2. Національні відносини і національна політика в процесі становлення української державності

Проголошення суверенітету України сприяло розгортанню могутнього руху за національне відродження української нації, всіх народів, що проживають на Україні (студентські голодовки, рух татар за повернення). Все це підтверджує потяг українського народу до самозбереження, самоутвердження, захисту мови, культури від нищення її командно-бюрократичною системою.

а) Зміст національних відносин і національної політики

Продовжити розгляд поставленого питання слід з визначення змісту понять „національні відносини” і „національна політика”.

Національні відносини - одна з найскладніших галузей суспільного буття, що має динамічний розвиток.

Їх особливості:

1. Пронизують всі інші сфери суспільного життя;

2. Охоплюють великі групи людей ( В світі 2000 націй і народностей, 90%яких входять до складу багатонаціональних держав);

3. Розвиток і вдосконалення цих відносин знаходиться в прямій залежності від характеру і природи існуючого в країні ладу.

З розвитком суспільства змінюються і національні відносини.

Міжнаціональні відносини є особливо складними в багатонаціональних країнах. Національне життя в них політизується і в ньому починають домінувати тенденції відособлення. Їх логічним завершенням стає утворення самостійних національних держав ( СРСР, Югославія, Росія).

б) Національна свідомість

Формування національної свідомості починається з усвідомлення представником певного етносу своєї спільності, розбіжності з іншими соціально-етнічними спільностями людей. Національна свідомість як і національна психологія формується за таких факторів:

1. соціальних інтересів;

2. національних зв’язків;

3. міжнародних відносин.

Результатом соціальної і духовної творчості і знаходять своє відображення в національній культурі, в системі цінностей, яких соціально-етнічні спільності людей готові дотримуватись в повсякденному житті, в міжнаціональних відносинах.

Посилення національної свідомості є фактором, що сприяє зміцненню національної і міжнаціональної єдності.

Успішний розвиток суспільства можливий не шляхом уніфікації і стирання національних відмінностей, а навпаки, шляхом розвитку національних відтінків як активізуючої сили.

Основою розвитку національної свідомості є глибокі знання історії свого народу, опір на національні традиції, звичаї, мову.

в) Суперечності в національній сфері

Національні відносини ніколи не були і не будуть без проблемними. Тому головним завданням політиків є бачення цих проблем і вчасне знаходження шляхів їх вирішення, вміння „знімати суперечності, що ведуть до загострення національних і міжнаціональних конфліктів ”. а це можливе за умов демократії, утвердження на практиці національного життя принципу самовизначення націй, аж до відокремлення і створення суверенних держав.

г) Завдання національної політики України

Завдання

1. Недопустимість виникнення відцентрових тенденцій народів України, всебічний розвиток етносів, що населяють її територію.

2. Збереження цілісності України як динамічної багатонаціональної держави, що відповідає інтересам всіх націй і етнічних груп.

3. Забезпечення оптимального шляху відродження народів, зміцнення правових гарантій культурно-національних спільностей.

4. Відтворення умов, що забезпечують нормальний розвиток нечисленних народів.

5. Підтвердження права депортованих у минулому народів на історичну батьківщину або традиційне місце проживання.

6. Неухильне і безумовне забезпечення прав кожної людини незалежно від національності, неприпустимість будь-яких правових норм і законів, що допускають нерівноправність громадян за їх національною приналежністю.

7. Розвиток культурних традицій та інтересів усіх етнонаціональних груп населення.

Жоден народ, хоч яким нечисленним він є, не повинен втратити свою культуру, мову, своє неповторне обличчя і характер. Важлива забезпечити йому всі умови для нормального життя і праці. Це єдино правильний шлях до зняття напруженості в міжнаціональних відносинах.

• Назвіть відомі вам етнічні спільності?

• Які ви знаєте теорії походження націй?

• В чому полягає сутність націй як суб’єкта політичних відносин?

• Які першорядні завдання національних політиків У;країни?

Лекція 11.

Тема: Політична свідомість і політична культура

Мета: З’ясувати слідуючи питання:

- Як розуміти такий вираз: „Політична свідомість особистості характеризуються різним рівнем стереотипізації.”?

- Як була деформована політична свідомість в роки культу особи?

- Чи є політична культура єдиною, монолітною?

- Чи згодні ви з тим, що в сучасній Україні відбувається перехід від реліктової автократичної політичної культури до демократії?

План

Вступ

1. Соціальна природа і сутність „політичної свідомості”

2. Структура політичної свідомості

3. Функції політичної свідомості

4. Широкий і вузький зміст поняття „політична культура”

5. Типи і рівні „політичної культури”

6. Компоненти політичної культури

Вступ

Особливістю політичних процесів є свідомий ціле-спрямовуючий характер дій їх суб’єктів – індивідів, класів, соціальних груп і націй, а також політичних інститутів, що виражають їх інтереси. Тому об’єктами політології не випадково стали політична свідомість та ідеологія, громадська думка і політична культура.

Якщо розглядати політичну свідомість як усвідомлення учасників політичного процесу, тобто всіх тих, які борються за владу та її здійснення, то приходиться виходити з того безперечного факту, що вона є формою /видом/ суспільної свідомості.