- •Історія розвитку обчислювальної техніки. Характеристика різних поколінь еом.
- •Структура інформаційної системи. Апаратна і програмна складові обчислювальної системи. Взаємодія апаратної і програмної складової.
- •Пам’ять еом. Внутрішня I зовнішня пам’ять комп’ютера. Характеристика різних видів внутрішньої пам’яті.
- •Основні характеристики пеом. Принципи роботи еом: принцип програмного управління, принцип адресності. Огляд сучасної обчислювальної техніки.
- •8. Технічні характеристики пеом. Локальні мережі еом. Класифікація і основні характеристики локальних мереж еом.
- •9. Функції і склад операційної системи. Класифікація операційних систем персонального комп’ютера.
- •10. Операцыйна система ms–dos. Модулі ms–dos, їх призначення. Завантаження ms–dos. Внутрішні і зовнішні команди ms–dos.
- •11. Конфігурування системи. Зміна конфігурації і встановлення параметрів ms-dos. Файл автозапуску autoexec.Bat.
- •12. Операційні оболонки. Команди і функції операційних оболонок.
- •Windows-утиліти. Утиліти по роботі з дисками: дефрагментація, очищення, відновлення, перевірка. Демонстрація роботи з найбільш популярними утилітами.
- •Архівування інформації. Способи архівування. Демонстрація роботи програм WinRar, WinZip.
- •Ос Windows-95(98). Призначення та можливості стандартних програм Windows-95 (WordPad, Paint, Блокнот, Календар, Годинник, Калькулятор і провідник).
- •Комп’ютерні віруси. Антивірусні програми. Демонстрація роботи програм DrWeb.
- •19. Ос Windows –9x. Головне меню. Панель керування.
- •Поняття про системи Multymedia.
- •Основні правила введення тексту. Збереження документа. Закриття документа та вихід із програми word. Відкриття існуючого файла. Переміщення по документу. Прокручування тексту для перегляду.
- •Загальна характеристика Windows-9x. Основні поняття: робочий стіл, панель задач, структура вікна. Робота з обєктами.
- •Редагування тексту: виділення тексту, вставка тексту в документ, відновлення тексту в документі, перестановка тексту. Буфер обміну. Перевірка орфографії та граматики в тексті.
- •24. Робота з текстом. Форматування тексту. Форматування символів. Форматування абзацу. Списки. Копіювання параметрів форматування.
- •Про маркіровані і нумеровані списки
- •Вимкнення буфера обміну Office
- •Очищення елементів у буфері обміну Microsoft Office
- •25. Вставляння таблиці в документ. Форматування таблиці (зміна розмірів таблиці, комірок, тексту в комірках, рядків (стовпців) таблиці).
- •Системи опрацювання текстів. Методика ознайомлення учнів з текстовими редакторами.
- •Бази даних. Фактографічні і документальні бази даних.
- •27. Системи опрацювання графічної інформації. Векторна і растрова графіка. Градації кольору. Методика ознайомлення учнів з графічним редактором.
- •Програми опрацювання електронних таблиць (Excel). Основні команди. Стандартні функції. Побудова діаграм. Підтримка баз даних.
- •30. Бази даних. Фактографічні I документальні бази даних. Ієрархічна, мережева, реляційна модель даних. Методика ознайомлення учнів з базами даних.
- •33. Основні етапи розв’язування прикладних задач з використанням еом.
- •Поняття алгоритму. Властивості алгоритмів. Стійкість, коректність алгоритмів. Аналіз складності та ефективності алгоритмів. Види алгоритмів.
- •Структурний підхід до побудови алгоритмів. Базові структурні елементи алгоритмів.
- •Алгоритми пошуку елемента в масиві.
- •Етапи моделювання
- •Комбінаторні алгоритми обробки структур даних. Задачі пошуку та сортування.
- •Користувацькі та стандартні типи даних. Типізовані константи. Цілий, дійсний, булевий та символьний типи.
