9. Функції і склад операційної системи. Класифікація операційних систем персонального комп’ютера.

Функції та склад операційної системи

Найважливіші програми на комп'ютері — це програми операційної системи.

Операційна система забезпечує взаємодію пристроїв і програм при виконанні роботи, створює засоби керування комп'ютером. Операційна система дозволяє людині не вникати в тонкощі роботи прикладних програм, апаратної частини і зовнішніх пристроїв комп'ютера.

Кожна операційна система забезпечує кілька видів взаємодії (інтерфейсу):

інтерфейс користувача — взаємодія між користувачем і апаратно-програмними засобами комп'ютера;

апаратно-програмний інтерфейс — взаємодія між програмним і апаратним забезпеченням;

програмний інтерфейс — взаємодія між різними видами програмного забезпечення.

У склад операційної системи входять такі модулі:

Базове ядро — керує файловою системою, забезпечує передачу інформації між пристроями комп'ютера.

Командний процесор — виконує команди користувача.

Драйвери (своєрідні "перекладачі") — забезпечують роботу з зовнішніми пристроями комп'ютера.

Утиліти — виконують допоміжні роботи (копіювання папок і файлів, створення архівів, перевірка дисків тощо).

Класифікація операційних систем

По інтерфейсу, який надається користувачу, операційні системи можна поділити на неграфічні і графічні.

Неграфічні операційні системи реалізують інтерфейс командного рядка, який набирається з клавіатури. До таких належать всі версії операційної системи MS DOS (Microsoft Disk Operating System).

Графічні операційні системи реалізують більш зручний інтерфейс, при якому керування комп'ютером здійснюється дією миші на графічні елементи на екрані. До таких належать операційні системи сімейства Windows (Windows'95, Windows'98, Windows'2000, Windows NT), а також операційна система UNIX фірми AT&T.

Операційна система Windows

Операційна система Windows забезпечує користувачу уніфікований зручний інтерфейс для всіх своїх програм, що полегшує освоєння роботи з ними. Такий інтерфейс звільняє користувача від виконання рутинних операцій і дає можливість безпосереднього виконання певної роботи.

Microsoft зрозуміла, що операційна система MS DOS не має майбутнього і тому, випустивши у 1994 році MS DOS версії 6.22, вона відмовилась від дальшого розвитку цього напрямку.

Враховуючи помилки в попередніх версіях і побажання мільйонів користувачів, корпорація Microsoft у 1995 році випускає нову версію Windows — операційну систему (а не оболонку!) Windows'95.

Windows'95 має графічний інтерфейс (взаємодію з користувачем), екран монітора має вигляд робочого столу і папок на ньому, панель задач дає огляд задач,

10. Операцыйна система ms–dos. Модулі ms–dos, їх призначення. Завантаження ms–dos. Внутрішні і зовнішні команди ms–dos.

Операційна система MS DOS з'явилась в 1981 р. одночасно з комп'ютерами типу IВМ РС і стала для них домінуючою. Популярність цієї операційної системи була такою великою, що основні її компоненти, такі як базова система введення-виведення та файлова система, використовуються і досі в сімействі операційних систем Windows.

Серед позитивних якостей MS DOS слід відзначити:

• розвинену командну мову;

• можливість організації багаторівневих каталогів;

• роботу з усіма послідовними пристроями як із файлами;

• можливість під'єднання користувачем додаткових драйверів зовнішніх пристроїв;

• можливість запуску фонових задач одночасно з діалоговою роботою користувача.

Найважливішою характерною особливістю MS DOS є її модульність. Основними модулями системи є:

• базова система введення-виведення BIOS (Basic Input Output System);

• блок початкового завантаження Boot Record;

• модуль розширення базової системи введення-виведення IO.SYS;

• модуль обробки переривань MSDOS.SYS;

• командний процесор COMMAND.COM;

Кожен із цих модулів виконує певну частину функцій, покладених на MS DOS. Так, BIOS міститься в постійній пам'яті. Блок початкового завантаження або завантажувач завжди записаний у першому секторі системного диска. Модулі IO.SYS та MSDOS.SYS зберігаються на системному диску, місцеположення їх відоме завантажувачеві. Командний процесор - це звичайний файл, який може займати довільне місце на системному диску.

BIOS є програмною оболонкою навколо апаратних засобів комп'ютера, яка надає можливість іншим програмам, у тому числі й самій операційній системі, звертатися до апаратних компонент через механізм переривань. Модуль обробки переривань MSDOS.SYS, крім вищезазначених функцій, утворює верхній рівень системи, з яким взаємодіє більшість прикладних програм. Компонентами даного модуля є підпрограми, які забезпечують роботу файлової системи, пристроїв введення-виведення, обслуговування деяких спеціальних ситуацій, пов'язаних із завершенням програм і обробкою помилок.

На відміну від двох попередніх модулів командний процесор COMMAND.COM трактується як звичайна програма. Його основні функції такі:

• прийом і розпізнавання команд, одержаних із клавіатури або з командного файлу;

• завантаження й виконання зовнішніх команд MS DOS і прикладних програм (файли типу COM і EXЕ);

• виконання файлу автозапуску (AUTOEXEC.BAT).

Завантаження операційної системи MS DOS відбувається коли комп'ютер вмикається або в разі перезавантаження (шляхом одночасного натиснення на три клавіші Ctrl+Alt+Del або на спеціальну кнопку RESET, що знаходиться на системному блоці).