3.4. Гігієна освітлення

Гігієнічне значення освітлення. У житлових, суспільних і виробничих будівлях звичайно використовують два види освітлення: природне – освітлення сонячним світлом і штучне – освітлення лампами розжарювання, газорозрядними і ін.

У приміщеннях з постійним перебуванням людей передбачають природне освітлення, оскільки сонячне світло необхідне для нормальної життєдіяльності людини: видимі промені сонячного спектру забезпечують функцію зору, визначають природний біоритм організму, позитивно впливають на емоції, інтенсивність обмінних процесів. Не менш важливий для людини ультрафіолетовий спектр, який стимулює процеси обміну речовин, кровотворення, регенерації тканин і має антирахітичну (синтез вітаміну D) і бактерицидну дією.

Однією з найважливіших гігієнічних вимог є освітленість робочих місць виробничих приміщень.

При проектуванні будівель передбачають заходи захисту від сонця: орієнтацію по сторонах світла, веранди, штори, екрани і ін. При використанні штучних джерел світла захист очей від сліпучої дії світла досягається за рахунок застосування освітлювальної арматури з відбивачами, висоти підвісу світильників, усунення з поля зору полірованих поверхонь.

Для характеристики джерела світла важливе значення має і його спектральний склад. В межах видимої частини сонячного світу спектру (380…760 нм) очімають неоднакову чутливість до хвиль різної довжини. Тому наближення штучних джерел світла до спектру денного світла в межах довжини хвилі 555 нм є найбільш сприятливим в гігієнічному відношенні.

Виходячи з перерахованих особливостей зору можна сформулювати основні гігієнічні вимоги до освітлення робочого місця: величина освітленості повинна забезпечувати функцію зору; необхідний рівномірний розподіл освітленості на поверхні робочого місця, а також відсутність різких тіней між робочим місцем і фоном; джерело світла не повинне мати сліпучого дії; при використанні штучного джерела світла спектральний склад його повинен бути близький до денного в межах максимального бачення (550…555 нм).

Гігієнічні вимоги до природного освітлення. На підприємствах громадського харчування природне освітлення, при якому пряме або відбите сонячне світло проникає в приміщення, може бути верхнім (через ліхтарі в стелі), бічним (через світлові отвори в зовнішніх стінах) і комбінованим.

При недостатньому природному освітленні допускається суміщене освітлення, при якому одночасно використовується природне і штучне світло. Згідно гігієнічним вимогам суміщене освітлення допускається, наприклад, у вестибулях, вбиральнях, буфетах.

Як гігієнічний показник освітленості приміщень застосовують світловий коефіцієнт, що характеризує відношення площі заскленої поверхні вікон до площі підлоги. На підприємствах громадського харчування рекомендуються наступні співвідношення площі вікон і площі підлоги: для виробничих приміщень – 1:6, для торгових – 1:10, для адміністративних – 1:6 і 1:8.

Для кращого використання світлового потоку, що поступає в приміщення, стіни, стелі і устаткування повинні бути забарвлені в світлі тони. Особливо важливе світле забарвлення віконних палітурок, стель, верхніх частин стін, які забезпечують максимум відбитих світлових променів. На умови освітленості усередині приміщення впливають також чистота і якість віконного скла. Забруднене скло при подвійному склінні знижує природну освітленість до 50…70%, гладке скло затримує 6…10% світла, матове – 60%, замерзле – 80%.

Правильніше уявлення про ступінь освітленості дає інший показник – коефіцієнт природної освітленості (КПО). Він показує відношення природної освітленнявсередині приміщення в контрольних точках виміру (їх має бути не менше 5) до освітлення зовні будівлі. Наприклад, відповідно до СНиП-ІІ-4 – 79 «Естественное и искусственное освещение» для підприємств громадського харчування при проектуванні бічного природного освітлення величини КПО (у %) повинні бути: для залів, буфетів – 0,4…0,5; гарячих, холодних, кондитерських цехів, доготівельних і заготівельних – 0,8…1; мийок кухонного і столового посуду – 0,4…0,5.

Гігієнічні вимоги до штучного освітлення. Освітленість – основа нормування штучного освітлення, оскільки освітленість робочого місця, що забезпечує функцію зору, є однією з головних вимог гігієни праці і техніки безпеки.

Під освітленістю розуміють відношення світлового потоку, падаючого на поверхню, до площі цієї поверхні. Виражають освітленість в люксах (лк).

При розрахунку освітленості враховують: складність технологічного процесу і, отже, ступінь напруги зору; тривалість напруженої зорової роботи; контрастність освітлення робочого місця і навколишнього фону.

Так, при комбінованому освітленні для сприятливого розподілу світла в полі зору освітленість від світильників загального призначення повинна бути не менше 50 лк при використанні ламп розжарювання і 150 лк – при використанні люмінесцентних ламп.

Джерела світла, використовувані на підприємствах громадського харчування, – це лампи розжарювання і люмінесцентні. Їх гігієнічна характеристика різна і визначається наступними властивостями ламп: часткою енергії, перетворюваною лампою в світлову; тепловим випромінюванням; спектральною характеристикою видимого випромінювання; стійкістю світлового потоку.

Лампи розжарювання вакуумні або з криптоновим наповненням характеризуються малою часткою енергії, що перетворюється на світлову (до 6%), сильним тепловим випромінюванням, переважанням жовтих і червоних частин спектру у видимому випромінюванні, що значно відрізняє його від денного світла.

Лампи люмінесцентні ртутні низького і високого тиску характеризуються незначним випромінюванням в червоній частині спектру, що наближає їх випромінювання до денного світла, але разом з тим спотворює передачу червоних і оранжевих тонів. Енергії, що перетворюється на світлову, тут значно більше, чим в лампах розжарювання, а теплове випромінювання незначне. Проте серйозним недоліком люмінесцентних ламп є коливання світлового потоку, що викликає підвищене стомлення зору і спотворене сприйняття рухомих предметів (стробоскопічний ефект), що може стати причиною виробничого травматизму.

Приведені відмінності в гігієнічній оцінці джерел світла враховуються при їх виборі для освітлення приміщень різного призначення. Для освітлення виробничих приміщень рекомендується застосовувати переважно лампи розжарювання. У складських приміщеннях слід використовувати світильники з люмінесцентними лампами розжарювання. У коморах тари лампи розжарювання в світильниках повинні бути покриті силікатним склом.

Арматура – це пристрій, призначений для раціонального перерозподілу світлового потоку, захисту очей від надмірної яскравості, оберігання джерела світла від механічних пошкоджень, а навколишнього середовища – від осколків при можливому руйнуванні лампи.

Важливою гігієнічною характеристикою арматури є світлорозподіленість, тобто розподіл освітленості в просторі. При виборі світильника, окрім світлорозподіленості, враховується ступінь захисту джерела світла від дії навколишнього середовища, що особливо важливо в сирих, запорошених приміщеннях, приміщеннях з хімічно-активним середовищем і ін.

Важливою гігієнічною вимогою є своєчасне очищення світильників, оскільки забруднена арматура знижує освітленість робочих місць на 25…30%.