- •Розділ і. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1. Категорійно-понятійний апарат
- •1.1 Наукові засади безпеки життєдіяльності.
- •Вступна частина
- •Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •1.2. Основні поняття та визначення
- •1.3 Таксономія небезпек
- •1.4. Негативні фактори виробничого середовища
- •1.4.1 Механічні фактори
- •1.4.2 Термічні фактори
- •1.4.3 Радіаційні фактори
- •1.4.4. Хімічні і біологічні шкідливі фактори середовища
- •1.4.5 Психофізіологічні фактори
- •1.4.6. Небезпечні і шкідливі фактори побутового середовища
- •2. Ризик як оцінка небезпеки
- •2.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек.
- •2.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику.
- •2.3. Управління ризиком.
- •2.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- •2.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •2.3. Управління ризиком
- •Розділ іі. Небезпеки надзвичайних ситуацій
- •3. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, обєкти економіки
- •3.1. Літосферні стихійні лиха
- •3.2. Гідросферні стихійні лиха
- •3.3. Атмосферні стихійні лиха
- •3.1. Літосферні стихійні лиха
- •3.1.1 Землетруси.
- •3.1.2 Зсуви.
- •3.2 Гідросферні стихійні лиха
- •3.2.1 Повені.
- •3.2.2 Снігові лавини.
- •3.3 Атмосферні стихійні лиха
- •3.3.1 Урагани.
- •3.3.2 Пожежі.
- •3.4 Пожежі в природному середовищі
- •3.5 Біологічні небезпеки
- •Отруйні рослини
- •Отруйні тварини
- •Патогенні організми
- •Біологічна зброя
- •Методи захисту від біологічних факторів небезпеки
- •4. Небезпеки техногенного характеру
- •4.1 Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.2 Аварії на транспорті
- •4.1 Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.1.1 Аварії з викидом радіоактивних речовин
- •4.1.2 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •4.2 Аварії на транспорті
- •4.2.1 Автомобільний транспорт.
- •4.2.2 Повітряний транспорт.
- •4.2.3 Залізничний транспорт.
- •4.2.4 Морський транспорт.
- •4.2.5 Пожежі та вибухи
- •5.1 Глобальні проблеми соціального характеру.
- •5.1.1 Перенаселення
- •5.1.2 Небезпека для біосфери Землі
- •5.1.3 Енергетична проблема
- •5.1.4 Небезпека інформаційного характеру
- •5.1.5 Джерела соціальних небезпек:
- •5.2 Класифікація нс соціального характеру
- •5.2.1 Погрози для безпеки національних інтересів України
- •5.2.2 Причини соціальної напруженості українського суспільства
- •5.2.3 Чинники можливих нс соціального походження
- •Висновок
- •5.3 Війни і регіональні збройні конфлікти
- •5.3.1 Сутність і наслідки війни
- •5.3.2 Регіональні конфлікти
- •5.3.3 Особливості режиму військового (надзвичайного) стану
- •5.4 Екстремізм. Різновиди і тенденції розвитку
- •5.4.1 Різновиди екстремізму
- •5.4.2 Засоби досягнення екстремістських цілей:
- •5.4.3 Види суспільних рухів
- •1. «Зелений» рух
- •2. Молодіжні екстремістські угрупування.
- •Висновок
- •5.5 Тероризм
- •5.5.1 Причини, що породжують тероризм
- •5.5.2 Профілактика тероризму.
- •5.5.3 Правила поведінки при контакті з терористами
- •5.6 Масові безлади
- •5.6.1. Сутність і характер прояву
- •5.6.2 Категорії учасників у натовпі :
- •5.6.3 Фахівці рекомендують
- •Висновок
- •5.7 Шкідливі звички, соціальні хвороби
- •5.7.1 Тютюнопаління
- •5.7.2 Алкоголь і здоров'я.
- •5.7.3 Наркоманія
- •5.7.4 Снід - синдром набутого імунодефіциту
- •6.1 Правові основи захисту населення України у надзвичайних ситуаціях.
- •6.2 Схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні
- •6.3 Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •2 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2.1 Організація аварійно-рятувальних робіт
- •2.2 Склад Аварійно-рятувальних робіт
- •Сучасні переносні елетростанції з напругою
- •Засоби малої механізації робіт та набір допоміжного рятувального спорядження
- •2.4 Знезараження та спеціальна обробка
- •2.3 Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах лиха
- •Розділ iіі. Людина як елемент системи "людина – середовище»
- •8. Фізіологія людини в контексті її здоровя і безпеки
- •8.1. Фізіологічні особливості організму людини
- •8.2. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •8.3. Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
- •8.1. Фізіологічні особливості організму людини
- •8.2. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •Основні види харчових речовин
- •8.3. Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
- •8.3.1. Будова і властивості аналізаторів
- •8.3.2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- •9. Психологічна характеристика людини в контексті її здоровя і безпеки
- •9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності.
- •9.2. Атрибути людини
- •9.3. Емоційні якості людини
- •9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •9.2. Атрибути людини
- •9.3. Емоційні якості людини
- •10. Надання першої долікарської допомоги
- •10.1 Перша долікарська допомога
- •10.2 Аптечка швидкої допомоги.
- •10.1 Перша долікарська допомога
- •10.2 Аптечка швидкої допомоги
- •Питання для перевірки рівня знань
- •Список літератури
2.2 Склад Аварійно-рятувальних робіт
Основним завданням під час надзвичайних ситуацій є порятунок людей і забезпечення їх життєдіяльності. Крім того до комплексу невідкладних робіт входить: порятунок тварин, матеріальних цінностей, створення умов для локалізації та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Послідовність виконання невідкладних та аварійних робіт залежить від характеру надзвичайної ситуації, її наслідків, наявності і підготовки сил цивільного захисту та інших формувань, періоду року, погодних умов та інших факторів.
