3. Типи сучасних політичних систем.

Сучасний світ визначається різним рівнем соціально–економічного розвитку різних народів країн. До нашого часу склалися такі основні типи політичної системи (класифікуємо їх умовно на 5 типів)

Тип перший. Політичні системи високо розвинених країн (США,Канада, Японія, країни Західної Європи, Австралія, Ізраїль, ПАР).Для них характерна різноманітність форм власності, поступове подолання соціально–класового поділу суспільства, розвинутість політичної демократії, багатопартійність, розподіл(як правило) законодавчої, виконавчої і судової влади. Політичні і правової норми, за деякими винятками, приведені у відповідність до Декларації про права Людини. В політичних відносинах визначається плюралізм (від латинського множинний) – система влади заснована на взаємодії та протилежності дій політичних партій і громадсько-політичних організацій.

Але цей тип політичних систем хоч і досяг найбільших успіхів все таки не позбавлений протиріч і проблем (значна частина населення страждає від економічного безладдя, фактично зберігається політична нерівність, ігнорується права національних меншин, емігрантів, росте злочинність )

Тип другий – політичні системи колишнього соціалістичного табору. Глибока криза, свого часу, торкнулася усіх сфер життя усіх країн. Хвиля соціальної диференціації, що розпочалася, на основі багатоукладності економіки викликала до життя нові політичні сили. Відбувається процес перерозподілу владних відносин. Формуються нові органи держу правління, створюються багатопартійні системи, загострюються міжнаціональні протиріччя. Політичні відносини не є стабільними. Відроджуються ідеї монархізму, анархізму, шовінізму та ін. Права людини, які колись декларувались почали відновлюватись у законодавчих актах відповідно до міжнародних норм.

Тип третій. Політичні системи нових індустріально-розвинутих країн (Південна Корея, Таїланд, Нова Зеландія, Сінгапур та ін.). В цих країнах за останні роки зроблено різкий стрибок від практично напівфеодального стану до сучасного, індустріального рівня розвитку. Відбувається процес перетворення політичного життя відповідно до рівня економічних і технологічних відносин. Політична тенденція поступового перетворення авторитарних тоталітарних режимів у демократично–авторитарні.

Тип четвертий. Політичні системи країн середнього рівня індустріального розвитку (переважно країни Латинської Америки, Індія, Туреччина та ін.). в багатоукладній економіці цих країн тісно переплітаються індустріальні та напівфеодальні відносини. Авторитарно-демократичні та демократично-авторитарні політичні режими переважають. Партійні та державні системи в цілому сформовані деякі соціальні групи (жінки, представники нижчих верств і класів) позбавлені частково або повністю політичних прав. Але лібералізація економіки веде за собою і лібералізацію політичного життя. В ряді країн відбувається політичний процес демократичних перетворень.

Тип п’ятий. Політичні системи держав з відсталою економікою переважно аграрні та аграрно-індустріальні (в основному країни Африки, Азії, острівних територій). Економічна і політична ситуація в цій групі країн неоднозначна від патріархальних відносин до окремих суперсучасних зразків. Недавнє колоніальне минуле стало причиною нерозвиненості економіки, соціальної структури і політичного життя. В багатьох країнах лише починається процес формування державних органів, політичних партій. Громадські функції не чисельні і не мають достатнього впливу. Різні види політичних режимів від жорстко-авторитарних до авторитарно-демократичних.

Відмінною рисою цього типу є нестабільність і часті зміни політичних лідерів, правлячої еліти. Норми декларації про право людини залишається лише ідеалом. Економічна залежність цих країн від розвинених нерідко робить їх політичними заручниками.