- •Тема 1. Зародження вчення про ландшафт.
- •1. Історія розвитку ландшафтознавства.
- •2. Історія становлення ландшафтної екології.
- •3.Ландшафтно-екологічний підхід. Визначення ландшафтної екології.
- •1.Історія розвитку ландшафтознавства.
- •2.Історія становлення ландшафтної екології.
- •3.Ландшафтно-екологічний підхід. Визначення ландшафтної екології.
- •1. Природні системи.
- •2. Геосистема, як об’єкт вивчення ландшафтної екології.
- •4. Універсальні географічні закономірності.
- •Природні системи.
- •2. Геосистема, як об’єкт вивчення ландшафтної екології.
- •Розділ 2. Геосистема як предмет вивчення ландшафтної екології.
- •Тема 1. Природні системи. Геосистема, як предмет вивчення ландшафтної екології.
- •3. Підходи до систематики ландшафтів.
- •4. Універсальні географічні закономірності
- •Тема 2. Поняття про територіальну структуру ландшафтів. Типи територіальних структур.
- •1.Поняття про природно-територіальні комплекси.
- •2. Причини розвитку природних територіальних комплексів. Саморозвиток.
- •3. Морфологічна структура ландшафтів.
- •3.1. Морфологічна структура ландшафтів у рамках класичного ландшафтознавства.
- •3.2. Елементарна ландшафтно-екологічна територіальна одиниця – геотоп.
- •3.3.Генетико-морфологічна ландшафтна територіальна структура.
- •3.3.1.Територіальні одиниці.
- •Тема 3: Горизонтальна і вертикальна структура геосистем.
- •1.1. Рівнинні ландшафти України.
- •2. Вертикальна ландшафтна зональність.
- •2.1.Особливості гірських ландшафтів України.
- •Тема 4. Геосистеми та їх середовище (факторіальна ландшафтна екологія). Основні природні ландшафто-утворювальні компоненти і процеси. Ландшафтно-екологічні ніші.
- •1.1. Основні компоненти природно-антропогенної системи.
- •Основні природні ландшафтоутворювальні компоненти і процеси.
- •2.1. Поняття про атмосферу, погоду і клімат в ландшафті.
- •2.2.Рельєф і геологічна будова як компоненти ландшафту.
- •2.3. Гідросфера та її ландшафтоутворююче значення.
- •2.4. Рослинний і тваринний світ у ландшафті.
- •5. Концепція ландшафтно-екологічної ніші. Об‘єм та перекриття ніш.
- •Розділ 3. Динаміка геосистем: добова, сезонна, багаторічна, геологічна.
- •Тема 1. Динаміка ландшафту. Позиційно-динамічна ландшафтна територіальна структура.
- •Вивчення динаміки ландшафту.
- •2.Основні закономірності функціональної динаміки.
- •3. Добова та сезонна динаміка.
- •4. Багаторічна динаміка, флуктуації та сукцесія геосистем.
- •5. Загальні закономірності еволюції геосистем.
- •Динаміка та еволюція ландшафтних територіальних структур.
- •Розділ 4. Антропогенні культурні та акультурні ландшафти.
- •Тема 1. Антропогені впливи та реакція геосистем на них.
- •1. Ландшафти та антропогенний фактор.
- •1.2. Показники антропогенних впливів на геосистему.
- •Санітарно-вирубні.
- •Суцільно-вирубні.
- •Белігеративні (що виникли внаслідок військових дій).
- •2. Антропогенні модифікації функцій ландшафту.
- •3. Антропогенно-техногенна перетвореність птк.
- •Тема 2. Рівні гемеоробії природного ландшафту та оцінка їх впливу. Функціональні ландшафти.
- •1. Генезис природного ландшафту.
- •2. Функціональні ландшафти.
- •3. Оцінка антропогенних впливів на функціональні ландшафти.
- •3.1. Еколого-геохімічна оцінка стану селітебних ландшафтів.
- •Тема 1. Екологічні ризики. Ландшафтно- екологічне прогнозування.
- •1. Екологічні ризики та проблема їх оцінки.
- •2.Ландшафтно-екологічне прогнозування.
- •2.1.Зміст та просторово-часові масштаби прогнозу.
- •2.2. Основні методи прогнозування.
- •2.3. Види ландшафтно-екологічного прогнозу.
- •2.3.1. Географічний прогноз.
- •2.3. Гідрологічний прогноз.
- •2.4. Гідрометеорологічний прогноз.
- •2.5. Ландшафтний прогноз.
- •2.6. Ландшафтне моделювання.
