Завдання

• Користуючись рекомендованою літературою, письмово обґрунтуйте сутність інструментального та якісного підходів до розуміння юридичної техніки та назвіть їх представників.

• Користуючись рекомендованою літературою, письмово порівняйте, які види юридичної техніки виділяють учені І. Д. Шутак та Т. В. Кашаніна.

• Користуючись рекомендованою літературою, наведіть приклади п’яти різних дефініцій «юридична техніка» із зазначенням науковців, які їх обґрунтували.

Інформаційні джерела: 1, 55, 56, 65, 79, 93, 100, 121, 125, 131, 139, 160, 167

* * *

Тема 3. Поняття і сутність правотворчості

Основні терміни та поняття: правотворчість, законотворчість, підзаконна правотворчість, локальна нормотворчість місцевого самоврядування, пряма безпосередня правотворчість, договірна нормотворчість, корпоративна правотворчість, стадії правотворчого процесу, правова експертиза проектів нормативно-правових актів.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

Починаючи вивчення теми, слід виходити з того, що традиційно правотворчість розглядається як організаційно оформлена процедурна діяльність державних органів зі створення норм права чи з визнання правовими вже сформованих, діючих у суспільстві правил поведінки. Відповідно у сучасній юридичній науці сформувалась думка, згідно з якою правотворчість − це процес пізнання й оцінювання правових потреб суспільства і держави, формування і прийняття нормативно-правових актів уповноваженими суб’єктами в межах відповідних процедур. Правотворчість являє собою початкову ланку правового регулювання.

Слід врахувати, що детально розглянута студентами класифікація нормативно-правових актів, що видаються державними органами, допоможе їм систематизувати знання про правотворчий процес. Так за суб’єктами видання нормативно-правові акти поділяються на закони, укази, постанови, інструкції тощо. Окремо слід виділяти корпоративну правотворчість, яка певною мірою зустрічається у різних організаціях, але найбільш виразно вона представлена у підприємницьких корпораціях (організаціях, заснованих на об’єднанні капіталів).

На сучасному етапі розвитку правотворчість виявляється насамперед як видання нормативно-правових актів державними та іншими уповноваженими органами або як прийняття нормативно-правового акта безпосередньо населенням шляхом референдуму. У деяких сучасних країнах однією з форм правотворчості є видання судового прецеденту.

Опрацьовуючи тему, слід проаналізувати, на базі яких принципів здійснюється правотворча діяльність сучасних цивілізованих держав, виходячи з розуміння того, що принципи представляють її ідейну та організаційну основу, визначають сутність, характерні риси і загальний напрям цієї діяльності. Відповідно потрібно проаналізувати принцип демократизму, законності, гуманізму, науковості, виконуваності, системності, професіоналізму, технічної досконалості.

Будь-який процес, у тому числі правотворчий, проходить у певних формах і може бути поділений на стадії (етапи). Розглядаючи окрему стадію правотворчого процесу, слід визначати її як самостійний етап процедурних дій із формування державної волі, організаційно відокремлений комплекс тісно пов’язаних між собою дій, що спрямовані на створення нормативно-правового акта.

Почергово потрібно проаналізувати зміст стадій правотворчого процесу, до яких належать: 1) вивчення, аналіз суспільних явищ і процесів, виявлення потреби правової регламентації; 2) визначення виду органів, суб’єктів, уповноважених приймати правові рішення, та види нормативно-правових актів; 3) ухвалення рішення про підготовку нормативно-правового акта; 4) розробка концепції, ідеї, аналізу майбутнього нормативно-правового акта; 5) підготовка проекту нормативно-правового акта − розробником, робочою групою, органом; 5) попередній розгляд проекту нормативно-правового акта; 6) розгляд проекту нормативно-правового акта відповідним органом з дотриманням необхідних процедур; 7) прийняття нормативно-правового акта, його оформлення, підписання, опублікування, набуття юридичної чинності.

