Завдання

• Під час проведення правової експертизи проектів окремих законодавчих актів зауваження викликали їх наступні положення:

• «політична партія – це зареєстроване згідно з законом добровільне об’єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах (ст. 2 Закону України «Про політичні партії в Україні»)»;

• «суспільно необхідні видання – пріоритетні види видань для забезпечення загальнодержавних потреб (абз. 14 ст. 1 Закону України «Про видавничу діяльність»)».

Визначте помилки, що містять норми наведених правових актів. Запропонуйте напрямки подолання помилок.

2. Підготувати наукове повідомлення «Помилки при прийнятті корпоративних актів».

3. Розробити структурно-логічну схему «Правотворчі помилки».

Інформаційні джерела: 55, 56, 71, 79, 100, 110, 120.

* * *

Змістовий модуль 2. Складання процесуальних документів

Тема 13. Юридична техніка процесуальних актів адміністративного судочинства

Основні терміни та поняття: процесуальні акти-документи у адміністративному судочинстві, рішення, постанова, ухвала, журнал судового засідання, протокол судового засідання, адміністративний позов.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

Кодекс адміністративного судочинства України (далі – КАС України) закріпив новий для вітчизняного адміністративного права інститут адміністративного судового провадження, новий порядок захисту прав – адміністративне позовне провадження, що пов’язано із необхідністю опрацювання питання форми та змісту кожного з процесуальних актів-документів з адміністративних справ.

Тому при вирішенні питання про зміст процесуального акту-документу з адміністративних справ слід виходити, насамперед, з правової природи відповідних процесуальних відносин та їх різниці із правовою природою адміністративного управлінського процесу.

Процесуальні акти-документи у адміністративному судочинстві – це система офіційних актів, які закріплюють процесуальні дії суду та інших учасників судового адміністративного процесу на кожній його стадії (етапі), приймаються з дотриманням необхідної процесуальної форми та змісту з метою захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Студентам слід розглянути класифікацію процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві. Наступним кроком потрібно з’ясувати вимоги до процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві.

Вимоги до процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві поділено на дві групи: загальні та особливі. Загальними є вимоги, які притаманні усім актам-документам, незалежно від того, мають вони юридичне значення чи ні. Особливими є ті, які характерні для актів, що мають юридичне значення. До загальних вимог відносяться: а) відображення у документі явищ об’єктивної дійсності та розумової діяльності людини через інформацію; б) відображення зазначеної інформації шляхом фіксування адекватними способами та засобами (письмово або графічно, за допомогою технічних засобів аудіо-, відеофіксування, шляхом використання комп’ютерної техніки тощо); в) фіксування здійснюється на носієві, відповідному тому способу фіксування, який використовується – на папері, фотоплівці, електронному носієві тощо.

Особливі вимоги доповнюють загальні і ними є: а) форма акта визначена КАС України; б) зміст акта відповідний певній процесуальній дії; в) наявні відомості щодо органу чи особи, яка уповноважена щодо прийняття такого акта, реквізитів акта тощо; г) прийняття (оформлення) акта уповноваженою особою.

Вимоги до судового рішення можна поділити на дві групи: ті, що встановлені КАС України, і ті, що відповідають правилам юридичної техніки. КАС України встановлено такі вимоги: законність і обґрунтованість (ст. 159), ухвалення у суворій відповідності із визначеним процесуальним порядком (ст. 160), дотримання процесуальної форми (ст. 158) та змісту (ст. 163), винесення у межах компетенції адміністративного суду (ст. ст. 161, 162), мотивувальна та резолютивна частини мають ґрунтуватись на матеріальних і процесуальних нормах, чинних на час вчинення окремої процесуальної дії (випливає з норми ч. 2 ст. 5), оприлюднення у встановленому порядку (ст. 167).

В юридичній літературі як вимоги до судових рішень наводяться ще й інші чинники. Наприклад, небезпідставно зазначається, що: рішення має бути безумовним, в його резолютивній частині не допускаються альтернативи, його виконання не повинно залежати від настання чи ненастання певних умов; рішення викладається однозначно і зрозуміло; рішення має бути викладене без помилок у назвах, датах, без описок, із дотриманням правил граматики та ін.