- •Тема 2. Типологія і картографування птк за рівнем їхньої стійкості до антропогенних навантажень.
- •1. Значення ландшафтної типології .
- •2. Ландшафтно-екологічне прогнозне картографування.
- •2.1. Основні одиниці ландшафтного картографування і види ландшафтних карт.
- •2.2. Особливості польової ландшафтної зйомки і складання карт.
- •2.3. Застосування аерокосмофотоінформації в ландшафтному картографуванні.
- •2.4. Особливості ландшафтного картографування гірських територій.
- •2.5. Суть і значення комплексного природного районування птк.
- •2.6. Принципи, таксономічні одиниці і методи районування.
- •2.7. Схема і карта комплексного природного районування.
- •2.8. Комплексна природно-виробнича характеристика птк.
- •Тема3. Основні напрямки оптимізації геосистем на основі раціональної організації території та антропогенних навантажень.
- •Ландшафтно-екологічні пріоритети та критерії оптимальності геосистем.
- •Соціально-економічні функції геосистем та антропогенні навантаження.
- •2. Природні потенціали та їх оцінка.
- •3. Загальні форми стійкості геосистем до антропогених впливів.
- •4. Кількісні показники стійкості геосистем та основні методи їх оцінювання.
- •5. Основні напрямки оптимізації геосистеми.
- •5.1. Організація території.
- •Короткий словник термінів і понять.
3. Антропогенно-техногенна перетвореність птк.
Антропогенно-техногенна перетвореність ПТК бере свій початок із розвитком промисловості, розбудови міст і населених пунктів. Найбільш негативний вплив мають промислові, транспортні та інші інженерні і господарські об'єкти, їх викиди в атмосферу і скиди у водні об'єкти, а також у літосферу.
Важливим антропогенним фактором, який сприяв накопиченню шкідливих речовин у навколишньому середовищі міста є архітектурно-планувальний ансамбль.
Як стара частина міста, так і нові архітектурні ансамблі часто хаотично побудовані без відповідного дотримання елементарний норм і інколи без належних внутрішніх дворів.
Все це є причиною складної провітреності території і заважає нормальному стоку стічних вод і самоочищенню території.
Емісія забруднюючих речовин в міське середовище пов'язана зі структурою виробництва і технологічними процесами.
Основними джерелами забруднення міст і населених пунктів є машинобудівна і металообробна, електронна, хімічна, будівельних матеріалів, легка і харчова промисловості, а також комунально-побутове господарство, сміттєзвалища. У процесі виробництва використовуються і забруднюються значні об'єми поверхневих вод. Однак відомості про кількість скидів у поверхневі води забруднюючих речовин у тому числі і важких металів здебільшого відсутні. Все це ускладнює роботу по організації екологічного моніторингу водних об'єктів і міської системи в цілому.
Техногенний вплив на геосистеми міста різні і може викликати негативні наслідки. Змінний хід ландшафтно-геохімічних показників при надходженні нових речовин, можливо, викличе глибоку перебудову цих геосистем. Важливим принципом робіт подібного типу є використання місцевих тобто характерних для даного ландшафту матеріалів.
Для кожного із виділених екологічних районів установлюються найбільш типові геоекологічні умови і, відповідно, заходи щодо їх оптимізації. Все це необхідно врахувати при проектуванні території, розробці й удосконаленні перспективного генплану міста, або населеного пункту.
При ландшафтно-геохімічному обґрунтуванні й організації міської території необхідно врахувати, що ландшафтний екотоп однорідний в екологічному відношенні. В процесі розміщення нових навантажень у даному районі визначальними повинні бути розрахунки інтегральних показників екологічної небезпеки. Цим забезпечується науково обґрунтований вибір тих чи інших проектів і запобігання необхідних життєвих умов у даному регіоні.
При розробці прикладних медико-екологічних питань структурно-функціональна організація селітебних ландшафтів потребує врахування особливостей геохімічної структури ландшафтно-геохімічних провінцій і фізико-географічних областей. Карта-схема ландшафтно-геохімічних регіонів може служити основою при плануванні та проведенні різних видів медико-географічних досліджень, наприклад, у дослідженні і картографуванні біогеохімічних ендемій (ендемічного зобу, уролітіазу), районуванні території на потенційні загрози виникнення захворювань. Неоднорідність регіональної геохімічної структури території пов'язана, перш за все з літологічною спеціалізацією гірських порід і грунтів, радіальною і латеральною геохімічною диференціацією елементів. Облік указаної спеціалізації порід і грунтів особливо необхідний в екологічних дослідженнях розчленованих територій.