Для детальнішого ознайомлення із сутністю правотворчості студентам слід розглянути її класифікацію. Так, залежно від способу встановлення норм права розрізняють три способи правотворчості:1) безпосередня діяльність уповноважених державних органів; 2) санкціонування державними органами норм, що склалися незалежно від них у вигляді правового звичаю або вироблені недержавними організаціями (наприклад, кооперативами, громадськими організаціями); 3) безпосередня правотворчість народу, проведена у формі всенародного голосування (референдуму). За юридичною силою та суб’єктами виділяють п’ять основних видів правотворчості: законотворчість, підзаконна правотворчість, локальна нормотворчість місцевого самоврядування (муніципальне право), пряма безпосередня правотворчість та договірна нормотворчість.

Студентам слід зупинитися на вивченні основних правил підготовки нормативно-правового акта (далі – НПА). Виходячи з того, що структура та письмовий виклад НПА повинні відповідати таким критеріям техніки юридичного письма як внутрішня узгодженість, логічна побудова, відповідність нормативній формі державної мови, слід зупинитися на змістовній характеристиці цих вимог.

Вагоме значення у процесі правотворчості відводиться правовій експертизі проектів нормативно-правових актів. Тому необхідно з’ясувати, у чому полягає особливість експертизи законопроектів, проведення якої доручається висококваліфікованим фахівцям у сфері правознавства. При цьому потрібно брати до уваги, що мета юридичної експертизи полягає у аналізі законопроекту з точки зору відповідності правовим принципам, правильності використання правових категорій, визначенні співвідношення з іншими нормативно-правовими актами, забезпеченні системності законодавства, обґрунтуванні форми нормативно-правового акта, визначенні відповідності положень проекту сучасним досягненням правової науки та юридичної практики, дотриманні різних правил юридичної техніки. Правова експертиза – це дослідження, що проводиться експертом на підставі рішення або за дорученням уповноважених на те осіб, або без такого, але через пряму вказівку нормативно-правових актів, засноване на застосуванні спеціальних знань з метою використання його результатів в юридичній діяльності та полягає у наданні певного документа у вигляді висновку даної експертизи.

Здійснення правової експертизи є необхідною умовою державної реєстрації нормативно-правового акта. Студентам потрібно опрацювати Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731, відповідно до якого державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, антикорупційної експертизи, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Розглянувши особливості правової експертизи, слід зупинитися і на з’ясуванні інших видів експертиз, зокрема, політологічної, корупційної, гендерної, логічної, лінгвістичної, внутрішньої, громадської.

ПЛАН ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

• Поняття, види правотворчості. Загальна характеристика правотворчого процесу.

• Концепція нормативно-правового акта.

• Поняття, зміст та види правової експертизи проектів нормативно-правових актів.

• Основні правила підготовки нормативно-правового акта.

ПЛАН ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

• Поняття й ознаки правотворчості.

• Види правотворчості.

• Правотворчий процес і вимоги до правових актів.

• Правова експертиза проектів нормативно-правових актів.

САМОСТІЙНА РОБОТА

• Правила оформлення посилань у нормативно-правових актах. Правила внесення змін та доповнень до нормативно-правових актів.

• Опублікування нормативних актів: значення, терміни, офіційні і неофіційні джерела, мова, обмежувальні грифи.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Скласти термінологічний словник до теми.

Тести

• Визначення: «... – це діяльність зі створення (зміни чи скасування) норм права» відповідає поняттю:

• правозастосування;

• правореалізація;

• правотворчість;

• немає правильної відповіді.

• Визначення: «... – це абстрактна узагальнена ідея, побудована на основі досвіду або на суто світоглядній основі, покладена в якості стержня нормативно-правового акта» відповідає поняттю:

• основа нормативно-правового акта;

• зміст нормативно-правового акта;

• концепція нормативно-правового акта;

• обґрунтування нормативно-правового акта.

• Внутрішньо притаманна формі законодавства та змісту сукупність соціальних та юридичних властивостей, що обумовлюють його придатність задовольняти певні потреби суспільства, – це:

• стиль законодавства;

• мова права;

• функції законодавства;

• якість законодавства.

