- •Навчально-методичний посібник «виробнича практика в школі»
- •Розділ 1. Організація практики в школі
- •1.1. Види практик
- •1.2. Мета і завдання практики в школі в практичної підготовки психологів
- •Відображення виробничих функцій і компетенцій психолога в завданнях практики
- •Зміст мети та завдань виробничої практики в школі
- •Вміння студентів на виробничої практиці в школі
- •1.3. Організаційно-методичні вказівки щодо виробничої практики в школі
- •Формування оцінки виробничої практики в школі
- •1.4. Підведення підсумків практики
- •Розділ 2. Методика виконання завданнь виробничої практики в школі
- •2.1. Нормативна документація, що регламентує діяльність психолога в школі
- •2.2. Методичні рекомендації по виконанню індивідуальних завдань на виробничої практики в школі
- •Алгоритм роботи над професійно-орієнтованими завданнями з психології (о. Л. Музика, в. В. Горбунова, і. С. Загурська, т. М. Майстренко)
- •Програма комплексного дослідження особистості
- •Вимоги до сучасного уроку
- •Зразкова схема конспекту уроку
- •Зразкова схема конспекту позакласного заняття
- •Третій напрям (спостереження за діяльністю учнів)
- •Зразкова схема аналізу уроку
- •Самоаналіз уроку
- •Самооцінка якості і ефективності навчального заняття
- •Висновки
- •Список ЛітературИ
- •МіністерствО освіти і науки України
- •Таврійський національний університет
- •Імені в. І. Вернадського
- •Факультет психології
- •Бланки документації психолога*
- •Нормативно-правові документи, листи Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України
- •Зразок виконання індивідуального завдання з діагностично-консультативного напряму роботи *
- •І. Етап первинного аналізу проблеми
- •1.1. Категоріально-термінологічне до визначення проблеми, з якою звернулися до психолога Протокол первинної консультації
- •1.2. Формування реалістичних очікувань у людини, яка звернулася за допомогою
- •Протокол первинної консультації
- •II. Планово-підготовчий етап
- •2.1. Аналіз власного досвіду виконання подібних завдань при вивченні навчальних дисциплін та проходженні практик
- •2.2. Підбір і аналіз літератури та формулювання припущень про причини виникнення проблеми
- •2.3. Консультація з фахівцями
- •2.4. Складання розгорнутого плану виконання завдання, ресурсів підбір методів та аналіз ресурсів
- •2.5. Передбачення проблемних моментів
- •2.6. Підготовка матеріалів, необхідних для виконання завдання
- •Ііі. Етап практичної роботи
- •3.1. Збір емпіричних даних Протокол бесіди з клієнтом
- •Протокол спостереження
- •3.3. Аналіз та інтерпретація отриманих даних
- •3.3. Надання психологічної допомоги
- •IV. Звітно-підсумковий етап
- •4.1. Представлення результатів людині, яка звернулася із запитом
- •V. Етап самоаналізу, групової рефлексії та саморозвитку (Приклад виконання студентом)
- •Програма саморозвитку
- •Додаток г Зразок складання психолого-педагогічної характеристики учня психолого-педагогічна характеристика учня
- •Додаток д Зразок складання психолого-педагогічної характеристики класу психолого-педагогічна характеристика класу
- •Додаток е
- •Орієнтовна схема складання
- •Психолого-педагогічної характеристики
- •Особистості школяра
- •Характеристика
- •Карта надання психолого-педагогічної допомоги дитині
- •Для формування адекватної самооцінки батькам рекомендується:
- •Вправу "Назви свої сильні сторони"
- •Для розвитку стійкості уваги рекомендуються наступні вправи:
- •1. Вправа "Лабіринт"
- •2. Вправу "Слухайте команду"
- •Вправу "Улови відразу"
- •Орієнтовна психолого-педагогічна характеристика особистості учня.
- •Висновок
- •1. Складнощі в навчанні:
- •2. Труднощі в засвоєнні норм поведінки :
- •3. Особливості соціальних контактів :
- •4. Обставини, адаптації дитини, що негативно впливають на процес адаптації до школи.
- •5. Відмітьте дві - три позитивні риси особи дитини, на основі яких можна будувати коректувальну роботу _______________________________________________
- •Психологічний висновок на учня
- •Додаток ж приклад висновків за результатами діагностики
- •Додаток к психодіагностичне забеспечення моніторінгу профорієнтованності учнів Анкета л. О. Йовайші
- •Дякуємо за співпрацю!
- •Навчально-методичний посібник «Виробнича практика в школі»
- •5 Курсу заочної форми навчання
- •0301 «Соціально-політичні науки»
1.3. Організаційно-методичні вказівки щодо виробничої практики в школі
Завдання практик підібрані, як уже згадувалося, відповідно до основних педагогічних принципів спадкоємності і послідовності. Вивчення загальної, соціальної, вікової, педагогічної психології, психології особистості і психологічної служби в системі освіти, а також психодіагностики, експериментальної психології, закріплюється виконанням завдань виробничої практики в школі і формуванням умінь роботи у майбутніх психологів в освітньо - виховних закладах. Проходження практики побудоване так, щоб за період навчання за фахом, студенти могли познайомитися і набути навичок роботи практичного психолога в освіті.