Стосовно юридичної техніки, правилам якої має відповідати судове рішення адміністративного суду першої інстанції, слід зупинитися на з’ясуванні сутності таких положень:

а) конкретність і вичерпна повнота постанови; логіка викладення і зв’язок положень між собою; відсутність суперечностей, прогалин і колізій; ясність, простота і зрозумілість термінів, що застосовуються; відсутність словесних штампів, застарілих виразів, рідкісних слів, емоційно забарвлених термінів; стислість і компактність викладення; скорочення зайвих дублювань;

б) викладення предмета адміністративного позову та сутності позовних вимог; у постанові повинні бути вирішені усі питання позовної заяви; не повинна містити винятків і відсилань; регулювання має бути однотипним і одноманітним; норми, положення більш загального характеру повинні розміщуватись на початку постанови;

в) наявність реквізитів, які відображають предмет регулювання, сферу дії, юридичну силу. Постанова повинна мати видову і власну назву, посилання на орган, який його видав, дату і місце прийняття, номер і підпис уповноваженої особи.

Аналізуючи вимоги юридичної техніки до судового рішення (постанови, ухвали), варто враховувати, що воно обов’язково повинне містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Вступна частина − розпочинається найменуванням документа та вказівкою на ім’я України, від якої воно постановляється. У вступній частині зазначаються: дата, час та місце прийняття судового рішення; найменування адміністративного суду, прізвища та ініціали судді (суддів) і секретаря судового засідання; імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; предмета адміністративного позову (в постановах суду першої інстанції).

Описова частина містить короткий зміст позовних вимог і позицій відповідача (вимог скарги); пояснень осіб, які беруть участь у справі; інших доказів, досліджених судом (узагальнених вимог, доводів, позицій осіб, які беруть участь у справі); встановлених обставин. В описовій частині більш повно вказується: зміст вимог позивача та їх обґрунтування; заперечення відповідача та їх обґрунтування; вимоги позивача про зміну позову і самостійні вимоги третіх осіб; вимоги прокурора, органів державного управління, громадських організацій та інших осіб, а також вказуються розпорядчі дії сторін та суду.

Мотивувальна частина містить: встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд виходив при прийнятті постанови (ухвали), і положення закону, якими він керувався. У мотивувальній частині наводяться всі міркування суду, на яких ґрунтується судове рішення в адміністративній справі.

Резолютивна частина подається із зазначенням: висновку суду про задоволення адміністративного позову (клопотання, заяви, вимоги, скарги) або про відмову в його задоволенні повністю чи частково; висновку суду по суті вимог; розподілу судових витрат − в постанові місцевого суду; інших правових наслідків ухваленого рішення; строку і порядку набрання судовим рішенням законної сили та його оскарження. Слід звернути увагу на те, що законодавець з урахуванням особливостей розгляду адміністративних справ у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, зміст постанови і ухвали відповідним чином закріплює в законі (статті 163-166, 206-208, 231-233 КАСУ).

ПЛАН ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

• Поняття та види адміністративно-процесуальних актів-документів.

• Вимоги до процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві

• Правила складання й оформлення судових рішень у адміністративному судочинстві.

ПЛАН ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

• Юрисдикція адміністративних справ. Адміністративно-процесуальні документи.

• Правила складання й оформлення адміністративних постанов та ухвал.

• Правила складання й оформлення адміністративних протоколів.

САМОСТІЙНА РОБОТА

• Специфічні особливості адміністративних протоколів порівняно з кримінально-процесуальними.

• Мовні звороти, що застосовуються в адміністративно-правових документах.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Скласти термінологічний словник до теми.

Тести

• Письмове рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги адміністративного позову, – це:

• ухвала;

• заява;

• постанова;

• клопотання.

• Ухвали, які приймає адміністративний суд, поділяють на такі групи:

• процесуальні ухвали;

• ухвали як окремий документ;

• окремі ухвали;

• усі відповіді правильні.

• Судове рішення, яким адміністративний суд вирішує спір по суті, викладається у формі:

• ухвали;

• постанови;

• вироку;

• висновку.

• Письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов’язані з процедурою розгляду адміністративної справи та інші процесуальні питання, – це:

• ухвала;

• постанова;

• заява;

• клопотання.

• Форма процесуальних актів-документів у адміністративному судочинстві визначається:

• Кодексом адміністративного судочинства України;

• Цивільним кодексом України;

• Цивільним процесуальним кодексом України;

• Законом України «Про державну службу».

