- •Розділ і. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1. Категорійно-понятійний апарат
- •1.1 Наукові засади безпеки життєдіяльності.
- •Вступна частина
- •Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •1.2. Основні поняття та визначення
- •1.3 Таксономія небезпек
- •1.4. Негативні фактори виробничого середовища
- •1.4.1 Механічні фактори
- •1.4.2 Термічні фактори
- •1.4.3 Радіаційні фактори
- •1.4.4. Хімічні і біологічні шкідливі фактори середовища
- •1.4.5 Психофізіологічні фактори
- •1.4.6. Небезпечні і шкідливі фактори побутового середовища
- •2. Ризик як оцінка небезпеки
- •2.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек.
- •2.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику.
- •2.3. Управління ризиком.
- •2.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- •2.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •2.3. Управління ризиком
- •Розділ іі. Небезпеки надзвичайних ситуацій
- •3. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, обєкти економіки
- •3.1. Літосферні стихійні лиха
- •3.2. Гідросферні стихійні лиха
- •3.3. Атмосферні стихійні лиха
- •3.1. Літосферні стихійні лиха
- •3.1.1 Землетруси.
- •3.1.2 Зсуви.
- •3.2 Гідросферні стихійні лиха
- •3.2.1 Повені.
- •3.2.2 Снігові лавини.
- •3.3 Атмосферні стихійні лиха
- •3.3.1 Урагани.
- •3.3.2 Пожежі.
- •3.4 Пожежі в природному середовищі
- •3.5 Біологічні небезпеки
- •Отруйні рослини
- •Отруйні тварини
- •Патогенні організми
- •Біологічна зброя
- •Методи захисту від біологічних факторів небезпеки
- •4. Небезпеки техногенного характеру
- •4.1 Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.2 Аварії на транспорті
- •4.1 Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.1.1 Аварії з викидом радіоактивних речовин
- •4.1.2 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •4.2 Аварії на транспорті
- •4.2.1 Автомобільний транспорт.
- •4.2.2 Повітряний транспорт.
- •4.2.3 Залізничний транспорт.
- •4.2.4 Морський транспорт.
- •4.2.5 Пожежі та вибухи
- •5.1 Глобальні проблеми соціального характеру.
- •5.1.1 Перенаселення
- •5.1.2 Небезпека для біосфери Землі
- •5.1.3 Енергетична проблема
- •5.1.4 Небезпека інформаційного характеру
- •5.1.5 Джерела соціальних небезпек:
- •5.2 Класифікація нс соціального характеру
- •5.2.1 Погрози для безпеки національних інтересів України
- •5.2.2 Причини соціальної напруженості українського суспільства
- •5.2.3 Чинники можливих нс соціального походження
- •Висновок
- •5.3 Війни і регіональні збройні конфлікти
- •5.3.1 Сутність і наслідки війни
- •5.3.2 Регіональні конфлікти
- •5.3.3 Особливості режиму військового (надзвичайного) стану
- •5.4 Екстремізм. Різновиди і тенденції розвитку
- •5.4.1 Різновиди екстремізму
- •5.4.2 Засоби досягнення екстремістських цілей:
- •5.4.3 Види суспільних рухів
- •1. «Зелений» рух
- •2. Молодіжні екстремістські угрупування.
- •Висновок
- •5.5 Тероризм
- •5.5.1 Причини, що породжують тероризм
- •5.5.2 Профілактика тероризму.
- •5.5.3 Правила поведінки при контакті з терористами
- •5.6 Масові безлади
- •5.6.1. Сутність і характер прояву
- •5.6.2 Категорії учасників у натовпі :
- •5.6.3 Фахівці рекомендують
- •Висновок
- •5.7 Шкідливі звички, соціальні хвороби
- •5.7.1 Тютюнопаління
- •5.7.2 Алкоголь і здоров'я.
- •5.7.3 Наркоманія
- •5.7.4 Снід - синдром набутого імунодефіциту
- •6.1 Правові основи захисту населення України у надзвичайних ситуаціях.
- •6.2 Схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні
- •6.3 Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •2 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2.1 Організація аварійно-рятувальних робіт
- •2.2 Склад Аварійно-рятувальних робіт
- •Сучасні переносні елетростанції з напругою
- •Засоби малої механізації робіт та набір допоміжного рятувального спорядження
- •2.4 Знезараження та спеціальна обробка
- •2.3 Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах лиха
- •Розділ iіі. Людина як елемент системи "людина – середовище»
- •8. Фізіологія людини в контексті її здоровя і безпеки
- •8.1. Фізіологічні особливості організму людини
- •8.2. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •8.3. Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
- •8.1. Фізіологічні особливості організму людини
- •8.2. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •Основні види харчових речовин
- •8.3. Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
- •8.3.1. Будова і властивості аналізаторів
- •8.3.2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- •9. Психологічна характеристика людини в контексті її здоровя і безпеки
- •9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності.
