- •Історія розвитку обчислювальної техніки. Характеристика різних поколінь еом.
- •Структура інформаційної системи. Апаратна і програмна складові обчислювальної системи. Взаємодія апаратної і програмної складової.
- •Пам’ять еом. Внутрішня I зовнішня пам’ять комп’ютера. Характеристика різних видів внутрішньої пам’яті.
- •Основні характеристики пеом. Принципи роботи еом: принцип програмного управління, принцип адресності. Огляд сучасної обчислювальної техніки.
- •8. Технічні характеристики пеом. Локальні мережі еом. Класифікація і основні характеристики локальних мереж еом.
- •9. Функції і склад операційної системи. Класифікація операційних систем персонального комп’ютера.
- •10. Операцыйна система ms–dos. Модулі ms–dos, їх призначення. Завантаження ms–dos. Внутрішні і зовнішні команди ms–dos.
- •11. Конфігурування системи. Зміна конфігурації і встановлення параметрів ms-dos. Файл автозапуску autoexec.Bat.
- •12. Операційні оболонки. Команди і функції операційних оболонок.
- •Windows-утиліти. Утиліти по роботі з дисками: дефрагментація, очищення, відновлення, перевірка. Демонстрація роботи з найбільш популярними утилітами.
- •Архівування інформації. Способи архівування. Демонстрація роботи програм WinRar, WinZip.
- •Ос Windows-95(98). Призначення та можливості стандартних програм Windows-95 (WordPad, Paint, Блокнот, Календар, Годинник, Калькулятор і провідник).
- •Комп’ютерні віруси. Антивірусні програми. Демонстрація роботи програм DrWeb.
- •19. Ос Windows –9x. Головне меню. Панель керування.
- •Поняття про системи Multymedia.
- •Основні правила введення тексту. Збереження документа. Закриття документа та вихід із програми word. Відкриття існуючого файла. Переміщення по документу. Прокручування тексту для перегляду.
- •Загальна характеристика Windows-9x. Основні поняття: робочий стіл, панель задач, структура вікна. Робота з обєктами.
- •Редагування тексту: виділення тексту, вставка тексту в документ, відновлення тексту в документі, перестановка тексту. Буфер обміну. Перевірка орфографії та граматики в тексті.
- •24. Робота з текстом. Форматування тексту. Форматування символів. Форматування абзацу. Списки. Копіювання параметрів форматування.
- •Про маркіровані і нумеровані списки
- •Вимкнення буфера обміну Office
- •Очищення елементів у буфері обміну Microsoft Office
- •25. Вставляння таблиці в документ. Форматування таблиці (зміна розмірів таблиці, комірок, тексту в комірках, рядків (стовпців) таблиці).
- •Системи опрацювання текстів. Методика ознайомлення учнів з текстовими редакторами.
- •Бази даних. Фактографічні і документальні бази даних.
- •27. Системи опрацювання графічної інформації. Векторна і растрова графіка. Градації кольору. Методика ознайомлення учнів з графічним редактором.
- •Програми опрацювання електронних таблиць (Excel). Основні команди. Стандартні функції. Побудова діаграм. Підтримка баз даних.
- •30. Бази даних. Фактографічні I документальні бази даних. Ієрархічна, мережева, реляційна модель даних. Методика ознайомлення учнів з базами даних.
- •33. Основні етапи розв’язування прикладних задач з використанням еом.
- •Поняття алгоритму. Властивості алгоритмів. Стійкість, коректність алгоритмів. Аналіз складності та ефективності алгоритмів. Види алгоритмів.
- •Структурний підхід до побудови алгоритмів. Базові структурні елементи алгоритмів.
- •Алгоритми пошуку елемента в масиві.
- •Етапи моделювання
- •Комбінаторні алгоритми обробки структур даних. Задачі пошуку та сортування.
- •Користувацькі та стандартні типи даних. Типізовані константи. Цілий, дійсний, булевий та символьний типи.
- •Структурні типи даних. Масиви. Опис масивів. Обробка даних у масивах.
