Завдання

• Розробити логічно-структурну схему «Правотворчий процес».

• Підготувати наукове повідомлення на тему «Правовий моніторинг».

• Користуючись рекомендованою літературою, охарактеризувати ознаки концепції правового акта. Навести приклад концепції правового акта або розробити власний.

• Для проведення контрольної правової експертизи проекту Указу Президента України щодо запровадження експерименту у взаємовідносинах місцевих державних адміністрацій та регіональних органів місцевого самоврядування Главою Адміністрації Президента було залучено Державний фонд сприяння місцевому самоврядуванню в Україні.

У своєму висновку щодо аналізу правового акта Державний фонд зазначив, що проект указу не узгоджується з окремими положеннями законодавства Європейського Союзу, не відповідає стратегічним напрямкам розбудови місцевого самоврядування в Україні, не сприяє розвитку соціально-економічних відносин на регіональному рівні, а також не матиме широкої громадської підтримки. Глава Адміністрації відмовився приймати висновок Державного фонду, зазначивши, що він наданий не по суті правової експертизи нормативно-правового акта.

Дайте юридичний аналіз ситуації. Які види правової експертизи Вам відомі? Який порядок проведення та суб’єкти здійснення правових експертиз правових актів?

Інформаційні джерела: 9, 10, 11, 13, 14, 18, 23, 24, 25, 27, 28, 29, 44, 45, 55, 56, 60, 64, 65, 79, 92, 100, 101, 102, 123, 165.

* * *

Тема 4. Законодавча техніка

Основні терміни та поняття: законодавча техніка, законодавчий процес, законотворчість, підзаконна правотворчість.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

Починаючи вивчення теми, студенти повинні виходити із того, що в історичному контексті дослідження проблем юридичної техніки розпочалося саме із законодавчої техніки. Причиною цього стало розуміння того факту, що збитки, яких зазнають внаслідок недостатньо продуманих і некоректно сформульованих нормативно-правових актів, бувають настільки великі, що неможливо порівняти зі шкодою, завданою порушенням правил юридичної техніки при прийнятті індивідуальних актів. Студентам варто розглянути еволюцію поглядів зарубіжних та вітчизняних науковців щодо співвідношення понять законодавча та юридична техніка.

В юридичній літературі поняття законодавчої техніки визначається як система правил і прийомів найбільш раціональної організації та логічно послідовного формулювання законів і підзаконних актів відповідно до їх сутності та змісту. Для з’ясування сутності законодавчої техніки необхідно проаналізувати зміст основних принципів законодавчої діяльності, якими є: прозорість, відповідальність, цілеспрямованість, послідовність та прогнозованість, пропорційність.

Опрацьовуючи тему, слід зупинитися на характеристиці вимог юридичної техніки до нормативно-правових актів, якими є: логічна послідовність викладу, взаємозв’язок нормативних розпоряджень; відсутність протиріч усередині нормативно-правового акта, у системі законодавства; максимальна компактність викладу норм права при глибині й усебічності вираження їх змісту; ясність і доступність мови нормативно-правових актів; точність і визначеність формулювань і термінів, уживаних у законодавстві; скорочення до мінімуму кількості актів з одного й того ж питання для полегшення їх використання. Логіка, стиль і мова закону є елементами основ законодавчої техніки.

Оскільки законодавча техніка як складова юридичної техніки включає власні правила, засоби, способи і прийоми її здійснення, потрібно зупинитися на їх аналізі. Якщо засоби законодавчої техніки – це інструментарій юридичного виразу та зовнішнього викладення волі законодавця, то прийоми законодавчої техніки – це певний порядок, способи раціонального використання зазначених засобів при формулюванні у тексті проекту закону необхідних для регулювання відповідних питань норм права. Серед основних прийомів законодавчої техніки слід виокремити ті, що характеризують ступінь узагальнення конкретних показників норми і спосіб викладення її елементів – способи формулювання норм права у законах (або прийоми законодавчої техніки). До прийомів юридичної техніки належать абстрактний, казуїстичний, прямий (повний), відсильний, бланкетний.

Опрацьовуючи питання теми, необхідно зупинитися на особливостях та значенні законодавчого процесу, який являє собою передбачений законом порядок здійснення законодавчої функції органом законодавчої влади та реалізації ним своїх законодавчих повноважень.

