- •Тема 1. Зародження вчення про ландшафт.
- •1. Історія розвитку ландшафтознавства.
- •2. Історія становлення ландшафтної екології.
- •3.Ландшафтно-екологічний підхід. Визначення ландшафтної екології.
- •1.Історія розвитку ландшафтознавства.
- •2.Історія становлення ландшафтної екології.
- •3.Ландшафтно-екологічний підхід. Визначення ландшафтної екології.
- •1. Природні системи.
- •2. Геосистема, як об’єкт вивчення ландшафтної екології.
- •4. Універсальні географічні закономірності.
- •Природні системи.
- •2. Геосистема, як об’єкт вивчення ландшафтної екології.
- •Розділ 2. Геосистема як предмет вивчення ландшафтної екології.
- •Тема 1. Природні системи. Геосистема, як предмет вивчення ландшафтної екології.
- •3. Підходи до систематики ландшафтів.
- •4. Універсальні географічні закономірності
- •Тема 2. Поняття про територіальну структуру ландшафтів. Типи територіальних структур.
- •1.Поняття про природно-територіальні комплекси.
- •2. Причини розвитку природних територіальних комплексів. Саморозвиток.
- •3. Морфологічна структура ландшафтів.
- •3.1. Морфологічна структура ландшафтів у рамках класичного ландшафтознавства.
- •3.2. Елементарна ландшафтно-екологічна територіальна одиниця – геотоп.
- •3.3.Генетико-морфологічна ландшафтна територіальна структура.
- •3.3.1.Територіальні одиниці.
- •Тема 3: Горизонтальна і вертикальна структура геосистем.
- •1.1. Рівнинні ландшафти України.
- •2. Вертикальна ландшафтна зональність.
- •2.1.Особливості гірських ландшафтів України.
- •Тема 4. Геосистеми та їх середовище (факторіальна ландшафтна екологія). Основні природні ландшафто-утворювальні компоненти і процеси. Ландшафтно-екологічні ніші.
- •1.1. Основні компоненти природно-антропогенної системи.
- •Основні природні ландшафтоутворювальні компоненти і процеси.
- •2.1. Поняття про атмосферу, погоду і клімат в ландшафті.
- •2.2.Рельєф і геологічна будова як компоненти ландшафту.
- •2.3. Гідросфера та її ландшафтоутворююче значення.
- •2.4. Рослинний і тваринний світ у ландшафті.
- •5. Концепція ландшафтно-екологічної ніші. Об‘єм та перекриття ніш.
- •Розділ 3. Динаміка геосистем: добова, сезонна, багаторічна, геологічна.
- •Тема 1. Динаміка ландшафту. Позиційно-динамічна ландшафтна територіальна структура.
- •Вивчення динаміки ландшафту.
- •2.Основні закономірності функціональної динаміки.
- •3. Добова та сезонна динаміка.
- •4. Багаторічна динаміка, флуктуації та сукцесія геосистем.
- •5. Загальні закономірності еволюції геосистем.
- •Динаміка та еволюція ландшафтних територіальних структур.
- •Розділ 4. Антропогенні культурні та акультурні ландшафти.
- •Тема 1. Антропогені впливи та реакція геосистем на них.
- •1. Ландшафти та антропогенний фактор.
- •1.2. Показники антропогенних впливів на геосистему.
- •Санітарно-вирубні.
- •Суцільно-вирубні.
- •Белігеративні (що виникли внаслідок військових дій).
- •2. Антропогенні модифікації функцій ландшафту.
- •3. Антропогенно-техногенна перетвореність птк.
- •Тема 2. Рівні гемеоробії природного ландшафту та оцінка їх впливу. Функціональні ландшафти.
- •1. Генезис природного ландшафту.
- •2. Функціональні ландшафти.
- •3. Оцінка антропогенних впливів на функціональні ландшафти.
- •3.1. Еколого-геохімічна оцінка стану селітебних ландшафтів.
- •Тема 1. Екологічні ризики. Ландшафтно- екологічне прогнозування.
- •1. Екологічні ризики та проблема їх оцінки.
- •2.Ландшафтно-екологічне прогнозування.
- •2.1.Зміст та просторово-часові масштаби прогнозу.
- •2.2. Основні методи прогнозування.
