- •Розділ і. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1. Категорійно-понятійний апарат
- •1.1 Наукові засади безпеки життєдіяльності.
- •Вступна частина
- •Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •1.2. Основні поняття та визначення
- •1.3 Таксономія небезпек
- •1.4. Негативні фактори виробничого середовища
- •1.4.1 Механічні фактори
- •1.4.2 Термічні фактори
- •1.4.3 Радіаційні фактори
- •1.4.4. Хімічні і біологічні шкідливі фактори середовища
- •1.4.5 Психофізіологічні фактори
- •1.4.6. Небезпечні і шкідливі фактори побутового середовища
- •2. Ризик як оцінка небезпеки
- •2.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек.
- •2.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику.
- •2.3. Управління ризиком.
- •2.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- •2.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •2.3. Управління ризиком
- •Розділ іі. Небезпеки надзвичайних ситуацій
- •3. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, обєкти економіки
- •3.1. Літосферні стихійні лиха
- •3.2. Гідросферні стихійні лиха
- •3.3. Атмосферні стихійні лиха
- •3.1. Літосферні стихійні лиха
- •3.1.1 Землетруси.
- •3.1.2 Зсуви.
- •3.2 Гідросферні стихійні лиха
- •3.2.1 Повені.
- •3.2.2 Снігові лавини.
- •3.3 Атмосферні стихійні лиха
- •3.3.1 Урагани.
- •3.3.2 Пожежі.
- •3.4 Пожежі в природному середовищі
- •3.5 Біологічні небезпеки
- •Отруйні рослини
- •Отруйні тварини
- •Патогенні організми
- •Біологічна зброя
- •Методи захисту від біологічних факторів небезпеки
- •4. Небезпеки техногенного характеру
- •4.1 Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.2 Аварії на транспорті
- •4.1 Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.1.1 Аварії з викидом радіоактивних речовин
- •4.1.2 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •4.2 Аварії на транспорті
- •4.2.1 Автомобільний транспорт.
- •4.2.2 Повітряний транспорт.
- •4.2.3 Залізничний транспорт.
- •4.2.4 Морський транспорт.
- •4.2.5 Пожежі та вибухи
- •5.1 Глобальні проблеми соціального характеру.
- •5.1.1 Перенаселення
- •5.1.2 Небезпека для біосфери Землі
- •5.1.3 Енергетична проблема
- •5.1.4 Небезпека інформаційного характеру
- •5.1.5 Джерела соціальних небезпек:
- •5.2 Класифікація нс соціального характеру
- •5.2.1 Погрози для безпеки національних інтересів України
- •5.2.2 Причини соціальної напруженості українського суспільства
- •5.2.3 Чинники можливих нс соціального походження
- •Висновок
- •5.3 Війни і регіональні збройні конфлікти
- •5.3.1 Сутність і наслідки війни
- •5.3.2 Регіональні конфлікти
- •5.3.3 Особливості режиму військового (надзвичайного) стану
- •5.4 Екстремізм. Різновиди і тенденції розвитку
- •5.4.1 Різновиди екстремізму
- •5.4.2 Засоби досягнення екстремістських цілей:
- •5.4.3 Види суспільних рухів
- •1. «Зелений» рух
- •2. Молодіжні екстремістські угрупування.
- •Висновок
- •5.5 Тероризм
- •5.5.1 Причини, що породжують тероризм
- •5.5.2 Профілактика тероризму.
- •5.5.3 Правила поведінки при контакті з терористами
- •5.6 Масові безлади
- •5.6.1. Сутність і характер прояву
- •5.6.2 Категорії учасників у натовпі :
- •5.6.3 Фахівці рекомендують
- •Висновок
- •5.7 Шкідливі звички, соціальні хвороби
- •5.7.1 Тютюнопаління
- •5.7.2 Алкоголь і здоров'я.
- •5.7.3 Наркоманія
- •5.7.4 Снід - синдром набутого імунодефіциту
- •6.1 Правові основи захисту населення України у надзвичайних ситуаціях.
