Завдання

• Розробити структурно-логічну схему «Класифікація юридичних преюдицій».

• Сформулювати самостійно або навести приклади норм статей законодавчих актів, у яких враховані правові фікції та правові аксіоми.

• Письмово навести по два приклади цивільно-правових, кримінально-правових та адміністративно-правових фікцій із посиланням на нормативно-правові акти.

• На основі аналізу правозастосовної практики знайти два приклади преюдицій та занотувати їх. Обгрунтувати значення преюдиціальних рішень для юридичної практики і проаналізувати, чи містять чинні нормативно-правові акти, зокрема Господарський кодекс України, ЦПК України та КПК України згадки про преюдиції.

• Підготувати наукове повідомлення на тему «Охорона правових символів в Україні та за кордоном».

• Письмово навести три приклади застереження до міжнародно-правових договорів.

Інформаційні джерела: 55, 56, 79, 100, 147, 158, 159, 162, 163.

* * *

Тема 9. Техніка систематизації юридичних документів

Основні терміни та поняття: систематизація нормативно-правових актів, кодифікація, загальна кодифікація, галузева кодифікація, кодекс, спеціальна (комплексна) кодифікація, консолідація, інкорпорація, офіційна інкорпорація, неофіційна інкорпорація, інформаційно-пошукова система.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

Систематизація нормативно-правових актів − це діяльність, направлена на їх упорядкування та приведення діючих юридичних документів в єдину, узгоджену систему.

Починаючи вивчення теми щодо техніки систематизації юридичних документів потрібно виходити з того, що систематизації підлягають не тільки нормативні, а й правозастосовні, а також інтерпретаційні акти (наприклад, акти судів вищих інстанцій, а також акти Генерального прокурора України, що видаються в основному у вигляді збірників). Цей перелік можна доповнити правореалізаційними документами, їх систематизація не має публічного характеру, а виробляється всередині організацій, які мають справу з індивідуальними актами, пов’язаними з їх діяльністю.

У першу чергу слід зупинитися на систематизації нормативно-правових актів, яка являє собою діяльність, направлену на їх упорядкування та приведення діючих юридичних документів в єдину, узгоджену систему. Насамперед варто проаналізувати зміст принципів, дотримання яких дозволяє досягти найкращого результату в процесі проведення систематизації. Розрізняють такі принципи: плановість, прагнення до мінімальної кількості нормативно-правових актів, повнота, доцільність, оперативність, безперервність, економічність, доступність, демократичність, гласність, професіоналізм, науковість.

Необхідним є проведення аналізу загальних етапів проведення систематизації, до яких належать такі: 1) складання плану систематизації; 2) складання переліку нормативно-правових актів, які необхідно систематизувати; 3) збір цих нормативно-правових актів; 4) вилучення застарілих нормативно-правових актів; 5) внесення в нормативно-правові акти змін і доповнень; 6) аналіз нормативно-правових актів; 7) ревізія нормативно-правових актів; 8) вибір критеріїв систематизації; 9) розміщення матеріалу в рубриках.

Студентам слід окремо зупинитися на різновидах систематизації нормативно-правових актів, якими є кодифікація, консолідація та інкорпорація.

Кодифікація – це особлива змістовна форма систематизації законодавства, яка здійснюється шляхом перероблення та зведення норм права, що містяться в різних актах, у логічно узгоджений нормативно-правовий акт, котрий системно й вичерпно регулює певну сферу суспільних відносин, як правило на галузевому рівні.

При цьому способі проводиться така обробка нормативно-правових актів, що певною мірою змінює їхню структуру (погоджує, усуває протиріччя, об’єднує тощо). Результатом кодифікації є новий нормативно-правовий акт (кодекс, положення, інструкція тощо).

Здійснюючи кодифікацію, суб’єкти правотворчості ставлять за мету критично переоцінити чинні норми права, переглянути нормативно-правові акти таким чином, щоб усунути неузгодженості та суперечності між ними, заповнити прогалини у правовому регулюванні, замінити і оновити застарілі норми. Кінцевою метою кодифікації є створення нового зведеного законодавчого акта, що замінює нормативно-правові акти, які діяли раніше.

