- •Тема 1. Зародження вчення про ландшафт.
- •1. Історія розвитку ландшафтознавства.
- •2. Історія становлення ландшафтної екології.
- •3.Ландшафтно-екологічний підхід. Визначення ландшафтної екології.
- •1.Історія розвитку ландшафтознавства.
- •2.Історія становлення ландшафтної екології.
- •3.Ландшафтно-екологічний підхід. Визначення ландшафтної екології.
- •1. Природні системи.
- •2. Геосистема, як об’єкт вивчення ландшафтної екології.
- •4. Універсальні географічні закономірності.
- •Природні системи.
- •2. Геосистема, як об’єкт вивчення ландшафтної екології.
- •Розділ 2. Геосистема як предмет вивчення ландшафтної екології.
- •Тема 1. Природні системи. Геосистема, як предмет вивчення ландшафтної екології.
- •3. Підходи до систематики ландшафтів.
- •4. Універсальні географічні закономірності
- •Тема 2. Поняття про територіальну структуру ландшафтів. Типи територіальних структур.
- •1.Поняття про природно-територіальні комплекси.
- •2. Причини розвитку природних територіальних комплексів. Саморозвиток.
- •3. Морфологічна структура ландшафтів.
- •3.1. Морфологічна структура ландшафтів у рамках класичного ландшафтознавства.
- •3.2. Елементарна ландшафтно-екологічна територіальна одиниця – геотоп.
- •3.3.Генетико-морфологічна ландшафтна територіальна структура.
- •3.3.1.Територіальні одиниці.
- •Тема 3: Горизонтальна і вертикальна структура геосистем.
- •1.1. Рівнинні ландшафти України.
- •2. Вертикальна ландшафтна зональність.
- •2.1.Особливості гірських ландшафтів України.
- •Тема 4. Геосистеми та їх середовище (факторіальна ландшафтна екологія). Основні природні ландшафто-утворювальні компоненти і процеси. Ландшафтно-екологічні ніші.
- •1.1. Основні компоненти природно-антропогенної системи.
- •Основні природні ландшафтоутворювальні компоненти і процеси.
- •2.1. Поняття про атмосферу, погоду і клімат в ландшафті.
- •2.2.Рельєф і геологічна будова як компоненти ландшафту.
- •2.3. Гідросфера та її ландшафтоутворююче значення.
- •2.4. Рослинний і тваринний світ у ландшафті.
- •5. Концепція ландшафтно-екологічної ніші. Об‘єм та перекриття ніш.
- •Розділ 3. Динаміка геосистем: добова, сезонна, багаторічна, геологічна.
- •Тема 1. Динаміка ландшафту. Позиційно-динамічна ландшафтна територіальна структура.
- •Вивчення динаміки ландшафту.
- •2.Основні закономірності функціональної динаміки.
- •3. Добова та сезонна динаміка.
- •4. Багаторічна динаміка, флуктуації та сукцесія геосистем.
- •5. Загальні закономірності еволюції геосистем.
- •Динаміка та еволюція ландшафтних територіальних структур.
- •Розділ 4. Антропогенні культурні та акультурні ландшафти.
- •Тема 1. Антропогені впливи та реакція геосистем на них.
- •1. Ландшафти та антропогенний фактор.
- •1.2. Показники антропогенних впливів на геосистему.
- •Санітарно-вирубні.
- •Суцільно-вирубні.
- •Белігеративні (що виникли внаслідок військових дій).
- •2. Антропогенні модифікації функцій ландшафту.
- •3. Антропогенно-техногенна перетвореність птк.
- •Тема 2. Рівні гемеоробії природного ландшафту та оцінка їх впливу. Функціональні ландшафти.
- •1. Генезис природного ландшафту.
- •2. Функціональні ландшафти.
- •3. Оцінка антропогенних впливів на функціональні ландшафти.
- •3.1. Еколого-геохімічна оцінка стану селітебних ландшафтів.
- •Тема 1. Екологічні ризики. Ландшафтно- екологічне прогнозування.
- •1. Екологічні ризики та проблема їх оцінки.
- •2.Ландшафтно-екологічне прогнозування.
- •2.1.Зміст та просторово-часові масштаби прогнозу.
- •2.2. Основні методи прогнозування.
- •2.3. Види ландшафтно-екологічного прогнозу.
- •2.3.1. Географічний прогноз.
- •2.3. Гідрологічний прогноз.