- •Структурні типи даних. Масиви. Опис масивів. Обробка даних у масивах.
- •Алгоритми пошуку підпослідовності в послідовності.
- •Прямі алгоритми сортування масивів.
- •Швидкі алгоритми сортування масивів.
- •44. Поняття програми. Програмування як процес розробки алгоритмів. Загальні підходи програмування.
- •Поняття про мови програмування. Класифікація мов програмування. Системи програмування. Поняття про інтерпретацію та компіляцію.
- •Поняття типу даних. Типи даних мови Паскаль. Прості та структурні типи даних. Змінні та константи.
- •Оператори. Класифікація операторів. Прості оператори. Оператор присвоєння. Структурні оператори. Оператори циклів. Організація циклів. Приклади. Оператори введення та виведення.
- •Структурні типи даних. Рядки. Опис рядків. Обробка даних у рядках.
- •Структурні типи даних. Множини. Опис множин. Операції над множинами.
- •Структурні типи даних. Записи. Опис записів, поля. Обробка даних у записах.
- •Поняття рекурсії. Ітеративні та рекурсивні програми. Види рекурсії. Рекурсивні процедури та функції. Найпростіші схеми рекурсивних програм.
- •88.Програмування розгалужених алгоритмів мовою pascal. Оператор варіанту. Приклади використання. Методика навчання учнів складанню розгалужених програм.
- •103.Методи і прийоми контролю знань і вмінь учнів з інформатики.
- •102.Використання математичних моделей при розв*язуванні задач у шкі
- •101.Методика організації і проведення уроку-практикуму з інформатики.
- •87.Методика навчання учнів мові програмування тп
- •78. Метод послідовного уточнення алгоритмів у шкі. Демонстрація методу покрокової деталізації.
- •92. Методика навчання учнів складанню мовою Паскаль програм опрацювання графічної інформації.
- •94. Методика ознайомлення учнів з поняттям алгоритму
- •100. Методика ознайомлення учнів з поняттям математичної моделі.
- •Динамічні змінні. Покажчики. Найпростіші динамічні структури даних. Використання динамічних структур даних.
- •Списки. Стеки. Черги. Деревоподібні структури даних.
- •Файлові типи. Операції з файлами. Файли прямого та послідовного доступу. Створення, читання та модифікація файлів.
- •Модульне програмування в системі тр. Класифікація модулів. Загальна структура модуля користувача. Використання модулів.
- •Модуль Crt. Призначення, основні можливості.
- •Модуль dos. Призначення, основні можливості модуля.
- •Модуль Graph. Види графічних адаптерів. Ініціалізація графічного режиму. Створення найпростіших графічних побудов.
- •Середовище тр. Порядок створення та відлагодження програм.
- •Типовий шкільний кабінет от, його призначення та обладнання. Телекомунікаційні мережі. Локальна мережа шкільних пеом, її функції і дидактичні можливості.
- •66. Основні способи застосування еом в навчальному процесі.
- •Створення і впровадження інформаційної технології навчання.
- •Недоліки і переваги комп’ютерного навчання.
- •Еом як предмет вивчення. Вивчення структури і призначення еом в рамках шкільних курсів інформатики, математики, фізики, позакласній роботі.
- •Навчальноорієнтоване програмне забезпечення. Структура і призначення.
- •Вимоги до розробки педагогічних програмних засобів.
- •73. Інструментальні засоби створення ппз. Гіпертекстові системи.
- •74. Перспективи використання обчислювальної техніки у сфері початової, загальної та вищої освіти.
- •Програмне забезпечення шкі. Класифікація педагогічних програмних засобів. Приблизний склад програмного забезпечення.
- •84. Методика ознайомлення учнів з базами даних.
- •85. Методика ознайомлення учнів з електронними таблицями.
- •Методика ознайомлення учнів з експертними системами.
- •Методика навчання учнів складанню циклічних програм мовою Паскаль.
