- •Розділ і. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1. Категорійно-понятійний апарат
- •1.1 Наукові засади безпеки життєдіяльності.
- •Вступна частина
- •Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •1.2. Основні поняття та визначення
- •1.3 Таксономія небезпек
- •1.4. Негативні фактори виробничого середовища
- •1.4.1 Механічні фактори
- •1.4.2 Термічні фактори
- •1.4.3 Радіаційні фактори
- •1.4.4. Хімічні і біологічні шкідливі фактори середовища
- •1.4.5 Психофізіологічні фактори
- •1.4.6. Небезпечні і шкідливі фактори побутового середовища
- •2. Ризик як оцінка небезпеки
- •2.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек.
- •2.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику.
- •2.3. Управління ризиком.
- •2.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- •2.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •2.3. Управління ризиком
- •Розділ іі. Небезпеки надзвичайних ситуацій
- •3. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, обєкти економіки
- •3.1. Літосферні стихійні лиха
- •3.2. Гідросферні стихійні лиха
- •3.3. Атмосферні стихійні лиха
- •3.1. Літосферні стихійні лиха
- •3.1.1 Землетруси.
- •3.1.2 Зсуви.
- •3.2 Гідросферні стихійні лиха
- •3.2.1 Повені.
- •3.2.2 Снігові лавини.
- •3.3 Атмосферні стихійні лиха
- •3.3.1 Урагани.
- •3.3.2 Пожежі.
- •3.4 Пожежі в природному середовищі
- •3.5 Біологічні небезпеки
- •Отруйні рослини
- •Отруйні тварини
- •Патогенні організми
- •Біологічна зброя
- •Методи захисту від біологічних факторів небезпеки
- •4. Небезпеки техногенного характеру
- •4.1 Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.2 Аварії на транспорті
- •4.1 Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.1.1 Аварії з викидом радіоактивних речовин
- •4.1.2 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •4.2 Аварії на транспорті
- •4.2.1 Автомобільний транспорт.
- •4.2.2 Повітряний транспорт.
- •4.2.3 Залізничний транспорт.
- •4.2.4 Морський транспорт.
- •4.2.5 Пожежі та вибухи
- •5.1 Глобальні проблеми соціального характеру.
- •5.1.1 Перенаселення
- •5.1.2 Небезпека для біосфери Землі
- •5.1.3 Енергетична проблема
- •5.1.4 Небезпека інформаційного характеру
- •5.1.5 Джерела соціальних небезпек:
- •5.2 Класифікація нс соціального характеру
- •5.2.1 Погрози для безпеки національних інтересів України
- •5.2.2 Причини соціальної напруженості українського суспільства
- •5.2.3 Чинники можливих нс соціального походження
- •Висновок
- •5.3 Війни і регіональні збройні конфлікти
- •5.3.1 Сутність і наслідки війни
- •5.3.2 Регіональні конфлікти
- •5.3.3 Особливості режиму військового (надзвичайного) стану
- •5.4 Екстремізм. Різновиди і тенденції розвитку
- •5.4.1 Різновиди екстремізму
- •5.4.2 Засоби досягнення екстремістських цілей:
- •5.4.3 Види суспільних рухів
- •1. «Зелений» рух
- •2. Молодіжні екстремістські угрупування.
- •Висновок
- •5.5 Тероризм
- •5.5.1 Причини, що породжують тероризм
- •5.5.2 Профілактика тероризму.
- •5.5.3 Правила поведінки при контакті з терористами
- •5.6 Масові безлади
- •5.6.1. Сутність і характер прояву
- •5.6.2 Категорії учасників у натовпі :
- •5.6.3 Фахівці рекомендують
- •Висновок
- •5.7 Шкідливі звички, соціальні хвороби
- •5.7.1 Тютюнопаління
- •5.7.2 Алкоголь і здоров'я.
- •5.7.3 Наркоманія
- •5.7.4 Снід - синдром набутого імунодефіциту
- •6.1 Правові основи захисту населення України у надзвичайних ситуаціях.
- •6.2 Схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні
- •6.3 Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •2 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2.1 Організація аварійно-рятувальних робіт
- •2.2 Склад Аварійно-рятувальних робіт
- •Сучасні переносні елетростанції з напругою
- •Засоби малої механізації робіт та набір допоміжного рятувального спорядження
- •2.4 Знезараження та спеціальна обробка
- •2.3 Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах лиха
- •Розділ iіі. Людина як елемент системи "людина – середовище»
- •8. Фізіологія людини в контексті її здоровя і безпеки
- •8.1. Фізіологічні особливості організму людини
- •8.2. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •8.3. Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
- •8.1. Фізіологічні особливості організму людини
- •8.2. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •Основні види харчових речовин
- •8.3. Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
- •8.3.1. Будова і властивості аналізаторів
- •8.3.2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- •9. Психологічна характеристика людини в контексті її здоровя і безпеки
- •9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності.