- •9.2. Атрибути людини
- •9.3. Емоційні якості людини
- •9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •9.2. Атрибути людини
- •9.3. Емоційні якості людини
- •10. Надання першої долікарської допомоги
- •10.1 Перша долікарська допомога
- •10.2 Аптечка швидкої допомоги.
- •10.1 Перша долікарська допомога
- •10.2 Аптечка швидкої допомоги
- •Питання для перевірки рівня знань
- •Список літератури
5.4.3 Види суспільних рухів
1. «Зелений» рух
Зі всіх видів суспільних рухів найчіткіше юридичні питання радикальної діяльності були відпрацьовані у «зеленого» руху – захисників природи.
Саме у «зелених» є максимальна кількість формувань, що успішно балансують між екстремізмом і законністю. Проте, слід визначити, що більшість радикальних екологічних рухів діють за межами нашої країни.
2. Молодіжні екстремістські угрупування.
В сучасному суспільному житті, в тому числі і в Україні, велику небезпеку для всього населення уявляють молодіжні екстремістські угрупування. На перший погляд, це спонтанно зібрані групи підлітків, але в дійсності серед них існує чітка вертикаль влади та безумовне підпорядкування.
Достовірна інформація про особливості цих угрупувань здатна значно зменшити ступінь впливу подібних груп на нестійку частину молоді, а, в деяких випадках попередити втягування підлітків до лав асоціальних груп та їх участь в екстремістських акціях.
Для більшості молоді знання про вуличні молодіжні екстремістські організації дають можливість правильного вибору поведінки в період контакту з представниками цих груп, та уникнути від їх агресивних дій.
В даний час з неагресивних рухів найбільшими (хоча і нечисленними) є хіпі, ростамани, репери і енер-гети.
З агресивних – панки, алісомани, кіно мани, фанати ролевих ігор, футбольні фанати.
Існують також особливо агресивні екстремістські підлітково-молодіжні формування: Скінхеди («бритоголові»), псевдо зелені екстремісти («грибні ельфи»), та інші молодіжні групи.
Існують також формування, які неможливо однозначно віднести до категорії агресивних чи неагресивних рухів, прикладом можуть служити «сатаністи».
У підліткових рухах «протест» зазвичай набуває форми маргіналізма і вседозволеності.
Маргіналізм (Вперше з’явився у США на початку 20-х років минулого століття) є безкровним соціальним протестом, що виражається в ігноруванні особою вимог офіційної моралі, прагненні вийти з-під контролю суспільних інститутів.
Відхід з соціуму приводить до створення власної контркультури, особливих норм поведінки, моральності і моралі.
Концепція вседозволеності виникла на Заході на початку 1970-х років. Вона відображала особливий тип поведінки молоді – бунт проти культури та моралі «старого» капіталістичного (а потім і соціалістичного) світу.
Учасники інтеллектуалізованих рухів використовують такі форми протесту, як філософський світогляд, соціальна активність (як просоціальна, так і асоціальна) і богемний спосіб життя. Цим в значній мірі визначається статус підлітка в ієрархії групи.
У малоінтеллектуалізованих рухах статус їх учасників багато в чому залежить від фізичної сили і міри криміналізації.
У екстремістських організаціях не рідко існує «подвійний стандарт». Особливо показова негласна (а то і явна) допустимість різних проявів вседозволеності «своїх» по відношенню до тих, що оточують і недопустимість подібної поведінки для всіх інших. Для екстремістів також характерне створення воєнізованих формувань, причому інколи не стільки на яких-небудь ідеологічних підставах, скільки з міркувань престижу.
У ультраправих, ультралівих політичних організаціях і в агресивних підліткових формуваннях, що мають екстремістський ухил (Скінхеди, скінопанки), подібна діяльність часто виражається у формі спричинення фізичної шкоди людям.
Скінхеди (скіни, «бритоголові», «лисі») – молодіжний рух, різноманітні угрупування якого, часто знаходяться під впливом екстремістських ідеологій. В ньому виділяються два великих крила – бонхеди та скіни-антифашисти.
Крім того, існує ще багато різних розгалужень екстремістських ідеологічних угрупувань («ПОРА», «Свобода» «Родина» та інші)
Бонхеди (боунхеди) – boneheads – «кістяні довбешки», «тупоголові», – наці-скіни – це назва право радикальних скінів була дана їм лівими скінхедами. Назва прижилася.
Екстремісти використовують демагогічні гасла і заклики, що створюють образ ворога, апелюють до низовинних відчуттів людини, а також організовують терористичні акти, свідомо провокують безлади, закликають до громадянської непокори і так далі
Вони обіцяють людям швидке усунення труднощів, встановлення гарантованого порядку і соціальної забезпеченості, а взамін вимагають рішучого придушення інакодумців, жорсткого затвердження своєї системи політичних, ідеологічних і інших цінностей.
Найбільш небезпечні вуличні екстремістські підліткові об'єднання і групи.
