- •Розділ 1. Вступ. Гігієна і санітарія та її завдання в системі підприємств ресторанного господарства. Державний санітарний нагляд, його форми та організація
- •1.1. Мета та завдання «Гігієни і санітарії» у формуванні спеціалістів-менеджерів зовнішньоекономічної діяльності, готельного і ресторанного бізнесу
- •1.2. Державне забезпечення безпечності та якості харчових продуктів
- •1.3. Державні органи, що забезпечують розробку, затвердження та впровадження санітарних заходів щодо безпечності та якості харчових продуктів
- •1.4. Лабораторний контроль санітарного стану закладів ресторанного господарства
- •Розділ 2. Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення та об’ємно-планувальних рішень закладів ресторанного господарства
- •2.1. Санітарно-гігієнічні вимоги до проектування закладів ресторанного господарства
- •2.4. Гігієнічні вимоги до закладів, які розмішуються в окремих будівлях, житлових будинках, на промислових підприємствах
- •2.5. Санітарно-гігієнічні вимоги до взаємозв’язку між окремими приміщеннями
- •2.2. Основні нормативні документи для проектування закладів ресторанного господарства
- •2.3. Гігієнічні вимоги до території і генерального плану ділянки
- •2.6. Особливості проектування окремих груп приміщень закладів ресторанного господарства
- •2.7. Санітарно-гігієнічні вимоги до будівельних матеріалів, що використовують для будівництва та внутрішнього оздоблення закладів
- •Розділ 3. Санітарно-гігієнічні вимоги до навколишнього середовища та систем забезпечення підприємства
- •3.2. Гігієна води
- •3.3. Гігієна ґрунту і очищення ґрунту підприємств громадського харчування
- •3.4. Гігієна освітлення
- •3.5. Гігієна опалювання
- •3.6. Гігієна вентиляції
- •Розділ 4. Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання пдприємств та особистої гігієни персоналу. Санітарно-гігієнічна оцінка миючих та дезінфікуючих засобів
- •4.1. Санітарна культура виробництва в установах ресторанного господарства як необхідна умова отримання доброякісних та безпечних страв, профілактики харчових захворювань
- •4.2. Санітарні вимоги до утримання території підприємств ресторанного господарства
- •4.3. Санітарні вимоги до утримання приміщень
- •4.4. Санітарні вимоги до миття та знезараження посуду, інвентарю, обладнання, тари
- •4.5. Санітарні вимоги до миття кухонного посуду
- •4.6. Санітарні вимоги до миття столового посуду
- •4.7. Методи дезінсекції і дератизації та їх гігієнічна характеристика
- •4.8. Лабораторний контроль санітарного стану закладів ресторанного господарства
- •4.9. Особиста гігієна працівників ресторанного господарства
- •4.10. Профілактичні медичні обстеження і санітарна документація
- •4.11. Гігієна праці і профілактика травматизму
- •4.12. Методи дезінфекції. Характеристика дезінфікуючих засобів
- •Розділ 5. Санітарно-гігієнічні вимоги до технологічного обладнання, інвентарю, посуду, тари та пакувальних матеріалів
- •5.1. Санітарно-гігієнічні вимоги до посуду, інвентарю,обладнання
- •5.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до тари і пакувальних матеріалів
- •Розділ 6. Санітарно-гігієнічні вимоги до кулінарної обробки харчових продуктів, транспортування, приймання, зберігання і реалізації кулінарної продукції
- •6.1. Санітарні вимоги до механічної кулінарної обробки овочів
- •6.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до способів теплової кулінарної обробки харчових продуктів
- •6.3. Особливі санітарні вимоги до приготування холодних страв і напоїв
- •6.4. Санітарно-гігієнічні вимоги до виготовлення кулінарної продукції
- •6.5. Санітарна небезпека повторного мікробного обсіменіння готових кулінарних виробів і страв
- •6.6. Санітарно-гігієнічні вимоги до виготовлення кремових кондитерських виробів
- •6.7. Санітарно-гігієнічні вимоги до виготовлення кремів та інших оздоблювальних напівфабрикатів
- •6.8. Санітарно-гігієнічні вимоги до виготовлення виробів, смажених у фритюрі
- •6.9. Санітарні вимоги до виробництва м’якого морозива в закладах ресторанного господарства
- •Розділ 7. Санітарно-гігієнічна оцінка основних груп продовольчої сировини та харчових продуктів
- •7.1. Санітарно-гігієнічні вимоги до м'ясних продуктів
- •7.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до риби і рибних продуктів
- •7.3. Санітарно-гігієнічні вимоги до молока і молочних продуктів
- •7.4. Санітарно-гігієнічні вимоги до яєць і яєчних продуктів
- •7.5. Санітарно-гігієнічні вимоги до овочів, фруктів і ягід
- •7.6. Санітарно-гігієнічні вимоги до зерноборошняних продуктів
- •7.7. Санітарно-гігієнічні вимоги до консервів і пресервів
- •Розділ 8. Основи профілактики харчових захворювань мікробного і немікробного походження у системі підприємств ресторанного господарства
- •8.1. Харчові захворювання мікробного походження
- •8.2. Глистяні інвазії (гельмінтози)
- •8.3. Принципи регламентування й контролю харчової продукції за мікробіологічними показниками якості й безпеки
- •8.4. Загальні напрямки профілактики харчових захворювань мікробного походження
- •61051, Харків-51, вул. Клочківська, 333.