• Визначення: «... – це складова механізму демократичного управління державою, який передбачає проведення інститутами громадянського суспільства оцінки діяльності органів влади, проектів рішень, що вони виробляють, ефективності прийняття і виконання ними рішень, підготовку пропозицій щодо розв’язання суспільно значущих проблем для їх врахування» відповідає поняттю:

• громадські слухання;

• громадська експертиза актів;

• громадський нагляд;

• немає правильної відповіді.

• Аналіз законопроекту з точки зору дотримання різних правил юридичної техніки, які в основному стосуються: змісту (в тому числі концепції) законопроекту; його структури; логіки побудови; мови викладу норм права, – це:

• юридична мова;

• юридична експертиза;

• юридична техніка;

• нормопроектування.

• Експертиза, суть якої полягає у перевірці відповідності законопроекту нормам сучасної української мови з урахуванням функціональних стилістичних особливостей законів, – це:

• логічна експертиза;

• правова експертиза;

• лінгвістична експертиза;

• політологічна експертиза.

• Експертиза нормативно-правового акта, яка повинна дати відповідь на питання, чи не порушені логічні правила юридичної техніки, – це:

• логічна експертиза;

• правова експертиза;

• лінгвістична експертиза;

• політологічна експертиза.

• Громадська експертиза проектів нормативно-правових актів проводиться відповідно до вимог Закону України:

• «Про громадські об’єднання»;

• «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»;

• «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності»;

• «Про політичні партії в Україні».

• Нормотворча діяльність уповноважених органів держави, яка здійснюється за дорученням вищого представницького органу державної влади, - це:

• прецедентна правотворчість;

• делегована правотворчість;

• локальна правотворчість;

• підзаконна правотворчість.

• До загальних логічних правил у правотворчості не належать:

• різний підхід до розуміння термінів;

• узгодженість різних частин правового документа;

• узгодженість різних правових документів;

• відсутність протиріч між частинами правового документа.

• До загальних логічних правил у правотворчості не належать:

• відсутність протиріч між частинами правового документа;

• наявність протиріч між різними правовими документами;

• послідовність розумових операцій, використовуваних при побудові правових актів;

• переконливість правових документів.

• Принцип правотворчої діяльності, який передбачає участь у розробці правотворчих рішень кваліфікованих фахівців відповідних галузей – це:

• принцип системності;

• принцип науковості;

• принцип професійності;

• принцип спеціалізації.

• Принцип правотворчої діяльності, який вимагає спрямованості правотворчого акта на всебічне забезпечення захисту прав і свобод особи, на максимально повне задоволення її духовних і матеріальних потреб, – це:

• принцип виконуваності;

• принцип гуманізму;

• принцип демократизму;

• немає правильної відповіді.

• Правотворча діяльність сучасних цивілізованих держав здійснюється на базі таких основних принципів:

• принцип законності;

• принцип демократизму;

• принцип системності;

• усі відповіді є правильними.

• Правотворча діяльність сучасних цивілізованих держав здійснюється на базі таких основних принципів:

• принцип гуманізму;

• принцип системності;

• принцип виконуваності;

• усі відповіді є правильними.

• Виділяють такі види правотворчості за юридичною силою та суб’єктами:

• законотворчість;

• підзаконна правотворчість;

• пряма безпосередня правотворчість;

• усі відповіді є правильними.

• Виділяють такі види експертиз нормативно-правових актів:

• логічна;

• інтерпретаційна;

• систематизуюча;

• політологічна;

• лінгвістична.

• Основна частина нормативно-правового акта має такі структурні елементи:

• розділи;

• підрозділи;

• глави;

• статті;

• параграфи.

• Загальна структура нормативно-правового акта включає такі елементи:

• назва акта;

• преамбула;

• вступ;

• основна частина;

• висновки.

• Виділяють такі види правотворчості за формою участі у ній держави:

• безпосередня правотворчість;

• санкціонована правотворчість;

• систематизаційна правотворчість;

• делегована правотворчість;

• поточна правотворчість.