Кодифікація має тільки офіційний характер. Її різновидами є загальна, галузева та спеціальна кодифікації, на розмежуванні особливостей яких потрібно окремо зупинитися.

Консолідація – це спосіб систематизації, що полягає у подоланні розрізненості нормативно-правових актів, виданих у різний час щодо одного й того ж предмета правового регулювання, шляхом їх поєднання в єдиний укрупнений нормативно-правовий акт з усуненням повторень і суперечностей без зміни змісту.

Важливо розуміти, що прискорення змін у соціальному житті робить кодифікацію не цілком придатною для ефективного регулювання постійно мінливих суспільних відносин. Виходить, для того, щоб кодекс, створений з такими великими часовими, матеріальними і людськими затратами, проіснував достатньо довго, в ньому слід закріплювати лише найбільш загальні положення. Але в такому разі його неминуче доведеться супроводжувати більш деталізованими законами. Ось чому практика виходить на усереднений варіант − консолідацію юридичних документів.

Інкорпорація – це впорядкування нормативно-правових актів без зміни їхнього змісту шляхом їх зведення в єдині друковані видання (збірники, зібрання, довідники, періодичні видання та ін.) за хронологією та/або предметом регулювання. Особливістю інкорпорації є те, що нормативний зміст законодавчих актів не змінюється, вони підлягають в основному зовнішній обробці.

Інкорпорація у свою чергу поділяється на офіційну і неофіційну, особливості яких необхідно проаналізувати.

Слід враховувати, що прямий і безпосередній вплив на процес систематизації нормативно-правових актів здійснюють соціальні зміни. Перераховані вище способи систематизації вже давно стали анахронізмом. Майже у всіх країнах здійснився загальний перехід на комп’ютеризований облік нормативно-правових актів. При кожному органі державної влади України існують автоматизовані інформаційно-пошукові системи правової інформації.

Системи, за допомогою яких здійснюється пошук інформації, називаються інформаційно-пошуковими системами (ІПС). Процедура пошуку починається із запиту до інформаційно-пошукової системи. Система виконує пошук у масиві інформації таких документів, які задовольняють зроблений запит, причому успіх пошуку суттєво залежить від точності формулювання запиту. Найбільш сучасні пошукові системи містять у собі не просто масиви документів, а банки даних. У них зберігається різноманітна інформація, необхідна фахівцям для вирішення своїх завдань. Сучасні системи пошуку також існують у мережі Інтернет. У колах юристів досить відомою є система «НАУ». «Експерт-юрист» − ще одна інформаційно-пошукова система, яка може допомогти юристу в роботі. Досить непоганою ІПС для пошуку законодавства є «Інфодиск». Успішно використовується також ІПС «Законодавство України».

ПЛАН ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

• Систематизація нормативно-правових актів як вид юридичної роботи.

• Поняття та особливості кодифікації.

• Поняття консолідації та її ознаки.

• Поняття інкорпорації і правила її проведення.

• Комп’ютеризація роботи з систематизації.

САМОСТІЙНА РОБОТА

• Особливості систематизації рішень Конституційного Суду України.

• Особливості систематизації міжнародних договорів.

• Облік нормативно-правових актів.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Скласти термінологічний словник до теми.

Тести

• Визначення: «... – це спосіб систематизації, за яким акти законодавства повністю або частково (як витяги) об’єднуються в різного роду збірки чи зібрання у хронологічному, алфавітному, предметному, системно-предметному або будь-якому іншому порядку» відповідає поняттю:

• інкорпорація;

• кодифікація;

• консолідація;

• об’єднання.

• Систематизований законодавчий акт, що регламентує однорідну сферу суспільних відносин, – це:

• джерела (форми) права;

• кодекс;

• законодавство;

• немає правильної відповіді.

• Визначення: «... – це впорядкування нормативного масиву шляхом докорінної переробки змісту наявних у певній сфері правового регулювання нормативно-правових актів та створення на їх основі єдиного юридично і логічно цілісного нормативно-правового акта» відповідає поняттю:

• інкорпорація;

• кодифікація;

• консолідація;

• об’єднання.

