- •6.030401 «Правознавство», 6.030401і «Правознавство»
- •Програма навчальної дисципліни
- •Змістовий модуль 1 Юридична техніка
- •Тема 1. Загальна характеристика правової регламентації роботи з юридичними документами
- •Тема 2. Юридична техніка як галузь наукових знань
- •Тема 3. Поняття і сутність правотворчості
- •Тема 4. Законодавча техніка
- •Тема 5. Правила формування змісту нормативно-правового акта. Структурні та формальні (реквізитні) правила
- •Тема 7. Юридичні конструкції та презумпції
- •Тема 8. Юридичні фікції, аксіоми, преюдиції, символи та застереження як специфічні засоби юридичної техніки
- •Тема 9. Техніка систематизації юридичних документів
- •Тема 6. Мова нормативно-правового акта. Юридична термінологія
- •Тема 10. Правореалізаційна і правозастосовна техніка
- •Тема 11. Техніка тлумачення норм права
- •Тема 12. Правотворчі та правозастосовні помилки
- •Змістовий модуль 2 Складання процесуальних документів
- •Тема 13. Юридична техніка процесуальних актів адміністративного судочинства
- •Тема 14. Юридична техніка процесуальних актів цивільного судочинства
- •Тема 15. Техніка створення господарсько-процесуальних документів
- •Тема 16. Юридична техніка процесуальних актів кримінального судочинства
- •Тема 17. Юридична техніка процесуальних актів конституційного судочинства
- •Тема 18. Техніка створення звернення до Європейського суду з прав людини
- •Тематичний план навчальної дисципліни
- •Методичні рекомендації до самостійного вивчення дисципліни Змістовий модуль 1. Юридична техніка
- •Тема 1. Загальна характеристика правової регламентації роботи з юридичними документами
- •Завдання
- •Тема 2. Юридична техніка як галузь наукових знань
- •Завдання
- •Тема 3. Поняття і сутність правотворчості
- •Завдання
- •Тема 4. Законодавча техніка
- •Завдання
- •Тема 5. Правила формування змісту нормативно-правового акта. Структурні та формальні (реквізитні) правила
- •Завдання
- •Тема 6. Мова нормативно-правового акта. Юридична термінологія
- •Тести і рівень
- •Завдання
- •27 Серпня 2011 року Ямпільський райсуд
- •Тема 7. Юридичні конструкції та презумпції
- •Завдання
- •Тема 8. Юридичні фікції, аксіоми, преюдиції, символи та застереження як специфічні засоби юридичної техніки
- •Завдання
- •Тема 9. Техніка систематизації юридичних документів
- •Завдання
- •Тема 10. Правореалізаційна і правозастосовна техніка
- •Завдання
- •Тема 11. Техніка тлумачення норм права
- •Завдання
- •Тема 12. Правотворчі та правозастосовні помилки
- •Завдання
- •Змістовий модуль 2. Складання процесуальних документів
- •Тема 13. Юридична техніка процесуальних актів адміністративного судочинства
- •Завдання
- •Тема 14. Юридична техніка процесуальних актів цивільного судочинства
- •Завдання
- •Тема 15. Техніка створення господарсько-процесуальних документів
- •Завдання
- •Тема 16. Юридична техніка процесуальних актів кримінального судочинства
- •Завдання
- •Тема 17. Юридична техніка процесуальних актів конституційного судочинства
- •Завдання
- •Тема 18. Техніка створення звернення до Європейського суду з прав людини
- •Завдання
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Перелік індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів:
- •Методичні рекомендації до виконання індивідуальних навчально-дослідних
- •Рекомендована тематика наукових рефератів та презентацій: Змістовий модуль і. Юридична техніка
- •Тема 1. Загальна характеристика правової регламентації роботи з юридичними документами
- •Змістовий модуль іі. Складання процесуальних документів
- •Порядок і критерії оцінювання знань Поточне оцінювання знань студентів
- •Критерії оцінювання усної відповіді студента на семінарському (практичному) занятті:
- •Приклад побудови завдань для модульної контрольної роботи
- •Перелік питань для підготовки до поточного контролю Змістовий модуль 1. Юридична техніка
- •Змістовий модуль 2. Складання процесуальних документів
- •Підсумкове оцінювання знань студентів
- •Шкала нарахування підсумкових балів
- •Система нарахування балів за видами навчальної роботи
- •Система нарахування додаткових балів за видами робіт з вивчення навчальної дисципліни «Юридична техніка та складання процесуальних документів»
- •Розподіл балів, що отримують студенти за результатами вивчення навчальної дисципліни «Юридична техніка та складання процесуальних документів»
- •Перелік питань для підготовки до підсумкового контролю
- •Термінологічний словник
- •Нормативно-правовi акти
- •Основні
- •Додаткові
Завдання
Підготувати наукове повідомлення на тему «Система логічних вимог (правил) у правотворчості».
