- •Тема: Історія розвитку політичної думки План лекції Вступ
- •1. Політико-правова думка стародавнього світу.
- •Політичні міфи – основна форма занння про витоки держави.
- •1.2. Політичні парадигми Стародавнього Китаю
- •1.3. Антична доба.
- •1.4. Політико-правова думка Риму.
- •2.2.Загальні риси політико-правової думки Зах. Європи.
- •2. Політико-правова думка Середньовіччя та Нового Часу.
- •2.1. Візантійська політична доктрина (основні риси)
- •Основні риси
- •2.3.Політичні ідеї мислителів 13-17 ст.
- •Тема: Історія розвитку політичної думки
- •1. Трактування раціоналістичних концепцій політики в працях французьких просвітителів.
- •1.1. Політична думка Франції.
- •1.4. Реалізація ідей французьких просвітителів (Томас Джеферсон)
- •2.Філософсько-правові концепції політики в німецькій філософії 18-19 ст.
- •2.1. Політична думка Німеччини 18-19 ст.
- •Принцип свободи членів суспільства
- •Залежність усіх від одного загального законодавства
- •Принципи аморальності політики Канта
- •3.Політологічні теорії 19 ст.
- •3.1. Лібералізм, як політична ідеологія часу.
- •4.Соціалістичні концепції політики.
- •4.1. Критично-утопічний соіалізм.
- •5.2. Політологічні теорії еліти.
- •Завдання додому : вивчити визначення.
- •Абсолютна Конституційна
- •Парламентсько-президентська
- •1. Поняття влади
- •1.1Дві ознаки сутності влади
- •1.2 Формування влади в суспільстві.
- •Влада буває державна і політична Що притаманне? Ознаки?
- •Державна Політична
- •1.4 Поділ влади
- •2 Політичні режими
- •2.1 Критерії розрізнення політичних режимів
- •2.2 Типологія політичних режимів
- •Див. Таб.№1 данної лекції
- •Форми державного устрою
- •Концептуальні засади демократії
- •Лекція №5 Політичне життя, суспільство і демократія
- •Політична система її компоненти та структури
- •Політичні інститути
- •Типи сучасних політичних систем.
- •Характерні риси правової держави.
- •3.1 Ознаки правової держави
- •Лекція №6 Тема: Політична ідеологія.
- •1.2 Структура політичної свідомості.
- •1.3 Функції політичної свідомості.
- •1.4 Рівні політичної свідомості.
- •1.5 Основні типи політичної свідомості
- •2. Ідеологія і політика.
- •2.2. Сутність ідеології.
- •Функції ідеології.
- •3. Громадська думка і політика.
- •3.2 Функції громадської думки.
- •Лекція №7. Тема: Людина, політика, гуманізм. Політика як суспільне явище. Політичне лідерство.
- •План Вступ
- •Політологічний словник.
- •Місце і роль людини в суспільстві.
- •2.Громадянин і держава (трохи історії).
- •3.Людина і політика (Лідерство).
- •4.Політична поведінка.
- •Типи політичної поведінки.
- •5.Людина і гуманізм.
- •I варіант партійних систем.
- •II варіант класифікації партійних систем.
- •Політичні партії в Україні.
- •3.Програмні цілі нових партій.
- •4.Громадські організації і рухи в громадському житті суспільства.
- •Етнічні спільності в політичному житті суспільства. Нація – суб’єкт і об’єкт політики;
- •2. Національні відносини і національна політика в процесі становлення української державності;
- •Політологічний словник
- •1. Етнічні спільності в політичному житті суспільства. Нація – суб’єкт і об’єкт політики;
- •О б’єднання людей
- •Національні відносини і національна політика в процесі становлення української державності
- •Соціальна природа і сутність „політичної свідомості”
- •В словник
- •Структура політичної свідомості
- •3. Функції політичної свідомості
- •4. Широкий і вузький зміст поняття „політична культура”
- •Функції політичної культури
Парламентсько-президентська
Керівні виконавчі функції
І вид ІІ вид є прерогативою і президента
відсутня посада головою і уряду, що є відповідальним
премєр-міністра уряду є перед парламентом
президент є премєр- В нашій країні реалізовано
одночасно і міністр президентсько- парламентський
головою уряду політичний режим
1. Поняття влади
Владою називають центральну категорію політичної науки. Із нею пов’язано чимало понятть і термінів, вживаних у політичному лексиконі, у викладенні теорії держави, приклад:автократія - самовладдя, аристократія - влада знаті (всі ці терміни на час лекції студенти повинні знати), бюрократія – влада чиновників, демократія, олігархія і т. п.
1.1Дві ознаки сутності влади
Досі є поширеним ототожнювати владу з пануванням і визначати її як право, здатність і можливість впливати на когось, примушувати до певних дій, розпоряджатися поведінкою і навіть самим життям людей за допомогою примусу, закону, авторитету.
А
ле
панування й примушування самі по собі
ще не є достатніми ознаками політики
взагалі і влади зокрема. Адже це може
бути і звичайне свавілля, незаконне,
злочинне, брутальне насилля, терор,
репресії і т. д. Справжня
влада – це не саме позбавлення волі
підданих, а й певне підпорядкування і
впорядкування їхніх воль. Це формування
такої залежності, коли людина поступаеться
владній настанові не тільки через страх
або з розсудливості, а і з власної волі,
внаслідок визнання й прийняття
авторитетності, необхідності, вираженням
якої є владна настанова,
поряд із силовим впливом, другою
визначальною рисою будь-якої влади є
її обгрунтованість, виправданість
правомірність застосування сили та
обмеження нею свободи людей (Згадаємо
аргументацію стародавніх суспільств)
Б
удь
-яка влада тільки тоді є владою, коли
її настанови, накази , повеління
сприймаються підвладними як дійсно
обов’язкові й необхідні від самого
єства, а їх невиконання – як порушення
правди життя, і як злочин. Легітимність
влади є її невід’ємною частиною.
Взагалі легітимація влади (від латинського
legitimus
–законний)
– це визнання або підтвердження
законності чиїхось прав, повноважень,
загальних, не приватних рішень; це згода
громадян з правом одних справляти
визначальний вплив на інших.
Отже, владою слід визнавати лише таке примушування й підпорядкування, таке обмеженя свободи, яке твориться від необхідності, від імені інтересів усього суспільства, самого буття. Будь яка влада поєднує у собі два начала- примушування до якихось дій і узаконення такого примушення, легітимність, яка здобувається через звернення до цілей, що перебувають понад повсякденними й мінливими інтересами підвладних.
1.2 Формування влади в суспільстві.
Суспільна влада запроавджувалася саме як концентроване вираження спільних інтересів, як втілення єдиної соціальної волі, як відбиття потреби спільноти у збереженні своєї цілісності.
Первісна влада підпорядковування волі індивіда волі колективу, суспільства – це влада освяченихзвичаїв, традицій, це регулювання людських взаємин способом заборон(ТАБУ), ритуалів та інше. У первісному суспільстві управління загальними справами не відокремлювалося у самостійну галузь суспільного буття. Із виникненням держави відбуваеться поступове зосередженнявлади в руках обмеженого кола людей (воєначальників,племінної верхівки,чиновництва), формується спеціальний апарат управління який поступово усуває індивідів від вирішення загальносуспільних справ.
