65. Методи пізнання сучасної науки

Опублікував Адміністратор | 14.10.2012

Сучасний, постнекласичний етап розвитку науки характеризують такі методологічні новації: зміна специфіки дослідження та зростання ролі міждисциплінарних, комплексних програм у дослідженні відкритих складних людиновимірних систем, що саморозвиваються; зміцнення цілісності та прагнення до неї, тобто усвідомлення необхідності глобального всебічного погляду на світ (а звідси і зближення східної та західної парадигм мислення, раціональності та ірраціональності, методологічний плюралізм); впровадження ідей та методів синергетики — теорії самоорганізації, орієнтованої на пошук законів еволюції відкритих несталих природних, соціальних чи когнітивних систем; висування на перший план понять невизначеності, вірогідності, хаосу, нелінійності, біфуркації та флуктуації, які відображають характеристики сучасного несталого світу.

Зростає роль і значення в сучасній науці діалектичного філософського методу, намагання вченими поєднати буття та становлення. Відбувається поєднання макро- та мікросвітів; руйнується жорстка дихотомія природничих та соціальних наук, зближуються та взаємодіють їхні методи; підсилюється значення «антропного принципу», який передбачає встановлення зв’язку між Всесвітом та життям людини на Землі.

Зростаюча математизація наукових теорій, їх рівень абстрактності й складності тісно пов’язані з підсиленням значення й ролі філософських методів, без яких не може обійтися жодна наука. Йдеться також про все більшу значущість апарату герменевтики, «особистісних методів», методу соціально-гуманітарних експертиз, семіотичних методів, кількісних та статистично-ймовірнісних засобів пізнання. 

66. Глобальні проблеми сучасності як предмет філософського осмислення

Опублікував Адміністратор | 14.10.2012

Філософія глобальних проблем сучасності — частина філософського знання, що межує з новою міждисциплінарною наукою — глобалістикою. Ця галузь філософького знання належить до філософії науки, логіки і методології наукового пізнання.

З сучасною науково-технічною революцією пов’язані глобальні проблеми, перед якими опинилося суспільство. З ними, з успіхами їх вирішення безпосередньо пов’язані перспективи людства.

Глобальні проблеми зачіпають не окремі народи, а всі нації, держави, людство в цілому. Вони характеризуються планетарною масштабністю. До них відносяться такі, як екологічна, демографічна, сировинна, енергетична, продовольча, проблема відвернення світової термоядерної війни, охорона здоров’я, розвиток фізичних і духовних сил людини тощо. Вони зумовлені переважно негативними наслідками дії НТР, нерівномірністю економічного, демографічного, екологічного, політичного, науково-технічного й культурного розвитку різних країн і регіонів, суперечностями у світовому господарстві та міжнародних відносинах.

Саме всеосяжний, комплексний, взаємообумовлений характер глобальних проблем сучасності наближує їх до філософії і філософського світорозуміння.

Глобальні проблеми мають комплексний характер. Вони взаємопов’язані між собою і взаємообумовлюють одна іншу. Такий тип зв’язків між ними свідчить про те, що практично не можна розраховувати на успіх у вирішенні якоїсь однієї з них при недооцінці або ігноруванні інших. Це означає, що відхід від принципу системності й комплексності, однобічний підхід до вивчення і вирішення глобальних проблем призведе до непередбачених (можливо, навіть непоправних) негативних наслідків, якими буде визначатися перспектива розвитку всього людства.

Актуалізація однієї з ряду названих проблем прямо чи опосередковано відбивається на всій системі глобальних проблем сучасності. Для людства, перспективи його розвитку — це завжди негативний наслідок. Важко (якщо взагалі можливо) заперечити той факт, що нераціональна (чи то бездумна, чи меркантильна) експлуатація можливостей природи не лише загострює мінерально-сировинну й енергетичну проблеми, але й переростає у складну екологічну — забруднення навколишнього середовища, підрив здоров’я людини і людства в цілому.

На початку нового тисячоліття людство опинилося перед необхідністю вирішення спільних планетарних проблем, які прийнято називати глобальними. їх специфіка полягає ще й у тому, що вони не можуть бути вирішені зусиллями окремих держав чи народів.