- •Тема: Історія розвитку політичної думки План лекції Вступ
- •1. Політико-правова думка стародавнього світу.
- •Політичні міфи – основна форма занння про витоки держави.
- •1.2. Політичні парадигми Стародавнього Китаю
- •1.3. Антична доба.
- •1.4. Політико-правова думка Риму.
- •2.2.Загальні риси політико-правової думки Зах. Європи.
- •2. Політико-правова думка Середньовіччя та Нового Часу.
- •2.1. Візантійська політична доктрина (основні риси)
- •Основні риси
- •2.3.Політичні ідеї мислителів 13-17 ст.
- •Тема: Історія розвитку політичної думки
- •1. Трактування раціоналістичних концепцій політики в працях французьких просвітителів.
- •1.1. Політична думка Франції.
- •1.4. Реалізація ідей французьких просвітителів (Томас Джеферсон)
- •2.Філософсько-правові концепції політики в німецькій філософії 18-19 ст.
- •2.1. Політична думка Німеччини 18-19 ст.
- •Принцип свободи членів суспільства
- •Залежність усіх від одного загального законодавства
- •Принципи аморальності політики Канта
- •3.Політологічні теорії 19 ст.
- •3.1. Лібералізм, як політична ідеологія часу.
- •4.Соціалістичні концепції політики.
- •4.1. Критично-утопічний соіалізм.
- •5.2. Політологічні теорії еліти.
- •Завдання додому : вивчити визначення.
- •Абсолютна Конституційна
- •Парламентсько-президентська
- •1. Поняття влади
- •1.1Дві ознаки сутності влади
- •1.2 Формування влади в суспільстві.
- •Влада буває державна і політична Що притаманне? Ознаки?
- •Державна Політична
- •1.4 Поділ влади
- •2 Політичні режими
- •2.1 Критерії розрізнення політичних режимів
- •2.2 Типологія політичних режимів
- •Див. Таб.№1 данної лекції
- •Форми державного устрою
- •Концептуальні засади демократії
- •Лекція №5 Політичне життя, суспільство і демократія
- •Політична система її компоненти та структури
- •Політичні інститути
- •Типи сучасних політичних систем.
- •Характерні риси правової держави.
- •3.1 Ознаки правової держави
- •Лекція №6 Тема: Політична ідеологія.
- •1.2 Структура політичної свідомості.
- •1.3 Функції політичної свідомості.
- •1.4 Рівні політичної свідомості.
- •1.5 Основні типи політичної свідомості
- •2. Ідеологія і політика.
- •2.2. Сутність ідеології.
- •Функції ідеології.
- •3. Громадська думка і політика.
- •3.2 Функції громадської думки.
- •Лекція №7. Тема: Людина, політика, гуманізм. Політика як суспільне явище. Політичне лідерство.
- •План Вступ
- •Політологічний словник.
- •Місце і роль людини в суспільстві.
- •2.Громадянин і держава (трохи історії).
- •3.Людина і політика (Лідерство).
- •4.Політична поведінка.
- •Типи політичної поведінки.
- •5.Людина і гуманізм.
- •I варіант партійних систем.
- •II варіант класифікації партійних систем.
- •Політичні партії в Україні.
- •3.Програмні цілі нових партій.
- •4.Громадські організації і рухи в громадському житті суспільства.
- •Етнічні спільності в політичному житті суспільства. Нація – суб’єкт і об’єкт політики;
- •2. Національні відносини і національна політика в процесі становлення української державності;
- •Політологічний словник
- •1. Етнічні спільності в політичному житті суспільства. Нація – суб’єкт і об’єкт політики;
- •О б’єднання людей
- •Національні відносини і національна політика в процесі становлення української державності
- •Соціальна природа і сутність „політичної свідомості”
- •В словник
- •Структура політичної свідомості
- •3. Функції політичної свідомості
- •4. Широкий і вузький зміст поняття „політична культура”
- •Функції політичної культури
Національні відносини і національна політика в процесі становлення української державності
Проголошення суверенітету України сприяло розгортанню могутнього руху за національне відродження української нації, всіх народів, що проживають на Україні (студентські голодовки, рух татар за повернення). Все це підтверджує потяг українського народу до самозбереження, самоутвердження, захисту мови, культури від нищення її командно-бюрократичною системою.
а) Зміст національних відносин і національної політики
Продовжити розгляд поставленого питання слід з визначення змісту понять „національні відносини” і „національна політика”.
Національні відносини - одна з найскладніших галузей суспільного буття, що має динамічний розвиток.