У процесі роботи над проектами правових актів, які в подальшому були прийняті, використані такі конструкції: «ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення» (ч. 1 ст. 61 Конституції України); «особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду» (ч. 1 ст. 62 Конституції України); «незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності» (ч. 2 ст. 68 Конституції України); «вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя» (ч. 2 ст. 60 Сімейного кодексу України); «усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо усиновлювач не бажав настання прав та обов’язків, які виника- ють у результаті усиновлення» (ч. 2 ст. 236 Сімейного кодексу України).
Вказати, які техніко-юридичні прийоми формування правових норм використані у вказаних конструкціях? Обґрунтувати свою відповідь.
Для державної реєстрації до Міністерства юстиції України були подані накази деяких міністерств, що містили такі конструкції: «забезпечити безпечний розвиток», «цільове призначення витрат», «невикористані резерви», «слідчі органи розслідують», «відшкодування шкоди», «неповнолітня особа особисто несе відповідальність», «на підставі безпідставного затримання», «суперечить інтересам самого підопічного».
Визначити плеоназми й тавтологію у запропонованих словосполученнях. Які лінгвістичні засоби формування нормативно-правового акта?
Розв’язати ситуаційне завдання:
Під час розгляду проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Порядку скринінгу донорської крові та її компонентів на гемотрансмісивні інфекції» було прийнято рішення про його відхилення та повернення розробнику для доопрацювання. Підставою для відхилення названо його невідповідність вимогам структури, обов’язковим елементом якої має бути норма, що містить терміни, які використовуються в цьому акті.
Дайте юридичний аналіз ситуації. Які елементи структури проектів правових актів враховуються під час його формування ?
Розв’язати ситуаційне завдання:
Для державної реєстрації наказу Міністра фінансів до Міністерства юстиції були подані його назва, дата прийняття і номер акта. Міністерство юстиції відмовило в реєстрації цього документа, посилаючись на неповноту поданої інформації.
Дайте юридичний аналіз ситуації. Які вимоги до структури правового акту закріплені в законодавстві ? Чи правомірні дії Міністерства юстиції ?
Інформаційні джерела: 55, 56, 60, 64, 68, 79, 91, 100.
* * *
Тема 6. Мова нормативно-правового акта. Юридична термінологія
Основні терміни та поняття: мова нормативно-правового акта, юридичне письмо, правотворча лінгвістика, текст, речення, правова абревіатура, юридичний термін, дефініція, поняття, визначення.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ
Починаючи вивчення теми, слід виходити із того, що важливим елементом законотворчої діяльності взагалі та законодавчої техніки зокрема є мова, її лексичні та граматико-стилістичні ресурси, що реалізуються в законодавчих текстах. Мова є тим першоелементом, з якого виробляється (об’єктивується) право як система загальнообов’язкових соціальних норм. Саме у мовно-словесних знаках і конструкціях репрезентуються правові поняття й категорії, правові норми та приписи. У сучасному суспільстві правові норми не можуть існувати інакше, ніж у словесній (мовнознаковій) формі.