• Визначення: «... – це вимога заінтересованої особи, звернена до адміністративного суду, про здійснення правосуддя у адміністративній справі на захист своїх прав, свобод та інтересів, порушених у публічно-правових відносинах або вимогу суб’єкта владних повноважень про усунення перешкод реалізації компетенції на захист об’єктивного права» відповідає поняттю:

• адміністративна скарга;

• адміністративна заява;

• адміністративний позов;

• адміністративне клопотання.

• Повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені такими документами:

• дорученням;

• заявою;

• листом-проханням;

• довіреністю чи усною заявою довірителя із занесенням її до журналу судового засідання.

• Особи, які беруть участь у справі адміністративної юрисдикції, мають право подати письмові зауваження щодо неповноти або неправильності протоколу судового засідання:

• в день ознайомлення з протоколом;

• протягом 3 днів;

• протягом 5 днів;

• протягом 7 днів.

• Судове рішення (постанова, ухвала) у адміністративному судочинстві обов’язково повинне містити такі частини:

• вступна, описова, мотивувальна, резолютивна;

• вступна, описова, резолютивна;

• вступна, мотивувальна, заключна;

• вступна, описова, резолютивна, заключна.

• Частина судового рішення, у якій зазначаються: зміст позовних вимог і позицій відповідача у справі адміністративного провадження; пояснення осіб, які беруть участь у справі; інші докази, досліджені судом, – це:

• вступна частина судового рішення;

• описова частина судового рішення;

• мотивувальна частина судового рішення;

• резолютивна частина судового рішення.

• Частина судового рішення із зазначенням висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково, – це:

• вступна частина судового рішення;

• описова частина судового рішення;

• мотивувальна частина судового рішення;

• резолютивна частина судового рішення.

• Частина судового рішення із зазначенням: встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови (ухвали), і положення закону, яким він керувався, – це:

• вступна частина судового рішення;

• описова частина судового рішення;

• мотивувальна частина судового рішення;

• резолютивна частина судового рішення.

• Частина судового рішення, у якій зазначаються: дата, час та місце прийняття судового рішення; найменування адміністративного суду, прізвища та ініціали судді (суддів) і секретаря судового засідання; імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; предмет адміністративного позову, – це:

• вступна частина судового рішення;

• описова частина судового рішення;

• мотивувальна частина судового рішення;

• резолютивна частина судового рішення.

• Визначення: «... – це система офіційних актів, які закріплюють процесуальні дії суду та інших учасників судового адміністративного процесу на кожній його стадії (етапі), приймаються з дотриманням необхідної процесуальної форми та змісту» відповідає поняттю:

• адміністративні процесуальні акти-документи;

• стадії адміністративного провадження;

• етапи адміністративного процесу;

• цивільні процесуальні акти-документи. 

• Описова частина постанови у адміністративному судочинстві включає такі складові елементи (вказати неправильну відповідь):

• короткий зміст позовних вимог;

• пояснення осіб, які беруть участь у справі;

• інші докази, досліджені судом;

• розподіл судових витрат.

• Резолютивна частина постанови у адміністративному судочинстві включає такі складові елементи (вказати неправильну відповідь):

• пояснення осіб, які беруть участь у справі;

• висновок суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково;

• розподіл судових витрат;

• строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.

• Ухвали, які приймає адміністративний суд, поділяють на такі групи:

• процесуальні ухвали;

• ухвали-постанови;

• ухвали як окремий документ;

• ухвали-вироки;

• окремі ухвали.

• Судове рішення (постанова, ухвала) у адміністративному судочинстві обов’язково повинне містити такі складові:

• вступна частина;

• преамбула;

• описова частина,

• резолютивна частина;

• заключна частина.

• Акти-документи у адміністративному судочинстві, що приймаються при перегляді судових рішень, поділяють на такі види:

• акти, що приймаються при здійсненні провадження у суді першої інстанції;

• акти апеляційного провадження;

• акти касаційного провадження;

• акти наглядового провадження;

• акти провадження за винятковими обставинами.

• За функціональним призначенням процесуальні акти-документи класифіковані на:

• допоміжні;

• поточні;

• проміжні;

• наступні;

• виконавчі.