- •Тема 1. Зародження вчення про ландшафт.
- •1. Історія розвитку ландшафтознавства.
- •2. Історія становлення ландшафтної екології.
- •3.Ландшафтно-екологічний підхід. Визначення ландшафтної екології.
- •1.Історія розвитку ландшафтознавства.
- •2.Історія становлення ландшафтної екології.
- •3.Ландшафтно-екологічний підхід. Визначення ландшафтної екології.
- •1. Природні системи.
- •2. Геосистема, як об’єкт вивчення ландшафтної екології.
- •4. Універсальні географічні закономірності.
- •Природні системи.
- •2. Геосистема, як об’єкт вивчення ландшафтної екології.
- •Розділ 2. Геосистема як предмет вивчення ландшафтної екології.
- •Тема 1. Природні системи. Геосистема, як предмет вивчення ландшафтної екології.
- •3. Підходи до систематики ландшафтів.
- •4. Універсальні географічні закономірності
- •Тема 2. Поняття про територіальну структуру ландшафтів. Типи територіальних структур.
- •1.Поняття про природно-територіальні комплекси.
- •2. Причини розвитку природних територіальних комплексів. Саморозвиток.
- •3. Морфологічна структура ландшафтів.
- •3.1. Морфологічна структура ландшафтів у рамках класичного ландшафтознавства.
- •3.2. Елементарна ландшафтно-екологічна територіальна одиниця – геотоп.
- •3.3.Генетико-морфологічна ландшафтна територіальна структура.
- •3.3.1.Територіальні одиниці.
- •Тема 3: Горизонтальна і вертикальна структура геосистем.
- •1.1. Рівнинні ландшафти України.
- •2. Вертикальна ландшафтна зональність.
- •2.1.Особливості гірських ландшафтів України.
- •Тема 4. Геосистеми та їх середовище (факторіальна ландшафтна екологія). Основні природні ландшафто-утворювальні компоненти і процеси. Ландшафтно-екологічні ніші.
- •1.1. Основні компоненти природно-антропогенної системи.
- •Основні природні ландшафтоутворювальні компоненти і процеси.
- •2.1. Поняття про атмосферу, погоду і клімат в ландшафті.
- •2.2.Рельєф і геологічна будова як компоненти ландшафту.
- •2.3. Гідросфера та її ландшафтоутворююче значення.
- •2.4. Рослинний і тваринний світ у ландшафті.
- •5. Концепція ландшафтно-екологічної ніші. Об‘єм та перекриття ніш.
- •Розділ 3. Динаміка геосистем: добова, сезонна, багаторічна, геологічна.
- •Тема 1. Динаміка ландшафту. Позиційно-динамічна ландшафтна територіальна структура.
- •Вивчення динаміки ландшафту.
- •2.Основні закономірності функціональної динаміки.
- •3. Добова та сезонна динаміка.
- •4. Багаторічна динаміка, флуктуації та сукцесія геосистем.
- •5. Загальні закономірності еволюції геосистем.
- •Динаміка та еволюція ландшафтних територіальних структур.
- •Розділ 4. Антропогенні культурні та акультурні ландшафти.
- •Тема 1. Антропогені впливи та реакція геосистем на них.
- •1. Ландшафти та антропогенний фактор.
- •1.2. Показники антропогенних впливів на геосистему.
- •Санітарно-вирубні.
- •Суцільно-вирубні.
- •Белігеративні (що виникли внаслідок військових дій).
- •2. Антропогенні модифікації функцій ландшафту.
- •3. Антропогенно-техногенна перетвореність птк.
- •Тема 2. Рівні гемеоробії природного ландшафту та оцінка їх впливу. Функціональні ландшафти.
- •1. Генезис природного ландшафту.
- •2. Функціональні ландшафти.
- •3. Оцінка антропогенних впливів на функціональні ландшафти.
- •3.1. Еколого-геохімічна оцінка стану селітебних ландшафтів.
- •Тема 1. Екологічні ризики. Ландшафтно- екологічне прогнозування.
- •1. Екологічні ризики та проблема їх оцінки.
- •2.Ландшафтно-екологічне прогнозування.
- •2.1.Зміст та просторово-часові масштаби прогнозу.
- •2.2. Основні методи прогнозування.
- •2.3. Види ландшафтно-екологічного прогнозу.
- •2.3.1. Географічний прогноз.
- •2.3. Гідрологічний прогноз.
- •2.4. Гідрометеорологічний прогноз.
- •2.5. Ландшафтний прогноз.
- •2.6. Ландшафтне моделювання.
- •Тема 2. Типологія і картографування птк за рівнем їхньої стійкості до антропогенних навантажень.
- •1. Значення ландшафтної типології .
- •2. Ландшафтно-екологічне прогнозне картографування.
- •2.1. Основні одиниці ландшафтного картографування і види ландшафтних карт.
- •2.2. Особливості польової ландшафтної зйомки і складання карт.
- •2.3. Застосування аерокосмофотоінформації в ландшафтному картографуванні.
- •2.4. Особливості ландшафтного картографування гірських територій.
- •2.5. Суть і значення комплексного природного районування птк.
