Завдання

1. Під час подальшого провадження досудового розслідування підозрюваний Зайчук О. В. захворів тяжкою хворобою, що перешкоджала його участі у кримінальному провадженні. Відповідно до витребуваних слідчим медичних документів і висновку лікарів Зайчук О. В. дійсно потребував довготривалого стаціонарного лікування.

За умовами ситуації потрібно:

1) скласти постанову про виділення матеріалів досудового розслідування;

2) скласти постанову про зупинення досудового розслідування;

3) скласти постанову про відновлення досудового розслідування.

2. До міліції звернувся з усною заявою про вчинене кримінальне правопорушення Кальченко С. П. 1975 року народження, який проживає сам в однокімнатній квартирі і повідомив, що, прийшовши 3 липня додому після роботи, він виявив відкритими вхідні двері квартири, а також відсутність деяких речей, які йому належать, зокрема, шкіряної куртки та наручного годинника «Casio», а також грошей у сумі 5500 грн. Хто міг вчинити цей злочин, він не знає і нікого не підозрює.

Заява Кальченка С. П. про вчинене кримінальне правопорушення була прийнята та зареєстрована. Проведеним оглядом місця події було встановлено, що невідомі проникли до квартири шляхом зламу замка вхідних дверей. З місця події були вилучені відбитки пальців рук, серцевина замка зі слідами зламу.

Цього самого дня до міліції звернулась Мельничук О. В. (матір Кальченка С. П.) із заявою про визнання її потерпілою у цьому кримінальному провадженні, зважаючи на те, що її син має багато роботи, часто виїжджає у закордонні відрядження і вона хоче відстоювати його інтереси у процесі.

За умовами ситуації потрібно:

1) скласти протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення;

2) скласти довідку потерпілому про прийняття та реєстрацію заяви;

3) скласти протокол огляду місця події;

4) внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

5) скласти повідомлення прокуророві про початок досудового розслідування;

6) скласти і вручити потерпілому пам’ятку про його процесуальні права та обов’язки;

7) процесуально оформити вирішення заяви Мельничук О. В. (матері Кальченка С. П.).

Інформаційні джерела: 5, 6, 13, 51, 52, 55, 56, 94, 96, 97, 104, 105, 108, 109, 111, 113, 115, 116, 117, 118, 132, 133, 136, 140, 142.

* * *

Тема 17. Юридична техніка процесуальних актів конституційного судочинства

Основні терміни та поняття: конституційне звернення, конституційне подання, рішення Конституційного Суду України, висновок Конституційного Суду України.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

Починаючи вивчення теми, слід пригадати, що звернення до Конституційного Суду може бути у формі конституційного подання або конституційного звернення.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 року громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи є суб’єктами права на конституційне звернення щодо офіційного тлумачення Конституції та Законів України. Конституційне звернення повинно відповідати вимогам, встановленим Законом України «Про Конституційний Суд України» щодо форми, змісту та підстав для такого звернення. Недотримання заявником хоча б однієї з цих вимог є підставою для відмови у прийнятті до розгляду конституційного звернення.

Згідно статті 42 Закону конституційне звернення – це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Єдиною підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції або законів України судами України (загальної юрисдикції), іншими органами державної влади, якщо суб’єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94 Закону).

Типовою помилкою, якої припускаються суб’єкти права на конституційне звернення, є прохання «розтлумачити» (роз’яснити) не суть норми, а порядок практичного її застосування, тобто показати, як, коли, яким чином має діяти той чи інший суб’єкт права в конкретних правових ситуаціях відповідно до вимог правової норми. Конституційний Суд України кваліфікує такі випадки як прохання консультації щодо правозастосування; при цьому він виходить з того, що «офіційне тлумачення і застосування правових норм є різними видами юридичної діяльності. Офіційним тлумаченням вважається діяльність компетентного органу державної влади щодо з’ясування і роз’яснення волі законодавця, матеріалізованої в нормі права (усвідомлення та роз’яснення смислу норм права з метою найбільш правильної їх реалізації). Правозастосовна діяльність полягає в індивідуалізації правових норм щодо конкретних суб’єктів і конкретних випадків, тобто в установленні фактичних обставин справи і підборі правових норм, які відповідають цим обставинам. Пошук та аналіз таких норм з метою їх застосування до конкретного випадку є складовою правозастосування. Надання консультацій чи роз’яснень з цього приводу не належить до повноважень Конституційного Суду України» (Ухвали КСУ від 31 березня 2010 року № 15-у/2010, від 8 лютого 2011 року № 3-у/2011).