Їх особливості:
Пронизують всі інші сфери суспільного життя;
Охоплюють великі групи людей ( В світі 2000 націй і народностей, 90%яких входять до складу багатонаціональних держав);
Розвиток і вдосконалення цих відносин знаходиться в прямій залежності від характеру і природи існуючого в країні ладу.
З розвитком суспільства змінюються і національні відносини.
Міжнаціональні відносини є особливо складними в багатонаціональних країнах. Національне життя в них політизується і в ньому починають домінувати тенденції відособлення. Їх логічним завершенням стає утворення самостійних національних держав ( СРСР, Югославія, Росія).
б) Національна свідомість
Формування національної свідомості починається з усвідомлення представником певного етносу своєї спільності, розбіжності з іншими соціально-етнічними спільностями людей. Національна свідомість як і національна психологія формується за таких факторів:
соціальних інтересів;
національних зв’язків;
міжнародних відносин.
Результатом соціальної і духовної творчості і знаходять своє відображення в національній культурі, в системі цінностей, яких соціально-етнічні спільності людей готові дотримуватись в повсякденному житті, в міжнаціональних відносинах.
Посилення національної свідомості є фактором, що сприяє зміцненню національної і міжнаціональної єдності.
Успішний розвиток суспільства можливий не шляхом уніфікації і стирання національних відмінностей, а навпаки, шляхом розвитку національних відтінків як активізуючої сили.
Основою розвитку національної свідомості є глибокі знання історії свого народу, опір на національні традиції, звичаї, мову.
в) Суперечності в національній сфері
Національні відносини ніколи не були і не будуть без проблемними. Тому головним завданням політиків є бачення цих проблем і вчасне знаходження шляхів їх вирішення, вміння „знімати суперечності, що ведуть до загострення національних і міжнаціональних конфліктів ”. а це можливе за умов демократії, утвердження на практиці національного життя принципу самовизначення націй, аж до відокремлення і створення суверенних держав.
г) Завдання національної політики України
Завдання
Недопустимість виникнення відцентрових тенденцій народів України, всебічний розвиток етносів, що населяють її територію.
Збереження цілісності України як динамічної багатонаціональної держави, що відповідає інтересам всіх націй і етнічних груп.
Забезпечення оптимального шляху відродження народів, зміцнення правових гарантій культурно-національних спільностей.
Відтворення умов, що забезпечують нормальний розвиток нечисленних народів.
Підтвердження права депортованих у минулому народів на історичну батьківщину або традиційне місце проживання.
Неухильне і безумовне забезпечення прав кожної людини незалежно від національності, неприпустимість будь-яких правових норм і законів, що допускають нерівноправність громадян за їх національною приналежністю.
Розвиток культурних традицій та інтересів усіх етнонаціональних груп населення.
Жоден народ, хоч яким нечисленним він є, не повинен втратити свою культуру, мову, своє неповторне обличчя і характер. Важлива забезпечити йому всі умови для нормального життя і праці. Це єдино правильний шлях до зняття напруженості в міжнаціональних відносинах.
Назвіть відомі вам етнічні спільності?
Які ви знаєте теорії походження націй?
В чому полягає сутність націй як суб’єкта політичних відносин?
Які першорядні завдання національних політиків У;країни?
Лекція 11.
Тема: Політична свідомість і політична культура
Мета: З’ясувати слідуючи питання:
- Як розуміти такий вираз: „Політична свідомість особистості характеризуються різним рівнем стереотипізації.”?
- Як була деформована політична свідомість в роки культу особи?
- Чи є політична культура єдиною, монолітною?
- Чи згодні ви з тим, що в сучасній Україні відбувається перехід від реліктової автократичної політичної культури до демократії?
План
Вступ
1. Соціальна природа і сутність „політичної свідомості”
2. Структура політичної свідомості
3. Функції політичної свідомості
4. Широкий і вузький зміст поняття „політична культура”
5. Типи і рівні „політичної культури”
6. Компоненти політичної культури
Вступ
Особливістю політичних процесів є свідомий ціле-спрямовуючий характер дій їх суб’єктів – індивідів, класів, соціальних груп і націй, а також політичних інститутів, що виражають їх інтереси. Тому об’єктами політології не випадково стали політична свідомість та ідеологія, громадська думка і політична культура.
Якщо розглядати політичну свідомість як усвідомлення учасників політичного процесу, тобто всіх тих, які борються за владу та її здійснення, то приходиться виходити з того безперечного факту, що вона є формою /видом/ суспільної свідомості.
