1. Етнічні спільності в політичному житті суспільства. Нація – суб’єкт і об’єкт політики;

а) Поняття етносу. Народність. Національність. Нація;

б) Теорії походження націй;

в) Нація – суб’єкт і об’єкт політичних відносин.

2. Національні відносини і національна політика в процесі становлення української державності;

а) Зміст національних відносин і національної політики;

б) Національна свідомість.

в) Суперечності в національній сфері;

г) Завдання національної політики України.

Політологічний словник

Народ – історично змінна спільність соціальних груп, яка включає в себе на різних етапах історії класи і прошарки, що беруть участь у вирішенні проблем суспільного розвитку; все населення певного політико-географічного середовища (країни).

Нація – історична спільність людей, що складається у процесі формування спільності території, екологічних зв’язків, літературної мови, етнічних особливостей культури й характеру.

Етнос – позачасова, поза територіальна, поза державна спільнота людей, об’єднаних спільним походженням, культурою, мовою, історією, традиціями і звичаями, самовідданістю та етнонімом (назвою).

Вступ

Нинішня ситуація в міжнародних відносин в Україні складна. Свідченням цього є загострення ситуацій, що виникають на національному ґрунті в деяких регіонах республіки (Крим, Закарпаття - русини). Це все наслідок сталінщини і тоталітаризму, наслідок застійних часів коли нехтувались потреби та інтереси окремих етносів.

На шляху творіння нової спільноти Радянського народу: Депортації (чеченці, кримські татари, греки, ГАГАУЗИ, турки-месхитинці, німці, Українці).

1. Етнічні спільності в політичному житті суспільства. Нація – суб’єкт і об’єкт політики;

а) Поняття етносу. Народність. Національність. Нація

Історія свідчить, що задовго до виникнення націй і національних відносин у первісному і рабовласницькому суспільствах люди були об’єднані у різні форми спільностей і зв’язків (переважно етнічних) за мовою і походженням, територією, звичаями. Вчені вважають що найпершою етнічною ознакою була зовнішня (біологічна): колір шкіри, волосся, тобто природа (раса) людини. Згодом почалося об’єднання людей за родовим принципом. До „роду” входила група людей, що походила від одного спільного предка, отже була пов’язана узами кровної спорідненості ← Раса і рід суто біологічні угрупування людей.

Десь, приблизно, у другій половинні І. тис. до н. е. починається племінна організація життя людей. Ця організація є перехідною до утворення народностей, плем’я ж формувалось із родів.

Певний час „потенційна нація” існує як національність – і щоб вона стала, нарешті, нацією необхідні певні соціально-економічні умови.

З розвитком суспільства і створенням відповідних умов, національність поступово формується в націю. Етнічний комплект з часом втрачає визначальність.

О б’єднання людей

1. За зовнішніми ознаками (біологічна).

2. „Родова” – за родовим принципом, родичі ( Раса і вид ← біологічні угрупування людей).

3. „Племінна” – формується із родів і є перехідною до утворення народностей (друга половина І. тис. до н. е.).

4. „Народ” – базується не лише на перших трьох ознаках, а й на територіальних і економічних умовах.

5. „Нація” – (найвища форма об’єднання людей) Етнічний компонент з часом втрачає пріоритет, поступаючись соціальному.

б) Теорії походження націй

Теорія	Прихильники	Основа теорії
Атомістична (XVIII - п. XX)	Рудницький, Монтеск’є, Вольтер, Каутський, Михайлівський	Певні зовнішні (етнічні) ознаки, що відрізняють одну групу людей від інших.
Психологічна (ідеалістична)	Бауер, Ренер, Кон, Емерсон, Лемберг.	Психологічні ознаки людини. Вся сутність нації зводиться до психологічного фактору в житті людини. Шведи (скандинави) – спокійні, Кавказці – запальні, і т.п.
Історико-економічна (марксистсько-ленінська)	Сталін	Основа нації – соціальні зв’язки, територія, економічні зв’язки, мова. Обов’язковий класовий підхід до визначення нації (капіт., соціаліст. і т.п.)

До визначення поняття „нація” крім згаданих ознак слід включити самосвідомість і спільність походження та історичного розвитку.

в) Нація – суб’єкт і об’єкт політичних відносин

Нація завжди була і залишається суб’єктом політичних відносин. Держава, право і культура міжнаціонального спілкування повинні сприяти створенню між людьми і групами різних національностей доброзичливих стосунків. Вони повинні збудувати постійний інтерес до національних надбань свого та інших народів.