- •Розділ і. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1. Категорійно-понятійний апарат
- •1.1 Наукові засади безпеки життєдіяльності.
- •Вступна частина
- •Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •1.2. Основні поняття та визначення
- •1.3 Таксономія небезпек
- •1.4. Негативні фактори виробничого середовища
- •1.4.1 Механічні фактори
- •1.4.2 Термічні фактори
- •1.4.3 Радіаційні фактори
- •1.4.4. Хімічні і біологічні шкідливі фактори середовища
- •1.4.5 Психофізіологічні фактори
- •1.4.6. Небезпечні і шкідливі фактори побутового середовища
- •2. Ризик як оцінка небезпеки
- •2.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек.
- •2.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику.
- •2.3. Управління ризиком.
- •2.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- •2.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •2.3. Управління ризиком
- •Розділ іі. Небезпеки надзвичайних ситуацій
- •3. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, обєкти економіки
- •3.1. Літосферні стихійні лиха
- •3.2. Гідросферні стихійні лиха
- •3.3. Атмосферні стихійні лиха
- •3.1. Літосферні стихійні лиха
- •3.1.1 Землетруси.
- •3.1.2 Зсуви.
- •3.2 Гідросферні стихійні лиха
- •3.2.1 Повені.
- •3.2.2 Снігові лавини.
- •3.3 Атмосферні стихійні лиха
- •3.3.1 Урагани.
- •3.3.2 Пожежі.
- •3.4 Пожежі в природному середовищі
- •3.5 Біологічні небезпеки
- •Отруйні рослини
- •Отруйні тварини
- •Патогенні організми
- •Біологічна зброя
- •Методи захисту від біологічних факторів небезпеки
- •4. Небезпеки техногенного характеру
- •4.1 Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.2 Аварії на транспорті
- •4.1 Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.1.1 Аварії з викидом радіоактивних речовин
- •4.1.2 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •4.2 Аварії на транспорті
- •4.2.1 Автомобільний транспорт.
- •4.2.2 Повітряний транспорт.
- •4.2.3 Залізничний транспорт.
- •4.2.4 Морський транспорт.
- •4.2.5 Пожежі та вибухи
- •5.1 Глобальні проблеми соціального характеру.
- •5.1.1 Перенаселення
- •5.1.2 Небезпека для біосфери Землі
- •5.1.3 Енергетична проблема
- •5.1.4 Небезпека інформаційного характеру
- •5.1.5 Джерела соціальних небезпек:
- •5.2 Класифікація нс соціального характеру
- •5.2.1 Погрози для безпеки національних інтересів України
- •5.2.2 Причини соціальної напруженості українського суспільства
- •5.2.3 Чинники можливих нс соціального походження
- •Висновок
- •5.3 Війни і регіональні збройні конфлікти
- •5.3.1 Сутність і наслідки війни
- •5.3.2 Регіональні конфлікти
- •5.3.3 Особливості режиму військового (надзвичайного) стану
- •5.4 Екстремізм. Різновиди і тенденції розвитку
- •5.4.1 Різновиди екстремізму
- •5.4.2 Засоби досягнення екстремістських цілей:
- •5.4.3 Види суспільних рухів
- •1. «Зелений» рух
- •2. Молодіжні екстремістські угрупування.
- •Висновок
- •5.5 Тероризм
- •5.5.1 Причини, що породжують тероризм
- •5.5.2 Профілактика тероризму.
- •5.5.3 Правила поведінки при контакті з терористами
- •5.6 Масові безлади
- •5.6.1. Сутність і характер прояву
- •5.6.2 Категорії учасників у натовпі :
- •5.6.3 Фахівці рекомендують
- •Висновок
- •5.7 Шкідливі звички, соціальні хвороби
- •5.7.1 Тютюнопаління
- •5.7.2 Алкоголь і здоров'я.
- •5.7.3 Наркоманія
- •5.7.4 Снід - синдром набутого імунодефіциту
- •6.1 Правові основи захисту населення України у надзвичайних ситуаціях.
