67. Недоліки і переваги комп’ютерного навчання.

На нашу думку не існує єдино зробленого методу застосування комп'ютера в навчанні. Різні програми, що ґрунтуються на різних теоретичних посилках, підходять для різних ситуацій і дають різні результати. Тому навряд чи варто рекомендувати ту або іншу модель для впровадження в сферу освіти. Набагато краще, якщо у викладача буде більше можливостей вибору програм для навчання за допомогою ЕОМ, які він може використати, виходячи із власного досвіду, індивідуальних особливостей учнів і цілей навчання.

• одним з напрямів використання такої техніки є розробка і застосування для навчання студентів і контролю їх знань комп’ютерної програми. Ця програма зводить нанівець окремі недоліки можливість необ’єктивного оцінювання знань студентів;

• значні затрати бюджету та часу на проведення екзаменаційної сесії тощо.

Комп’ютерна програма являє собою чітко систематизований і структурований тестовий масив. Контроль знань студентів за допомогою комп'ютерної програми проводиться таким чином, як і самоконтроль, з тією різницею, що студенту виставляється оцінка його знань. Болонська система передбачає поділ предметів, що вивчаються, на модулі. Кожний модуль передбачає перевірку знань студентів і виставлення їм оцінки. Тому викладачу слід підготувати комплекс тестів (білети) для кожного модулю з визначенням оцінки. Комп’ютерна програма має низку переваг у порівнянні зі звичайними методами перевірки підготовки студентів до занять, а також поточними і підсумковими перевірками їх знань.

До таких переваг слід віднести:

1. Студенти здебільшого активізували підготовку до занять, особливо до заліків і іспитів. При комп'ютерній перевірці знань студентів їм немає на кого розраховувати. Вони не можуть впливати на викладача, аби він зависив або занизив оцінку тому чи іншому студенту. 2. Об'єктивність даних, отриманих під час комп'ютерного контролю знань студентів, близька до 100% Комп'ютер автоматично підраховує результати за закладеною програмою і ніхто не може вплинути на цей процес. 3. Прозорість процесу з контролю знань студентів. Від студентів нічого не можна приховати, вони самі є учасниками цього процесу. 4. Економія часу на проведення поточного і підсумкового контролю.

Сучасні інформаційні технології є основою процесу інформатизації освіти, реалізація якого припускає:

• поліпшення якості навчання за допомогою більш повного використання доступної інформації; підвищення ефективності навчального процесу на основі його індивідуалізації та інтенсифікації;

• розробку перспективних засобів, методів і технологій навчання з орієнтацією на розвиваючу, випереджальну і персоніфіковану освіту; досягнення необхідного рівня професіоналізму в оволодінні засобами інформатики та обчислювальної техніки;

• інтеграцію різних видів діяльності (навчальної, учбово-дослідницької, методичної, наукової, організаційної) у рамках єдиної методології, заснованої на застосуванні інформаційних технологій; підготовку учасників освітнього процесу до життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства;

• підвищення професійної компетентності і конкурентноздатності майбутніх фахівців різних галузей; подолання кризових явищ у системі освіти.

КЛАСИФІКАЦІЯ ІТ ПО ТИПУ ОБРОБЛЮВАНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

(Види оброблюваної інформації):

• Текст-( Види інформаційних технологій): Текстові процесори і гіпертекст.

• Графіка- Графічні процесори

• Дані - СУБД, алгоритмічні мови, табличні процесори

• Просторово прив'язані дані - Геоінформаційні технології (ГІС–технології).

• Знання - Експертні системи.

• Об'єкти реального світу - Засоби мультимедіа.

До всього відноситься: Інтегровані пакети (об'єднання різних технологій)

Сучасний стан ІТ можна охарактеризувати наступними тенденціями:

1. Наявність великої кількості промислово функціонуючих баз даних, що містять інформацію практично по всіх видах діяльності суспільства.

2. Створення технологій, що забезпечують інтерактивний доступ масового користувача до цих інформаційних ресурсів. Технічною основою даної тенденції з'явилися державні і приватні системи зв'язку і передачі даних загального призначення і спеціалізовані, об'єднані в національні, регіональні і глобальні інформаційно-обчислювальні мережі.

3. Розширення функціональних можливостей інформаційних систем, що забезпечують паралельну одночасну обробку баз даних з різноманітною структурою даних, мультиоб’єктних документів, гіперсередовищ, зокрема що реалізовують технології створення і ведення гіпертекстових баз даних. Створення локальних багатофункціональних проблемно-орієнтованих інформаційних систем різного призначення на основі могутніх персональних комп'ютерів і локальних обчислювальних мереж.

4. Включення в інформаційні системи елементів інтелектуалізації інтерфейсу користувача з системами, експертними систем, систем машинного перекладу, автоіндексування і інших технічних засобів.

Виділяють п'ять основних тенденцій в розвитку інформаційних технологій:

1. Ускладнення інформаційних продуктів (послуг). Інформаційний продукт у вигляді програмних засобів, баз даних, служб експертного забезпечення набуває стратегічного значення. Інформаційний продукт у вигляді різного виду інформації (мова, дані, зображення) для слуху, зору, дотику генерується по запиту користувача, і існують засоби доставки продукту в слушний час і зручній формі;

2. Здібність до взаємодії. Можливість провести ідеальний обмін між людиною і комп'ютером або між інформаційними системами набуває значення провідної технологічної проблеми.

3. Ліквідація проміжних ланок. Не потрібні посередники, якщо Ви можете розміщувати замовлення безпосередньо за допомогою інформаційних технологій.

4. Глобалізація. Глобалізація ринку інформаційного продукту.

