3.3. Надання психологічної допомоги

Підготовка рекомендацій:

Таблиця 3

Рекомендації батькам

№ п\п		Рекомендації	Частота їх дотримання	Реакція на них
1		Сприймайте хворобу та хворобливість доньки як етап після критичний
2		Разом з донькою менше часу приділяйте спогадам, а більше - планам на майбутнє, стежте за тим, щоб вони були реалістичними
3.	Поступово менш відкрито контролюйте стан здоров'я доньки
4.	Дозволяйте товаришам активно допомагати доньці - перенесіть частину своїх турбот на них
5	Старайтесь не надто опікати доньку
6.	Попросіть репетиторів допомогти доньці надолужити пропущене у навчанні
7.	Заждіть, доки донька сама не попросить про допомогу і не надто переймайтесь, якщо вона цього не зробить
8.	Урізноманітніть дозвілля, більше подорожуйте разом, перебувайте з донькою на свіжому повітрі
9.	Обговоріть плани, продумайте спільні цікаві справи, захоплення

Таблиця 4.

Рекомендації Оксані В.

№ п\п	Рекомендації	Частота їх дотримання	Реакція на них
1.	Більше часу проводити на свіжому повітрі, при можливості, у русі
2.	Скласти розпорядок дня і намагатись його дотримуватися
3	Виконувати домашні завдання, чергуючи їх із активним відпочинком та перервами
4	Рівномірно розподіляти фізичне та розумове навантаження
5	Дозволяти товаришам та вчителям допомагати тобі
6	Батькам дозволяти допомагати тобі лише у виняткових випадках
7	Постійно підтримувати оптимістичне налаштування
8	Самостійно запропонувати допомогу

Підготовка до консультації з батьками

IV. Звітно-підсумковий етап

4.1. Представлення результатів людині, яка звернулася із запитом

Зустріч, бесіда з вами та з Оксаною були цікавими, продуктивними, тому я маю чимало цікавої інформації для роздумів, якою хочу поділитись. Думаю, нам разом необхідно розібратися в істинних причинах проблеми, з якою ви до мене прийшли, і розробити загальну стратегію подальшої спільної поведінки.

Давайте розглянемо результати дослідження: (демонструємо таблиці 1-3 та інтерпретуємо по ходу результати).

Отже, ви вчасно звернулись. Проблема дійсно існує і вона полягає у тому, що з погіршенням стану здоров'я вашої доньки звичайна, демократична система стосунків змінилась на менш конструктивну, і почалась довічна історія із замкненим колом: хвороба − покладання усіх повноважень на себе, тривога, відчуття провини − стабілізація стану, намагання закріпити результати, завбачливість, надмірна опіка, ізоляція дитини від будь-яких обов'язків, нудьга - загострення стану... і знову все спочатку... Знайома ситуація? Це, на жаль, не поодинокий випадок, це закономірність, сутність і наслідки якої описані у багатьох працях з психології та педагогіки. Це домінування неконструктивного стилю виховання - гіперопіки, спровокованого часом важкими випробуваннями для сім'ї, який сам стає складним випробуванням на особистісну зрілість членів родини. Сім'я чинить так, бо інакше собі уявити не може. Все ніби добре, якби не наслідки, що не влаштовують жодну із сторін. Пропоную, якщо ми виявили це коло, вийти з нього, обрати інший спосіб, проте це не просто - спільні зусилля вимагатимуть послідовності і узгодженості дій.

Я поясню механізм виникнення ситуації, що склалася (назвемо її ситуацією гіперопіки), розберемось у причинах і тоді зможемо їх подолати. Отже, зовні гіперопіка виявляється у бажанні батьків робити за дитину все, навіть те, що вона може робити сама; дитину ніби утримують у тепличних умовах, і, як наслідок, дитина не навчається долати труднощі, у неї не формуються відповідні навички. Тобто, жаліючи дитину, батьки прагнуть допомогти їй, але при цьому самі обмежують можливості її розвитку, становлення, пригнічують зацікавленість, інтерес до будь-чого. Хоч це, перепрошую, звучить надто боляче, проте, погодьтесь, доля правди у цьому є.

Другий неприємний бік цієї ситуації може виявитись у тому, що виховання (тобто розвиток особистості дитини) починає відбуватися у «культі» хвороби. Багато батьків формують у сім'ї ставлення до дитини як до хворої. За такого характеру взаємин у дитини формується недовірливість, страх перед будь-яким нездужанням, наприклад, застудою. Дитина ставиться до себе як до хворої, у зв'язку з чим у неї формується уявлення про себе як слабку, неспроможну до значних досягнень людину. За таких обставин внутрішня позиція дитини завжди буде ближчою до відмови від розв'язання проблеми, аніж її долання.

Ознак виховання у культі хвороби у нашій ситуації не виявлено, але якщо вчасно не вживемо заходів або будемо відкладати розв'язання проблеми, такий сценарій може бути неминучим. Своє завдання я бачу у тому, щоб попередити вас про можливу небезпеку, а не залякати, зрозумійте мене правильно, і налаштувати на серйозне ставлення до тих рекомендацій, дотримання яких допоможе подолати психологічні причини заявленої вами при першій зустрічі проблеми - оптимізації навантаження, психосоматичного стану доньки.

Отже, причини заявленої проблеми виявлені, шляхи її долання - рекомендації запропоновані, ви поінформовані про важливість їх дотримання, сподіваюсь, маємо готовність, бажання і можливості братися до справи.

Ось рекомендації для вас. Зараз я вам поясню особливості дотримання цих рекомендацій. При зустрічі з вашою донькою ми обговоримо з нею рекомендації, розроблені для Оксани, домовимось про важливість та умови їх дотримання. (Подаємо рекомендації з поясненнями та домовляємось про плани щодо наступних зустрічей). Погляньте на них, вони нескладні, важче буде їх дотримуватись на початку, але з часом все стане на свої місця. Десь за два тижні будемо призначати знову зустріч і вам, і Оксані, і, у разі успішного долання, наступні зустрічі будуть спільними і дедалі рідшими. На все добре, успіхів! До зустрічі!