87.Методика навчання учнів мові програмування тп

Приступаючи до вивчення мови програмування Паскаль, передусім слід нагадати правила описування алгоритмів алгоритмічною мовою, а також запису констант та імен змінних, утворення виразів. Після цього, проводячи аналогію і порівняння з відповідними елементами ал­горитмічної мови, слід розглянути алфавіт мови Паскаль, правила запису числовий і літерних констант, утворення імен змінних числового і літерного типів, позначення операцій, правила утворення виразіе, набір основних функцій, які дозволяється включати до виразів різних типів.

На початку слід запропонувати учням викликати до середовища Турбо Паскаль заздалегідь підготовлену та відлагоджену вчителем просту лінійну програму, яка містить процедури введення вхідних дЗ" них, виведення вихідних даних, вказівку про надання значення та ко-ментаоі до основних її складових.

Можна запропонувати учням кілька разів запустити на виконання цю програму, вводячи з клавіатури різні значення для змінних а та о, а потім порівняти її з відповідним їй алгоритмом, описаним навчаль­ною алгоритмічною мовою. За допомогою такого методичного прийо­му проводиться етап мотивації вивчення програми, описаної мовою Паскаль. Потім на основі аналогії учням пояснюється структура опи­су програми мовою Паскаль, проводячи паралель між описом алгорит­му і програми. Спочатку недоцільно ознайомлювати учнів із всіма роз­ділами Паскаль-програми (рис. 2.1), достатньо пояснити, що програма починається із заголовка, за ним йде розділ описів, де описуються всі ідентифікатори (константи, змінні, типи, процедури, функції, мітки), які використовуються в програмі (рис. 2.2). Після розділу описів йде розділ операторів, який починається із службового слова Begin і закінчуєть­ся службовим словом End. У цьому розділі задаються дії над об'єкта­ми програми, які введено в розділі описів. Оператори, за допомогою яких ці дії виконуються, розділяються крапкою з комою. Після остан­нього слова End ставиться крапка.

Пояснення доцільно супроводжувати розглядом запропонованої програми. Програма має ім'я ргодгат_1. Можна зазначити, що в імені програми не повинно бути пропусків, воно починається не з цифри, може містити лише латинські літери, цифри і символ «?». Із розділів описів у прикладі програми є тільки один — розділ опису змінних. Він починається зі службового слова Var, після якого записується по­слідовність оголошень імен змінних, що розділяються крапкою з комою, та їх типів. У кожному оголошенні перераховуються через кому імена змінних одного типу, після кожного списку імен змінних ставиться дво­крапка і вказується тип змінних списку. У прикладі описано три змінні, всі вони (a, b, rez) цілого типу (Integer).

Після розділу описів розташовано розділ операторів. Перший оператор в програмі WriteLn ('Введіть два числа через пропуск') озна­чає — записати (вивести) на екран текст, взятий в одинарні лапки. Сим­воли Ln за словом Write означають, що після виведення вказаного тексту буде здійснюватися перехід на наступний рядок.

Наступний оператор ReadLn (a,b) — читати дані з клавіатури. В даному випадку необхідно ввести два цілих числа через пропуск. Змінній а надається значення, що дорівнює першому введеному числу.

79. Методика навчання учнів виконанню алгоритмів, записаних на НАМ. Початкове вивчення основних концепцій програмування доцільно організувати на основі спеціально розробленої навчальної алгоритмічної мови. З точки зору загальноосвітніх цілей курсу інформатики важливо, щоб набуті учнями знання при вивченні такої мови дозволи­ли їм швидко і без принципових ускладнень опанувати будь-яку мову програмування, яка, можливо, знадобиться в майбутньому.

Після вивчення навчальної алгоритмічної мови, яка має значне за­гальноосвітнє навантаження, повинна вивчатися конкретна (одна чи кілька) мова програмування. Причому мова програмування розгля­дається не відокремлено від навчальної алгоритмічної мови і мови графічних схем. Вивчення мови програмування — не самоціль, основ­на мета — показати ідею ручного перекладання (ручної трансляції) алгоритмів, записаних навчальною алгоритмічною мовою, на одну з мов програмування: підкреслити основні загальні вихідні моменти запису алгоритмів навчальною алгоритмічною мовою і мовою програ­мування і охарактеризувати можливі відмінності. Важливо навчити учнів як, знаючи навчальну алгоритмічну мову і мову графічних схем та уміючи записувати алгоритми з їх використанням, перекласти запис алгоритму на будь-яку із мов програмування, з якою вони можуть зустрітися в майбутній діяльності.