- •2.4. Гідрометеорологічний прогноз.
- •2.5. Ландшафтний прогноз.
- •2.6. Ландшафтне моделювання.
- •Тема 2. Типологія і картографування птк за рівнем їхньої стійкості до антропогенних навантажень.
- •1. Значення ландшафтної типології .
- •2. Ландшафтно-екологічне прогнозне картографування.
- •2.1. Основні одиниці ландшафтного картографування і види ландшафтних карт.
- •2.2. Особливості польової ландшафтної зйомки і складання карт.
- •2.3. Застосування аерокосмофотоінформації в ландшафтному картографуванні.
- •2.4. Особливості ландшафтного картографування гірських територій.
- •2.5. Суть і значення комплексного природного районування птк.
- •2.6. Принципи, таксономічні одиниці і методи районування.
- •2.7. Схема і карта комплексного природного районування.
- •2.8. Комплексна природно-виробнича характеристика птк.
- •Тема3. Основні напрямки оптимізації геосистем на основі раціональної організації території та антропогенних навантажень.
- •Ландшафтно-екологічні пріоритети та критерії оптимальності геосистем.
- •Соціально-економічні функції геосистем та антропогенні навантаження.
- •2. Природні потенціали та їх оцінка.
- •3. Загальні форми стійкості геосистем до антропогених впливів.
- •4. Кількісні показники стійкості геосистем та основні методи їх оцінювання.
- •5. Основні напрямки оптимізації геосистеми.
- •5.1. Організація території.
- •Короткий словник термінів і понять.
2.5. Суть і значення комплексного природного районування птк.
Комплексне природне (ландшафтне) районування є особливою формою інформації про природно-територіальні відмінності регіонів. На відміну від приватних видів районування (грунтового, ботанічного, агрокліматичного і ін.), під комплексним - ландшафтним районуванням розуміють виявлення, розмежування і класифікацію природно-територіальних комплексів (ПТК), об'єктивно існуючих в природі.
Природно-територіальний комплекс - це індивідуальна неповторна територіальна одиниця, що характеризується деякою однорідністю комплексу взаємозв'язаних і взаємодіючих природних компонентів (геологічна будова і рельєф, клімат, води, грунти, рослинність і тваринний світ). Провідне значення у відособленні ПТК мають тектоніко-геоморфологічні відмінності території, що визначають ступінь однорідності клімату і через нього особливості прояву інших природних компонентів. Вивчення ПТК представляє великий практичний інтерес. Різноманітність природи, яка властива територіям в цілому і може спостерігатися на порівняно великих і малих просторах, створює умови для формування безлічі територіальних природних комплексів, відмінних розмірами, якісними і кількісними характеристиками. Робота по комплексному природному районуванню і полягає в глибокому вивченні характеру і причин диференціації ландшафтної сфери на якісно різні ділянки ПТК, межі яких дослідник в змозі виявити, але не змінити їх число.
Визнання об'єктивності існування природно-територіальних комплексів різного таксономічного рангу, відмінних структурою, історією розвитку, дозволяє вважати комплексне природне районування в своїй основі єдиним. Різні ж задачі і цілі визначають масштаб районування, характер інтерпретації його матеріалів для певної практичної мети. Наприклад, при районуванні для землевпорядно-сільськогосподарських цілей основна задача полягає не тільки у встановленні і вивченні природно-територіальних відмінностей, тенденцій сучасного розвитку ландшафтів з урахуванням антропогенної дії, але і у визначенні відповідності або невідповідності структури сільськогосподарського виробництва природним умовам і потенційній можливості земельних ресурсів конкретного регіону, що склалася. Таке районування допомагає місцевим плануючим органам коректувати існуючі регіональні системи ведення сільського господарства, оскільки в природно-виробничих характеристиках виділених регіонів найбільша увага надається тим природним умовам і процесам, які особливо важливо знать при організації сільськогосподарського використовування території.
Іншими словами, на базі загальнонаукового природного районування можна створювати різні види прикладного районування. Але і в цьому випадку межі ПТК не міняють свого положення, може бути лише інше число виділених таксономічних одиниць (інша дробова районування) залежно від масштабу. При прикладному районуванні виясняють властивості ландшафтів того або іншого регіону для певної практичної мети, тобто проводять правильну інтерпретацію даних загальнонаукового районування у формі, доступній для безпосереднього використовування практичними працівниками.