Дорожнє будівництво

Європейський банк реконструкції і розвитку схвалив виділення Україні кредиту в розмірі 100 млн. євро для ремонту ділянки дороги М06 “Київ–Чоп" довжиною 824 км, що з'єднує Київ із західним регіоном країни. Надалі кошти кредиту будуть передані Державній службі автомобільних шляхів “Укравтодор" для проведення подальшого ремонту і будівельних робіт на ділянках дороги біля Львова, а також для підготовки плану удосконалення адміністративного керування мережею шляхів. Даний проект є продовженням співробітництва між ЄБРР і Укравтодором, що почалося в 2000 році з виділення ЄБРР кредиту в розмірі 75 млн. євро на проведення ремонту ділянки дороги між Чопом і Стриєм. Автодорога М06 є частиною трансєвропейських коридорів, що з'єднують Центральну Україну з країнами-членами ЄС. Укравтодор має намір залучити кредит ЄБРР у розмірі 100 млн. євро на будівництво ділянки “Стрий–Рівне" автошляху “Київ–Чоп".

Автодорога Київ–Одеса є ділянкою 9-го Міжнародного транспортного коридору і транспортного коридору “Балтійське море – Чорне море". Загальна довжина траси – 454 км. Вона з'єднує промислові, адміністративні і культурні центри України з морськими портами і зонами відпочинку на узбережжі Чорного моря, а також забезпечує транзитні автоперевезення за маршрутом Фінляндія–рф–Білорусь–україна–молдова–румунія–греція. 23 жовтня 2004 року введено в експлуатацію 235-кілометрову реконструйовану ділянку автомагістралі Київ–Одеса від Жашкова (Черкаська обл.) до Червонознам’янки (Одеська обл.).

Цементна промисловість

Цементна галузь є практично безвідходним виробництвом: при виробництві цементу утилізуются відходи металургійної, хімічної, паливно-енергетичної промисловостей. У 2004 році підприємствами цементної галузі було перероблено 2,7 млн. т промислових відходів. Закон “Про відходи", прийнятий у 1998 році, передбачає надання пільг при оподаткуванні прибутку від реалізації продукції, виробленої з використанням відходів. Значна частина цементних заводів входить в Українську асоціацію підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент".

9.6. Комплекс галузей легкої промисловості

Легка промисловість включає текстильну, взуттєву і швейну галузі (рис. 1.53).

Рис. 1.53. Структура легкої промисловості

Однією з особливостей розміщення підприємств легкої промисловості є їх територіальне об'єднання з важкою індустрією – наприклад, металургією, – що дозволяє раціонально використовувати трудові ресурси.

Основні чинники розміщення підприємств легкої промисловості: споживчий, сировинний, трудовий.

Рис. 1.54. Чинники розміщення підприємств легкої промисловості

 У середньому в розвинених державах щорічно чоловік купує 10–12 костюмів, жінка – 17.

Легка промисловість України представлена текстильною, швейною і шкіряно-взуттєвою галузями. За випуском продукції, вартості основних виробничих фондів перше місце посідає текстильна промисловість. Головною галуззю текстильної промисловості в Україні, як і у всьому світі, є бавовняна.

У Херсоні вже введена в дію експериментальна лінія бавовноочисного заводу, який будують відповідно до Державної програми розвитку легкої промисловості. Бавовняні тканини й інші вироби з бавовни виробляються в Херсоні, Тернополі, Донецьку, Полтаві, Києві, Чернівцях, Івано-Франківську, Коломиї, Коростишеві, Радомишлі, Миколаєві; більша частина виробляється на трьох комбінатах – Херсонському, Донецькому, Тернопільському. Решта підприємств займаються переважно пряжею і виготовленням ниток.

Рис. 1.55. Легка промисловість України

Другою за значенням є вовняна промисловість. Підприємства вовняної промисловості розміщені в Харкові, Луганську, Одесі, Сумах, Богуславі, Кременчуці, Лубнах, Чернігові, Кривому Розі, Черкасах. Всього в Україні функціонує близько 30 підприємств вовняної промисловості.

На базі натуральної сировини (шовку-сирцю) діє комбінат у Києві, який випускає високоякісний натуральний шовк.

Лляна промисловість забезпечує частину споживачів високоміцними тканинами побутового і технічного призначення. В Україні діє повний цикл виробництва і переробки льону, функціонує понад 30 льонозаводів. Лляні тканини виробляють у Житомирі, Рівному на великих комбінатах, а також на Коростенській і Марчихіно-Будській фабриках. Україна є експортером льоноволокна.

Трикотажна промисловість тяжіє до районів з великою щільністю населення, оскільки виробництво зорієнтоване на споживача. Найбільші центри трикотажної промисловості: Київ, Харків, Житомир, Львів, Одеса, Донецьк, Миколаїв, Луганськ, Кременчук. В Україні діє понад 60 підприємств трикотажної промисловості. У структурі трикотажних виробів переважає виробництво панчішно-шкарпеткових виробів і білизняного трикотажу.

Швейна промисловість випускає понад 1/3 обсягу валової продукції легкої промисловості. У швейній галузі виробництво сконцентроване на великих підприємствах таких міст як Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Львів, Запоріжжя, Донецьк, Чернівці, Артемівськ, Дрогобич. Україна є імпортером швейних виробів.

У виробництві зайнята п'ята частина працівників легкої промисловості. Найбільші центри: Київ, Харків, Одеса, Бердичів, Запоріжжя, Вознесенськ. Підприємства взуттєвої промисловості розміщені в Луганську, Львові, Дніпропетровську, Кременчуці, Івано-Франківську, Сімферополі й інших містах.

Хутряне виробництво спеціалізується на виготовленні хутряних виробів зі шкір диких звірів, звірів кліткового утримання і домашніх тварин. Найбільші хутряні об'єднання розташовані в Харкові, Івано-Франківську, Балті, Львові.

До складу легкої промисловості входить також галантерейне виробництво, яке в Україні розвинене практично у всіх регіонах.