- •Методика навчання учнів складанню і використанню програм, які містять підпрограми, мовою Паскаль.
- •Методика навчання учнів роботі з готовими Паскаль-програмами (редагування, налагодження, запуск).
- •Методика ознайомлення учнів з поняттям величини. Методика вивчення поняття допоміжної величини.
- •Методика ознайомлення учнів з алгоритмами роботи з літерними величинами (Паскаль). Методика навчання учнів складанню програм опрацювання літерних величин мовою Паскаль.
- •Методика ознайомлення учнів з табличними величинами (Паскаль). Методика навчання учнів складанню алгоритму впорядкування таблиці за деякою ознакою (Паскаль).
- •Структура і специфіка уроку інформатики. Підготовка вчителя до уроку. Організація і проведення різних типів уроків з інформатики.
- •Програмне забезпечення шкі. Класифікація педагогічних програмних засобів. Приблизний склад програмного забезпечення.
- •64. Обєктно-орієнтоване програмування як засіб створення складних програм. Поняття обєкта. Мова Delphi.
- •80. Методика ознайомлення учнів з поняттям інформації.
- •43. Пряме злиття послідовностей
Модуль Graph. Види графічних адаптерів. Ініціалізація графічного режиму. Створення найпростіших графічних побудов.
Починаючи з версії 4.0 , в склад Turbo Pascal включена потужна бібліотека графічних підпрограм Graph, яка залишається практично незмінною у всіх наступних версіях. Бібліотека містить в загальному більше 50 процедур і функцій, які надають програмісту найрізноманітніші можливості управління графічним екраном.
Підключення модуля Graph до програми здійснюється стандартним способом, тобто за допомогою зарезервованого слова USES:
USES Graph;
Модуль Graph представляє собою окремий файл GRAPH.TPU, який не входить в склад бібліотеки TURBO.TPL, і щоб забезпечити можливість роботи з графікою, потрібно зробити файл GRAPH.TPU доступним для комп’ютера.
Побудова зображень на екрані:
система координат
Для побудови зображень на екрані в графічному режимі застосовується система координат, дещо відрізняється від використовуваної в текстовому режимі. Відлік починається від верхнього лівого кута екрану, який має координати (0,0). Значення Х (стовпець) збільшується в напрямку зліва на право, значення Y (рядок) – в напрямку зверху вниз. При цьому екран представляється у вигляді прямокутного масиву адресних точок, а не символів, як в текстовому режимі. Для різних типів адаптерів і режимів значення кількості точок по вертикалі і горизонталі можуть досить відрізняються. Визначення значення максимальних координат екрану в модулі Graph реалізовано за допомогою функцій
GetMaxX: INTEGER;
GetMaxY: INTEGER;
Якщо при адресації точок вказується значення координат, яке перевищує максимальні, операція ігнорується.
управління поточним вказівником
Щоб побудувати зображення, необхідно обов’язково вказати початкову позицію. В графічному режимі для переміщення курсора використовуються процедури MoveTo і MoveRel.
Для визначення поточного положення графічного курсору використовуються функції
GetX: INTEGER;
GetY: INTEGER;
які повертають значення поточних координат вказівника (абсциси і ординати відповідно).
відображення точки на екрані
PUTPixel (X, Y: INTEGER; Color: WORD);
де X і Y – екранні координати точки, Color – її колір. Можливі значення Color беруться з встановленої палітри.
Визначення параметрів пікселів.
GetPixel (X, Y: INTEGER): WORD;
відображення відрізків прямих ліній
Line (X1, Y1, X2, Y2: INTEGER);
побудова прямокутників
Середовище тр. Порядок створення та відлагодження програм.
Система програмування Турбо Паскаль представляє собою сукупність двох начал: компілятора мови Паскаль та деякої інструментальної оболонки, яка сприяє підвищенню ефективності створення програм. Для скорочення реалізовану компілятором мову програмування називаємо Паскаль, а різноманітні сервісні функції, які надаються програмною оболонкою - середовищем програмування.
