- •Тема 1. Зародження вчення про ландшафт.
- •1. Історія розвитку ландшафтознавства.
- •2. Історія становлення ландшафтної екології.
- •3.Ландшафтно-екологічний підхід. Визначення ландшафтної екології.
- •1.Історія розвитку ландшафтознавства.
- •2.Історія становлення ландшафтної екології.
- •3.Ландшафтно-екологічний підхід. Визначення ландшафтної екології.
- •1. Природні системи.
- •2. Геосистема, як об’єкт вивчення ландшафтної екології.
- •4. Універсальні географічні закономірності.
- •Природні системи.
- •2. Геосистема, як об’єкт вивчення ландшафтної екології.
- •Розділ 2. Геосистема як предмет вивчення ландшафтної екології.
- •Тема 1. Природні системи. Геосистема, як предмет вивчення ландшафтної екології.
- •3. Підходи до систематики ландшафтів.
- •4. Універсальні географічні закономірності
- •Тема 2. Поняття про територіальну структуру ландшафтів. Типи територіальних структур.
- •1.Поняття про природно-територіальні комплекси.
- •2. Причини розвитку природних територіальних комплексів. Саморозвиток.
- •3. Морфологічна структура ландшафтів.
- •3.1. Морфологічна структура ландшафтів у рамках класичного ландшафтознавства.
- •3.2. Елементарна ландшафтно-екологічна територіальна одиниця – геотоп.
- •3.3.Генетико-морфологічна ландшафтна територіальна структура.
- •3.3.1.Територіальні одиниці.
- •Тема 3: Горизонтальна і вертикальна структура геосистем.
- •1.1. Рівнинні ландшафти України.
- •2. Вертикальна ландшафтна зональність.
- •2.1.Особливості гірських ландшафтів України.
- •Тема 4. Геосистеми та їх середовище (факторіальна ландшафтна екологія). Основні природні ландшафто-утворювальні компоненти і процеси. Ландшафтно-екологічні ніші.
- •1.1. Основні компоненти природно-антропогенної системи.
- •Основні природні ландшафтоутворювальні компоненти і процеси.
- •2.1. Поняття про атмосферу, погоду і клімат в ландшафті.
- •2.2.Рельєф і геологічна будова як компоненти ландшафту.
- •2.3. Гідросфера та її ландшафтоутворююче значення.
- •2.4. Рослинний і тваринний світ у ландшафті.
- •5. Концепція ландшафтно-екологічної ніші. Об‘єм та перекриття ніш.
- •Розділ 3. Динаміка геосистем: добова, сезонна, багаторічна, геологічна.
- •Тема 1. Динаміка ландшафту. Позиційно-динамічна ландшафтна територіальна структура.
- •Вивчення динаміки ландшафту.
- •2.Основні закономірності функціональної динаміки.
- •3. Добова та сезонна динаміка.
- •4. Багаторічна динаміка, флуктуації та сукцесія геосистем.
- •5. Загальні закономірності еволюції геосистем.
- •Динаміка та еволюція ландшафтних територіальних структур.
- •Розділ 4. Антропогенні культурні та акультурні ландшафти.
- •Тема 1. Антропогені впливи та реакція геосистем на них.
- •1. Ландшафти та антропогенний фактор.
- •1.2. Показники антропогенних впливів на геосистему.
- •Санітарно-вирубні.
- •Суцільно-вирубні.
- •Белігеративні (що виникли внаслідок військових дій).
- •2. Антропогенні модифікації функцій ландшафту.
- •3. Антропогенно-техногенна перетвореність птк.
- •Тема 2. Рівні гемеоробії природного ландшафту та оцінка їх впливу. Функціональні ландшафти.
- •1. Генезис природного ландшафту.
- •2. Функціональні ландшафти.
- •3. Оцінка антропогенних впливів на функціональні ландшафти.
- •3.1. Еколого-геохімічна оцінка стану селітебних ландшафтів.
- •Тема 1. Екологічні ризики. Ландшафтно- екологічне прогнозування.
- •1. Екологічні ризики та проблема їх оцінки.
- •2.Ландшафтно-екологічне прогнозування.
- •2.1.Зміст та просторово-часові масштаби прогнозу.
- •2.2. Основні методи прогнозування.
- •2.3. Види ландшафтно-екологічного прогнозу.
- •2.3.1. Географічний прогноз.
- •2.3. Гідрологічний прогноз.
- •2.4. Гідрометеорологічний прогноз.
- •2.5. Ландшафтний прогноз.
- •2.6. Ландшафтне моделювання.
- •Тема 2. Типологія і картографування птк за рівнем їхньої стійкості до антропогенних навантажень.
- •1. Значення ландшафтної типології .
- •2. Ландшафтно-екологічне прогнозне картографування.
- •2.1. Основні одиниці ландшафтного картографування і види ландшафтних карт.
- •2.2. Особливості польової ландшафтної зйомки і складання карт.
- •2.3. Застосування аерокосмофотоінформації в ландшафтному картографуванні.
