85. Методика ознайомлення учнів з електронними таблицями.

У середовищі електронних таблиць існують такі логічні функції І, АБО, НЕ, ЯКЩО. Будь-яка логічна функ­ція може набувати одне з двох можливих значень: «істина» або «хиба». Аргументами логічних функцій І, АБО, НЕ є логічні вирази, що також можуть набувати одне з двох значень — істина чи хиба.

Під час введення до клітинок таких логічних виразів на екрані замість тексту або чисел з'являється значення істина чи хиба.

Доцільно спочатку ознайомити учнів з логічними операціями І (логічне множення), АБО (логічне додавання) та побудувати для них таблицю істинності (це завдання є актуальним, якщо до ознайомлення з електронними таблицями учні не вивчали основи алгоритмізації і програмування).

Таблиця істинності задає правила визначення результатів виконання логічних функцій: результатом обчислення значення логічної функції І буде істина тоді і тільки тоді, коли істинні всі складові логічні вирази, що є аргументами такої функції; результатом обчислення значення логічної функції АБО буде істина, якщо істинний хоча б один з логічних виразів, що є її аргументом.

Вивчення функції ЯКЩО є пропедевтикою щодо вивчення вказівок розгалуження в мовах програмування. Вона має формат ЯКЩО (логічний вираз; вираз1; вираз2).

При виконанні функції ЯКЩО в табличному процесорі перевіря­ється істинність вказаного логічного виразу і до тієї клітинки, в якій знаходиться ця функція, заноситься значення змінної

Функція ЯКЩО в табличному процесорі MS Excel викликається за допомогою «майстра функцій».

На достатній кількості прикладів варто з'ясувати особливості логіч­них функцій.

Засвоєння знань і вмінь учнів щодо виконання обчислень, зокрема із застосуванням вбудованих функцій, доцільно провести на лабораторній роботі. В завданнях частина даних повинна бути константами, а решту слід дібрати самостійно, хоча результати обчислень за формулами відо­бражаються в завданні, що дозволяє учням перевіряти себе.

Реляційними БД називаються БД, що містять інформацію, організовану у вигляді прямокутних таблиць. Згідно з цим підходом, така таблиця називається відношенням. Кожен рядок таблиці містить інформацію про один окремий об'єкт описуваної в БД предметної галузі, а кожен стовпець — певні характеристики (власти­вості, атрибути) цих об'єктів. Зараз реляційні БД є найбільш поширеними.

Запис БД — це рядок таблиці, конкретна реалізація (значення) поняття предметної галузі.

Поле БД — це стовпець у таблиці даних, властивість (атрибут) даного поняття предметної галузі. Для кожного поля задається тип даних, які можуть розташовуватися в ньому. Записи в таблиці відрізняються значеннями своїх полів.

Ключове поле БД (ключ БД) — поле або кілька полів, що однозначно визначають (ідентифікують) запис.

Серед реляційних БД найбільш поширена СУБД Місгоао£і Ассезз 97/2000.

Основними об'єктами Ассеаа є:

Таблиці. Містять дані у вигляді двовимірної таблиці. Таблиці — основа БД, від них залежать усі інші об'єкти. У базі дані відомості з кожного джерела зберігаються в окремій таблиці. Під час роботи з даними з кіль­кох таблиць установлюються зв'язки між таблицями.

Запити. Створюються для пошуку й добору даних із таблиці, що задо­вольняють певні умови. Запити дозволяють також оновити або видалити одночасно кілька записів, виконати вбудовані чи спеціальні обчислення. Форми. Застосовуються для перегляду, введення або зміни даних у таблицях. Форма також дозволяє відібрати дані з однієї чи кількох таблиць і вивести їх на екран, використовуючи стандартний чи створений корис­тувачем макет.

Звіти. Відображують певним чином і друкують дані з таблиці або за­питу. У звіті дані редагувати не можна. Звіти можуть містити дані, взяті з кількох таблиць або запитів.

Макроси. Автоматизують стандартні дії.

Модулі. Автоматизують складні операції, які не можна описати мак­росами.

СУБД Місгозоїі Ассевз поєднує відомості з різних джерел в одній реляційній базі даних. Створювані форми, запити і звіти дозволяють швид­ко й ефективно оновлювати дані, одержувати відповіді на питання, здій­снювати пошук потрібних даних, аналізувати дані, друкувати звіти, діа­грами тощо.