Слід звернути увагу, що суб’єкти права на конституційне звернення не наділені правом порушувати перед Конституційним Судом України питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) актів, визначених у частині першій статті 150 Конституції України, а саме: законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів АРК (Ухвала КСУ від 7 квітня 2009 року № 18-у/2009). Також безпідставними у конституційних зверненнях є і вимоги перевірити на відповідність Конституції України відомчі правові акти (накази, інструкції тощо), а також правові акти індивідуального значення (зокрема, рішення судів загальної юрисдикції). Перевірка таких актів на відповідність Конституції України до повноважень Конституційного Суду України не належить.

Подаючи до Конституційного Суду України конституційні звернення, громадяни мають усвідомлювати, що ці клопотання опрацьовуються у Конституційному Суді України відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України», а не відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Необхідно чітко розуміти різницю між конституційним зверненням (його предметом є положення Конституції чи законів України, що потребують офіційного тлумачення) та звичайними зверненнями – заявою, запитом, скаргою, предметом яких можуть бути інші питання діяльності Конституційного Суду України. Громадяни на підставах та в порядку, визначених Законом України «Про звернення громадян», можуть звернутися до Конституційного Суду України зі звичайною заявою, скаргою, запитом, які будуть розглянуті в порядку, визначеному цим законом. Однак, якщо ці звернення матимуть назву «конституційне звернення», громадянину надсилається повідомлення Секретаріату Конституційного Суду України про невідповідність вимогам Закону України «Про Конституційний Суд України» такого звернення.

Від конституційного звернення слід відрізняти конституційне подання, під яким розуміють письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання неконституційним правового акта (його окремих положень), про визначення конституційності міжнародного договору або необхідності офіційного тлумачення Конституції України та інших законів. Суб’єктами права щодо конституційного подання є: Президент України; не менш ніж 45 народних депутатів України; Верховний Суд України; уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

За результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституційний Суд України на пленарних засіданнях, де головує Голова Конституційного Суду, приймає рішення. Він може визнати правовий акт неконституційним повністю або в окремій його частині.

Разом з тим, Конституційний Суд України дає висновки у справах з питань: 1) офіційного тлумачення Конституції та законів України; 2) про відповідність Конституції України чинним міжнародним договорам України та тим міжнародним договорам, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди щодо їх обов’язковості; 3) про дотримання конституційної процедури розслідування та розгляду справи про усунення Президента України з посади в порядку імпічменту.

Як висновки, так і рішення Конституційного Суду повинні бути письмово мотивованими, обов’язково підписуються (не пізніше семи днів після прийняття рішення чи дачі висновку) кожним суддею, незалежно від того, голосував суддя «за» чи «проти».

Якщо суддя Конституційного Суду має свою окрему думку, коли приймається рішення чи дається висновок Конституційним Судом, то він зобов’язаний у письмовій формі викласти її та обов’язково додати до рішення або висновку, які публікуються у «Віснику Конституційного Суду України» та інших офіційних виданнях України.

Як у рішенні, так і у висновку Конституційного Суду України обов’язково повинні бути відображені такі дані: а) найменування рішення (висновку), дата, місце прийняття (дачі), його номер; б) персональний склад суддів Конституційного Суду, які брали участь у розгляді справи; в) зміст конституційного подання, конституційного звернення; г) перелік учасників судового засідання; д) положення Конституції України, якими керувався Конституційний Суд при прийнятті рішення чи дачі висновку; е) мотивувальна частина рішення (висновку); є) резолютивна частина рішення (висновку); ж) обов’язкове зазначення того, що рішення (висновок) є остаточним і оскарженню не підлягає.

При прийнятті рішення Конституційного Суду в змісті обов’язково вказується повна назва, дата прийняття, порядковий номер, яким органом, посадовою особою прийнято правовий акт, конституційність якого розглядається.

ПЛАН ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

• Поняття, підстава, зміст та форма конституційного звернення громадян та юридичних осіб до Конституційного Суду України.

• Конституційне подання та вимоги до його складання і оформлення.

• Рішення і висновки Конституційного Суду України.

САМОСТІЙНА РОБОТА

• Основні положення Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 р.

• Відповідність рішень і висновків Конституційного Суду України вимогам юридичної техніки.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Скласти термінологічний словник до теми.

Тести

• Визначення: «... – це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи» відповідає поняттю:

• конституційне подання;

• конституційне звернення;

• прохання;

• заява.

• Визначення: «... – це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам Конституції України, конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України» відповідає поняттю:

• конституційне подання;

• конституційне звернення;

• прохання;

• заява.

