1. Соціальна природа і сутність „політичної свідомості”

На відміну від суспільної свідомості, яка, як відомо, відбиває суспільне буття, предмет політичної свідомості – все політичне життя суспільства, об’єктивно виникаюча політична свідомість, тобто предмет політичної свідомості – політичне буття. Дана форма суспільної свідомості безпосередньо зв’язана з політичним життям, але на неї справляють вплив соціально-економічні, національні, культурні фактори. Політична свідомість формується і під впливом глобальних процесів.

Поєднання класових, національних та загальнолюдських факторів в процесі формування і прояву політичної свідомості характерно як для конкретного індивіда, особистості, так і для всіх суб’єктів політичних відносин, бо всі істотні – соціально-політичні спільності утворюється із свідомо діючих конкретних людей.

Щоб з’ясувати природу політичної свідомості потрібно визначити його сутності.

В широкому розумінні політична свідомість є формою суспільної свідомості, що відображає політичне буття соціально неоднорідного суспільства.

В словник

Політична свідомість - специфічна форма суспільної свідомості, система відображення в духовному житті людей політичних інтересів і уявлень різних соціальних груп, національних спільнот, суспільства в цілому.

Політична культура – політичні традиції, норми політичної практики, ідеї, концепції, переконання про взаємовідносини між різними суспільно-політичними інститутами.

Політичну свідомість можна підрозділити на політичну свідомість особистості (індивідуальної політичної свідомості), соціальної групи, класу, нації (народу), суспільства і людського співтовариства.

Щоб краще це зрозуміти, звернемося до структурного аналізу політичної свідомості. Про це в слідую чому пункті.

2. Структура політичної свідомості

По ступеню відображення сутності і законностей сфери політики в структурі політичної свідомості розрізняються два діалектично взаємопов’язаних рівня: теоретичний та емпіричний (оснований на досвіді).

Теоретичний, зорієнтований на розкриття законів, які визначають політичне життя. Цей рівень характерний для діяльності вчених, ідеологів. На основі такої політичної свідомості формуються політичні ідеї, розробляються концепції, які втілюються в програмах, деклараціях і т.п. Інша справа емпіричний рівень.

Емпіричний рівень – формується на основі практичного повсякденного досвіду людей, відображається в сумі спостережень, навичок та уявлень, що виникли у суб’єктів, які беруть участь в політичному процесі.

У наш час особливого значення для політики набуло таке явище як масова свідомість – сума ідей, уявлень, в тому числі ілюзорних відчувань, настроїв, які відображають всі сторони суспільного життя, доступні масам і здатні привернути увагу й пробудити інтерес. Носієм їх є маса як сукупність індивідів. Це випадкове, часто нестійке утворення, яке виникає на ґрунті і в межах конкретної політичної ситуації.

3. Функції політичної свідомості

Характеристика сутності та рівнів політичної свідомості буде неповною, якщо не визначити її суспільного призначення, тобто соціальної функції. Соціальне призначення політичної свідомості базується на принципах суспільної свідомості, яка як відомо, не тільки відображає, але й творить світ. Соціальні функції політичної свідомості: пізнавальна, ідеологічна, виховна. Всі вони базуються на двох рівнях політичної свідомості.

Пізнавальна функція політичної свідомості спрямована на вироблення стратегії і тактики політичних партій, рухів і лідерів. Ця функція полягає в ідейному згуртуванні мас, боротьби з явищами, що відмерли в політичному житті суспільства.

Виховна – функція політичної свідомості може бути зведена до втілення в свідомість особистості, широких мас (соціальної групи, класу, нації, суспільства) політичних ідей і лозунгів, ідеологічних принципів як регуляторів їх поведінки і діяльності.

Названі функції політичної свідомості діють і проявляються в тісній єдності і взаємодії.

Політична свідомість – явище історичне, яке постійно розвивається і змінюється. Причому зміни відбуваються незалежно від бажань і волі людини.

Щоб оновити політичні свідомість, сформувати нову демократичну свідомість громадянина сучасної України потрібні зусилля політичної системи, засобів масової інформації, самих людей в розвитку суспільної самодіяльності, подоланню всіх залишків несвободи. Цьому процесові можуть перешкодити страх перед змінами в суспільному житті, відмови від участі в створенні демократичних інститутів, нетерпимість до інакомислення, звичка до пасивності, покірності владі, відсутність політичної культури як у всього суспільства, так і його індивідів. Тому поряд з політичною свідомістю важливо осмислити зміст і сутність політичної культури.