3.Програмні цілі нових партій.

Прагнення знайти вихід з критичної ситуації, що склалася в суспільстві, зумовило наявність в програмних документах політичних партій загальних положень і декларацій. Різноманітність соціальної бази і теоретичних посилань визначила істотні відмінності. Один із відмінних моментів всіх документів – це ставлення до питання про суверенітет України.

Прихильники абсолютної незалежності єдині в своїй кінцевій меті, але розходяться у поглядах на шляхи її досягнення. Так, республіканська, демократична, соціал-демократична, християнсько-демократична партії роблять ставку на парламентські форми.

А такі як народно-демократична, селянська-демократична, національна заявляють про неможливість досягнення реального державного суверенітету на основі існуючої системи влади.

Залишаються прихильники ідеї збереження конфедеративних зв’язків з іншими державами колишнього Союзу. До них належать Ліберально-демократична партія, Партія демократичного відродження України.

З усіх партій тільки Партія демократичного відродження України, Ліберально-демократична, Об’єднана соціал-демократична, республіканська включили в свої документи положення про рівноправність націй і народностей. І лише Республіканська вказує на необхідність створення державних гарантій національно-культурної автономії всіх націй України. За рівність всіх націй виступають більшість представників неокомустичного руху.

Важливим моментом в документах партій є декларація політичних ідеалів.

Приклад: Демократична партія проголошує своїм соціальним ідеалом свободу, справедливість і народовладдя.

Об’єднана Соціал- Демократична – утвердження суспільства демократичного соціалізму з гарантованим законом, рівністю прав і можливостей, максимального соціальною захищеністю для кожного .

Українська Республіканська Партія – утверджує абсолютну цінність життя, свободи і самобутності людини і кожної нації, гарантією яких є парламентська республіка з свободою економічної діяльності.

Значне місце в документах партій відводиться проблемам економіки. Більшість партій заявляють про свою прихильність до ринкових механізмів, приватної власності, економічної самостійності України. (Обидві соціал-демократичні, народно-демократична партії та партія зелених обгрунтовують необхідність рівноправності усіх форм власності. При цьому Об’єднана Соціал-Демократична партія включає в перелік цих форм і інтелектуальну, культурну, а також здоров‘я людини. Українська національна партія – повністю відкидає держ. власність і вимагає передачі всіх підприємств, банків, засобів зв’язку та інформації, шляхів сполучення в приватну, кооперативну та акціонерну власність.

Сучасній політичній боротьбі властиві тенденції як доцентрові, так і відцентровані. Одні становлять основу формування політичних блоків, інші розширення числа політичних рухів, в перспективі можливий перехід від системи багатопартійної роздрібненості до блокової, від надмірної до поміркованої багатопартійності.

4.Громадські організації і рухи в громадському житті суспільства.

Характерною особливістю політичного життя сучасного суспільства є висока активність громадян. Індивіди, групи (класи), колективи беруть участь в ньому головним чином через спеціалізовані громадські організації, що виникають в разі природної потреби людини брати участь в житті суспільства, спільними зусиллями вирішувати проблеми, що виникають. Громадські функції органічно входять до політичної системи.

Громадське об’єднання – добровільне формування, що виникає внаслідок вільного і свідомого волевиявлення громадян, які вирішили об’єднатися на основі спільності інтересів їх членів (Це політичні партії масові рухи (народні фронти) профспілки, молодіжні, жіночі, дитячі організації, добровільні товариства, творчі спілки, асоціації фонди і т.п.)

Основні принципи діяльності громадських об’єднань: добровільність, масовість, демократизм, різноманітність цілей і завдань.

Найбільш типові цілі: реалізація ідей громадського самоврядування: захист політичних, соціально-економічних, особистих прав і свобод громадян; виконання добродійних програм; охорона оточуючого середовища; відродження національної свідомості, національної культури і мови, фізичне, духовне, гуманістичне виховання; задоволення професійних та любительських інтересів розширення міжнародних зв’язків і співробітництва.

Ключові завдання: вирішення соціального захисту громадян в умовах переходу до ринкових відносин (діти, старі), оздоровлення оточуючого середовища та економічні проблеми.

Відмінністю сучасних громадських об’єднань може вважати їх надмірну політизацію, посилення впливу на розстановку політичних сил, існуючі державні структури.

Процеси, що відбуваються в суспільстві, викликають появу нових громадських опозицій і рухів, дуже неоднорідних за соціально-політичною ознакою. Національно-патріотичні, робітничі, соціалістичні, соціал-демократичні, ліберально-демократичні, екологічні, монархічні, анархо-синдикалістські, релігійні – і т.д.

Існує також багато неформальних угруповань – це по суті, партії, що склалися із своїми програмами, статутами, жорсткими правилами прийому статутними фондами.

Лекція 10.

Тема: “Національна політика - складова розбудови української державності”

Мета: Познайомити учнів з відомими етнічними спільнотами, з теоріями походження націй; з’ясувати в чому полягає сутність націй як суб’єкта політичних відносин та які завдання стоять перед національної політикою України в першу чергу.

План

І. Організаційна частина.

ІІ. Вступ. (Політологічний словник)