- •6.2 Схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні
- •6.3 Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •2 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2.1 Організація аварійно-рятувальних робіт
- •2.2 Склад Аварійно-рятувальних робіт
- •Сучасні переносні елетростанції з напругою
- •Засоби малої механізації робіт та набір допоміжного рятувального спорядження
- •2.4 Знезараження та спеціальна обробка
- •2.3 Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах лиха
- •Розділ iіі. Людина як елемент системи "людина – середовище»
- •8. Фізіологія людини в контексті її здоровя і безпеки
- •8.1. Фізіологічні особливості організму людини
- •8.2. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •8.3. Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
- •8.1. Фізіологічні особливості організму людини
- •8.2. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •Основні види харчових речовин
- •8.3. Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
- •8.3.1. Будова і властивості аналізаторів
- •8.3.2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- •9. Психологічна характеристика людини в контексті її здоровя і безпеки
- •9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності.
- •9.2. Атрибути людини
- •9.3. Емоційні якості людини
- •9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •9.2. Атрибути людини
- •9.3. Емоційні якості людини
- •10. Надання першої долікарської допомоги
- •10.1 Перша долікарська допомога
- •10.2 Аптечка швидкої допомоги.
- •10.1 Перша долікарська допомога
- •10.2 Аптечка швидкої допомоги
- •Питання для перевірки рівня знань
- •Список літератури
5.5.1 Причини, що породжують тероризм
Причини, що породжують тероризм, багатообразні і криються в різних сферах життя суспільства: економічною, соціальною, політичною і ін.
По-перше, це глибокі протиріччя в економічній сфері і зростаюча соціальна диференціація суспільства.
По-друге, — політична роз'єднаність суспільства, запекла боротьба за державну владу, до якої окрім політичних сил все наполегливіше підключаються як криміналізована фінансова олігархія.
По-третє, поява тероризму обумовлена небаченим зростанням організованої злочинності, наростанням тенденції до вирішення суспільних протиріч і конфліктів силовими методами.
Сьогодні фактично створені кримінальні силові структури, деколи краще підготовлені і краще технічно оснащені, чим державні.
По-четверте, поширенню тероризму багато в чому сприяє низька ефективність роботи державного апарату, правоохоронних органів і спецслужб, відсутність надійних механізмів правового захисту населення.
І по-п'яте, виникненню тероризму сприяє занепад суспільної моральності, ведучий до зниження ефективності функціонування захисних механізмів у сфері моралі.
Як вже наголошувалося, ефективна боротьба з тероризмом передбачає не лише заходи, направлені проти нього, але також викорінювання або нейтралізацію чинників, прямо і безпосередньо сприяючих його виникненню і розвитку.
Динамічні чинники, що сприяють тероризму:
1. Наявність доступної зброї, а також матеріальних і фінансових засобів в зонах потенційних дій терористичних угрупувань.
По «найскромніших» оцінках за першу половину 1990-х років в результаті ослаблення контролю за зберіганням і торгівлею зброєю біля населення опинилися більше 3 млн. стволів лише зареєстрованої зброї і у декілька разів більше незареєстрованої.
Фактично відсутні законодавчі акти, регулюючі ввезення в країну «спеціальних технічних засобів»: підслухуючих пристроїв, пеленгаторів, широкосмугових радіостанцій і іншої техніки, призначеної для прихованого здобуття інформації.
Кримінальні структури через підставних осіб купують цю техніку без всяких обмежень і сповна можуть її використовувати в терористичних цілях.
2. Політичні настрої великих груп населення. У демократичних суспільствах, як правило, використовуються легітимні форми протистояння політиці уряду.
В Україні традиційно переважали насильницькі форми, прихильність до них до цих пір зберігається в значної частини населення.
3. Рівень і характер активності легальних опозиційних організацій, у тому числі екстремістського толку. У складі останніх є воєнізовані структури, здатні при певних обставинах стати основою терористичних угрупувань.