- •Алгоритми пошуку підпослідовності в послідовності.
- •Прямі алгоритми сортування масивів.
- •Швидкі алгоритми сортування масивів.
- •44. Поняття програми. Програмування як процес розробки алгоритмів. Загальні підходи програмування.
- •Поняття про мови програмування. Класифікація мов програмування. Системи програмування. Поняття про інтерпретацію та компіляцію.
- •Поняття типу даних. Типи даних мови Паскаль. Прості та структурні типи даних. Змінні та константи.
- •Оператори. Класифікація операторів. Прості оператори. Оператор присвоєння. Структурні оператори. Оператори циклів. Організація циклів. Приклади. Оператори введення та виведення.
- •Структурні типи даних. Рядки. Опис рядків. Обробка даних у рядках.
- •Структурні типи даних. Множини. Опис множин. Операції над множинами.
- •Структурні типи даних. Записи. Опис записів, поля. Обробка даних у записах.
- •Поняття рекурсії. Ітеративні та рекурсивні програми. Види рекурсії. Рекурсивні процедури та функції. Найпростіші схеми рекурсивних програм.
- •88.Програмування розгалужених алгоритмів мовою pascal. Оператор варіанту. Приклади використання. Методика навчання учнів складанню розгалужених програм.
- •103.Методи і прийоми контролю знань і вмінь учнів з інформатики.
- •102.Використання математичних моделей при розв*язуванні задач у шкі
- •101.Методика організації і проведення уроку-практикуму з інформатики.
- •87.Методика навчання учнів мові програмування тп
- •78. Метод послідовного уточнення алгоритмів у шкі. Демонстрація методу покрокової деталізації.
- •92. Методика навчання учнів складанню мовою Паскаль програм опрацювання графічної інформації.
- •94. Методика ознайомлення учнів з поняттям алгоритму
- •100. Методика ознайомлення учнів з поняттям математичної моделі.
- •Динамічні змінні. Покажчики. Найпростіші динамічні структури даних. Використання динамічних структур даних.
- •Списки. Стеки. Черги. Деревоподібні структури даних.
- •Файлові типи. Операції з файлами. Файли прямого та послідовного доступу. Створення, читання та модифікація файлів.
- •Модульне програмування в системі тр. Класифікація модулів. Загальна структура модуля користувача. Використання модулів.
- •Модуль Crt. Призначення, основні можливості.
- •Модуль dos. Призначення, основні можливості модуля.
- •Модуль Graph. Види графічних адаптерів. Ініціалізація графічного режиму. Створення найпростіших графічних побудов.
- •Середовище тр. Порядок створення та відлагодження програм.
- •Типовий шкільний кабінет от, його призначення та обладнання. Телекомунікаційні мережі. Локальна мережа шкільних пеом, її функції і дидактичні можливості.
- •66. Основні способи застосування еом в навчальному процесі.
- •Створення і впровадження інформаційної технології навчання.
- •Недоліки і переваги комп’ютерного навчання.
- •Еом як предмет вивчення. Вивчення структури і призначення еом в рамках шкільних курсів інформатики, математики, фізики, позакласній роботі.
- •Навчальноорієнтоване програмне забезпечення. Структура і призначення.
- •Вимоги до розробки педагогічних програмних засобів.
- •73. Інструментальні засоби створення ппз. Гіпертекстові системи.
- •74. Перспективи використання обчислювальної техніки у сфері початової, загальної та вищої освіти.
- •Програмне забезпечення шкі. Класифікація педагогічних програмних засобів. Приблизний склад програмного забезпечення.
- •84. Методика ознайомлення учнів з базами даних.
- •85. Методика ознайомлення учнів з електронними таблицями.
- •Методика ознайомлення учнів з експертними системами.
- •Методика навчання учнів складанню циклічних програм мовою Паскаль.
- •Методика навчання учнів складанню і використанню програм, які містять підпрограми, мовою Паскаль.
- •Методика навчання учнів роботі з готовими Паскаль-програмами (редагування, налагодження, запуск).