Студентам потрібно детально прослідкувати основні етапи законодавчого процесу, до яких належать: 1) планування законопроектної роботи; 2) формулювання законодавчої ідеї (законодавчої пропозиції); 3) створення тексту законопроекту; 4) аналіз та експертиза законопроекту; 5) внесення законопроекту на розгляд парламенту; 6) розгляд законопроекту парламентом; 7) прийняття законопроекту як закону; 8) підписання закону; 9) опублікування та набрання чинності законом; 10) розгляд закону Конституційним Судом України на предмет неконституційності його в цілому чи окремих його положень або офіційного тлумачення (у разі необхідності); 11) внесення змін до закону, скасування закону.

Студентам потрібно розглянути сутність підзаконної правотворчості Президента України, уряду й інших органів виконавчої влади, яка має низку особливостей. Вона здійснюється на основі законів, їй не притаманна багатоступеневість, вона є більш оперативною Кожен орган сам визначає порядок підготовки, узгодження, розгляду проектів актів, їх прийняття і підписання.

Локальна нормотворчість відбувається за участю органів місцевого самоврядування. Відповідно до Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території. Особливе значення тут має ініціатива, що дозволяє громадянам розробляти і брати участь в обговоренні проектів актів місцевого самоврядування.

Для розуміння сутності видів правотворчості та змісту законодавчої техніки слід враховувати, що в юридичній літературі та в повсякденному житті поширений термін «законодавство», який по-різному розуміють. Відповідно до першої точки зору законодавство − це сукупність законів. Другий погляд показує, що це сукупність нормативно-правових актів, які видаються державними органами влади. Прихильники третьої точки зору вважають, що законодавство − це сукупність усіх діючих нормативно-правових актів у країні. Ця позиція здобуває все більше прихильників у зв’язку з тим, що масив і значення нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування все більше зростають. Все ж на сучасному етапі переважає другий підхід, на користь якого можна навести такі аргументи: обмеження законодавства тільки законами не відповідає дійсній ролі Президента України, уряду України і міністерств; вузьке розуміння законодавства суперечить юридичній практиці, коли майже будь-який закон після його прийняття буквально «обростає» нормативно-правовими актами меншої юридичної сили, що забезпечують його деталізацію і реалізацію; включення в поняття законодавства всіх нормативно-правових актів, що видаються в країні, створює небезпеку нівелювання підзаконних нормативно-правових актів.

Студентам потрібно розглянути вимоги, яким має відповідати законодавство, щоб бути якісним, тобто здатним відповідати соціальним реаліям (економічним, політичним та іншим). До таких вимог належать: відображення у законодавстві волі держави, прагнення до мінімальної кількості нормативно-правових актів, стабільність, своєчасне оновлення, повнота, конкретність, демократичність.

ПЛАН ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

• Поняття та значення законодавчої техніки.

• Поняття законодавчого процесу та його стадії.

• Підзаконна правотворчість.

• Вимоги до законодавства (критерії якості законодавства).

САМОСТІЙНА РОБОТА

• Способи розробки законопроектів. Супровідні документи до законопроекту. Справа законопроекту.

• Обговорення законопроекту на пленарних засіданнях Верховної Ради України з його наступним прийняттям або відхиленням (повністю чи частково.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Скласти термінологічний словник до теми.

Тести

• Визначення: «... – це система правил і прийомів найбільш раціональної організації та логічно послідовного формулювання законів і підзаконних актів відповідно до їх сутності і змісту» відповідає поняттю:

• юридична техніка;

• законодавча техніка;

• інтерпретаційна техніка;

• правозастосовна техніка.

• Передбачений законом порядок здійснення законодавчої функції органом законодавчої влади та реалізації ним своїх законодавчих повноважень, – це:

• юридична техніка;

• законодавча техніка;

• інтерпретаційна техніка;

• законодавчий процес.

• Проекти законів, постанов Верховної Ради, які містять положення нормативного характеру, – це:

• законопроект;

• нормопроект;

• проект підзаконного нормативно-правового акта;

• немає правильної відповіді.