- •6.2 Схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні
- •6.3 Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •2 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2.1 Організація аварійно-рятувальних робіт
- •2.2 Склад Аварійно-рятувальних робіт
- •Сучасні переносні елетростанції з напругою
- •Засоби малої механізації робіт та набір допоміжного рятувального спорядження
- •2.4 Знезараження та спеціальна обробка
- •2.3 Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах лиха
- •Розділ iіі. Людина як елемент системи "людина – середовище»
- •8. Фізіологія людини в контексті її здоровя і безпеки
- •8.1. Фізіологічні особливості організму людини
- •8.2. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •8.3. Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
- •8.1. Фізіологічні особливості організму людини
- •8.2. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •Основні види харчових речовин
- •8.3. Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
- •8.3.1. Будова і властивості аналізаторів
- •8.3.2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- •9. Психологічна характеристика людини в контексті її здоровя і безпеки
- •9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності.
- •9.2. Атрибути людини
- •9.3. Емоційні якості людини
- •9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •9.2. Атрибути людини
- •9.3. Емоційні якості людини
- •10. Надання першої долікарської допомоги
- •10.1 Перша долікарська допомога
- •10.2 Аптечка швидкої допомоги.
- •10.1 Перша долікарська допомога
- •10.2 Аптечка швидкої допомоги
- •Питання для перевірки рівня знань
- •Список літератури
10. Надання першої долікарської допомоги
10.1 Перша долікарська допомога
10.2 Аптечка швидкої допомоги.
За даними ВООЗ, близько 30% осіб, які загинули внаслідок нещасних випадків та НС, могли б бути врятовані, якби їм своєчасно і правильно надали першу долікарську допомогу, здійснили заходи щодо оживлення або своєчасно забезпечили доставку до медичного закладу. Своєчасно надана та правильно проведена перша долікарська допомога не лише рятує життя потерпілому, а й забезпечує подальше успішне лікування, запобігає розвиткові важких ускладнень, а після завершення лікування зменшує втрату працездатності або ступінь каліцтва.
10.1 Перша долікарська допомога
Перша долікарська допомога — це комплекс простих термінових дій, спрямованих на збереження здоров'я і життя потерпілого.
При наданні першої долікарської допомоги треба керуватися такими принципами:
правильність,
доцільність,
швидкість,
продуманість,
рішучість,
спокій,
дотримуючись, як правило, наступної послідовності:
Усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої атмосфери чи з приміщення, що горить, погасити палаючий одяг, дістати із води).
Оцінити стан потерпілого, визначити характер і тяжкість травми, що становить найбільшу загрозу для життя потерпілого, і послідовність заходів щодо його спасіння.
Виконати необхідні дії щодо спасіння потерпілого в порядку терміновості (забезпечити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж: серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо).
Викликати швидку медичну допомогу або вжити заходів для транспортування потерпілого в найближчу медичну установу.
Підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника, пам’ятаючи, що зробити висновок про смерть потерпілого має право лише лікар.
Виконуючи перелічені вище дії, необхідно бути уважним і обережним, щоб не заподіяти шкоду собі і не завдати додаткової травми потерпілому. Особливо це стосується тих випадків, коли потерпілого необхідно звільнити з-під дії електричного струму, з-під завалу, винести з палаючого приміщення, при рятуванні утопленика. Якщо допомогу надають кілька осіб, деякі з зазначених вище дій можна виконувати паралельно.
Людина, яка надає першу допомогу, повинна знати:
основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини,
загальні принципи надання першої долікарської допомоги і її прийоми стосовно характеру отриманих потерпілим пошкоджень.
Людина, яка надає першу допомогу, повинна вміти:
оцінити стан потерпілого і визначити, якої допомоги той потребує;
забезпечити вільну прохідність верхніх дихальних шляхів;
виконати штучне дихання «із рота в рот» або «із рота в ніс» та зовнішній масаж серця і оцінити їх ефективність;
зупинити кровотечу накладанням джгута, стисної пов'язки або пальцевим притискуванням судин;
накласти пов'язку при пошкодженні (пораненні, опіку, ушибі );
іммобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток, важкому забої, термічному ураженні;
надати допомогу при тепловому і сонячному ударах, утопленні, отруєнні, блюванні, втраті свідомості;
використати підручні засоби при перенесенні, навантаженні і транспортуванні потерпілого;
визначити необхідність вивезення потерпілого машиною швидкої допомоги чи попутним транспортом;
користуватися аптечкою швидкої допомоги.
