- •Тема: Історія розвитку політичної думки План лекції Вступ
- •1. Політико-правова думка стародавнього світу.
- •Політичні міфи – основна форма занння про витоки держави.
- •1.2. Політичні парадигми Стародавнього Китаю
- •1.3. Антична доба.
- •1.4. Політико-правова думка Риму.
- •2.2.Загальні риси політико-правової думки Зах. Європи.
- •2. Політико-правова думка Середньовіччя та Нового Часу.
- •2.1. Візантійська політична доктрина (основні риси)
- •Основні риси
- •2.3.Політичні ідеї мислителів 13-17 ст.
- •Тема: Історія розвитку політичної думки
- •1. Трактування раціоналістичних концепцій політики в працях французьких просвітителів.
- •1.1. Політична думка Франції.
- •1.4. Реалізація ідей французьких просвітителів (Томас Джеферсон)
- •2.Філософсько-правові концепції політики в німецькій філософії 18-19 ст.
- •2.1. Політична думка Німеччини 18-19 ст.
- •Принцип свободи членів суспільства
- •Залежність усіх від одного загального законодавства
- •Принципи аморальності політики Канта
- •3.Політологічні теорії 19 ст.
- •3.1. Лібералізм, як політична ідеологія часу.
- •4.Соціалістичні концепції політики.
- •4.1. Критично-утопічний соіалізм.
- •5.2. Політологічні теорії еліти.
- •Завдання додому : вивчити визначення.
- •Абсолютна Конституційна
- •Парламентсько-президентська
- •1. Поняття влади
- •1.1Дві ознаки сутності влади
- •1.2 Формування влади в суспільстві.
- •Влада буває державна і політична Що притаманне? Ознаки?
- •Державна Політична
- •1.4 Поділ влади
- •2 Політичні режими
- •2.1 Критерії розрізнення політичних режимів
- •2.2 Типологія політичних режимів
- •Див. Таб.№1 данної лекції
- •Форми державного устрою
- •Концептуальні засади демократії
- •Лекція №5 Політичне життя, суспільство і демократія
- •Політична система її компоненти та структури
- •Політичні інститути
- •Типи сучасних політичних систем.
- •Характерні риси правової держави.
- •3.1 Ознаки правової держави
- •Лекція №6 Тема: Політична ідеологія.
- •1.2 Структура політичної свідомості.
- •1.3 Функції політичної свідомості.
- •1.4 Рівні політичної свідомості.
- •1.5 Основні типи політичної свідомості
- •2. Ідеологія і політика.
- •2.2. Сутність ідеології.
- •Функції ідеології.
- •3. Громадська думка і політика.
- •3.2 Функції громадської думки.
- •Лекція №7. Тема: Людина, політика, гуманізм. Політика як суспільне явище. Політичне лідерство.
- •План Вступ
- •Політологічний словник.
- •Місце і роль людини в суспільстві.
- •2.Громадянин і держава (трохи історії).
- •3.Людина і політика (Лідерство).
- •4.Політична поведінка.
- •Типи політичної поведінки.
- •5.Людина і гуманізм.
- •I варіант партійних систем.
- •II варіант класифікації партійних систем.
- •Політичні партії в Україні.
- •3.Програмні цілі нових партій.
- •4.Громадські організації і рухи в громадському житті суспільства.
- •Етнічні спільності в політичному житті суспільства. Нація – суб’єкт і об’єкт політики;
- •2. Національні відносини і національна політика в процесі становлення української державності;
- •Політологічний словник
- •1. Етнічні спільності в політичному житті суспільства. Нація – суб’єкт і об’єкт політики;
- •О б’єднання людей
- •Національні відносини і національна політика в процесі становлення української державності
- •Соціальна природа і сутність „політичної свідомості”
- •В словник
- •Структура політичної свідомості
- •3. Функції політичної свідомості
- •4. Широкий і вузький зміст поняття „політична культура”
- •Функції політичної культури
Лекція №7. Тема: Людина, політика, гуманізм. Політика як суспільне явище. Політичне лідерство.
Література: “Політологія” Київ-1998. За редакцією О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенко.
План Вступ
Місце і роль людини в суспільстві.
Громадянин і держава.
Людина і політика (Лідерство).
Політична поведінка.
Людина і гуманізм.
В науковій літературі процес входження людини в політику одержав назву “політичної соціалізації” (від латині socialis – суспільний). Як він відбувається в сучасних умовах? Як і в силу яких причин люди починають займатися політикою? Як формується їх політична поведінка? На ці та інші запитання дає відповідь політологія.
Політологічний словник.
Соціалізація – процес залучення індивідів до наявних соціальних норм і культурних цінностей.
Політична соціалізація – сукупність процесів становлення політичної свідомості й поведінки особистості, прийняття і виконання політичних ролей, вияви політичної активності.
Політична участь – це здійснення або підтримка певних акцій, з метою висловлення інтересів, позицій, вимог, настроїв, що панують у масах, формування їх у певні вимоги; здійснення тиску на органи влади, або домогтися їх виконання, заявити свій протест чи підтримати певні рішення та дії.
Політичне функціонування – забезпечення участі політичних інституцій (державних установ, політичних партій, громадських організацій) в управлінні спільними справами.
Місце і роль людини в суспільстві.
Справжня демократія неможлива без реальної участі членів суспільства в її здійсненні . При вивченні політичного життя суспільства важливо зрозуміти в ньому місце і роль людини. Ось слова Достаєвського “Людина є таємниця. Її необхідно розгадати, і коли будете розгадувати все життя, то не кажіть, що втратили час...”. Людина є предметом вивчення різних галузей знань: соціології, психології, фізіології, медицини. Питання про місце людини в суспільстві – одне з основних в політології. Діяльність людини, спосіб її думок і почуттів залежить від об’єктивних історичних умов, в яких вона живе,. від особливостей тієї соціальної групи, інтереси якої вона свідомо чи несвідомо виражає.
Перед кожною людиною, яка вступає в життя, відкривається світ речей і соціальних творінь, в яких втілена діяльність попередніх поколінь. Засвоєння соціальних форм діяльності, що історично склалися, головна і вирішальна умова механізму індивідуального становлення людини. Норми права, моралі, побуту, правила мислення та мови, естетичні смаки, що історично склалися, формують поведінку і розум людини. Кожна людина становить собою неповторну індивідуальність, вона виступає як особистість, коли досягає самосвідомості, розуміння своїх соціальних функцій, осмислення себе як суб’єкта історичного процесу.
Ієрархія цих понять має такий вигляд:
Людина – поняття, що виражає загальні риси, властиві роду.
Індивід – поодинокий представник людського роду.
Особливість – людина як суб’єкт відносин і свідомої дійсності.
Індивідуальність – самобутні, неповторні риси індивіду.
Людина творить історію, культуру, але, в свою чергу, є спадкоємцем суспільно-історичних і культурних процесів. Її життя і діяльність невід`ємні від суспільства. Чим вище можливості конкретних людей, тим вище потенціал усього суспільства. Аристотель (384-322) визначаючи сутність людини, назвав її політичною твариною, маючи на увазі, що громадянські якості – невід’ємна характеристика зрілої особистості. Політиками не народжуються, а стають.
Мабуть не раз кожен із нас задавав собі питання: “Яка ж моя роль в політиці?”. І кожний із нас хоч би раз був учасником гарячих суперечок про місце людини та її можливість впливати на світ політики. Думки різні, предмет для суперечок невичерпний. Спробуємо ж висвітити це питання в теоретичному плані.