5. Конвергенція. Зникають відмінності між виробами і послугами, інформаційним продуктом і засобами, використанням в побуті і для ділових цілей, інформацією і розвагою, а також серед різних режимів роботи, таких як передача звукових, цифрових і відеосигналів.

матеріалу в Інтернеті й на компакт-дисках у ході підготовки до уроку призводить до необґрунтованого збільшення його кількості на шкоду іншим формам роботи. Подібні уроки перетворюються в монолог учителя, втрачається зворотний зв’язок з учнями.

У цій ситуації важливо використовувати комп’ютерні технології не тільки як наочний посібник, таку собі „історію в картинках”, а й для розвитку, наприклад, уміння складати логічні схеми, розкривати причинно-наслідкові зв’язки, закономірності подій і явищ громадського життя тощо. Вважаємо, що в курсі вивчення гуманітарних предметів важливо зберегти проблемні уроки з елементами дискусії. Загалом, усі прийоми, які успішно розроблені в нашій дидактиці, не повинні бути відкинуті й забуті, а якісно поліпшені та ефективніше використані з метою підвищення пізнавальної активності учнів на уроках історії. Одним із засобів цього процесу якраз і є впровадження сучасних комп’ютерних технологій на уроці.

Для підвищення вологості повітря в приміщеннях слід використовувати зволожувачі повітря. Кабінет інформатики не повинен межувати з приміщеннями, що є джерелами шуму і вібрацій. Допустимий рівень шуму — 40 дБ.

Не дозволяється ремонтувати комп'ютери безпосередньо в робочих приміщеннях.

Екран монітора комп'ютера повинен знаходитись на відстані 600-700 мм від очей користувача, але не ближче 500 мм. Кут погляду на екран (кут між променями від країв екрана) повинен бути не меншим 45°. Висота знаку на моніторі повинна бути не меншою за 3-4мм. Відстань між пікселями — світловими точками, з яких формується зображення, повинна бути меншою, ніж розмір пікселя. Рекомендуються темно-зелений фон і білі знаки на екрані (або чорні знаки на світлому фоні при хорошому моніторі). Червоний, фіолетовий, синій і особливо блакитний кольори призводять до стомлення очей. Не повинно пред’являтися більше семи кольорів одночасно.

Організація роботи в комп'ютерному класі

Функціональний стан учнів під час навчальних занять з використанням комп'ютерів у кабінеті інформатики (класі) визначається багатьма чинниками навколишнього середовища, включаючи організацію робочого місця. Одним з чинників, який може зменшити негативний вплив моніторів і комп'ютерів, є суворе дотримання режиму роботи.

Як свідчать дані хронометражу, щільність роботи учнів з комп'ютерами під час уроку висока (85 - 95 %). Згідно з санітарними правилами і нормами для учнів 10-11-х класів повинно бути не більше двох уроків на тиждень з інформатики з використанням ПЕОМ, а для інших класів — не більше одного уроку на тиждень. Безперервна тривалість роботи на ПЕОМ не повинна перевищувати для учнів: 6 - 7-х класів — 20 хв;

8 - 9-х класів — 25 хв; 10 - 11-х класів на першій годині — 30 хв, на другій — 20 хв. Робота з комп'ютером повинна проводитись в індивідуальному темпі.

Після встановленої тривалості роботи на комп'ютері повинен проводитися комплекс вправ для очей, а після кожного уроку на перервах — фізичні вправи для профілактики загальної втоми.

Дидактичні вимоги до шкільних комп'ютерів та локальної мережі

Мінімальні вимоги до комп'ютерного обладнання для нормальної роботи операційної системи Windows 2000 Professional: Pentium-сумісний процесор з частотою 133 МГц та вище; 64 Мб оперативної пам'яті —- рекомендований мінімум; із збільшенням розміру оперативної пам'яті збільшується швидкодія; жорсткий диск обсягом 2 Гб, на якому є не менше 650 Мб вільного місця; операційна система Windows 2000 Professional підтримує одно- і двопроцесорні системи.

Для роботи пакета програм Microsoft Office ХР рекомендується використовувати комп'ютер з процесором Pentium III, 128 Мб ОЗП із встановленою операційною системою Microsoft Windows 2000 Professional.

Організація в комп'ютерному класі локальної мережі з виділеним сервером вирішує технічні проблеми, важливі для навчання безпека даних, швидкість обміну через мережу, доступ учня до програмного забезпечення, встановленого на комп'ютері вчителя, під час роботи на робочому місці учня

За умов швидкого розвитку світових комп'ютерних мереж локальна мережа, що працює в комп'ютерному класі, може розглядатися як навчальна модель глобальної мережі, й учень повинен виконувати в ній ті самі операції, з якими він зіткнеться під час роботи в Інтернеті пошук та отримання інформації за запитами, відправлення електронного повідомлення адресатові, за списком розсилання, в телеконференцію тощо. Принципи роботи і правила поведінки під час роботи в мережі повинні бути максимально наближеними до реальних

Робоче місце вчителя доцільно організувати так, щоб кожний учень кожного класу мав свою папку на сервері, де зберігалися результати його роботи за індивідуальними завданнями. Така папка повинна бути захищена Це дозволяє учневі із свого комп'ютера виконати запис та читання даних самостійно, без участі вчителя Учень відповідає за своєчасне збереження результатів своєї роботи Така організація роботи в мережі сприяє формуванню в учнів відповідальності, підвищує їх активність, незалежність та самостійність Учитель при цьому звільняється від рутинних дій і може надавати індивідуальну допомогу учням або здійснювати контроль їх знань та вмінь

Ефективно організована комп'ютерна мережа дозволяє використовувати на практиці нову організацію колективної роботи учні виконують завдання частинами, а потім збирають результати на диск або головний комп'ютер Витрати часу на збирання програм чи копіювання файлів виправдовуються колективним характером роботи.