6.8. Санітарно-гігієнічні вимоги до виготовлення виробів, смажених у фритюрі
При смаженні виробів у фритюрі рекомендується використовувати спеціалізоване обладнання, що не потребує додавання фритюрних жирів. Щоб уникнути забруднення фритюрного жиру обвугленими частками продукту, у спеціальних апаратах передбачають «холодну» зону. Температура жиру в ній значно нижча, ніж у робочій камері, тому дрібні крихти обсмаженого продукту, що опускаються в цю зону, не обуглюються.
Смаження виробів у фритюрі має відповідати спеціальному нормативному документу – «Інструкції по смаженню виробів у фритюрі на підприємствах ресторанного господарства і контролю за якістю фритюрних жирів». Кількість продуктів окислення в жирі відповідно до санітарних вимог не повинна перебільшувати 1% .
Щоденно до початку та після закінчення смаження перевіряють якість фритюру за органолептичними показниками (смаку, запаху, кольору). За наявності різкого, неприємного запаху, гіркого, що викликає неприємне першіння, присмаку і значного потемніння, подальше використання фритюру не допускається.
Після 6…7 годин смаження жир зливають з фритюрниці, фритюрницю ретельно очищують від крихт, нагарів жиру і крохмалю. Залишок жиру відстоюють не менш ніж 4 год, відділяють від осаду, потім після органолептичної оцінки використовують з новою порцією жиру для подальшого смаження. Осад утилізують. Повторне використання фритюру для смаження допускається тільки за умови його доброякісності за органолептичними показниками та ступеня термічного окислення.
Фритюрний жир не придатний для подальшого використання в разі, якщо:
– за органолептичними показниками встановлена недоброякісність фритюру і оцінка його нижча ніж «задовільно» (при цьому аналіз на ступінь термічного окислення не проводиться);
– органолептична оцінка фритюра не нижча ніж «задовільно», але ступінь термічного окислення вищий від гранично допустимих значень;
– вміст вторинних продуктів окислення вищий ніж 1%. Фритюр, не придатний для подальшого використання, підлягає промисловій переробці.
Порядок та періодичність контролю за якістю фритюрних жирів установлюється виробником за узгодженням з органами та закладами санітарно-епідеміологічної служби.
6.9. Санітарні вимоги до виробництва м’якого морозива в закладах ресторанного господарства
Вироблення і реалізація м’якого морозива в закладах ресторанного господарства здійснюється відповідно до ОСТ 28 2-27 за наявності:
– приміщення для зберігання й обробки сировини з холодильною камерою;
– приміщення для відновлення молочної суміші та приготування гарнірів з холодильним обладнанням;
– мийної інвентарю та посуду.
Сухі суміші, концентрати молочні стабілізуючі (КМС) і сировина для гарнірів за якістю повинні відповідати вимогам чинноїнормативно-технічної документації, надходити у справній упаковці та супроводжуватися документами, що засвідчують їх якість і строк реалізації.
Сухі суміші зберігають у холодильних шафах. У розкритій тарі сухі суміші зберігають не більше 20 діб, КМС – у щільно зав’язаному поліетиленовому вкладиші – не більше 30 діб.
Для виготовлення м’якого морозива використовують відновлені суміші, приготовлені із сухих сумішей або КМС. Для відновлення суміші використовують свіжокип’ячену питну воду. Компоненти беруть у чітко визначених співвідношеннях, передбачених нормативно-технічною документацією.
Для відновлення сухої суміші в посуд наливають відмірену кількість води (температура не вища ніж 25 °С), засипають суху суміш, витримують 2-3 хв для набрякання, перемішують протягом 15…20 хв. до повного розчинення порошку. При розчиненні КМС у посуд висипають концентрат, частинами додають відмірену кількість води, постійно перемішуючи до повного розчинення порошку.
Відновлені суміші проціджують через сито з отворами розміром 1,0…1,5 мм, заливають у фризер і фризерують протягом 10 хв.
Відновлювати суху суміш або КМС слід у міру реалізації м’якого морозива. Відновлену суміш зберігають (у разі потреби) у холодильній шафі не більше 18 год з моменту виготовлення.
Реалізація м’якого морозива дозволяєється тільки в місцях його виготовлення. Виготовлення морозива здійснюється безпосередньо перед відпуском.
М’яке морозиво відпускають у креманках, фужерах, вазочках або стаканчиках (вафельних, паперових, з комбінованих матеріалів, дозволених Міністерством охорони здоров’я України). Одноразовий посуд зберігають у заводській тарі, повторне його використання забороняється.
Гарніри відпускаються за допомогою дозаторів.
У разі тимчасової відсутності попиту (не більше 2 год) зберігати м’яке морозиво можна в циліндрах фризера, поставивши перемикач режимів у положення «стоп» і кожні 15…20 хв. переключаючи його на 2…3 хв. в положення «автомат».
Обробка фризера здійснюється відповідно до інструкції з його експлуатації.
Інвентар, посуд миються згідно з правилами для закладів ресторанного господарства.