- •2.3. Види ландшафтно-екологічного прогнозу.
- •2.3.1. Географічний прогноз.
- •2.3. Гідрологічний прогноз.
- •2.4. Гідрометеорологічний прогноз.
- •2.5. Ландшафтний прогноз.
- •2.6. Ландшафтне моделювання.
- •Тема 2. Типологія і картографування птк за рівнем їхньої стійкості до антропогенних навантажень.
- •1. Значення ландшафтної типології .
- •2. Ландшафтно-екологічне прогнозне картографування.
- •2.1. Основні одиниці ландшафтного картографування і види ландшафтних карт.
- •2.2. Особливості польової ландшафтної зйомки і складання карт.
- •2.3. Застосування аерокосмофотоінформації в ландшафтному картографуванні.
- •2.4. Особливості ландшафтного картографування гірських територій.
- •2.5. Суть і значення комплексного природного районування птк.
- •2.6. Принципи, таксономічні одиниці і методи районування.
- •2.7. Схема і карта комплексного природного районування.
- •2.8. Комплексна природно-виробнича характеристика птк.
- •Тема3. Основні напрямки оптимізації геосистем на основі раціональної організації території та антропогенних навантажень.
- •Ландшафтно-екологічні пріоритети та критерії оптимальності геосистем.
- •Соціально-економічні функції геосистем та антропогенні навантаження.
- •2. Природні потенціали та їх оцінка.
- •3. Загальні форми стійкості геосистем до антропогених впливів.
- •4. Кількісні показники стійкості геосистем та основні методи їх оцінювання.
- •5. Основні напрямки оптимізації геосистеми.
- •5.1. Організація території.
- •Короткий словник термінів і понять.
Тема 4. Геосистеми та їх середовище (факторіальна ландшафтна екологія). Основні природні ландшафто-утворювальні компоненти і процеси. Ландшафтно-екологічні ніші.
План:
1.Ландшафтна екологія і комплекс взаємопов 'язаних елементів.
1.1. Основні компоненти природно-антропогенної системи.
2.Основні природні ландшафтоутворювальні компоненти і процеси.
2.1. Поняття про атмосферу, погоду і клімат в ландшафті.
2.2. Рельєф і геологічна будова як компоненти ландшафту.
2.3. Гідросфера та її ландшафтоутворююче значення.
2.4. Рослинний світ у ландшафті.
2.5. Концепція ландшафтно-екологічної ніші. Об‘єм та перекриття ніш.
1. Ландшафтна екологія і комплекс взаємопов 'язаних елементів.
1.1. Основні компоненти природно-антропогенної системи.
В ландшафтній екології, як і в інших науках, які вивчають природу, велика увага приділяється питанню системного підходу, вивченню геосистеми, тобто вивченню комплексу елементів, які перебувають у постійному взаємозв'язку.
Розглянемо основні компоненти природно-антропогенної геосистеми та їх складових частин (геосфери, біосфери і соціосфери). Геосфера (абіотичні компоненти) складаються з літосфери, геофізичних сфер, геоморфосфери, гідро- і атмосфери. Біосфера - це рослинний покрив Землі (фітосфера) і тваринний світ (ноосфера). Абіоту і біоту поєднує педосфера - ґрунтовий покрив, кий займає проміжне положення між неживою і живою природою. Ми навмисне звузили поняття біосфери, під якою, після В.І.Вернадського, розуміють усю географічну оболонку Землі з її біотичними і абіотичними компонентами в межах поля діяльності людей можливо, щоб уникнути непорозумінь, біосферу на нашій схемі краще називати біотосферою. Соціосфера складається з демосфери - спільність усіх людей Землі і техносфери - продуктів діяльності людей.
В геології під літосферою розуміють тверду оболонку Землі, яка охоплює земну кору і верхню частину верхньої мантії до астеносфери, тобто від поверхні Землі до глибини 2-12 км під рифовими зонами і до 300-400 під щитами древніх платформ. В екології літосфера - це геологічне середовище, яке охоплює підземну сферу діяльності людей від поверхні до глибоких шахт (2 км) і надглибоких свердловин (10-12 км).
Геофізсфери поєднують цілий комплекс географічних полів, які пов'язані з динамікою надр Землі: гравітаційне, магнітне, теплове, електричне, сейсмічне, радіаційне, геопатогенне та ін. Ці поля впливають на здоров'я людей і є важливими факторами екологічного стану тої чи іншої території.
