- •Розділ і. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1. Категорійно-понятійний апарат
- •1.1 Наукові засади безпеки життєдіяльності.
- •Вступна частина
- •Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •1.2. Основні поняття та визначення
- •1.3 Таксономія небезпек
- •1.4. Негативні фактори виробничого середовища
- •1.4.1 Механічні фактори
- •1.4.2 Термічні фактори
- •1.4.3 Радіаційні фактори
- •1.4.4. Хімічні і біологічні шкідливі фактори середовища
- •1.4.5 Психофізіологічні фактори
- •1.4.6. Небезпечні і шкідливі фактори побутового середовища
- •2. Ризик як оцінка небезпеки
- •2.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек.
- •2.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику.
- •2.3. Управління ризиком.
- •2.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- •2.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •2.3. Управління ризиком
- •Розділ іі. Небезпеки надзвичайних ситуацій
- •3. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, обєкти економіки
- •3.1. Літосферні стихійні лиха
- •3.2. Гідросферні стихійні лиха
- •3.3. Атмосферні стихійні лиха
- •3.1. Літосферні стихійні лиха
- •3.1.1 Землетруси.
- •3.1.2 Зсуви.
- •3.2 Гідросферні стихійні лиха
- •3.2.1 Повені.
- •3.2.2 Снігові лавини.
- •3.3 Атмосферні стихійні лиха
- •3.3.1 Урагани.
- •3.3.2 Пожежі.
- •3.4 Пожежі в природному середовищі
- •3.5 Біологічні небезпеки
- •Отруйні рослини
- •Отруйні тварини
- •Патогенні організми
- •Біологічна зброя
- •Методи захисту від біологічних факторів небезпеки
- •4. Небезпеки техногенного характеру
- •4.1 Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.2 Аварії на транспорті
- •4.1 Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.1.1 Аварії з викидом радіоактивних речовин
- •4.1.2 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •4.2 Аварії на транспорті
- •4.2.1 Автомобільний транспорт.
- •4.2.2 Повітряний транспорт.
- •4.2.3 Залізничний транспорт.
- •4.2.4 Морський транспорт.
- •4.2.5 Пожежі та вибухи
- •5.1 Глобальні проблеми соціального характеру.
- •5.1.1 Перенаселення
- •5.1.2 Небезпека для біосфери Землі
- •5.1.3 Енергетична проблема
- •5.1.4 Небезпека інформаційного характеру
- •5.1.5 Джерела соціальних небезпек:
- •5.2 Класифікація нс соціального характеру
- •5.2.1 Погрози для безпеки національних інтересів України
- •5.2.2 Причини соціальної напруженості українського суспільства
- •5.2.3 Чинники можливих нс соціального походження
- •Висновок
- •5.3 Війни і регіональні збройні конфлікти
- •5.3.1 Сутність і наслідки війни
- •5.3.2 Регіональні конфлікти
- •5.3.3 Особливості режиму військового (надзвичайного) стану
- •5.4 Екстремізм. Різновиди і тенденції розвитку
- •5.4.1 Різновиди екстремізму
- •5.4.2 Засоби досягнення екстремістських цілей:
- •5.4.3 Види суспільних рухів
- •1. «Зелений» рух
- •2. Молодіжні екстремістські угрупування.
- •Висновок
- •5.5 Тероризм
- •5.5.1 Причини, що породжують тероризм
- •5.5.2 Профілактика тероризму.
- •5.5.3 Правила поведінки при контакті з терористами
- •5.6 Масові безлади
- •5.6.1. Сутність і характер прояву
- •5.6.2 Категорії учасників у натовпі :
- •5.6.3 Фахівці рекомендують
- •Висновок
- •5.7 Шкідливі звички, соціальні хвороби
- •5.7.1 Тютюнопаління
- •5.7.2 Алкоголь і здоров'я.
- •5.7.3 Наркоманія
- •5.7.4 Снід - синдром набутого імунодефіциту
- •6.1 Правові основи захисту населення України у надзвичайних ситуаціях.