Аварійно-рятувальні роботи умовно розподіляються на:
- рятувальні роботи,
- інші невідкладні роботи.
Заходи, що входять до рятувальних робіт:
- Розвідка маршрутів для формувань ЦЗ:
- Розшук і рятування людей з-під завалів та зруйнованих захисних споруд;
- Санобробка людей та знезараження їх одягу;
- Локалізація та гасіння пожеж;
- Надання першої медичної допомоги та евакуація потерпілих;
- Знезараження місцевості, споруд, техніки.
Невідкладні роботи в осередках ураження включають:
- прокладання шляхів на заражених територіях і проїздів у завалах:
- локалізація аварій;
- ліквідація або укріплення аварійних споруд;
- знешкодження боєприпасів, вогне- та вибухонебезпечних предмет
- відновлення та ремонт пошкоджених захисних споруд;
- відновлення пошкоджених ліній зв'язку і комунально - енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних потреб населення і рятувальників, що працюють в районі лиха.
Засоби механізації.
Засоби механізації, що використовуються для проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт (РіНР), умовно можна розділити на п’ять груп:
1. Основні засоби механізації інженерно-рятувальних робіт (шляхопрокладачі, екскаватори, бульдозери, автомобільні крани, електричні і компресорні станції і т.д.);
2. Механізований інструмент і засоби малої механізації (електро-, пневмоперфоратори, відбійні молотки, різаки домкрати, лебідки і т. д.);
3. Засоби відкачування води і гасіння пожеж (насоси, мотопомпи, пожежні автомобілі, цистерни, поливальні мийні машини і т. д.);
4. Засоби для переправ (пересувні механізовані мости, понтонно-мостові парки, баржі, пороми і човни);
5. Транспортні, ремонтні і допоміжні засоби (ремонтні майстерні, автомобілі, паливозаправники, освітлювальні електростанції і т.д.).
Сучасні переносні елетростанції з напругою
220-400 В І ПОТУЖНІСТЮ ДО 8 кW
Засоби малої механізації робіт та набір допоміжного рятувального спорядження
Прийняттю рішення про проведення рятувальних та невідкладних робіт передує ретельна розвідка місць аварії чи катастрофи. Основі завданнями розвідки є визначення характеру руйнувань і рятувальних та інших невідкладних робіт, стану шляхів під’їзду, технологічного устаткування, будівельних конструкцій, необхідності застосування спеціальної техніки, об'єму матеріалів для аварійних робіт. На основі зібраних розвідкою даних про характер і обсяг майбутніх робіт приймається рішення про виконання конкретних заходів щодо їх проведення, а також визначається послідовність робіт і необхідні сили та засоби.
Для виконання робіт, які потребують спеціальної підготовки фахівців і залучення потужної техніки, залучають спеціальні форм; цивільного захисту або організовують загони, створені на базі спеціальних будівельних, ремонтно-будівельних, будівельно-монтажних, шляхово-будівельних організацій і відділів комунального господарства.
Рятувальник - особа, яка має відповідну спеціальну підготовку, атестована на здатність до проведення аварійно-рятувальних робіт і безпосередньо бере у них участь, має спеціальну фізичну та психологічну підготовку та відповідає за її підтримання.
Під час проведення робіт з ліквідації НС рятувальники мають право на:
- вичерпну та достовірну інформацію, в тому числі про об'єкти, на яких проводяться аварійно-рятувальні роботи, необхідну для виконання ними своїх обов'язків;
- безперешкодний допуск на територію та об'єкти, що постраждали;
- екіпіровку та оснащення згідно з технологією проведення зазначених робіт;
- використання в порядку, передбаченому цим Законом, для рятування людей та у випадках крайньої необхідності засобів зв'язку, транспорту, інших матеріальних засобів підприємств, установ та організацій, що знаходяться в зоні проведення аварійно-рятувальних робіт;
- харчування за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, на яких проводяться роботи, або відповідного органу місцевого самоврядування.
Аварійно-рятувальні роботи - роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист людей (у тому числі подання їм невідкладної медичної допомоги), а також матеріальних і культурних цінностей та захист довкілля під час виникнення надзвичайних ситуацій, що потребують залучення працівників, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та оснащення.
Аварійно-рятувальні засоби - технічні засоби спеціального призначення, науково-технічна продукція та інші об'єкти права інтелектуальної власності (засоби зв'язку, техніка, обладнання, спорядження, матеріали, відео -, кіно -, фотоматеріали з технології проведення аварійно-рятувальних робіт, програмні продукти і бази даних та інші засоби), які використовуються під час проведення аварійно-рятувальних робіт.
Рятувальні та невідкладні аварійні роботи під час ліквідації наслідків НС здійснюються поетапно:
Перший етап — екстрений захист населення, зменшення можливих наслідків надзвичайної ситуації.
Другий етап — ліквідація наслідків НС.
Третій етап — розв'язання проблеми життєзабезпечення населення в районах, що постраждали внаслідок надзвичайної ситуації.
Обсяг рятувальних та невідкладних робіт залежить від ступеня ушкодження або руйнування будинків, споруд, устаткування та агрегатів, а також від стану комунально-енергетичних систем.
Особовий склад невоєнізованих формувань ЦЗ на період участі у боротьбі зі стихійними лихами і великими виробничими аваріями забезпечується безкоштовним харчуванням, житлом, спецодягом і транспортом для проїзду до місця робіт і назад до місця проживання.
Витрати, пов'язані з оплатою робіт, харчування, житла, спецодягу, а також інших видів забезпечення, необхідних для виконання рятувальних робіт, фінансуються за рахунок державних коштів або коштів міністерств (відомств), підприємств.
