66. Основні способи застосування еом в навчальному процесі.

Використання ППЗ дає можливість вирішувати такі актуальні питання:

· використовувати у навчанні здобутки новітніх інформаційних  технологій;

· удосконалювати навички самостійної роботи учнів в інформаційних базах даних, мережі Інтернет;

· інтенсифікувати освіту, поліпшити засвоєння учнями знань зі шкільного курсу, зробити процес навчання цікавішим і змістовнішим;

Використання ППЗ в комплекті з традиційним підручником сприяє наступному:

· забезпечує особистісно орієнтований та диференційований підхід у навчанні;

· забезпечує реалізацію інтерактивного підходу (постійне спілкування з ПК, постановка запитань, які цікавлять учня та отримання відповідей на них);

· підвищує пізнавальну активність учнів за рахунок різноманітної відео- та аудіоінформації;

· здійснює контроль завдяки тестуванню і системи запитань для самоконтролю.

Одна з важливих особливостей і переваг інформаційно – комунікативних технологій (ІКТ) порівняно з іншими навчальними засобами полягає саме в тому, що мультимедійні програми здебільшого розраховані на самостійне активне сприймання та засвоєння учнями знань, умінь і навичок. Уже сама побудова, дидактичне спрямування та розв’язання навчальної (наукової) проблеми передбачають активну розумову діяльність учнів. Вони можуть обирати оптимальний темп роботи з мультимедійною програмою відповідно до індивідуальних розумових, психолого-фізіологічних можливостей та інтересів;  перевіряти правильність відповідей, використовувати у процесі сприймання та засвоєння знань необхідну зорово-слухову та текстову інформацію.

Розрізняють два типи засвоєння школярами знань: продуктивний, основою якого є пізнавальна активність і самостійність мислення учнів (характеризується великою результативністю пізнавальних процесів) та репродуктивний, що ґрунтується на запам’ятовуванні  та осмисленні готових знань. Самостійна ж робота із засобами ІКТ як важливий стимул у навчанні створює всі передумови для застосування практичних та інтелектуальних умінь, поєднання чуттєвого і раціонального пізнання, бо знання, які учні здобувають у результаті самостійної діяльності, засвоюються значно краще порівняно з тими, які повідомляє вчитель. Засвоєння готових знань на основі мультимедійної  інформації потрібне, але під час виконання певних завдань треба вміло поєднувати ці два типи пізнавальної діяльності так, щоб основна ознака того чи іншого явища, події чи  процесу була доведена і розкрита самими учнями у посильній для них роботі.

Інформаційно – комунікативні технології навчання досить перспективні для підвищення творчої активності. Учень відходить від позиції об’єкта навчання, отримувача готової навчальної інформації, стає активним суб’єктом навчання, він може самостійно здобувати необхідну інформацію і навіть вміти винайти, сконструювати необхідні для цього способи дій.

Водночас при всіх позитивних аспектах потрібно відзначити, що нині методика використання інформаційно-комунікативних технологій у викладанні гуманітарних дисциплін перебуває у стадії розроблення. Існує реальна загроза перетворення викладання предметів на формальне механічне відтворення фактів з використанням ефектного відеоряду. Часто величезний вибір ілюстративного