4. Ступінь протидії злочинності з боку органів правопорядку і спецслужб, які, на думку деяких аналітиків, значно відрізняються від своїх попередників, оскільки їх структурне відокремлення, реорганізація та кадрова чистка, які викликані політичними й економічними реформами в державі, призвели до відтоку значної кількості досвідчених фахівців.
5.5.2 Профілактика тероризму.
Аби не стати жертвою терористичного акту, необхідно знати і дотримувати правила профілактики тероризму.
В цілях запобігання вибухам житлових будинків слід:
• встановити на горищах і в підвалах міцні двері, навісити на них замки, укріпити під'їзні двері, поставити домофони, перевірити всі порожні приміщення в будинку;
• оглянути і по можливості прибрати машини, що стоять у дворі біля будинку;
• ознайомитися з жителями, які знімають квартири у вашому домі, про підозрілих осіб заявити дільничному міліціонеру;
• попросити жителів дома (пенсіонерів, молодь, що гуляє до пізнього часу) звертати увагу на незнайомих людей, звертатися до них з запитаннями: терористи не люблять пристальної уваги і є шанс, що вони відмовляться від своїх планів;
• побоюватися посилок і листів, де неправильно написано ваше прізвище, без зворотної адреси або із зворотною адресою, яка вам невідома, посилок із зміщеним центром тяжіння, фруктових посилок без вентиляційних отворів, листів в незвично товстих (більше 3 мм), важких, при згині конвертах, що нагадують гуму, оскільки в них може знаходитися вибуховий пристрій;
• звертати увагу на підозрілих людей у дворі і будь-які дивні події, що відбуваються біля будинку.
Якщо вибух все-таки стався і ваша квартира залишилася цілою, потрібно негайно відійти від вікна, оскільки віконні плити менш міцні, чим стінні, до того ж зверху можуть падати і залітати в квартиру небезпечні уламки. Тим, хто виявився під уламками будинку, що звалився, і при цьому залишився практично неушкоджений, слід чекати допомоги. Фахівці вважають, що шансів вижити в завалах підірваного будинку більше, ніж що звалився під час землетрусу, хоч би тому, що сюди будуть кинуті всі сили рятувальників і вся техніка, що під час землетрусу неможливо із-за масштабів руйнувань.
Для запобігання вибухам на вулиці:
• у періоди соціальної напруженості, коли випадки тероризму частішають, слід уникати відвідин місць скупчення людей – ринків, стадіонів, вокзалів, видовищних заходів і пр.;
• не рекомендується наближатися до залишених в людних місцях підозрілих предметів, потрібно негайно повідомляти про свої знахідки в міліцію або СБУ;
• не можна піднімати і намагатися відкривати залишені на вулиці, в метро, транспорті сумки, портфелі, пакунки і ін., слід зупиняти людей, що намагаються перевірити їх вміст, швидко відходити від них, якщо вони все ж це роблять;
• не піднімайте самі і навчите дітей не піднімати знайдені на вулиці дрібні речі – свистки, авторучки, портсигари, іграшки і ін., оскільки дуже часто терористи ховають в них бомби;
• категорично не можна самостійно розміновувати вибухові пристрої або переносити їх в інше місце.
При явній загрозі вибуху необхідно зайняти найбільш безпечне місце – сховатися за стіну, колону і ін. Якщо вибух все-таки стався, слід по можливості уникати місць, де можливе утворення заторів. І ще один момент. Фахівці вважають, що самі безнадійні вибухи з точки зору їх попередження здійснюють терористи-камікадзе, але і їх можна пізнати. Головне тут – поведінка людини. Практика показує, що людина не може бути незворушна спокійним, знаючи про свою близьку смерть. Він нервуватиме, метушитиметься, озиратиметься або, навпаки, виглядати неприродно спокійним. Все це впадає в очі. Відчувши незвичайне в поведінці людини, слід звернутися до міліціонера з метою встановлення його особи.
