- •Тема: Історія розвитку політичної думки План лекції Вступ
- •1. Політико-правова думка стародавнього світу.
- •Політичні міфи – основна форма занння про витоки держави.
- •1.2. Політичні парадигми Стародавнього Китаю
- •1.3. Антична доба.
- •1.4. Політико-правова думка Риму.
- •2.2.Загальні риси політико-правової думки Зах. Європи.
- •2. Політико-правова думка Середньовіччя та Нового Часу.
- •2.1. Візантійська політична доктрина (основні риси)
- •Основні риси
- •2.3.Політичні ідеї мислителів 13-17 ст.
- •Тема: Історія розвитку політичної думки
- •1. Трактування раціоналістичних концепцій політики в працях французьких просвітителів.
- •1.1. Політична думка Франції.
- •1.4. Реалізація ідей французьких просвітителів (Томас Джеферсон)
- •2.Філософсько-правові концепції політики в німецькій філософії 18-19 ст.
- •2.1. Політична думка Німеччини 18-19 ст.
- •Принцип свободи членів суспільства
- •Залежність усіх від одного загального законодавства
- •Принципи аморальності політики Канта
- •3.Політологічні теорії 19 ст.
- •3.1. Лібералізм, як політична ідеологія часу.
- •4.Соціалістичні концепції політики.
- •4.1. Критично-утопічний соіалізм.
- •5.2. Політологічні теорії еліти.
- •Завдання додому : вивчити визначення.
- •Абсолютна Конституційна
- •Парламентсько-президентська
- •1. Поняття влади
- •1.1Дві ознаки сутності влади
- •1.2 Формування влади в суспільстві.
- •Влада буває державна і політична Що притаманне? Ознаки?
- •Державна Політична
- •1.4 Поділ влади
- •2 Політичні режими
- •2.1 Критерії розрізнення політичних режимів
- •2.2 Типологія політичних режимів
- •Див. Таб.№1 данної лекції
- •Форми державного устрою
- •Концептуальні засади демократії
- •Лекція №5 Політичне життя, суспільство і демократія
- •Політична система її компоненти та структури
- •Політичні інститути
- •Типи сучасних політичних систем.
- •Характерні риси правової держави.
- •3.1 Ознаки правової держави
- •Лекція №6 Тема: Політична ідеологія.
- •1.2 Структура політичної свідомості.
- •1.3 Функції політичної свідомості.
- •1.4 Рівні політичної свідомості.
- •1.5 Основні типи політичної свідомості
- •2. Ідеологія і політика.
- •2.2. Сутність ідеології.
- •Функції ідеології.
- •3. Громадська думка і політика.
- •3.2 Функції громадської думки.
- •Лекція №7. Тема: Людина, політика, гуманізм. Політика як суспільне явище. Політичне лідерство.
- •План Вступ
- •Політологічний словник.
- •Місце і роль людини в суспільстві.
- •2.Громадянин і держава (трохи історії).
- •3.Людина і політика (Лідерство).
- •4.Політична поведінка.
- •Типи політичної поведінки.
- •5.Людина і гуманізм.
- •I варіант партійних систем.
- •II варіант класифікації партійних систем.
- •Політичні партії в Україні.
- •3.Програмні цілі нових партій.
- •4.Громадські організації і рухи в громадському житті суспільства.
- •Етнічні спільності в політичному житті суспільства. Нація – суб’єкт і об’єкт політики;
- •2. Національні відносини і національна політика в процесі становлення української державності;
- •Політологічний словник
- •1. Етнічні спільності в політичному житті суспільства. Нація – суб’єкт і об’єкт політики;
- •О б’єднання людей
- •Національні відносини і національна політика в процесі становлення української державності
- •Соціальна природа і сутність „політичної свідомості”
- •В словник
- •Структура політичної свідомості
- •3. Функції політичної свідомості
- •4. Широкий і вузький зміст поняття „політична культура”
- •Функції політичної культури
Влада буває державна і політична Що притаманне? Ознаки?
Державна Політична
1
.Усезагальність
Корпоративна частковість
2
.Обов’язковість
настанов Морально - ідеологічна
аж до притримування імперативність, влада впливу
3
.Суверенність
Регломентованість конституцією
і законами
4
-Теротеріально
організовано 4. Територіально організована
Можливість регіонального або
.
міжнародного поширення
впливу
5
.Межа
повноваженнь
Межа
повноважень
сфера впливу
державний кордон іншої партії, політичної сили
гормадянське суспільство
6
-Альтернатива-
безвладдя 6.Альтернатива-
безвладдя Альтернатива
- влада іншої ідеї .
опозиція
7 -Законовідповідність 7. Законовідповідність Суб’єктивна доцільність
8
-Мета:
суспільні справи 8.Мета:- суспільні
справи Мета – перемога
”наших”
1.4 Поділ влади
Поряд із розрізненням влади державної і політичної саму державну владу ще поділяють на складові її фрагменти – “гілки” – законодавчу, виконавчу, судову.(все це ви вже давно знаєте) можливо знаєте й те що головним виразником принципу поділу влади вважається Шарль Луї Монтеск’є що в своїй праці “Про дух законів” (1748) доводив, що “поділ влади є найпершою умовою правової функції суспільства і держави, що рівновага влад покликана забезпечити існування політичних свобод”.
Головна ідея принципу поділу влади полягає не в самому тільки вирізнені “гілок” державної влади та розрізнненя їхніх функцій,а у запобіганні цілковитому зосередженню всієї суспільної влади в руках якоїсь однієї політичної сили. Бо в противному разі неодмінно відбуваються тоталітарні викривлення суспільного єства “Влада розбещює, абсолютна влада розбещює абсолютно ”,- Афористично виголосив колись лорд Актон.
2 Політичні режими
Формою організації і функціонування політичної системи є Політичний режим, який визначає конкретні процедури і способи організації установ влади і врядування, стиль ухвалення громадських рішень, відносини між державою та громадянами. По сут це поняття означає, як уряд користується владою,контролює і управляє процесами в суспільстві.
2.1 Критерії розрізнення політичних режимів
1.Спосіб формування органів влади.
2.Співвідношення між центральною і регіональною владами та місцевим самоврядуванням.
3.Співвідношення між законодавчою,виконавчою і судовою владою.
4.Становище і роль елементів і іструктур громадського суспільства(громадян,їх груп, громадських організацій та партій).
5.Встановлена правова система. Її особливості і характер.
6.Співвідношення між правовими,соціальними і психічними регуляторами суспільного життя.
7.Рівень соціально-економічного розвитку.
8.Політико-психологічна культура.
9.Рівень політичної стабільності суспільства.
10.Характер реалізації силових функцій держави.
Іншими словами, політичні режими розрізняються на основі аналізу співвідношення та взаємодії держави і громадського суспільства.
