3. Характерні риси правової держави.

Правова держава – держава з максимальною захищеністю законних інтересів, честі і гідності людини, гарантіями прав і свобод громадян їх об’єднань і спільностей.

3.1 Ознаки правової держави

1 Верховенство закону в усіх сферах суспільного життя

2 Зв’язаність законом самої держави та її органів

3 Реальність прав і свобод особистості

4 Взаємна відповідальність держави і особистості

5 Наявність ефективних форм контролю за здійсненням законів

6 Поділ законодавчої, виконавчої і судової влади

Формування правової держави – тривалий і складний процес, який вимагає активної свідомої участі в ньому всіх громадян, серйозної психологічної перебудови.

Поряд з формуванням правової держави для суспільства є завдання пов’язане із створенням і розвитком основ громадського суспільства.

3.2 Громадське суспільство – це таке суспільство, де головною діючою особою, суб’єктом суспільного розвитку виступає людина з усією системою її потреб та інтересів, що відповідають структурі цінностей. Це суспільство, в якому загальнолюдськими цінностям надається пріоритетне значення.

Для формування правової держави в Україні потрібно.

По-перше, забезпечення справжнього демократизму й відкритості нормотворчих функцій представницьких органів усіх рівнів, іхньої власної надійної фінансової та матеріальної бази.

По-друге , щорічні звіти про діяльність виконавчо-розпорядчих органів перед представницькими органами, громадський контроль за діяльністю виконавчих органів влади.

По-третє, гарантована Конституцією незалежність суду й прокуратури, підвищення їхнього статусу в суспільстві, вдосконалення процесуального законодавства, суворе дотримання презумпції невинності, норм правосуддя, та права на захист, відмінна актів необґрунтованого позбавлення українського або подвійного громадянства.

По-четверте створення динамічного, відданого справі народу, сучасного державного апарату, що формуються на конкурсній основі за широкої гласності й цілком підконтрольний представницьким органом і народові.

По-п’яте, формування громадського с-ва на сучасній економічній і політичній основі, забезпечення ефективного функціонування всіх його організацій та асоціацій(партій, рухів, об’єднань).

Отже, громадське суспільство та правова держава тісно пов’язані між собою. Чим розвиненіше громадянське суспільство, тим ефективніший соціальний захист індивіда тим ширші його можливості.

Лекція №6 Тема: Політична ідеологія.

Література “Політологія ” // Матеріали до семінарських занять. П. П. Марчук

Тернопіль – 1998р. с. 140 - 149.

“Політологія” В. М. Бебик Київ – 1997р. с. 135 - 140

“Політологія” І. С. Дзюбко. К. М. Левківський Київ – 1998р. с. 315 – 339.

План.

1. Сутність і структура політичної свідомості.

   1. Політична свідомість.

   2. Структура політичної свідомості.

   3. Функції політичної свідомості.

   4. Рівні політичної свідомості.

   5. Основні типи політичної свідомості.

   6. Ментальність

2. Ідеологія і політика.

   1. Політична ідеологія.

   2. Сутність ідеології.

   3. Функції ідеології.

3. Громадська думка і політика.

   1. Громадська думка.

   2. Характер впливу громадської думки.

1.Функції і структура політичної свідомості

1.1. Політична свідомість.

Однією з важливих характеристик політичного життя суспільства є таке складне, багатовимірне і неоднозначне поняття як політична свідомість.

Що ж воно за поняття таке, ця політична свідомість?

Політична свідомість – сукупність поглядів і настанов, які характеризують ставлення людей до держави, партій, суспільно-політичних організацій, політичних цінностей і цілей розвитку, традицій і норм політичного життя.

Свідомість є відображенням: рівня розвитку продуктивних сил, особливостей суспільно-політичної структури та систем суспільних відносин, рівня освіти і культури.

Психічною основою свідомості є знання, емоції та оцінки, інтелектуальні структури, мислительні операції, орієнтовані на сферу політичних відносин та інститутів, соціальних норм, ролей, процесів.

Політична свідомість є суб’єктивним образом політичного буття. Вона створюється суб’єктами політики у процесі політичної діяльності, взаємовідносин між ними, через залученість до політичної сфери.

Предметами політичної діяльності є відносини та інститути, норми і цінності, позиції, ролі, статуси, ідеологічні гасла і програми, в яких втілюється і функціонує публічна влада суспільства, організованого у державу.