Особливого значення набуває і методика навчання навчальної алгоритмічної мови. Виділимо основні її переваги: навчальна алгоритмічна мова добре узгоджується з принципа-структурного програмування, які вважаються «універсальною мовою програмування». Запис алгоритмів навчальною алгоритмічною мовою дає можливість досягти досить значної наочності оглядовості логічної структури обчислювальних процесів. Завдяки іьому алгоритми, записані алгоритмічною мовою, зручні для читання, що в дидактичному плані є досить важливим.

2. Алгоритмічна мова відносно близька до природної мови, що до­зволяє учням швидко оволодіти правилами цієї мови і надалі зосере­дити основну увагу на пошуках методів і засобів розв'язування різно­манітних задач. При вивченні її фактично не витрачається час на синтаксичні деталі, що дозволяє учням зосереджувати основну увагу на сутності та логічній структурі алгоритмів, що вивчаються. Цьому сприяє також використання слів рідної мови для запису заголовка алгоритму і основних вказівок та службових слів, а також стандартної математичної символіки алгебри, математичної логіки.

3. Навчальна алгоритмічна мова містить правила описування всьо­го чотирьох типів вказівок — надання значення, розгалуження, повто­рення і вказівку про виконання алгоритму (яку часто називають також вказівкою звернення до алгоритму), що дозволяє не перевантажувати пам'ять учнів численними варіаціями використання тих чи інших опе­раторів, другорядними деталями різних конструкцій мови, і це є дуже важливим з методичних міркувань. Можливість записувати і сприймати великі фрагменти складного алгоритму, як одну вказівку, забезпечує легкість орієнтації у запису алгоритму навчальною алгоритмічною мовою.

Навчальна алгоритмічна мова є відкритою системою, яка може розвиватися і доповнюватися за необхідності, допускає виділення в ній функціонально замкнутих підмножин, які забезпечують конструювання алгоритмів основних типів обчислювальних процесів.

72. ППЗ загального призначення. Програмні засоби навчального призначення для навчання інформатики розробляються для використання в навчально-виховному процесі з метою розвитку особистості учня, інтенсифікації процесу навчання і поділяються за ознаками функціонального і методичного призначення

У свою чергу, розподіл за функціональним призначенням передбачає в своєму складі

• педагогічні програмні засоби (ППЗ), призначені для організації і комп’ютерної підтримки навчально-пізнавальної діяльності,

• діагностичні тестові програми, мета яких — констатація причин помилкових дій учня, оцінювання його знань, умінь, навичок,

• інструментальні програмні засоби (ІПЗ), призначені для конструювання програмних засобів (систем) навчального й іншого призначення, підготовки або генерування навчально-методичних і організаційних матеріалів, створення графічних чи музичних включень, сервісних «надбудов» програми,

• предметно-орієнтовані програмні середовища, що дозволяють здійснювати моделювання об'єктів, які вивчаються, або їх взаємозв'язків у певному предметному середовищі,

• ПЗ, призначені для формування культури навчальної діяльності, інформаційної культури на основі застосування системи підготовки текстів, електронних таблиць, графічних і музичних редакторів або інтегрованих систем їх комплексного використання,

• ПЗ, призначені для автоматизації процесу опрацювання результатів навчального експерименту, в тому числі вимірюючи і контролюючі програми для датчиків, які дозволяють одержувати, записувати і візуалізувати інформацію про реально перебігаючи процеси,

• навчальні середовища програмування, призначені для початкового навчання програмування і формування основних компонентів алгоритмічного стилю мислення;

• сервісні програмні засоби, що забезпечують комфортність роботи користувача (автоматизація процесу контролю результатів навчання, генерування і розсилання організаційно-методичних матеріалів, завантаження і передавання ПЗ у мережі, управління ходом заняття);

• ігрові ПЗ, що є засобом, який забезпечує комп'ютерну підтримку різних видів ігрової та навчально-ігрової діяльності.

Засоби навчання, в тому числі й ті, що функціонують на основі HIT, разом з навчально-методичними матеріалами (підручники, навчальні посібники для учнів, методичні посібники, рекомендації для вчителя) утворюють цілісну систему разом з певним набором компонентів і структурою, тобто навчально-методичний комплект (НМК) на базі ЗНІКТ.