Мова НПА − засіб законодавчої діяльності, засіб фіксування норм права. Якщо у праві існує неузгодженість окремих норм, прогалини, а певні норми не мають необхідних реальних санкцій через недосконале мовне забезпечення, то все це суттєво впливає на рівень ефективності правового регулювання. НПА ніколи не може бути довершеним або повним, оскільки конкретна реальність містить більше ситуацій, ніж нормотворець може уявити й описати мовними засобами.
Як різновид мови права, мова нормативних правових актів володіє рядом особливостей, а саме: 1) офіційно-діловий стиль словесного викладення; 2) для мови нормативних правових актів характерні власні лексичні, синтаксичні та композиційні особливості; 3) особливою є функціональна характеристика мови нормативних правових актів, яка проявляється у тому, що засобами мови суб’єкт правотворчої діяльності схиляє адресата (особу, до якої адресований нормативно-правовий акт) до певної поведінки, впливаючи таким чином на його волю; 4) мова нормативних правових актів характеризується формалізацією, уніфікацією засобів вираження, орієнтована на ясність та однозначність.
Продовжуючи вивчення теми, студентам потрібно з’ясувати сутність та особливості поняття текст, під яким розуміють об’єднану смисловим зв’язком послідовність знакових одиниць. Поняття тексту вивчає лінгвістика тексту як напрям лінгвістичних досліджень, об’єктом яких є правила побудови зв’язного тексту і його смислові категорії. При цьому важливо зупинитися на особливостях юридичного тексту. Високий ступінь композиційної та мовної стандартизації − основна ознака юридичного тексту, яка передбачає застосування усталених термінів, термінологічних конструкцій, синтаксичні, лексичні та граматичні кліше, чітко визначену структуру, що прискорює розроблення та сприймання цих текстів, сприяє точності їх розумінню.
Зазвичай виокремлюють три складові частини юридичного тексту: терміни, слова загального вжитку, граматичні зв’язки і форми.
Будову юридичної мови зазвичай розглядають у двох аспектах: вертикальному і горизонтальному. Синтаксична (вертикальна) структура юридичної мови включає такі рівні: слово (юридичний термін), речення (нормативно- правовий припис), складне синтаксичне ціле (асоціація приписів). Функціональна (горизонтальна) структура враховує можливі сфери застосування мови права і визначається поєднанням офіційно-ділового, наукового та публіцистичного стилів мовлення, що використовуються на різних рівнях існування права.
Студентам слід розглянути первинний елемент лінгвістичної структури НПА, яким виступає речення, що складається із слів і знаків пунктуації. Речення у проекті НПА виступає основною формою формалізації норм права. Дотримання певних вимог до побудови речень, які використовуються в НПА, підвищує зрозумілість норм права. Речення не повинні містити зайвих слів, а слова повинні бути організовані у правильному порядку. Речення має складатися не більше як із 20-25 слів. Вважається, що короткочасна пам’ять зазвичай у стані схоплювати речення довжиною до 22 слів.
Варто звернути увагу на те, що для НПА традиційний прямий порядок слів у реченні: підмет перед присудком, узгоджене означення − перед означуваним словом, неузгоджене − одразу після означуваного слова, додаток − після пояснювального слова, обставинні слова − ближче до слова. Наявними є також специфічні підсумкові конструкції («як зазначалося вище»; «у зв’язку з тим, що» і т. ін.).
Лінгвістична структура тексту НПА визначається його лінгвістичними (мовними) характеристиками (властивостями). Елементи лінгвістичної структури тексту НПА виділяються з точки зору мовної побудови тексту. При створенні нових норм, положень особливу увагу потрібно звертати на окремі мовні засоби (речення, слова, абревіатури, юридичні фразеологізми тощо).