Для входу в середовище треба виконати команду turbo.exe. У верхньому рядку екрана буде розташоване головне меню, а в нижньому - опис деяких функціональних клавіш.
Щоб активізувати головне меню, потрібно натиснути клавішу F10. У розпорядженні користувача будуть такі пункти меню:
File - |
для роботи з файлами |
Edit - |
для редагування файлу |
Search - |
для відшукання чи зміни заданого фрагменту тексту |
Run - |
для виконання програми |
Compile - |
для компіляції програми та створення exe - файлу |
Debug - |
для налагодження програми |
Options - |
для конфігурування середовища |
Window - |
для конфігурування вікон і роботи з ними |
Help - |
для надання допомоги |
Потрібний пункт вибирають стрілками переміщення курсора або мишкою і натискають на клавішу вводу. Можна скористатись комбінацією клавіш Alt + <висвітлена буква> : натиснувши і утримуючи клавішу Alt, натискають на клавішу з висвітленою буквою і відпускають обидві клавіші. Розглянемо основні етапи, з яких складається сеанс роботи.
1. Активізуємо головне меню (натиснути клавішу F10) і пункт File. отримуємо додаткове (спадне меню). У ньому вибираємо команду New (будемо записувати так: F10 — File — New). Середовище переходить у режим створення файлу з назвою NONAME00.PAS. Набираємо текст. 2. Для виправлення очевидних помилок тексту користуються традиційними прийомами редагування тексту, зокрема, такими комбінаціями клавіш для роботи з блоками тексту: Shift+стрілки - виокремити чи зняти виокремлення блоку тексту; Ctrl+Insert - копіювати блок в буфер обміну; Shift+Del - перемістити тексту у буфер; Shift+Insert - вставити текст з буфера в позначене курсором місце основного тексту; Ctrl+Del - вилучити виокремлений блок з тексту; Ctrl+Y - вилучити рядок де знаходиться курсор; Ctrl+Q,Y - вилучити текст від курсора до кінця рядка; Ctrl+N - вставити рядок; Ctrl+PgUp - перейти до початку тексту; Ctrl+PgDown - перейти до кінця тексту.
3. Якщо очевидних помилок немає, програму можна компілювати і виконати (F10 — Run або за допомогою комбінації клавіш Ctrl+F9). 4. Якщо система виявить синтаксичні помилки, то про це буде негайно повідомлено. Курсор буде в рядку, де допущено помилку, або безпосередньо вказуватиме на позицію з помилкою. Середовище перебуватиме в режимі редагування і помилку можна буде виправити. Тепер вдруге компілюють і виконують програму. Виправляють наступну помилку і т.ін. 5. Якщо синтаксичних помилок немає, програма буде виконана. Результати можна побачити у вікні результатів, для чого натискають клавішу Alt+F5 або використовують засоби пункту Debug. 6. Щоб для заданого pas - файлу створити exe - файл послідовно виконуємо F10 — Compile — Destination — Disk.
Натискаємо Alt+F9 і в поточний каталог на диску буде записано exe - файл ,який можна виконати поза середовищем. 7. Щоб зберегти текст програми у файлі з розширенням pas, активізують F10 — File — Save As, якщо файлу дають нове ім'я, або F10 — File — Save (достатньо натиснути F2) для зберігання файлу зі старим іменем. 8. Для закінчення сеансу роботи і виходу з середовища потрібно виконати F10 — File — Exit або натиснути клавіші Alt+x. 9. Для роботи з програмою, що є на диску, виконують F10 — File — Open або натискають клавішу F3. Отримаємо діалогове вікно. за допомогою клавіші Tab переходимо в нижню частину вікна і вибираємо серед імен файлів потрібний файл, натискаємо на клавішу вводу. Текст програми буде занесено у вікно редагування. 10. Вікон з програмами може бути декілька. Переходити від однієї програми до іншої можна за допомогою клавіші F6. Щоб розкрити вікно на весь екран чи згорнути, можна клавішею F5. Щоб закрити активне вікно натискають Alt+F3. Решта операцій з вікнами знаходиться в пункті меню Window. 11. Якщо необхідно звернутися до додаткової інформації, викликають справку натисненням клавіші F1.