Для проходження виробничої практики в школі студентам необхідно представити клопотання з бази практики і індивідуальне завдання, вести щоденник практики і документацію, обумовлену для виконання індивідуального завдання (бланки протоколів психодіагностики, психологічного консультування за результатами діагностики, програми рекомендацій (корекції, розвитку) клиентові за результатами діагностичної роботи, матеріали просвітницької, профорієнтаційної робот). По закінченню практики надати всі матеріали практики і звіт про її результати.
Студент-практикант може користуватися методичними матеріалами кафедри і наукової бібліотеки ТНУ імені В. І. Вернадського: методичними рекомендаціями з практик, практикумами по психодіагностики, психології особистості, віковій психології і ін., збірками тестових методик, корегувально-розвивальних вправ, тренінгів. Відповідно до договору про проведення практики між вузом і базою практики студент може користуватися нормативною документацією, методичними матеріалами установи, організації – бази практики.
Практика студентів спеціальності проводиться на базах практики, які відповідають вимогам виробничих функцій діяльності психолога, що опануються, та програми. Так, базами виробничої практики в школі можуть виступати заклади системи освіти: загально - освітні школи, навчально-виховні комплекси, дитячи садки-школи, гімназії, ліцеї, спеціалізовані школи, де практикант може ознайомитися з психологічною роботою по питанням вікової, соціальної нормами розвитку.
При наявності зі спеціальності державного замовлення на підготовку спеціалістів, перелік баз практики надають органи, які формували замовлення на спеціалістів. При підготовці спеціалістів за цільовими договорами бази практики передбачаються у цих договорах. База практики підбирається так, щоб максимально забезпечити можливість освоєння в ході виконання завдання практики виробничих функцій психолога, відображених в таблиці 1.2.
Повноцінна реалізація закладених в основу програм практик головних завдань передбачає проходження студентами 3-х послідовних етапів роботи: початкового, основного, завершального. Студент-практикант повинен здійснювати роботу відповідно до опису наступних етапів.
На початковому (установчому) етапі:
- бути присутнім на зборах по практиці;
- ознайомитися із програмою;
- отримати індивідуальне завдання у керівника і узгодити з ним календарний план роботи на період проходження практики;
- індивідуальне завдання занести у щоденник практики.
На основному етапі (період проходження практики):
- якісно і повністю виконувати індивідуальне завдання;
- збирати й узагальнювати матеріал за даними практики;
- систематично доповідати керівнику практики про виконані завдання;
- вести щоденник практики.
На завершальному (підсумковому) етапі:
- підготувати звіт по практиці у відповідності до вимог програми практики;
- своєчасно здати у встановлений термін звіт по практиці на кафедру [16].
Студент-практикант відображає свою роботу у щоденнику практики та получає відгук та висновки керівників практики від бази та кафедри.
Послідовна об’єктивація змісту програм практик спрямована на накопичення практичного досвіду та розвиток практичного інтелекту майбутніх фахівців. Саме тому головною метою практик є формування у студентів вмінь і навичок майбутньої професійної діяльності в системі освіти, оволодіння різноманітними методами і формами її здійснення, опрацювання алгоритмів вирішення конкретних завдань, що виникають у психологічній практиці в школі.
Виконуючи ряд важливих функцій − адаптаційну, розвивальну, навчальну, діагностичну, виховну − практика вимагає від студентів психологічної готовності до професійної діяльності. Психологічна готовність студента до професійної діяльності складається з двох головних структурних складових: психологічної налаштованості та професійної підготовленості [16].
Психологічна налаштованість студента на практичну діяльність визначається наявністю компонентів: пізнавального (розуміння поставлених завдань, оцінка їх значення, знання способів вирішення завдань); процесуального (володіння необхідними уміннями і навичками реалізації завдань, уміння моделювати необхідні ситуації); мотиваційного (потреба успішного виконання завдань практики, інтерес до їх виконання, прагнення досягти успіху); емоційного (почуття відповідальності й обов'язку, прагнення успішного вирішення завдань, мобілізація зусиль, терпимість) [25].
Професійна підготовленість студента визначається: стійким позитивним ставленням та мотивацією професійної діяльності; наявністю професійно важливих рис характеру та здібностей; соціально прийнятними ціннісними і морально-етичними установками; професійно зорієнтованими особливостями сприйняття, уваги, пам’яті, мислення, динамізмом і стійкістю емоційно-вольових процесів [25].
Ефективність проходження студентами практики обумовлюється кількома чинниками: належного керівництва практикою з боку викладачів та методистів; вдалого підбору закладів для проходження практики з добре поставленою роботою і творчим працьовитим персоналом; доброзичливого ставлення колективу закладу до студентів-практикантів, надання їм необхідної методичної допомоги; психологічної готовності студентів [16].
Тривалість робочого часу студентів під час проходження практики регламентується Кодексом законів про працю України і складає, від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень (ст. 51 із змінами, внесеними Законами № 871-12 від 20.03.91, № 3610-12 від 17.11.93, № 263/95 ВР від 05.07.95), від 18 років і старше – не більше 40 годин на тиждень (ст. 50 в редакції Закону № 871-12 від 20.03.91, із змінами, внесеними Законом № 3610-12 від 17.11.93).