1.2 Структура політичної свідомості.
Політична свідомість виникає з розшарування суспільства на класи та загострення між ними боротьби за владу.
Отже, політична свідомість – свідомість станова, і це є її важливою соціально-історичною рисою.
Відповідно до цього виділяють політичну свідомість рабовласників і рабів, феодалів і залежних селян, буржуазії та робітників.
Крім того: запишемо що: по-перше
Політична свідомість:
1.Класова
2.Формується під впливом складних матеріальних, політичних, ідеологічних залежностей і чинників у межах відповідної суспільно екологічної формації.
3.Носіями політичної свідомості, крім класів є різні групи людей, що об’єднується на професійний, політичний, етнічний, конфесійній, демографічній та ін. основі.
1.3 Функції політичної свідомості.
Політична свідомість є групова й індивідуальна.
Політична свідомість суспільства інтегрує групові й індивідуальні свідомості, формує і регулює функціонування їх.
Політична свідомість суспільства регулює політичну поведінку, неформальним шляхом (на відміну від регулюючої сили законодавства).
1.4 Рівні політичної свідомості.
Рівні пізнання політичного світу.
Емпіричний |
Теоретичний |
(буденна політична свідомість) Рівень – фіксує переважно зовнішні аспекти подій і явищ. В ньому концентрується багатий життєвий дослід учасників політичної комунікації та взаємодії. Буденна практично-політична свідомість створює інформаційну базу для узагальнень, на основі яких синтезуються політико-теоритичні моделі. Носіями буденної політичної є всі члени суспільства, що можуть нормально мислити. |
Політично-теоритична свідомість виходить на рівень узагальнень, аналізу механізмів управління політичною сферою суспільства. Цей рівень політичної свідомості не є загальнодоступним. Характерний для специфічної висококваліфікованої діяльності політичних мислителів (ідеологів, науковців).Суть теоретичної політичної діяльності є дослідження місця політики у суспільстві, сутності і форм її виявів у публічній владі, державності. |
Ці рівні перебувають на різних рівнях (даруйте за тавтологію!)
пізнання світу. Вони також взаємо залежні.
1.5 Основні типи політичної свідомості
Державна ЕТАТИЗМ |
Антидержавна АНАРХИЗМ |
Інтереси держави є найвищими, вона повинна бути монополістом публічної влади. Засновники цієї теорії Макіавеллі, Гоббс, Гегель. |
Несприйняття усіх політично-юридичних норм держави і суспільства. Політична влада – зло, а держава – експлуататор і ворог свободи. Основні ідеологи: Прудон, Штірнер, Бакунін. |
Класифікація типів політичної свідомості відбувається ще за таким принципом.
Типи свідомості.
Централістські Децентралістські
Централістські типи політичної свідомості.
1.Комуно-соціалістична – концентрація власності, крайній ступінь - безправ’я.
2.Монархічна – концентрація влади, владним авторитаризмом, крайній ступінь – тиранія.
3.Націоналістична – характерне родове, вузько-групове сприйняття, крайній ступінь-шовінізм.
Децентралістські типи політичної свідомості:
1.Ліберальна – (характерне: розподіл власності), крайній ступінь – монополізм.
2.Анархістська – розподіл влади, владна децентралізація, крайній ступінь – безвладдя.
3.Інтернаціональна – поза родове, загально громадянське світосприйняття, крайній ступінь імперський космополітизм.
1.6 Ментальність – соціально-психологічні характеристики суб’єкта політики (людини, етносу, класу іншої великої соціальної групи), що знаходять свій вияв у способі та характері мислення, світовідчутті, соціальних і психічних настановах та поведінці.
Ментальність формується під впливом соціокультурних чинників: традицій, культури, соціально-політичних структур та інститутів суспільства.
Якщо суспільна, політична свідомість є регулятором політичної поведінки суб’єктів суспільного життя, то ментальність є внутрішньою характеристикою суб’єкта політики-нації, соціальної або демографічної групи.
Важливою рисою ментальності і політичної культури є національний характер: комплекс типових зразків поведінки, які регулюють поведінку нації впродовж довгого часу.