• Внесення змін до тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), зміни порядку розміщення, об’єднання розділів, глав, статей, їх частин і пунктів, а також виділення тих чи інших положень в окремі розділи, глави, статті, – це:

• примітки;

• поправки;

• пропозиції;

• виправлення.

• Визначення: «... – це акт державного органу, органу місцевого самоврядування, що визначає порядок і процедуру діяльності відповідного органу та його структурних підрозділів» відповідає поняттю:

• порядок;

• регламент;

• положення;

• статут.

• Визначення: «... – це акт, що визначає правовий статус, обсяг повноважень центральних органів виконавчої влади, інших державних органів і органів місцевого самоврядування, організацій, структурних підрозділів» відповідає поняттю:

• порядок;

• регламент;

• положення (статут);

• правила.

• Акт, що відображає офіційну оцінку подій у внутрішньому та міжнародному житті і позицію відповідного державного органу, – це:

• декларація;

• заява;

• інструкція;

• регламент.

• Абстрактна узагальнена ідея, побудована на основі досвіду або на суто світоглядній основі, покладена в якості стержня нормативно-правового акта, – це:

• абстракція;

• преамбула;

• обґрунтування;

• концепція нормативно-правового акта.

• Актами Кабінету Міністрів України є:

• накази, постанови;

• постанови, розпорядження;

• постанови, резолюції, розпорядження;

• закони, постанови.

• Пояснювальна записка до законопроекту повинна містити:

• обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, цілей, завдань і основних його положень та місця в системі законодавства;

• обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття;

• інші відомості, необхідні для розгляду законопроекту;

• усі відповіді є правильними.

• Актами Верховної Ради України є:

• закони, постанови, накази, декларації;

• закони, постанови, резолюції, заяви, накази;

• закони, постанови, накази, розпорядження;

• закони, постанови, резолюції, декларації, звернення, заяви.

• Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді належить:

• Президенту України, народним депутатам, Кабінету Міністрів України;

• Президенту України та народним депутатам;

• Президенту України, народним депутатам, Кабінету Міністрів України і Національному банку України;

• Президенту України, народним депутатам, Кабінету Міністрів України, Національному банку України Верховному Суду України.

• Проект закону про надання згоди на обов’язковість міжнародних договорів України вносить:

• Президент України;

• Кабінет Міністрів України;

• Президент України та народні депутати;

• Президент України або Кабінет Міністрів України.

• Виключне право на внесення проекту закону про Державний бюджет України має:

• Кабінет Міністрів України;

• Президент України;

• Міністерство фінансів України;

• Національний банк України.

• Актами Президента України є:

• укази та постанови;

• укази та розпорядження;

• накази та укази;

• укази, накази та розпорядження.

• Законопроекти, які містять положення, що регулюють однакове коло питань та повторюють за суттю положення щодо регулювання одних і тих же суспільних відносин, – це:

• додаткові законопроекти;

• альтернативні законопроекти;

• компромісні законопроекти;

• спеціальні законопроекти.

• Зареєстрований та включений до порядку денного сесії законопроект при підготовці до першого читання в обов’язковому порядку направляється для проведення:

• наукової експертизи;

• юридичної експертизи;

• гендерної експертизи;

• фінансово-економічної експертизи.

• Право законодавчої ініціативи здійснюється шляхом внесення до Верховної Ради:

• проектів законів, постанов, інших актів Верховної Ради;

• пропозицій до законопроектів;

• проектів постанов Кабінету Міністрів України;

• проектів наказів міністерств;

• поправок до законопроектів.

• Офіційними друкованими виданнями для законів України є:

• журнал «Офіційний вісник України»;

• журнал «Суспільство і право»;

• нормативний бюлетень «Відомості Верховної Ради України»;

• газета «Вісті»;

• газета «Голос України».

• Офіційними друкованими виданнями для актів Президента України є:

• журнал «Офіційний вісник України»;

• журнал «Суспільство і право»;

• газета «Урядовий кур’єр»;

• інформаційний бюлетень «Офіційний вісник Президента України»;

• газета «Вісті».

• Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді належить:

• Президенту України;

• Конституційному Суду України;

• Кабінету Міністрів України;

• Верховному Суду України;

• Національному банку України.