- •6.2 Схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні
- •6.3 Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •2 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2.1 Організація аварійно-рятувальних робіт
- •2.2 Склад Аварійно-рятувальних робіт
- •Сучасні переносні елетростанції з напругою
- •Засоби малої механізації робіт та набір допоміжного рятувального спорядження
- •2.4 Знезараження та спеціальна обробка
- •2.3 Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах лиха
- •Розділ iіі. Людина як елемент системи "людина – середовище»
- •8. Фізіологія людини в контексті її здоровя і безпеки
- •8.1. Фізіологічні особливості організму людини
- •8.2. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •8.3. Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
- •8.1. Фізіологічні особливості організму людини
- •8.2. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •Основні види харчових речовин
- •8.3. Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
- •8.3.1. Будова і властивості аналізаторів
- •8.3.2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- •9. Психологічна характеристика людини в контексті її здоровя і безпеки
- •9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності.
- •9.2. Атрибути людини
- •9.3. Емоційні якості людини
- •9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •9.2. Атрибути людини
- •9.3. Емоційні якості людини
- •10. Надання першої долікарської допомоги
- •10.1 Перша долікарська допомога
- •10.2 Аптечка швидкої допомоги.
- •10.1 Перша долікарська допомога
- •10.2 Аптечка швидкої допомоги
- •Питання для перевірки рівня знань
- •Список літератури
5.6.2 Категорії учасників у натовпі :
• організатори масових дій, які проводять підготовчу роботу по їх планеруванню і проведенню, включаючи вибір часу і приводу для початку акції;
• збуджувальними – особи, що розгортають активну діяльність підбурювання, направляють дії учасників, що розподіляють ролі, що ширять провокаційні чутки і т. п.; вони можуть бути одночасно і організаторами, і підбурювачами з числа тих, хто претендує на завоювання лідируючого положення;
• активні учасники, тобто особи, що складають ядро масових дій і уявляють собою найнебезпечнішу (ударну) групу;
• конфліктні особи, які примикають до активних учасників масових дій виключно із-за можливості, що з'явилася, в анонімній обстановці звести рахунки з особами, що полягали з ними в конфлікті, розрядити емоційну напругу, дати вихід своїй неприборканій вдачі, садистським імпульсам; серед них може бути немало психопатичних осіб, хуліганів, наркоманів і різного роду маргіналів;
• що добровільно помиляються, тобто ті, хто стає учасником масових дій або із-за помилкового сприйняття причин обстановки, що склалася, або із-за принципу, що помилково розуміється, або під впливом чуток;
• емоційно-нестійкі – це особи, що ідентифікують свої вчинки із загальним напрямом дій учасників масових акцій, легко вселяються, заражаються загальним настроєм, без опору що віддають себе у владу натовпу;
• що прилучилися – особи, які стають учасниками масових дій під впливом погроз з боку організаторів і підбурювачів, із-за боязні фізичної розправи в разі відмови від участі в них;
• що цікавляться – ті, хто спостерігає з боку і не втручається в хід подій, але своєю присутністю підсилює емоційне збудження інших учасників масових дій.
Конкретні дії в ситуаціях, пов'язаних з масовими безладами і викликаними ними неадекватними психічними станами натовпу, полягають в дотриманні правил, рекомендованих фахівцями.
5.6.3 Фахівці рекомендують
Перш за все, в дні, коли велика вірогідність виникнення соціальної напруженості, або навіть під час масових гулянь не слід без необхідності виходити на вулицю, тим більше з малолітніми дітьми.
