- •Тема 1. Зародження вчення про ландшафт.
- •1. Історія розвитку ландшафтознавства.
- •2. Історія становлення ландшафтної екології.
- •3.Ландшафтно-екологічний підхід. Визначення ландшафтної екології.
- •1.Історія розвитку ландшафтознавства.
- •2.Історія становлення ландшафтної екології.
- •3.Ландшафтно-екологічний підхід. Визначення ландшафтної екології.
- •1. Природні системи.
- •2. Геосистема, як об’єкт вивчення ландшафтної екології.
- •4. Універсальні географічні закономірності.
- •Природні системи.
- •2. Геосистема, як об’єкт вивчення ландшафтної екології.
- •Розділ 2. Геосистема як предмет вивчення ландшафтної екології.
- •Тема 1. Природні системи. Геосистема, як предмет вивчення ландшафтної екології.
- •3. Підходи до систематики ландшафтів.
- •4. Універсальні географічні закономірності
- •Тема 2. Поняття про територіальну структуру ландшафтів. Типи територіальних структур.
- •1.Поняття про природно-територіальні комплекси.
- •2. Причини розвитку природних територіальних комплексів. Саморозвиток.
- •3. Морфологічна структура ландшафтів.
- •3.1. Морфологічна структура ландшафтів у рамках класичного ландшафтознавства.
- •3.2. Елементарна ландшафтно-екологічна територіальна одиниця – геотоп.
- •3.3.Генетико-морфологічна ландшафтна територіальна структура.
- •3.3.1.Територіальні одиниці.
- •Тема 3: Горизонтальна і вертикальна структура геосистем.
- •1.1. Рівнинні ландшафти України.
- •2. Вертикальна ландшафтна зональність.
- •2.1.Особливості гірських ландшафтів України.
- •Тема 4. Геосистеми та їх середовище (факторіальна ландшафтна екологія). Основні природні ландшафто-утворювальні компоненти і процеси. Ландшафтно-екологічні ніші.
- •1.1. Основні компоненти природно-антропогенної системи.
- •Основні природні ландшафтоутворювальні компоненти і процеси.
- •2.1. Поняття про атмосферу, погоду і клімат в ландшафті.
- •2.2.Рельєф і геологічна будова як компоненти ландшафту.
- •2.3. Гідросфера та її ландшафтоутворююче значення.
- •2.4. Рослинний і тваринний світ у ландшафті.
- •5. Концепція ландшафтно-екологічної ніші. Об‘єм та перекриття ніш.
- •Розділ 3. Динаміка геосистем: добова, сезонна, багаторічна, геологічна.
- •Тема 1. Динаміка ландшафту. Позиційно-динамічна ландшафтна територіальна структура.
- •Вивчення динаміки ландшафту.
- •2.Основні закономірності функціональної динаміки.
- •3. Добова та сезонна динаміка.
- •4. Багаторічна динаміка, флуктуації та сукцесія геосистем.
- •5. Загальні закономірності еволюції геосистем.
- •Динаміка та еволюція ландшафтних територіальних структур.
- •Розділ 4. Антропогенні культурні та акультурні ландшафти.
- •Тема 1. Антропогені впливи та реакція геосистем на них.
- •1. Ландшафти та антропогенний фактор.
- •1.2. Показники антропогенних впливів на геосистему.
- •Санітарно-вирубні.
- •Суцільно-вирубні.
- •Белігеративні (що виникли внаслідок військових дій).
- •2. Антропогенні модифікації функцій ландшафту.
- •3. Антропогенно-техногенна перетвореність птк.
- •Тема 2. Рівні гемеоробії природного ландшафту та оцінка їх впливу. Функціональні ландшафти.
- •1. Генезис природного ландшафту.
- •2. Функціональні ландшафти.
- •3. Оцінка антропогенних впливів на функціональні ландшафти.
- •3.1. Еколого-геохімічна оцінка стану селітебних ландшафтів.
- •Тема 1. Екологічні ризики. Ландшафтно- екологічне прогнозування.
- •1. Екологічні ризики та проблема їх оцінки.
- •2.Ландшафтно-екологічне прогнозування.
- •2.1.Зміст та просторово-часові масштаби прогнозу.
- •2.2. Основні методи прогнозування.
- •2.3. Види ландшафтно-екологічного прогнозу.
- •2.3.1. Географічний прогноз.
- •2.3. Гідрологічний прогноз.
- •2.4. Гідрометеорологічний прогноз.
- •2.5. Ландшафтний прогноз.
- •2.6. Ландшафтне моделювання.
- •Тема 2. Типологія і картографування птк за рівнем їхньої стійкості до антропогенних навантажень.
- •1. Значення ландшафтної типології .
- •2. Ландшафтно-екологічне прогнозне картографування.
- •2.1. Основні одиниці ландшафтного картографування і види ландшафтних карт.
- •2.2. Особливості польової ландшафтної зйомки і складання карт.
- •2.3. Застосування аерокосмофотоінформації в ландшафтному картографуванні.
- •2.4. Особливості ландшафтного картографування гірських територій.
- •2.5. Суть і значення комплексного природного районування птк.
- •2.6. Принципи, таксономічні одиниці і методи районування.
- •2.7. Схема і карта комплексного природного районування.
- •2.8. Комплексна природно-виробнича характеристика птк.