- •Методика ознайомлення учнів з поняттям величини. Методика вивчення поняття допоміжної величини.
- •Методика ознайомлення учнів з алгоритмами роботи з літерними величинами (Паскаль). Методика навчання учнів складанню програм опрацювання літерних величин мовою Паскаль.
- •Методика ознайомлення учнів з табличними величинами (Паскаль). Методика навчання учнів складанню алгоритму впорядкування таблиці за деякою ознакою (Паскаль).
- •Структура і специфіка уроку інформатики. Підготовка вчителя до уроку. Організація і проведення різних типів уроків з інформатики.
- •Програмне забезпечення шкі. Класифікація педагогічних програмних засобів. Приблизний склад програмного забезпечення.
- •64. Обєктно-орієнтоване програмування як засіб створення складних програм. Поняття обєкта. Мова Delphi.
- •80. Методика ознайомлення учнів з поняттям інформації.
- •43. Пряме злиття послідовностей
Поняття про мови програмування. Класифікація мов програмування. Системи програмування. Поняття про інтерпретацію та компіляцію.
Мова, на якій записується алгоритм для виконання на ЕОМ, називається мовою програмування. Програма - це алгоритм, записаний на мові програмування. Мова програмування належить до формальних мов.
Для запису програм використовується кінцевий набір символів, які становлять алфавіт мови програмування. На відміну від знайомих нам алфавітів - алфавіт мови програмування містить у собі крім букв ще й цифри, розділові знаки, знаки арифметичних дій і деякі допоміжні символи.
Програма записується у вигляді послідовності символів із алфавіту своєї мови програмування. Звичайно, що не будь-який текст, який створений із символів алфавіту, буде являтися правильною програмою. Правильність побудови програми із символів алфавіту можна провірити, використовуючи синтаксис мови програмування. Синтаксис мови програмування - це набір правил, які визначають методи побудови правильних програм із символів алфавіту. Знаючи синтаксис мови, можна побудувати алгоритм, який визначає, являється даний текст правильним, чи ні. Цей алгоритм дозволяє комп'ютеру перевіряти синтаксичну правильність введених в нього програм.
Також повинна бути визначена семантика мови програмування. Семантика мови програмування - це набір правил, по яким користувач виконує програми на цій мові. Користуючись семантикою мови, можна визначити результат виконання програми із заданими вхідними даними.
Щоб виконати програму, написану на мові високого рівня, необхідно кожен оператор цієї програми перетворити у послідовність машинних команд.
Існує два різних методи виконання програми, написаної на мові високого рівня. В першому із цих методів спеціальна службова програма, називається компілятором, спочатку переводить всі оператори вихідної програми на машинну мову, а тоді отримана машинна програма виконується комп'ютером. При другому методі використовується інша службова програма, яка називається інтерпретатором. Інтерпретатор послідовно переводить оператори вихідної програми на машинну мову, і комп'ютер відразу їх виконує.
І компілятор, і інтерпретатор самі являються програмами на мові машини. Використання кожного із них має свої переваги і недоліки. Компілятор переводить програму на машинну мову як одне ціле, перевіряючи не тільки правильність окремих операторів, але і взаємодію їх між собою. Інтерпретатор набагато кращий у використанні. Він дозволяє почати виконання навіть не повністю закінченої програми. Але інтерпретатор не може перевірити взаємодію всіх частин програми. Зазвичай, у режимі інтерпретації виконуються програми на мові Бейсік, а для більшості інших мов програмування використовується компіляція програм.
Таким чином, виконувачем програми на мові високого рівня являється не один комп'ютер, а сукупність комп'ютерів і спеціальних програм. Такі програми являються оболонкою, "верхнім одягом" комп'ютера. Ці програмні оболонки дозволяють підвищити рівень комп'ютера як виконувача алгоритмів і приховати від користувача складні і непотрібні йому дрібниці роботи апаратури комп'ютера. Сукупність мовних і програмних засобів для розробки і виконання програм називається системою програмування