• Визначення: «... – це об’єднання безлічі правових актів з одного або декількох суміжних питань в один новий нормативно-правової акт» відповідає поняттю:

• інкорпорація;

• кодифікація;

• консолідація;

• немає правильної відповіді.

• Базові нормативно-правові акти, які визначають провідні принципи нормативного регулювання у певній сфері, – це:

• принципи права;

• основи законодавства;

• збірник законів;

• основи права.

• Визначення: «... – упорядкування законодавства, яке охоплює нормативно-правові акти певної його галузі (основи законодавства, кодекси)» відповідає поняттю:

• галузева інкорпорація;

• галузева кодифікація;

• галузева консолідація;

• галузеве об’єднання.

• Суб’єктами неофіційної систематизації виступають:

• приватні особи;

• Верховний Суд України;

• Верховна Рада України;

• Вищий Господарський Суд України.

• Різновид кодифікації, який передбачає упорядкування тих нормативно-правових актів, що регулюють той чи інший правовий інститут, – це:

• загальна кодифікація;

• галузева кодифікація;

• спеціальна (комплексна) кодифікація;

• предметна кодифікація.

• Визначення: «... – це різновид систематизації правових документів, що полягає в їх зборі, зберіганні, реєстрації, розташуванні в певному порядку для швидкого знаходження і використання» відповідає поняттю:

• облік нормативно-правових актів;

• узгодження нормативно-правових актів;

• об’єднання нормативно-правових актів;

• немає правильної відповіді.

• Зовнішнє опрацювання нормативно-правових актів організаціями (видавництва, навчальні заклади тощо) та окремими громадянами (вченими-юристами, спеціалістами-практиками) без спеціальних повноважень правотворчих органів, – це:

• неофіційна консолідація;

• неофіційна кодифікація;

• неофіційна інкорпорація;

• неофіційне тлумачення.

• Упорядкування нормативно-правових актів, що здійснюється суб’єктами, які приймають ці акти, чи спеціально на те уповноваженими органами, установами чи організаціями, – це:

• офіційна консолідація;

• офіційна кодифікація;

• офіційна інкорпорація;

• офіційне тлумачення.

• ,Видання Інститутом законодавства Верховної Ради України одинадцяти томів збірника «Закони України», що супроводжується грифом «офіційно» – це результат проведеної:

• офіційної інкорпорації;

• неофіційної інкорпорації;

• офіційної консолідації;

• офіційної кодифікації.

• Діяльність, направлена на упорядкування нормативно-правових актів та приведення діючих юридичних документів в єдину, узгоджену систему, – це:

• зібрання нормативно-правових актів;

• систематизація нормативно-правових актів;

• узгодження нормативно-правових актів;

• законотворчість.

• Систематизація, за якої упорядкування нормативно-правових актів здійснюється за часом їх опублікування і набуття законної сили, – це:

• хронологічна інкорпорація;

• хронологічна кодифікація;

• хронологічна консолідація;

• немає правильної відповіді.

• Інкорпорація, за якої упорядкування нормативно-правових актів здійснюється за предметною ознакою, тобто за галузями права, інститутами, сферами державної діяльності, – це:

• хронологічна інкорпорація;

• систематична інкорпорація;

• предметна систематизація;

• немає правильної відповіді.

• Різновид кодифікації, під яким розуміють таке упорядкування законодавства, в результаті якого утворюється такий кодифікований нормативно-правовий акт як Звід законів, - це:

• загальна кодифікація;

• міжгалузева кодифікація;

• галузева кодифікація;

• спеціальна кодифікація.

• До способів систематизації законодавства належать:

• кодифікація;

• легалізація;

• консолідація;

• інкорпорація;

• аргументація.

• Суб’єктами офіційної систематизації виступають:

• Конституційний Суд України;

• Конфедерація роботодавців України;

• Верховний Суд України;

• Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого;

• Верховна Рада України.

• Виділяють такі види кодифікації:

• загальна;

• неофіційна;

• галузева;

• спеціальна;

• хронологічна.

• Розрізняють такі види інкорпорації за суб’єктами:

• офіційна;

• систематична;

• хронологічна;

• офіціозна;

• неофіційна.