• Конституційне подання, документи та інші матеріали до нього подаються:

• у одному примірнику;

• у двох примірниках;

• у трьох примірниках;

• немає правильної відповіді.

• Конституційне звернення, документи та інші матеріали до нього подаються:

• у одному примірнику;

• у двох примірниках;

• у трьох примірниках;

• немає правильної відповіді.

• Суб’єктами права на конституційне звернення щодо офіційного тлумачення Конституції та Законів України є:

• громадяни України;

• іноземці та особи без громадянства;

• юридичні особи;

• усі відповіді є правильними.

• Громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи є суб’єктами:

• конституційного звернення;

• конституційного подання;

• конституційного звернення та конституційного подання;

• немає правильної відповіді.

• Конституційне звернення повинно відповідати вимогам, встановленим:

• Законом України «Про судоустрій і статус суддів»;

• Законом України «Про Конституційний Суд України»;

• Законом України «Про звернення громадян»;

• Кодексом адміністративного судочинства.

• Конституційне звернення суб’єкт, права якого порушено, вносить:

• лише за своїм підписом;

• за своїм підписом або підписом представника;

• за підписом представника;

• немає правильної відповіді.

• Конституційне звернення повинно відповідати таким вимогам:

• щодо змісту конституційного звернення;

• щодо підстави конституційного звернення;

• щодо форми конституційного звернення;

• усі відповіді є правильними.

• Формами звернення до Конституційного Суду України є:

• конституційне подання та конституційне звернення;

• клопотання та конституційне звернення;

• заява та конституційне подання;

• скарга та конституційне звернення.

• Єдиною підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України є:

• вирішення питання відповідності Конституції України (конституційності) законів;

• вимога перевірити на відповідність Конституції України відомчі правові акти;

• вимога перевірити на відповідність Конституції України правові акти індивідуального значення;

• наявність неоднозначного застосування положень Конституції або законів України судами загальної юрисдикції, іншими органами державної влади, якщо суб’єкт звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод.

• Конституційне звернення надсилається до Конституційного Суду України:

• тільки як поштова кореспонденція;

• тільки у вигляді подання безпосередньо до Секретаріату Суду;

• як поштова кореспонденція або подається безпосередньо до Секретаріату Суду;

• немає правильної відповіді.

• У випадку відмови у прийнятті конституційного звернення особа має право звернутися до Конституційного Суду України:

• з апеляційною скаргою;

• з касаційною скаргою;

• з протестом;

• зі скаргою непогодження з повідомленням щодо неприйняття конституційного звернення.

• У конституційному зверненні обов’язково зазначаються:

• прізвище, ім’я, по-батькові громадянина, його домашня адреса, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;

• відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;

• обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції та/або законів України;

• усі відповіді є правильними.

• У конституційному зверненні обов’язково зазначаються (вказати неправильну відповідь):

• прізвище, ім’я, по-батькові громадянина, його домашня адреса, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;

• відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;

• зміст позовних вимог;

• статті (окремі положення) Конституції та/або законів України, тлумачення яких має дати Конституційний Суд України.

• У конституційному зверненні обов’язково зазначаються (вказати неправильну відповідь):

• прізвище, ім’я, по-батькові громадянина, його домашня адреса, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;

• відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;

• повний текст Конституції та/або законів України, тлумачення яких має дати Конституційний Суд України;

• обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції та/або законів України.

• Суб’єктами права на конституційне звернення щодо офіційного тлумачення Конституції та Законів України є:

• громадяни України;

• інші особи за дорученням суб’єктів, чиї права порушені.

• іноземці та особи без громадянства;

• юридичні особи;

• усі відповіді є правильними.

• Суб’єкт права на конституційне звернення може доручити уповноваженому представнику представляти свої інтереси в конституційному провадженні на підставі такого документу:

• довіреності;

• доручення;

• договору про надання правової допомоги;

• усі відповіді є правильними.

• У конституційному зверненні обов’язково зазначаються:

• прізвище, ім’я, по-батькові громадянина, його домашня адреса, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;

• відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;

• зміст позовних вимог;

• статті (окремі положення) Конституції та/або законів України, тлумачення яких має дати Конституційний Суд України;

• усі відповіді є правильними.

• У конституційному зверненні обов’язково зазначаються:

• прізвище, ім’я, по-батькові громадянина, його домашня адреса, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;

• ціна позову щодо вимог майнового характеру;

• обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції та/або законів України.

• дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб’єкти права на конституційне звернення;

• повний текст законів України, тлумачення яких має дати Конституційний Суд України.