однієї стадії до іншої є зміна провідного типу діяльності. О. М. Леонтьєв вважає, що дитина не тільки змінює своє місце в системі суспільних відносин, а й усвідомлює їх. Це впливає на зміну мотивації - виникає новий вид діяльності.
Провідна діяльність - це діяльність, розвиток якої і зумовлює основні зміни в психічних процесах і психічних особливостях особистості дитини на певній стадії її розвитку. Провідна діяльність має такі ознаки:
1) у її формі виникають і всередині якої диференціюються інші, нові види діяльності;
2) у ній формуються, або перебудовуються окремі психічні процеси;
3) від неї залежать основні психологічні зміни особистості і дитини в певний період часу.
Є дві сторони існування діяльності:
1) предметна (практична і пізнавальна) діяльність, у процесі якої дитина засвоює знання;
2) діяльність, спрямована на засвоєння мотивів і норм відносин між людьми, в процесі якої людина віддає частинку свого "Я".
Ці сторони діяльності формують різні новоутворення. Так, діяльність системи "дитина - суспільний предмет" формує інтелектуальну активність людини та дає орієнтацію в предметному світі. Діяльність системи "дитина - суспільний дорослий" спрямована на розвиток мотиваційної сфери особистості, на формування її соціальної активності.
Є шість типів провідної діяльності: безпосередньо емоційне спілкування, предметно-маніпулятивна діяльність, рольова гра, навчальна діяльність, інтимно-особистісне спілкування, навчально-професійна діяльність.
Б.Г.Ананьев вважає, що є лише два види діяльності - пізнання і спілкування, які мають велике значення для розвитку людини на всіх етапах онтогенезу. Всі форми гри є тими або іншими інтеграціями елементів пізнання і спілкування.