- •Тема 1. Зародження вчення про ландшафт.
- •1. Історія розвитку ландшафтознавства.
- •2. Історія становлення ландшафтної екології.
- •3.Ландшафтно-екологічний підхід. Визначення ландшафтної екології.
- •1.Історія розвитку ландшафтознавства.
- •2.Історія становлення ландшафтної екології.
- •3.Ландшафтно-екологічний підхід. Визначення ландшафтної екології.
- •1. Природні системи.
- •2. Геосистема, як об’єкт вивчення ландшафтної екології.
- •4. Універсальні географічні закономірності.
- •Природні системи.
- •2. Геосистема, як об’єкт вивчення ландшафтної екології.
- •Розділ 2. Геосистема як предмет вивчення ландшафтної екології.
- •Тема 1. Природні системи. Геосистема, як предмет вивчення ландшафтної екології.
- •3. Підходи до систематики ландшафтів.
- •4. Універсальні географічні закономірності
- •Тема 2. Поняття про територіальну структуру ландшафтів. Типи територіальних структур.
- •1.Поняття про природно-територіальні комплекси.
- •2. Причини розвитку природних територіальних комплексів. Саморозвиток.
- •3. Морфологічна структура ландшафтів.
- •3.1. Морфологічна структура ландшафтів у рамках класичного ландшафтознавства.
- •3.2. Елементарна ландшафтно-екологічна територіальна одиниця – геотоп.
- •3.3.Генетико-морфологічна ландшафтна територіальна структура.
- •3.3.1.Територіальні одиниці.
- •Тема 3: Горизонтальна і вертикальна структура геосистем.
- •1.1. Рівнинні ландшафти України.
- •2. Вертикальна ландшафтна зональність.
- •2.1.Особливості гірських ландшафтів України.
- •Тема 4. Геосистеми та їх середовище (факторіальна ландшафтна екологія). Основні природні ландшафто-утворювальні компоненти і процеси. Ландшафтно-екологічні ніші.
- •1.1. Основні компоненти природно-антропогенної системи.
- •Основні природні ландшафтоутворювальні компоненти і процеси.
- •2.1. Поняття про атмосферу, погоду і клімат в ландшафті.
- •2.2.Рельєф і геологічна будова як компоненти ландшафту.
- •2.3. Гідросфера та її ландшафтоутворююче значення.
- •2.4. Рослинний і тваринний світ у ландшафті.
- •5. Концепція ландшафтно-екологічної ніші. Об‘єм та перекриття ніш.
- •Розділ 3. Динаміка геосистем: добова, сезонна, багаторічна, геологічна.
- •Тема 1. Динаміка ландшафту. Позиційно-динамічна ландшафтна територіальна структура.
- •Вивчення динаміки ландшафту.
- •2.Основні закономірності функціональної динаміки.
- •3. Добова та сезонна динаміка.
- •4. Багаторічна динаміка, флуктуації та сукцесія геосистем.
- •5. Загальні закономірності еволюції геосистем.
- •Динаміка та еволюція ландшафтних територіальних структур.
- •Розділ 4. Антропогенні культурні та акультурні ландшафти.
- •Тема 1. Антропогені впливи та реакція геосистем на них.
- •1. Ландшафти та антропогенний фактор.
- •1.2. Показники антропогенних впливів на геосистему.
- •Санітарно-вирубні.
- •Суцільно-вирубні.
- •Белігеративні (що виникли внаслідок військових дій).
- •2. Антропогенні модифікації функцій ландшафту.
- •3. Антропогенно-техногенна перетвореність птк.
- •Тема 2. Рівні гемеоробії природного ландшафту та оцінка їх впливу. Функціональні ландшафти.
- •1. Генезис природного ландшафту.
- •2. Функціональні ландшафти.
- •3. Оцінка антропогенних впливів на функціональні ландшафти.
- •3.1. Еколого-геохімічна оцінка стану селітебних ландшафтів.
- •Тема 1. Екологічні ризики. Ландшафтно- екологічне прогнозування.
- •1. Екологічні ризики та проблема їх оцінки.
- •2.Ландшафтно-екологічне прогнозування.
- •2.1.Зміст та просторово-часові масштаби прогнозу.
- •2.2. Основні методи прогнозування.
- •2.3. Види ландшафтно-екологічного прогнозу.
- •2.3.1. Географічний прогноз.
- •2.3. Гідрологічний прогноз.
- •2.4. Гідрометеорологічний прогноз.
- •2.5. Ландшафтний прогноз.
- •2.6. Ландшафтне моделювання.
- •Тема 2. Типологія і картографування птк за рівнем їхньої стійкості до антропогенних навантажень.
- •1. Значення ландшафтної типології .
- •2. Ландшафтно-екологічне прогнозне картографування.
- •2.1. Основні одиниці ландшафтного картографування і види ландшафтних карт.
