- •Розділ і. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1. Категорійно-понятійний апарат
- •1.1 Наукові засади безпеки життєдіяльності.
- •Вступна частина
- •Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •1.2. Основні поняття та визначення
- •1.3 Таксономія небезпек
- •1.4. Негативні фактори виробничого середовища
- •1.4.1 Механічні фактори
- •1.4.2 Термічні фактори
- •1.4.3 Радіаційні фактори
- •1.4.4. Хімічні і біологічні шкідливі фактори середовища
- •1.4.5 Психофізіологічні фактори
- •1.4.6. Небезпечні і шкідливі фактори побутового середовища
- •2. Ризик як оцінка небезпеки
- •2.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек.
- •2.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику.
- •2.3. Управління ризиком.
- •2.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- •2.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •2.3. Управління ризиком
- •Розділ іі. Небезпеки надзвичайних ситуацій
- •3. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, обєкти економіки
- •3.1. Літосферні стихійні лиха
- •3.2. Гідросферні стихійні лиха
- •3.3. Атмосферні стихійні лиха
- •3.1. Літосферні стихійні лиха
- •3.1.1 Землетруси.
- •3.1.2 Зсуви.
- •3.2 Гідросферні стихійні лиха
- •3.2.1 Повені.
- •3.2.2 Снігові лавини.
- •3.3 Атмосферні стихійні лиха
- •3.3.1 Урагани.
- •3.3.2 Пожежі.
- •3.4 Пожежі в природному середовищі
- •3.5 Біологічні небезпеки
- •Отруйні рослини
- •Отруйні тварини
- •Патогенні організми
- •Біологічна зброя
- •Методи захисту від біологічних факторів небезпеки
- •4. Небезпеки техногенного характеру
- •4.1 Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.2 Аварії на транспорті
- •4.1 Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.1.1 Аварії з викидом радіоактивних речовин
- •4.1.2 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •4.2 Аварії на транспорті
- •4.2.1 Автомобільний транспорт.
- •4.2.2 Повітряний транспорт.
- •4.2.3 Залізничний транспорт.
- •4.2.4 Морський транспорт.
- •4.2.5 Пожежі та вибухи
- •5.1 Глобальні проблеми соціального характеру.
- •5.1.1 Перенаселення
- •5.1.2 Небезпека для біосфери Землі
- •5.1.3 Енергетична проблема
- •5.1.4 Небезпека інформаційного характеру
- •5.1.5 Джерела соціальних небезпек:
- •5.2 Класифікація нс соціального характеру
- •5.2.1 Погрози для безпеки національних інтересів України
- •5.2.2 Причини соціальної напруженості українського суспільства
- •5.2.3 Чинники можливих нс соціального походження
- •Висновок
- •5.3 Війни і регіональні збройні конфлікти
- •5.3.1 Сутність і наслідки війни
- •5.3.2 Регіональні конфлікти
- •5.3.3 Особливості режиму військового (надзвичайного) стану
- •5.4 Екстремізм. Різновиди і тенденції розвитку
- •5.4.1 Різновиди екстремізму
- •5.4.2 Засоби досягнення екстремістських цілей:
- •5.4.3 Види суспільних рухів
- •1. «Зелений» рух
- •2. Молодіжні екстремістські угрупування.
- •Висновок
- •5.5 Тероризм
- •5.5.1 Причини, що породжують тероризм
- •5.5.2 Профілактика тероризму.
- •5.5.3 Правила поведінки при контакті з терористами
- •5.6 Масові безлади
- •5.6.1. Сутність і характер прояву
- •5.6.2 Категорії учасників у натовпі :
- •5.6.3 Фахівці рекомендують
- •Висновок
- •5.7 Шкідливі звички, соціальні хвороби
- •5.7.1 Тютюнопаління
- •5.7.2 Алкоголь і здоров'я.
- •5.7.3 Наркоманія
- •5.7.4 Снід - синдром набутого імунодефіциту
- •6.1 Правові основи захисту населення України у надзвичайних ситуаціях.
- •6.2 Схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні
- •6.3 Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •2 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2.1 Організація аварійно-рятувальних робіт
- •2.2 Склад Аварійно-рятувальних робіт
- •Сучасні переносні елетростанції з напругою
- •Засоби малої механізації робіт та набір допоміжного рятувального спорядження
- •2.4 Знезараження та спеціальна обробка
- •2.3 Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах лиха
- •Розділ iіі. Людина як елемент системи "людина – середовище»
- •8. Фізіологія людини в контексті її здоровя і безпеки
- •8.1. Фізіологічні особливості організму людини
- •8.2. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •8.3. Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
- •8.1. Фізіологічні особливості організму людини
- •8.2. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •Основні види харчових речовин
- •8.3. Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
- •8.3.1. Будова і властивості аналізаторів
- •8.3.2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- •9. Психологічна характеристика людини в контексті її здоровя і безпеки
- •9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності.