Враховуючи, що мова НПА реалізується саме в писемній формі мовлення, знання граматики набуває особливого значення й особливої ваги. Граматична форма речення має відповідати регулятивній природі НПА.
Сприйняття змісту НПА полегшує універсалізація форми висловлення думки, яка концентрує увагу на кожному його положенні, спрощує процес складання окремих документів. Виклад тексту в НПА містить певним чином оформлені аргументи для обґрунтування положень і тверджень. Це не лише словесно оформлені міркування, аналітичні положення, але й різні посилання, таблиці, виноски (йдеться про підзаконні акти) тощо. Стереотипна організація тексту виявляється у стандартизації, трафаретизації НПА.
Дуже важливим для проекту НПА є правильний аналіз синтаксичної структури норм, вибір місця і значення розділових знаків, сполучників, прийменників, їхньої смислової ролі в реченні. Особливу увагу в законах необхідно звертати на застосування єднальних, протиставних та розділових сполучників. Слід пам’ятати, що для НПА є дуже важливими: чітке вживання пунктуації; мінімізація застосування в тексті невластивих для нормативного акта словосполучень. Пунктуація тексту має бути досить обмежена і проста, небажане застосування знаків оклику, знаків запитання. Одна кома може змінити зміст тексту.
Окремо слід зупинитися на порядку застосування абревіатури, під якою розуміють скорочення, утворене з перших літер слів певного словосполучення. Як правило, в НПА використання таких скорочень не допускається. Але є винятки. Потрібно розглянуть правила застосування абревіатур окремих видів, до яких належать правові, мігруючі, загальноприйняті, спеціальні, індивідуальні. Важливо розуміти, що абревіатурами (особливо спеціальними, поданими без розшифрування) не слід зловживати, оскільки вони можуть значно ускладнити розуміння акта або спричинити його неправильне тлумачення.
Наступним кроком студента слід розглянути особливості застосування юридичної термінології, під якою розуміють сукупність термінів та систему словесного вираження понять і категорій права.
Аналізуючи проблему застосування юридичних термінів у законодавчих актах, варто порівняти слова «поняття» і «визначення». Поняття − це коротка назва явища. Визначення − сукупність ознак та властивостей, що складають таке явище. Синонімом слова «поняття» є слово «термін», а синонімом «визначення» − «дефініція». В свою чергу юридичний термін – це слово або словосполучення, що виражає поняття правової сфери суспільного життя і має визначення в юридичній літературі (нормативно-правових актах, юридичних словниках, довідниках, енциклопедіях, наукових працях тощо). При цьому за наявності визначення у НПА, юридичний термін вважається кодифікованим і стає еталоном для використання у всіх НПА, діловій документації та сфері усної правової комунікації. Водночас юридичний термін, який створюється і функціонує у правовій науці, може не фіксуватися в нормативно-правових актах, а мати лише наукову дефініцію чи кілька наукових дефініцій, які представляють різні наукові підходи й школи, різні аспекти вивчення одного й того ж правового поняття.
Потрібно розглянути вимоги, які ставляться до юридичного терміна, а саме: відповідність змісту юридичного терміна правовому поняттю, однозначність юридичного терміна, функціональна стійкість.
Студентам також потрібно проаналізувати критерії класифікації та окремі види юридичних термінів, насамперед загальновживаних, спеціально-неюридичних та спеціально-юридичних.
ПЛАН ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ
Поняття юридичної мови.
Система лінгвістичних засобів. Вимоги до стилю нормативно-правових актів.
Поняття юридичного терміна та термінології. Основні вимоги до використання юридичних термінів.
САМОСТІЙНА РОБОТА
Використання багатозначних слів та іноземної юридичної термінології.
Застарілі слова (архаїзми) в юридичних текстах і мові.
Професіоналізми у праві.
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Скласти термінологічний словник до теми.