Геоморфосфера охоплює тоненьку "плівку" на контакті літосфери і атмосфери і відповідає рельєфу земної поверхні, що вивчається геоморфологічними методами. Рельєф Землі - це дуже важливий для людини життєвий простір, це територіальний ресурс, який швидко зменшується завдяки активізації сучасних екзогенних процесів від непередбачливої, шкідливої діяльності людей.
Гідросфера - це водні ресурси, які включають поверхневі, ґрунтові та підземні води від поверхні і до глибин 10-20 км, тобто в межах підземного геологічного середовища, куди сягає людська діяльність. Екологія гідросфери вивчає динаміку, хімічний склад, забруднення водних ресурсів, їх охорону, раціональне використання і методи очистки.
Атмосфера з позиції екології має кілька аспектів кліматична зональність і її вплив на природні умови і здоров'я людей, мікрокліматичні особливості території залежно від рельєфу і відстані від морського узбережжя, забруднення атмосферного повітря транспортними переносами, стаціонарними джерелами і транспортом, хімізм забруднення, його динаміка залежно від природних і антропогенних факторів.
Педосфера - ґрунтовий покрив - дуже істотний компонент геосистеми. Він впливає на фіто- і ноосфери, а також, значною мірою, на господарську діяльність людей. Екологія педосфери вивчає екологічний стан земельних ресурсів, деградацію ґрунтів під впливом ерозії, виносу гумусу та інших складових ґрунту, забруднення їх мінеральними добривами, пестицидами, радіонуклідами, важкими металами.
Фітосфера, або рослинний покрив суші Землі, є основою забезпечення життєдіяльності тваринного світу і людей. Природний рослинний світ і агрокультури в значній мірі забруднені, що дуже небезпечно для тварин і людей.
Зоосфера - це вся та жива маса тваринного, світу, що живе і на суші і в водах світового океану. Вищі тварини знаходяться на вершині трофічної піраміди, яка забезпечує людей їжею. В останні роки значно зросла кількість випадків токсикозу тварин важкими металами, пестицидами. Екологічний стан ноосфери, стан здоров'я "братів наших менших" - це грізне попередження для людей.
Демосфера об'єднує всю спільність людей на Землі з їх фізичним і психічним станом, а також захворюваннями в залежності від екологічних факторів, санітарно-гігієнічного та медико-біологічного стану тої чи іншої території, віку людини, професійних умов праці. Тому екологія демосфери - це наша найважливіша задача.
Техносфера - це все те, що людина створила на Землі за сотні тисячоліть своєї діяльності: народногосподарський комплекс із заводами і фабриками, транспортними артеріями і водосховищами, мільйонами гектарів розораних земель і т.д.
Прикладом окремих типів геосистем можуть бути системи, територіальні природно-технічні, територіальні технічні, територіальні рекреаційні технічні, територіальні рекреаційні, територіальні демоекологічні та ін.
Геосистеми поділяються насамперед на природні й інтегральні. Інтегральні геосистеми розвиваються за природними і соціально-економічними законами. Природні геосистеми - це ділянки земної поверхні, де окремі компоненти природи знаходяться в тісному взаємозв'язку і взаємодіють з сусідніми ділянками.
Природно-технічні системи - на першому плані взаємодія природи і техніки. Прикладом окремих геотехнічних систем може бути водосховище з прилеглим басейном, поле, місто.
Антропоекологічна геосистема - це вид інтегральної геосистеми, який складається з двох підсистем - "господаря" і навколишнього середовища.
Природно-територіальний комплекс - це територія з певною єдністю природи, або іншими словами - закономірне поєднання природних компонентів, які перебувають у складній взаємодії та взаємозумовленості, утворюючи єдину нерозривну систему.Можна навести чимало прикладів ПТК - від невеликих і однорідних (заплава малої річки) до великих і складних (Російська рівнина). Найбільшим ПТК є географічна оболонка Землі. У межах географічної оболонки Ф.Н.Мільков виділяє ландшафтну сферу, яка є тим ярусом географічної оболонки, в якому відбуваються процеси найбільшого стиску і активного взаєморозуміння літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери.
