5.4 Екстремізм. Різновиди і тенденції розвитку

У сучасному суспільстві екстремізм – дуже поширене явище. Він виявляється як в індивідуальній поведінці людей різних соціальних шарів, так і в діяльності груп, угрупувань, рухів і партій.

Характерними рисами екстремізму є:

- абсолютизація ідей,

- прагнення до невідкладного досягнення наміченої мети за будь-яку ціну.

Ідейне кредо екстремізму – мета виправдовує засоби.

При цьому людське життя втрачає будь-яку цінність і стає засобом до здійснення ідей.

5.4.1 Різновиди екстремізму

1. Абсолютизація суспільних інтересів, пригнічення індивідуальності і жорстока експлуатація населення владою, зневаги потребами людей, обмеження їх прав і свобод.

2. Анархізм – абсолютизація індивідуальних інтересів, по суті, ідея мінімалізації держави ради максималізації свободи індивідуума.

Анархістські концепції націлені на ліквідацію всякої держави.

3. Націоналізм – ще один різновид екстремізму – абсолютизація вільного розвитку етносу без врахування його реальних можливостей і пошани інших етносів.

Від нього всього один крок до абсолютизації влади свого етносу – етнократії – влада одного етносу над усіма.

4. Релігійний фанатизм –– абсолютизація переваги однієї релігії над іншими і прагнення розширити її вплив за рахунок останніх або привести сучасне суспільство, погляди і поведінку всього населення в повну відповідність з релігійним ученням.

Використання в таких цілях політичних засобів поширене дуже широко в Азії і Африці. Воно є причиною серйозних конфліктів.

5. Охлократія – влада натовпу (влада охламонів)– може паралізувати владу, що серйозно посилює проблеми, від вирішення яких залежить добробут народу.

5.4.2 Засоби досягнення екстремістських цілей:

Жоден різновид екстремізму мети не може обійтися без екстремістських засобів, оскільки пропаговані ідеї не відповідають реальним потребам і можливостям суспільства і тому можуть бути нав'язані йому тільки силою.

Чим істотніше розривши між екстремістськими цілями і можливостями суспільства, тим більше насильства використовується для їх досягнення.

Хоча захисники демократії не схильні до насильства, але в умовах запеклої боротьби і серед них інколи з'являються екстремісти, що закликають прискорити демократизацію шляхом репресій по відношенню до політичних противників, аж до вживання зброї.

Акції прямої дії розділяються на «видовища» і «радикальні».

До видовищ відносяться:

- пікети

- мітинги

- демонстрації,

- вивішування транспарантів і тому подібне.

Акції подібного характеру за визначенням не є екстремістськими.

Виключенням з цього правила є:

- випадки використання гасел і плакатів із закликами насильницької зміни основ конституційного ладу і порушення цілісності України

- підривання основ незалежності держави, а також зі змістом, націленим на розпалювання соціальної, расової, національної і релігійної ворожнечі.

До радикальних акцій прямої дії відносяться:

- блокади під'їзних шляхів,

- захвати об'єктів і так далі

В цьому випадку головне – відсутність насильства або загрози його вживання. Причому навіть яка-небудь імітація зброї (наприклад, дитячий пістолет) може перевести акцію прямої дії в категорію терористичних актів.