- •2.6. Принципи, таксономічні одиниці і методи районування.
- •2.7. Схема і карта комплексного природного районування.
- •2.8. Комплексна природно-виробнича характеристика птк.
- •Тема3. Основні напрямки оптимізації геосистем на основі раціональної організації території та антропогенних навантажень.
- •Ландшафтно-екологічні пріоритети та критерії оптимальності геосистем.
- •Соціально-економічні функції геосистем та антропогенні навантаження.
- •2. Природні потенціали та їх оцінка.
- •3. Загальні форми стійкості геосистем до антропогених впливів.
- •4. Кількісні показники стійкості геосистем та основні методи їх оцінювання.
- •5. Основні напрямки оптимізації геосистеми.
- •5.1. Організація території.
- •Короткий словник термінів і понять.
2.8. Комплексна природно-виробнича характеристика птк.
Текстова природно-виробнича характеристика районованої території і виділених на ній ландшафтних районів, так само як і карта, — обов'язковий документ проведеного районування. У ній трапляється нагода не тільки висловити принципи і методику природного районування, але і глибоко розкрити природну суть конкретної території і її потенційні можливості для господарського використовування та оптимізації.
Розрізняють дві основні категорії текстової характеристики: загальнонаукову і прикладну (спеціалізовану). Обов'язковими методичними рекомендаціями для них вважаються наступні.
Регіональному синтезу повинен передувати аналіз окремих природних компонентів всієї районованої території. Головна мета — виявити закономірності просторової диференціації компонентів в межах території і встановити взаємодію між ними. Наприклад, виявлення просторової диференціації грунтово-меліоративних умов неможливе без аналізу матеріалів про особливості будови рельєфу і клімату.
Перед регіональним синтезом повинні бути висловлені методологічні основи і схеми районованої території. Необхідно розкрити не тільки прийняті принципи і методи районування, але і привести нові висновки, обгрунтувати пропоновану схему районування, тобто виявлених регіональних ПТК і їх таксономічну значущість. Відбір якісної і кількісної інформації слід проводити залежно від масштабу дослідження. Особливу увагу необхідно звертати на негативні природні явища і процеси, ступінь освоєнності природних ресурсів, зміни природи під впливом господарської діяльності людини.
Текстова частина характеристик регіональних ПТК повинна закінчуватися науковими і практичними висновками, рекомендаціями. Останні можуть відноситися до всієї районованої території, тоді їх приводять в кінці текстової частини у вигляді висновку. Наукові висновки і практичні рекомендації, одержані на основі аналізу конкретного регіонального ПТК, доречно давати при його характеристиці. Якщо ж вони розповсюджуються на всю районовану територію, то їх виносять в загальний висновок.
Структура комплексної природно-виробничої характеристики районованої території певного ПТК:
Передмова
Розділ I. Природна основа використовування ресурсів ПТК. Основні риси рельєфу (типи, геоморфологічні особливості, морфомет-ричні показники). Кліматичні і агрокліматичні умови. Гідрогеологічні умови (режим поверхневих і підземних вод, умови водопостачання). Ландшафтні і грунтово-меліоративні умови.
Розділ II. Історія використовування і сучасний стан ПТК.
Розділ III. Комплексне природне районування ПТК з метою господарського використання. Методичні основи районування (принципи, таксономічні одиниці, методика). З історії комплексного природного районування. Схема і карта комплексного природного районування. Текстова комплексна характеристика виділених регіональних ПТК (на рівні округів або районів): природно-географічні особливості (географічне положення, особливості рельєфу і зволоження, водозабезпеченість, структура грунтового покриву, агрофізичні і агрохімічні властивості грунту і т. д.) і процеси, що впливають на розвиток та використання ПТК; земельний фонд округу або району і його виробнича оцінка (кількісний і якісний облік земельного фонду по категоріях земель, бонітування і оцінка землі в цілому або по угіддях), особливості використовування природних ресурсів ПТК.
Розділ IV. Раціональне використання ПТК. Потенційні природні ресурси для господарського використання, в розрізі регіональних ПТК. Науково обгрунтована організація території (особливості організації території в розрізі адміністративних областей, районів з урахуванням потенційних природних можливостей складових їх регіональних ПТК). Природоохоронні і грунтозахисні заходи.
Висновок
Карти: ландшафтна, комплексного природного районування, природних чинників, сучасного використовування земельних ресурсів.
З приведеного варіанту текстової комплексної характеристики районованої території видно, що структура і зміст її зумовлюються прикладною спрямованістю районування. Від якості виконання її значною мірою залежить вся практична значущість роботи, що проводиться, по районуванню. Якісне виконання подібної характеристики вимагає узгодженої роботи ряду фахівців, що цілком може бути досягнуто в рамках науково-дослідних інститутів із залученням деяких фахівців з інших відповідних установ. При відборі кількісних показників треба враховувати їх практичне значення, а також те, що вони будуть різними залежно від зонально-поясних природних умов, намітити ряд практичних рекомендацій по поліпшенню використовування пиродних ресурсів району - гідромеліоративних, протиерозійних, агротехнічних і ін.