- •9.2. Атрибути людини
- •9.3. Емоційні якості людини
- •9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •9.2. Атрибути людини
- •9.3. Емоційні якості людини
- •10. Надання першої долікарської допомоги
- •10.1 Перша долікарська допомога
- •10.2 Аптечка швидкої допомоги.
- •10.1 Перша долікарська допомога
- •10.2 Аптечка швидкої допомоги
- •Питання для перевірки рівня знань
- •Список літератури
1.4.4. Хімічні і біологічні шкідливі фактори середовища
Вони мають місце у виробничих умовах при витоках при виробництві кислот і лугів, різних видів пластмас, фенолових з'єднань ядохімікатів, пестицидів і інших хімічних продуктів. Особливе місце займають хімічні забруднення атмосфери повітря. Джерелом такого забруднення є: спалювання палива на теплових електростанціях і ТЭЦ, виділення вихлопних газів на транспорті, викиди чорної і кольорової металургії, викиди і відходи атомної промисловості, застосування пестицидів і інших ядохімікатів і багато чого іншого.
Не меншу небезпеку для БЖД людини представляють різні забруднення водних ресурсів. Джерелами таких забруднень є скидання стічних вод, що містять нафтопродукти, солі важких металів, пестициди, добрива, радіоактивні й інші відходи людської діяльності.
Індустріальні джерела біозабруднювачів:
- виробництво мікробіологічних засобів захисту рослин;
- виробництво вакцин, антибіотиків і сироваток;
- застосування мікробіологічних препаратів у сільському господарстві, у тому числі у тваринництві;
Біологічна зброя заснована на використанні бактерій, мікробів, вірусів, грибків, рекетсій і токсинів для поразки людини, тварин і рослин.
Бактерії провокують чуму, холеру, туляремію, сибірську виразку й ін.
Віруси - грип, віспу, лихоманку, СНІД.
Біологічна зброя здатна викликати епідемії в людей, масовий падіж тварин, загибель рослин, а в природі – порушити екологічну рівновагу.
1.4.5 Психофізіологічні фактори
Визначають емоційний, фізіологічний і психічний стан людини, залежать від освітнього рівня останнього.
Життя людини - це безупинна боротьба за існування.
Усе частіше й частіше ми маємо справу з моббінгом ("війна" на робочому місці), супроводжуваним психічними розладами.
Основними причинами моббінга є:
- процес постійної модернізації і раціоналізації виробництва;
- психологічний терор (інтриги, плітки), боязнь утрати роботи;
- зростаюче навантаження на людину без обліку його можливостей;
- монотонність праці і нудьга на роботі.
1.4.6. Небезпечні і шкідливі фактори побутового середовища
Небезпечні і шкідливі фактори міського середовища викликаються забрудненнями атмосфери і гідросфери, що надходять від промислових об'єктів, транспорту і комунально-побутових відходів.
Джерелами вібрацій є електротранспорт і автотранспорт.
Джерелами електромагнітних полів є лінії електропередач (ЛЕП), телевізійні станції, телевізори, СВЧ-печі.
Джерелами електронебезпечності є всі електрокомунікації міста, а також електропобутові прилади.
Повітря в квартирах влітку на 90% таке ж, як на вулиці, узимку - на 50%. Забруднення повітря в квартирах, в основному, за рахунок газу радону, що виділяється з землі і попадає у воду, повітря і будматеріали.
Необхідно мати на увазі, що поділ на джерело небезпеки, небезпечну ситуацію та небезпечний фактор проводиться залежно від завдання, яке ставиться, передусім, від рівня системи «людина — життєве середовище», яка розглядається.
Слід також знати, що одне джерело небезпеки може призводити до різного роду небезпечних ситуацій, а останні породжують різні вражаючі фактори. Своєю чергою, вражаючі фактори можуть спричиняти утворення нових небезпечних ситуацій чи навіть джерел небезпек.
Сучасне життєве середовище, навіть побутове, не кажучи вже про виробниче, містить багато джерел небезпек. Небезпека, як правило, проявляється у визначеній просторовій області, яка отримала назву небезпечна зона.
На рис. 1.3 наведено графічні варіанти взаємного розташування зони перебування людини та небезпечної зони.
Варіант І ілюструє найбільш небезпечну ситуацію, коли людина, яка не має засобів захисту або не використовує їх, знаходиться у небезпечній зоні.
При варіанті ІІ небезпека існує лише у місці суміщення зон 1 та 2. Оскільки людина в такому місці знаходиться, як правило, короткочасно (спостереження, огляд, невеликий ремонт тощо), то під небезпечним впливом вона може опинитись лише в цей період.
У варіанті ІІІ небезпека виникає тільки у випадку порушення засобів захисту 3.
Повну безпеку, точніше, прийнятний рівень ймовірності прояву небезпеки, гарантує лише варіант IV, наприклад, дистанційне керування технологічним процесом.
Отже, найбільш небезпечна ситуація для людини виникає за таких умов:
небезпека реально існує;
людина знаходиться в зоні дії небезпеки;
людина не має достатніх засобів захисту, не використовує їх або ці засоби неефективні.