- •2.4. Особливості ландшафтного картографування гірських територій.
- •2.5. Суть і значення комплексного природного районування птк.
- •2.6. Принципи, таксономічні одиниці і методи районування.
- •2.7. Схема і карта комплексного природного районування.
- •2.8. Комплексна природно-виробнича характеристика птк.
- •Тема3. Основні напрямки оптимізації геосистем на основі раціональної організації території та антропогенних навантажень.
- •Ландшафтно-екологічні пріоритети та критерії оптимальності геосистем.
- •Соціально-економічні функції геосистем та антропогенні навантаження.
- •2. Природні потенціали та їх оцінка.
- •3. Загальні форми стійкості геосистем до антропогених впливів.
- •4. Кількісні показники стійкості геосистем та основні методи їх оцінювання.
- •5. Основні напрямки оптимізації геосистеми.
- •5.1. Організація території.
- •Короткий словник термінів і понять.
2.6. Принципи, таксономічні одиниці і методи районування.
Найважливішим методологічним принципом комплексного природного районування є визнання його об'єктивного характеру. Встановлено, що будь-який природно-територіальний комплекс формується як цілісне природне утворення в результаті взаємодії в просторі і в часі компонентів, утворюючих його структуру. Надзвичайна ж ландшафтна складність територій залежить від ряду причин: географічного положення, абсолютної висоти, субстрату, віддаленості від морів і ін. Всі ці місцеві чинники, як і планетарні, викликають відособлення в процесі розвитку і диференціації ландшафтної, сфери природно-територіальних комплексів, кожний з яких характеризується рядом індивідуальних особливостей. Вивчення закономірностей територіальної диференціації цих комплексів і складає теоретичну основу комплексного природного районування.
Ландшафтне районування слід проводити на основі принципу комплексності, тобто з урахуванням трьох основних загальних закономірностей територіальної диференціації: зональної, провінціальності і азональності. Розчленовування території, побудоване з урахуванням тільки однієї з цих закономірностей, буде одностороннім, неповним. Всяке природне районування, як приватне, так і комплексне, повинне правильно відображати існуюче різноманіття природи, де в складній взаємодії виявляються різні ландшафтно-територіальні закономірності.
У практиці комплексного природного районування ПТК найбільш прийнятний ландшафтний метод розчленовування території, коли районування проводиться на основі ландшафтної типологічної карти. Цей метод полягає у тому, що кожну нижчу регіональну одиницю виділяють безпосередньо на ландшафтній карті по розповсюдженню і поєднанню (частота зустрічається, кількісне співвідношення займаної площі і т. д.). При найменуванні регіональних одиниць ландшафтного районування для господарських цілей слід давати їм назви природних об'єктів, не роблячи їх громіздкими.
У полі методом маршрутного обстеження і ландшафтної профілізації вивчають морфологічну ландшафтну структуру природних районів, уточнюють на місцевості межі районів, виявляють тенденції сучасного розвитку природних ландшафтів, ступінь впливу тих або інших чинників на ПТК.
2.7. Схема і карта комплексного природного районування.
Результатом комплексного природного районування є схема, карта районування і текстова характеристика виділених регіонів. Зміст карти районування, як і будь-яких інших тематичних природних карт, складається із загальногеографічної основи і спеціального навантаження. Карта показує розміщення регіональних комплексів різного таксономічного рангу і їх межі. По ній можна судити про ступінь неоднорідності і складності природного середовища тієї або іншої території, ступінь і напрям сучасного освоєння земельних ресурсів, про методологічний і методичний підхід до районування. Карта районування як основний підсумок виконаного дослідження служить також наочним матеріалом, що показує просторову неоднорідність ландшафтів, і є природною основою для розробки регіональних систем освоєння ПТК.
Відомі три типи карт комплексного природного районування: Найпростіші за змістом топологічні карти районування, які звичайно показують загальну картину неоднорідності території, розміщення регіональних ПТК, їх площа. На аналітичних картах комплексного природного районування, окрім просторового розміщення регіональних ПТК, показують і їх зміст. Різними значками, буквеними індексами, штриховим, фоновим зафарбовуванням відображають майже всі компоненти ПТК: наприклад топографічними значками — рослинність, буквеними індексами — материнські породи, різним штрихуванням — грунти і т.д. Всі значки розшифровують в легенді до карти. Головний недолік аналітичної карти районування — деяке нагромадження різних зображень, що утрудняє її використовування. Синтетична карта комплексного природного районування наочно показує просторове розміщення і зміст регіональних ПТК. Основна її відмінність від топологічної полягає у тому, що до такої карти дається комплексна (розгорнена) легенда, що розкриває природно-географічні особливості кожного регіону різної таксономічної гідності. Синтетичні карти більш доступні для практичного використовування в різних сільськогосподарських цілях. У них достатньо повно розкриваються не тільки природні відмітні особливості регіональних ПТК, але і ступінь, спрямованість господарського освоєння території в межах кожного регіону.