9.3. Емоційні якості людини

Вплив конкретної ситуації на поведінку людини визначається тим, як людина переживає цю ситуацію. Переживання ситуації, різноманітні реакції людини на неї розуміють як емоції.

Емоції — це психічні процеси, які відображають особисту значущість та оцінку зовнішніх і внутрішніх ситуацій для життєдіяльності людини у формі переживання.

Прояв емоційного життя людини відбувається у таких станах, як афекти, власне емоції, почуття, настрій і стрес.

Афект — це найсильніша емоційна реакція. Афект повністю захоплює людину і підкоряє її думки і рухи. Він завжди ситуаційний, інтенсивний і відносно короткий. Афект постає як наслідок якогось сильного потрясіння. В афекті змінюється увага: знижується можливість переключення, забувається все, що відбувалося до події, яка викликала афектну реакцію (стан ейфорії після звільнення від небезпеки, ступор при повідомленні про смерть).

Власне емоції — це більш тривалі реакції і ті, що виникають не тільки внаслідок події, яка сталася, а й ті, що передбачаються або згадуються.

Почуття — стійкі емоційні стани, які мають чітко означений предметний характер і висловлюють ставлення, як до конкретної події або людей, так і до уявлення.

Настрій — найстійкіший емоційний стан. Настрій відображає загальне ставлення щодо сприйняття або не сприйняття людиною світу. Настрій може бути похідним від темпераменту.

Стрес — це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; це фізіологічна реакція, що мобілізує резерви організму і готує його до фізичної активності типу спротив, боротьби, до втечі. Під час стресу виділяються гормони, змінюється режим роботи багатьох органів і систем (ритм серця, частота пульсу тощо). Стресова реакція має різний прояв у різних людей: активна - зростає ефективність діяльності, пасивна — ефективність діяльності різко зменшується.

Головне в природі емоцій — залежність їх від потреб (цілей) та дефіциту прагматичної інформації.

Позитивні емоції: натхнення, ентузіазм; людина безстрашна, якщо має вичерпні відомості про те, як вийти з небезпечного становища; почуття торжества, тріумфу виникає тільки у того, хто подолав великі перешкоди на шляху до мети; успіх підбадьорює, породжує почуття впевненості в своїх силах.

Емоційна урівноваженість сприятливо впливає на життєдіяльність людини і зменшує її схильність до небезпеки.

Пізнавши психіку людини, можна знайти шлях до підвищення безпеки її життєдіяльності.

У звичайному стані, коли існуючі в організмі інформація стану (Іс), енергія стану (Ес), час (Чс) відповідають необхідним (Ін, Ен, Чн) для рішення поставленої мети, то стан напруги відсутній (СН₀) можна описати рівнянням:

СН₀ ═ f(Ін, Ен, Чн ═ Іс, Ес, Чс) ═ 0

У випадку, якщо існуючі в організму інформація стану (Іс), енергія стану (Ес), час (Чс) менше необхідних Ін, Ен, Чн для рішення поставленої мети, то стан напруги (СН) описується рівнянням:

СН ═ f(Ін, Ен, Чн - Іс, Ес, Чс)

За величиною СН розрізняють 4 ступеня емоцій. (рис. 9.1)

Перша ступінь емоцій (СЕ₁) характеризується тим, що при зосередженні уваги, мобілізації активності (МА) стан напруженості організму зростає і дозволяє вирішити поставлену мету:

СЕ₁ ═ (СН₁+МА) >СН₀

На першій стадії організм тренується, підвищується працездатність, мобілізуються інтелектуальні і фізичні ресурси, і такий стан дуже корисний.

Друга ступінь емоцій (СЕ₂) характеризується тим, що мобілізація ресурсів організму виявляється недостатньою для рішення поставленої мети. При подальшому зростанні напруги з'являється стенічна негативна емоція (СНЕ):

СЕ₂ ═ (СН₂+СНЕ) < СН₀

Психологічно - це прояв стану люті, гніву, обурення, що супроводжується максимальним збільшенням ресурсів, підвищенням працездатності для рішення мети.

Третя ступінь емоцій (СЕ₃) характеризується тим, що мобілізація ресурсів організму виявляється недостатньою для рішення поставленої мети.

Подальша максимальна мобілізація сил (СН₃) приводить до виникнення астенічної негативної емоції(АСОЭ), коли задача вимагає ресурсів, що набагато перевищують ті, котрими розташовує організм.

СЕ₃ ═ (СН₃+АСНЕ) << СН₀

Психологічно це прояв страху, жаху, туги. Спостерігається зниження інтелектуальних і енергетичних ресурсів. Такий стан шкідливий для людини, руйнує тіло і душу.

Четверта ступінь емоцій (СЕ₄) характеризується тим, що мобілізація ресурсів організму при рішенні поставленої задачі нездійсненна(СН₄), відбувається значне зниження інтелектуальних і енергетичних ресурсів. Організм змушений відмовитися від досягнення поставленої мети:

СЕ₄ ═ (СН₄+АСНЕ) <<< СН₀

Людина, власне кажучи, виявляється у безвихідному положенні, настає невроз, істерика, ступор (нерухомість) і навіть загибель.

У надзвичайних ситуаціях страх можуть випробувати усі — і боягузливі, і мужні люди. Людей необхідно учити виробляти почуття, які допомагають йти всупереч страху. Почуття страху приводить до того, що людина втрачає розум і або приймає неправильні рішення, або перестає боротися і гине.

Таким чином, психічна надійність людини ще стабільно виявляється на першій, другій стадіях емоцій. При відповідному навчанні і придбанні навичок (умовних рефлексів) в екстремальних ситуаціях психологічна надійність може виявлятися на третій і четвертій стадіях емоцій, потрібна (необхідна) корекція реакції поведінки людини.