- •Тема3. Основні напрямки оптимізації геосистем на основі раціональної організації території та антропогенних навантажень.
- •Ландшафтно-екологічні пріоритети та критерії оптимальності геосистем.
- •Соціально-економічні функції геосистем та антропогенні навантаження.
- •2. Природні потенціали та їх оцінка.
- •3. Загальні форми стійкості геосистем до антропогених впливів.
- •4. Кількісні показники стійкості геосистем та основні методи їх оцінювання.
- •5. Основні напрямки оптимізації геосистеми.
- •5.1. Організація території.
- •Короткий словник термінів і понять.
2.3. Застосування аерокосмофотоінформації в ландшафтному картографуванні.
При складанні різних тематичних природних карт велике значення мають матеріали аеро- і космофотознімки. Особливо ефективно використовувати їх при ландшафтному картографуванні як синтетичній формі узагальнення фізико-географічної неоднорідності території. Аеро- і космознімки дозволяють значно скоротити об'єм польових робіт, прискорити процес картографування і провести його з більшою точністю. На знімках дослідник може "прочитати" такі особливості ландшафту, які практично не можна помітити при наземному обстеженні. Знімки в поєднанні з даними аеровізуальних спостережень значно розширюють кругозір дослідника і дають можливість визначати ландшафтні особливості важкодоступних районів і значно збільшувати смугу суцільного картографування уздовж лінії наземного маршруту.
Значення аерознімків при складанні великомасштабних ландшафтних карт для практичних цілей визначається тим, що на них досить чітко відображаються морфологічні частини ландшафту. Тому такі знімки представляють об'єктивну основу для складання ландшафтно-типологічних карт у межах окремих господарств. Космознімки ж служать незамінною основою для складання дрібно-і середньомасштабних ландшафтних карт, схем і карт комплексного природного (ландшафтного) районування. Ландшафтний підхід дешифрування космознімків при складанні різних спеціальних (галузевих) і ландшафтних карт знаходить все більш широке застосування.
Після попереднього вивчення аерокосмофотоматеріалів (камерального дешифрування) необхідне рекогносцирувальне обстеження території, яке як би передує польовому дешифруванню. Аеровізуальні спостереження, які все частіше застосовують при ландшафтних дослідженнях, підрозділяються на: рекогносцирувальні; що проводяться при зйомці районів, важкодоступних для наземних способів картування; контрольні для перевірки, ув'язки і уточнення меж ландшафтів, тобто результатів зйомки.
При складанні ландшафтної карти на основі дешифрування космічної фотоінформації важливо показати ландшафтні взаємозв'язки між природними компонентами і морфологічну структуру ландшафту. Причому побудову карт на основі використовування дешифрування космознімків ведуть за принципом "від загального до приватного", тобто згідно таксономічного підпорядкування ландшафтів.
У використовуванні аерокосмометодів стосовно картографування ландшафтів ще багато проблем методичного плану, залежних від ступеня розпізнавання фотозображень різних природних ландшафтів рівнинних і гірських територій, досконалості зйомки і т.д. Одне безперечне, ландшафтна карта, складена по аеро- і космофотоматеріалам і що відображає природні взаємозв'язки, є основним картографічним документом, що дає комплексне уявлення про потенційний ландшафтний ресурс території, що картографується.
2.4. Особливості ландшафтного картографування гірських територій.
Для гірських ландшафтів характерні висотно-зональний розподіл, контрастність, дрібноконтурна, мозаїчність, а також значна динамічність геоморфологічних і біологічних процесів, що протікають в них. Наприклад, динамічність гірських ландшафтів виражається в ступені і характері взаємообміну між літосферою, кліматоутворюючими процесами і біогенним середовищем. Повсюдно спостерігається розмив, перенесення і відкладення уламкового матеріалу річкової ерозії. Части землетруси, каменепади, обвали, селі. Все це в значній мірі визначає зовнішній вигляд і внутрішню структуру ландшафтів, особливо середньогірних і високогірних зон.
На відміну від рівнин, горам властиве переважання природних ландшафтів. Антропогенні ландшафти з видозміненими взаємозв'язками (рілля, сільські селища, міста, лісопосадки і т. д.) поширені по долинах річок, підгірних рівнинах і міжгірських улоговинах. Гірські ландшафти таять великі можливості для подальшого освоєння їх земельних ресурсів.
Початковими матеріалами для виділення гірських ландшафтно-типологічних комплексів (фацій, урочищ, видів ландшафтів) служать дані, одержувані у результаті експедиційного маршрутно-ключового обстеження території. Ці обстеження проводять методом ландшафтної профілізації. Закладка ландшафтних профілів дає можливість прослідити взаємозв'язок природних компонентів в картованих фаціях, урочищах, видах ландшафту і встановити межі між ними, тобто нанести їх ареали.
Важливою задачею картографування гірських територій є виділення висотних ландшафтних зон. Практичне значення цієї роботи полягає у тому, що характеристики висотних ландшафтних зон можуть служити початковим матеріалом для типізації угідь при оцінці природних ресурсів, так як кожна висотна ландшафтна зона володіє визначеними гідротермічними, грунтовими і рослинними ресурсами, відрізняється своєрідністю фізико-географічних процесів і вимагає особливої індивідуальної системи господарського використання ПТК.
