Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ландшафна екологія.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
623 Кб
Скачать
☆

2.3. Застосування аерокосмофотоінформації в ландшафтному картографуванні.

При складанні різних тематичних природних карт велике значення мають матеріали аеро- і космофотознімки. Особливо ефективно використовувати їх при ландшафтному картографуванні як синтетичній формі узагальнення фізико-географічної неоднорідності території. Аеро- і космознімки дозволяють значно скоротити об'єм польових робіт, прискорити процес картографування і провести його з більшою точністю. На знімках дослідник може "прочитати" такі особливості ландшафту, які практично не можна помітити при наземному обстеженні. Знімки в поєднанні з даними аеровізуальних спостережень значно розширюють кругозір дослідника і дають можливість визначати ландшафтні особливості важкодоступних районів і значно збільшувати смугу суцільного картографування уздовж лінії наземного маршруту.

Значення аерознімків при складанні великомасштабних ландшафтних карт для практичних цілей визначається тим, що на них досить чітко відображаються морфологічні частини ландшафту. Тому такі знімки представляють об'єктивну основу для складання ландшафтно-типологічних карт у межах окремих господарств. Космознімки ж служать незамінною основою для складання дрібно-і середньомасштабних ландшафтних карт, схем і карт комплексного природного (ландшафтного) районування. Ландшафтний підхід дешифрування космознімків при складанні різних спеціальних (галузевих) і ландшафтних карт знаходить все більш широке застосування.

Після попереднього вивчення аерокосмофотоматеріалів (камерального дешифрування) необхідне рекогносцирувальне обстеження території, яке як би передує польовому дешифруванню. Аеровізуальні спостереження, які все частіше застосовують при ландшафтних дослідженнях, підрозділяються на: рекогносцирувальні; що проводяться при зйомці районів, важкодоступних для наземних способів картування; контрольні для перевірки, ув'язки і уточнення меж ландшафтів, тобто результатів зйомки.

При складанні ландшафтної карти на основі дешифрування космічної фотоінформації важливо показати ландшафтні взаємозв'язки між природними компонентами і морфологічну структуру ландшафту. Причому побудову карт на основі використовування дешифрування космознімків ведуть за принципом "від загального до приватного", тобто згідно таксономічного підпорядкування ландшафтів.

У використовуванні аерокосмометодів стосовно картографування ландшафтів ще багато проблем методичного плану, залежних від ступеня розпізнавання фотозображень різних природних ландшафтів рівнинних і гірських територій, досконалості зйомки і т.д. Одне безперечне, ландшафтна карта, складена по аеро- і космофотоматеріалам і що відображає природні взаємозв'язки, є основним картографічним документом, що дає комплексне уявлення про потенційний ландшафтний ресурс території, що картографується.

2.4. Особливості ландшафтного картографування гірських територій.

Для гірських ландшафтів характерні висотно-зональний розподіл, контрастність, дрібноконтурна, мозаїчність, а також значна динамічність геоморфологічних і біологічних процесів, що протікають в них. Наприклад, динамічність гірських ландшафтів виражається в ступені і характері взаємообміну між літосферою, кліматоутворюючими процесами і біогенним середовищем. Повсюдно спостерігається розмив, перенесення і відкладення уламкового матеріалу річкової ерозії. Части землетруси, каменепади, обвали, селі. Все це в значній мірі визначає зовнішній вигляд і внутрішню структуру ландшафтів, особливо середньогірних і високогірних зон.

На відміну від рівнин, горам властиве переважання природних ландшафтів. Антропогенні ландшафти з видозміненими взаємозв'язками (рілля, сільські селища, міста, лісопосадки і т. д.) поширені по долинах річок, підгірних рівнинах і міжгірських улоговинах. Гірські ландшафти таять великі можливості для подальшого освоєння їх земельних ресурсів.

Початковими матеріалами для виділення гірських ландшафтно-типологічних комплексів (фацій, урочищ, видів ландшафтів) служать дані, одержувані у результаті експедиційного маршрутно-ключового обстеження території. Ці обстеження проводять методом ландшафтної профілізації. Закладка ландшафтних профілів дає можливість прослідити взаємозв'язок природних компонентів в картованих фаціях, урочищах, видах ландшафту і встановити межі між ними, тобто нанести їх ареали.

Важливою задачею картографування гірських територій є виділення висотних ландшафтних зон. Практичне значення цієї роботи полягає у тому, що характеристики висотних ландшафтних зон можуть служити початковим матеріалом для типізації угідь при оцінці природних ресурсів, так як кожна висотна ландшафтна зона володіє визначеними гідротермічними, грунтовими і рослинними ресурсами, відрізняється своєрідністю фізико-географічних процесів і вимагає особливої індивідуальної системи господарського використання ПТК.