- •2.2. Особливості польової ландшафтної зйомки і складання карт.
- •2.3. Застосування аерокосмофотоінформації в ландшафтному картографуванні.
- •2.4. Особливості ландшафтного картографування гірських територій.
- •2.5. Суть і значення комплексного природного районування птк.
- •2.6. Принципи, таксономічні одиниці і методи районування.
- •2.7. Схема і карта комплексного природного районування.
- •2.8. Комплексна природно-виробнича характеристика птк.
- •Тема3. Основні напрямки оптимізації геосистем на основі раціональної організації території та антропогенних навантажень.
- •Ландшафтно-екологічні пріоритети та критерії оптимальності геосистем.
- •Соціально-економічні функції геосистем та антропогенні навантаження.
- •2. Природні потенціали та їх оцінка.
- •3. Загальні форми стійкості геосистем до антропогених впливів.
- •4. Кількісні показники стійкості геосистем та основні методи їх оцінювання.
- •5. Основні напрямки оптимізації геосистеми.
- •5.1. Організація території.
- •Короткий словник термінів і понять.
2.3. Види ландшафтно-екологічного прогнозу.
2.3.1. Географічний прогноз.
Географічний прогноз (від грецького-передбачення) - науково обгрунтоване передбачення розвитку географічного середовища та окремих його компонентів, географічних систем, зумовлених природними і антропогенними факторами. Географічний прогноз - результат географічних прогностичних досліджень. Мета географічного прогнозу - передбачити той стан природного середовища, в якому буде проживати людина. Прогнозування географічних об'єктів пов'язане з їхніми розмірами та часом. На основі оцінки стану географічного середовища в минулому, тенденцій нинішнього розвитку географічного прогнозу дає інформацію про можливі наступні його зміни. Для географічного прогнозу використовують загальні методи прогнозування: аналогії, експертних оцінок, статистичних екстраполяції, моделювання та системний підхід, а також географічні методи - палеогеографічні, історико-географічні, ландшафтно-індикаційні, генетичних рядів, картографічний метод дослідження.
Географічний прогноз виявляє стійкі та стихійні ймовірності тенденції, можливі нові шляхи розвитку географічного середовища під впливом природних та антропогенних факторів. Відправними моментами для нього є ландшафтний прогноз, плани соціально - економічного розвитку, а також прогрес науки і техніки.
Розрізняють географічні прогнози такі: галузеві (наприклад прогноз погоди, гідрологічні прогнози) і комплексні; за просторовими масштабами - глобальні (планетарні), регіональні та локальні; за часовими - понаддовгострокові (тисячоліття і більше), довгострокові (декілька століть), середньострокові (15-10 років), короткострокові (5 років), сезонний (до 1 року).
Вибір методів прогнозування і прогнозні варіанти залежать в головному, від прогнозного завдання. Як звичайно, за основу беруть як галузеві прогнози, так і загальнонаукові прогнозні методи і прийоми. Серед загальнонаукових поширені екстраполяція, експертні оцінки, моделювання, анкетні опитування.
Географічний прогноз розвивається по двох основних напрямках:
Регіональним прогнозуванням змін природного середовища у зв'язку з реалізацією великих проектів його перетворення;
Локальним прогнозуванням у сфері впливу значних промислових об'єктів.
Перспективним у географічному прогнозуванні є метод ланцюгових реакцій, який перебуває на стадії розробки. Внаслідок тісної взаємодії між природними компонентами і ПТК виникають ланцюгові реакції - ланцюг природних явищ у ПТК, кожне з яких зумовлює відповідні зміни і в інших пов'язаних з ними ПТК. Спричиняють такі реакції як природні, так і антропогеннозумовлені фактори. Завдання ж прогнозування полягає у пізнанні всього комплексу таких реакцій шляхом виявлення усіх сучасних і майбутніх варіантів.
Особливе місце в прогнозних дослідженнях посідають зовсім не нові в географії методи екстраполяції процесів. З одного боку, шляхом екстраполяції процесів визначають ймовірність і характер їхнього прояву тепер і у майбутньому. З іншого - екстраполюють дані про процеси які визначені в індивідуальних ПТК, на морфологічні одиниці тих самих видів, які є предметом вивчення.
Географічне прогнозування в цілому й особлива його складова - ландшафтне прогнозування повинне супроводжуватись складанням прогнозних карт, які є однією з груп ладних ландшафтних карт.
Географічне прогнозування безперервне. Прогнози підлягають постійному уточненню, доопрацюванню з урахуванням усіх змін, що виникають у прогнозованих тенденціях і закономірностях. Незважаючи на таке коригування, географічне прогнозування потрібно перевіряти. Проте, можна поки що говорити лише про непряму перевірку, на підставі об'єктивних географічних закономірностей і логічних зв'язків. У цьому разі, на думку вчених, які займаються прогнозуванням, достовірність будь-якого прогнозу не може бути абсолютною.