Rectangle (X1, Y1, X2, Y2: INTEGER);
де X1, Y1 – координати лівого верхнього кута, X2, Y2 – координати правого нижнього кута прямокутника.
побудова многокутників
DrawPoly (NumPoint: WORD; VAR PolyPoint);
побудова дуг, еліпсів і кіл
Circle (X, Y: INTEGER; Radius: WORD);
відображення рядків
Процедура OutText (TextString: STRING);
виводить на екран рядок тексту, починаючи з початкового положення СР. Очевидний недолік процедури а тому, що не можна вказати довільну точку початку виводу. Цей недолік можна обійти за допомогою MoveTo, але краще скористатися процедурою
OutTextXY (X, Y, Text);
де X, Y – координати точки початку виводу тексту, Text – константа чи змінна типу STRING.
встановлення кольору
SetColor (Color: WORD);
слугує для задання кольору, який буде використовуватися процедурами графічного виводу.
SetBkColor (Color: WORD);
встановлює новий колір фону, який визначається значенням Color.
Процедура SetDate (year, month, day: WORD) - встановлює поточну дату в системі.
Процедура GetTime (VAR hour, minute, second, hund: WORD) - повертає поточний час, встановлений в системі.
Процедура SetTime (hour, minute, second, hund: WORD) - встановлює поточний час в операційній системі.
ПРОЦЕДУРИ І ФУНКЦІЇ ПЕРЕВІРКИ СТАНУ ДИСКУ
Модуль DOS містить ряд функцій і процедур для роботи з диском. З їх допомогою можна здійснювати контроль за наявності вільного простору на диску, контроль правильності запису на диск, а також визначати загальний об’єм диску.
Функція DiskFree (Drive: BYTE): LONGINT - повертає кількість вільних байтів на вказаному диску, де Drive – задає номер диску: 0 – поточний диск, тобто той диск, з якого запущена програма; 1 – дисковод А, 2 – дисковод В, 3 – диск С, 4 – диск D і так далі.
Якщо номер диску заданий некоректно, то функція повертає значення 1. таким чином, завжди є можливість проконтролювати правильність виклику функції.
Функція DiskSize (Drive: BYTE): LONGINT - повертає загальну кількість байтів на вказаному диску, де Drive задає номер диску. Номер диску задається так само, як і для функції DiskFree.
InsLine – вставляє порожній рядок на екрані в місці положення курсора і заповнює його поточним кольором фону.
Window (X1,Y1,X2,Y2) – задає розміри вікна на екрані і поміщає курсор в лівий верхній куток вікна з координатами (1,1). Якщо хоча б одна з координат неприпустима, процедура не виконується.
Функції роботи з екраном:
WhereX:integer – повертає поточну координату Х курсора.
WhereY:integer – повертає поточну координату У курсора.
Функції роботи з клавіатурою:
KeyPressed: Boolean – аналізує натискання клавіші клавіатури (за виключенням допоміжних клавіш – Shift, Alt, NumLock і т.д.). Результат - True, якщо клавіша на клавіатурі натиснена, і False в протилежному випадку.
ReadKey: char – зчитує символ з клавіатури і звільняє буфер клавіатури від зчитаного символу.
Процедури керування звуком:
Sound (Hz) – запускає джерело звуку з частотою Hz герц.
NoSound – вимикає джерело звуку.
Процедури різноманітного призначення:
Delay (Ms) – задає затримку виконання програми в Ms мілісекунд.
AssignCrt (F) – пов’язує текстовий файл F з пристроєм Crt.