У місцях масового скупчення людей:
• по можливості необхідно уникати найбільш небезпечних місць (у голові колони, що йде, в мітингової трибуни, в гущавині мітингуючих, в місцях концентрації сил правопорядку і сил, що протистоять ним); краще триматися краї натовпу, оскільки в цьому випадку можна вчасно і без проблем піти, якщо почнуться безлади;
• слід зрозуміти характер і напрям майбутніх людських потоків і окремих струменів – це дорога до порятунку в разі початку масових безладів;
• необхідно пам'ятати, що в натовпі є шанс врятуватися не тоді, коли рятуються всі (в цьому випадку вже пізно що-небудь робити), а тоді, коли паніка і масова втеча лише передбачаються;
• якщо в натовпі, що розбушувався, ви виявилися разом з друзями і близькими знайомими, то можна чинити спільний опір загальному психозу, спробувати вивести з натовпу дітей, жінок, літніх людей і навіть декілька ослабити його рішучими діями;
• якщо в натовпі біля вас з'явився провокатор, що баламутить оточуючих, необхідно знайти спосіб його урезонити – в найкатегоричнішій формі наказати йому замовкнути, звинуватити його в зловмисності, звернутися за допомогою до представників правопорядку або іншим людям, кінець кінцем застосувати фізичну силу, оскільки попередити масові безлади простіше, ніж їх потім зупинити.
При наближенні вуличного натовпу:
• слід швидко піти в бічні вулиці і провулки, використовуючи, якщо можливо, прохідні двори;
• можна зайти в найближчий під'їзд, попросити притулку у його мешканців або піднятися на горище або дах будинку і перечекати безлади там; якщо під'їзди закриті, слід розбити будь-яке вікно першого поверху і сховатися в приміщенні;
• в крайньому випадку треба забратися на козирок капітальної будови, інше стійке піднесення або через слухове вікно залізти в підвал, сховатися під трамваєм, що стоїть поблизу, тролейбусом, важким автомобілем і т. п.;
• не можна втікати від натовпу у бік її руху і в невідомі провулки, оскільки це, по-перше, може спровокувати гонитву, по-друге, привести в безвихідь, де натовп вас наздожене, по-третє, ви можете виявитися між натовпом і силами правопорядку і постраждати від тих і інших.
У рухомому натовпі:
• необхідно уникати місць зіткнення натовпу з будовами, особливо з вітринами, загородами, водостічними трубами;
• слід «плисти» в одному напрямі, прагнучи встояти на ногах;
• рекомендується зняти шарфи, галстуки, ланцюжки, окуляри, затягнути пояси, ремені, міцно зав'язати шнурки;
• не можна намагатися чинити опір руху натовпу, наближатися до нерухомих предметів, тим більше хапатися за них;
• ні в якому випадку не можна нагинатися, поправлять взуття, піднімати втрачені речі – це може привести до падіння, що в натовпі рівносильне смерті.
У стресовому натовпі:
• слід позбавитися від об'ємних речей і звільнити кишені;
• якщо з вами діти, то треба підняти їх над головою;
• необхідно захищати грудну клітку руками, тому їх не можна піднімати або опускати.
У натовпі, що знаходиться в приміщенні:
• при небезпеці виникнення тисняви слід зняти окуляри, прикраси, галстуки, шарфи, міцно зашнурувати шнурки на взутті, позбавитися від предметів, що колють, ріжучих, скляних і об'ємних;
• входити в охоплений панікою натовп є сенс лише при пожежі, що швидко поширюється, вливатися в натовп безпечніше там, де його щільність невелика;
• не можна вливатися в натовп збоку, нагинатися, піднімати з підлоги втрачені предмети;
• прагніть уникати місць найбільшого тиску – звужень, виступів, безвиході;
• якщо є можливість, потрібно скористатися запасними виходами, в яких в початковий момент небезпеки, як правило, немає тисняви;
• у щільному натовпі, коли немає можливості підняти дитяти над головою, двоє дорослих повинні обернутися лицем до лиця і, упершись один в одного зігнутими в ліктях і притиснутими до корпусу руками, помістити його між собою.
Всі ці правила не є гарантією від негативних наслідків масових безладів, але вони можуть допомогти людям з найменшими фізичними і етичними втратами для себе вийти з подібної ситуації, якщо вони в ній виявляться волею обставин.
Отже, масові безлади, носієм яких виступає натовп, – вельми небезпечне соціальне явище, тому знання елементарних правил поведінки в натовпі і навики їх вживання є важливими умовами виживання.
Отже, масові безлади, носієм яких виступає натовп, – вельми небезпечне соціальне явище, тому знання елементарних правил поведінки в натовпі і навики їх вживання є важливими умовами виживання.