- •9.2. Атрибути людини
- •9.3. Емоційні якості людини
- •9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •9.2. Атрибути людини
- •9.3. Емоційні якості людини
- •10. Надання першої долікарської допомоги
- •10.1 Перша долікарська допомога
- •10.2 Аптечка швидкої допомоги.
- •10.1 Перша долікарська допомога
- •10.2 Аптечка швидкої допомоги
- •Питання для перевірки рівня знань
- •Список літератури
5.5.3 Правила поведінки при контакті з терористами
Тепер про те, як слід поводитися в разі контактів з терористами і під час операції по їх знешкодженню. Найчастіше така ситуація буває при захваті офісів, літаків, автобусів з людьми.
При захваті терористами якого-небудь об'єкту:
• слід залишатися на своєму місці, прагнучи не залучати до себе уваги, краще чим-небудь себе зайняти;
• ні в якому випадку не можна вступати з терористами в сперечання, не слід ставити питань або дивитися їм в очі;
• рекомендується виконувати всі їх вимоги, не створювати конфліктних ситуацій;
• при необхідності вийти в туалет, відкрити сумочку і так далі слід запитати дозволи;
• висловлюючи прохання звільнити дітей, жінок, літніх людей, не будьте настирливими і надмірно наполегливими.
В ході проведення операції по знешкодженню терористів доцільно поводитися таким чином:
• з початком штурму групою захвату лягти на підлогу і залишатися в цьому положенні до кінця операції, не заважаючи її проведенню;
• в разі вживання сльозоточивого газу не можна терти очі, дихати потрібно через мокру хустку, швидко і часто моргати, викликаючи сльози;
• покидати об'єкт слід лише після відповідної команди рятувальників;
• після звільнення потрібно щонайшвидше покинути приміщення, оскільки може бути вибух або пожежа;
• на вулиці слід виконувати команди членів групи захвату, не можна бігти, аби не загинути в перестрілці.
Якщо будуть знайдені методи боротьби з тероризмом, світ стане спокійнішим і безпечнішим. А поки він існує, необхідно знати, як треба поводитись, опинившись у становищі заручника.
Найважливіше для заручника — це залишитися живим. Тому:
1. Не можна провокувати терористів на насильницькі дії.
Найкраще — це:
- тихо сидіти і не привертати до себе уваги,
- не вставати без дозволу, не ходити,
- не дивитися в бік терористів (прямий погляд у вічі сприймається як виклик).
2. У присутності терористів бажано не вести розмов поміж собою, в крайньому випадку розмовляти тихо.
3. Слід позбавитись усього, що виділяє заручника з-поміж усіх потерпілих. Особливо це стосується жінок — зняти косметику, прикраси (зокрема, сережки).
4. При стрілянині, відкритої терористами, негайно лягайте на підлогу.
Безумовно, дати рекомендації, як поводитися у всіх ситуаціях, пов'язаних з проявами тероризму, практично неможливо. Найголовніше – не втрачати самовладання, не панікувати, діяти адекватно ситуації.
Отже, можна зробити висновок, що сплеск тероризму в сучасному світі на початку XXI ст. обумовлений суспільними протиріччями, пов'язаними з процесом реформування суспільства.
Вони роблять негативний вплив на всі сторони суспільного життя і нашої країни.
Найважливішими умовами ефективної боротьби з тероризмом, разом із заходами правоохоронних органів і спецслужб, виступають виявлення і викорінювання чинників, сприяючих його виникненню, а також уміння громадян протистояти йому, правильно поводитися в умовах небезпеки.
Висновки
Сучасний міжнародний стан не дає яких-небудь утішливих прогнозів відносно того, що в новому тисячолітті світова спільнота зуміє уникнути насильства. Насильство і погрози його втілення як і раніше залишаться актуальними. В даний час тероризм в різних його формах став, по суті, буденним явищем навіть в країнах, які раніше були зразками стабільності і цивільної згоди. На думку західних експертів, нинішні зусилля міжнародного співтовариства не здатні покласти край тероризму, а тим більше усунути його причини. Боротьба з ним ускладнюється, окрім іншого, глобалізацією інформаційних, енергетичних і фінансових систем. Тому вона входить до числа глобальних проблем, що стоять перед людством.
Знання людьми особливостей цього небезпечного соціального явища та способів боротьби з ним – важливий фактор виживання у сучасному світі.
