Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Психология Бородина И методичка по практике в школе.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
956 Кб
Скачать
☆

2.2. Методичні рекомендації по виконанню індивідуальних завдань на виробничої практики в школі

Індивідуальне завдання виробничої практики в школі може бути віднесене до професійно-орієнтованих завдань професійної підготовки, метою яких є формування професійних умінь, закріплення і поглиблення знань, формування професійного мислення і професійного світогляду студента. Професійно-орієнтовані завдання моделюють ті ситуації, які у майбутньому будуть звичайними робочими ситуаціями. В працях за редакцією Музики О. Л. розроблено такий алгоритм їх вирішення, який був би максимально універсальним та здатним до застосування студентом на практиці. Звичайно, у процесі набуття досвіду професійної діяльності деякі його пункти автоматизуються, згортаються (теорія поетапного формування розумових дій П. Я. Гальперіна і наш досвід використання ПОЗ), але спочатку потрібно їх сформувати [52].

Алгоритм виконання любого індивідуального завдання практики в школі також як і професійно-орієнтованого завдання складається з двох основних частин. Перша – орієнтована на діяльність (ефективність, якість), а друга – на суб'єкта цієї діяльності – студента, який прагне розвинути свої професійні здібності. Рефлексія, самоаналіз мають бути максимально конкретними, детальними до дрібниць. Над завданням кожного студента, який виконує професійно-орієнтоване завдання, є усвідомлення того, що конкретно (які теми, теорії, закономірності тощо) він знає, що конкретно вміє (тренінгові вправи, діагностичні методи, статистичні процедури, складання бібліографи) використання інтернет-джерел тощо), а яких окремих знань чи вмінь у конкретних областях ще потрібно набути.

Професійно-орієнтовані завдання реалізують технологічно-розвивальний підхід в освіті. Передусім, це стосується теоретичних засад, на яких вони вибудувані. Очевидно й те, що кожному психологу необхідні дані про можливості, і, що не менш, а, мабуть, і більш важливо, обмеження використання тієї чи іншої методики. Ці знання мають базуватися на дослідженнях і відомих публікаціях, серед яких перевага надається публікаціям авторів методик, або ж аргументованим, із статистично підтвердженими викладками, публікаціям інших науковців.

Мета такого підходу полягає у тому, щоб кожен випускник психологічного напряму підготовки поглиблено знав принаймні п'ятдесят базових методик і вмів користуватися ними. Цього має вистачити на перший час, щоб достойно, на високому рівні, гідно розпочати свою професійну діяльність. Звісно, життя буде ставити нові завдання, але, на погляд О. Л. Музики, той, хто вже розв'язав п'ятдесят навчальних задач, справиться і з п'ятдесят першою – вже не навчальною, а життєвою, професійною [52]. Виконуючи індивідуальне завдання психодіагностичної практики студент-практикант повинен чітко розуміти мету і завдання своєї діяльності, основні форми її реалізації. Для цього він повинен збудувати алгоритм роботи по виконанню індивідуального завдання (див. таблицю 2.1).

Таблиця 2.1.

Алгоритм роботи над професійно-орієнтованими завданнями з психології (о. Л. Музика, в. В. Горбунова, і. С. Загурська, т. М. Майстренко)

Порядок дій

Критерії оцінювання та спосіб презентації

І. ЕТАП ПЕРВИННОГО АНАЛІЗУ ПРОБЛЕМИ

1.1. Категоріально-термінологічне до визначення проблеми, з якою звернулися до психолога

(уточнення проблеми, її пере формулювання з використанням базових психологічних категорій, понять та термінів)

Діалогічне формулювання проблеми з дотриманням принципу поваги до людини, яка звернулася за психологічною допомогою. Використання базових категорій, понять та

термінів, необхідних для подальшої роботи з проблемою. Доступність пере формульованої проблеми для сприймання людини, що звернулася за допомогою.

Опис роботи з проблемою у формі діалогу.

1.2. Формування реалістичних очікувань у людини, яка звернулася за допомогою, та визначення напрямків практичної

Виокремлення тих моментів у проблемі, які належать та не належать до компетенції психолога. Аргументованість вибору напрямку практичної роботи психолога (психо-діагностична, консультаційна, корекційно-

роботи психолога

розвивальна, просвітницько-профілактична та інші види робіт).

Конкретність очікувань від роботи психолога.

Опис меж компетенції психолога

Напрямок практичної роботи

Обґрунтування

Перелік очікуваних результатів від роботи психолога.

II. ПЛАНОВО-ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

2.1. Аналіз власного досвіду виконання подібних завдань при вивченні навчальних дисциплін та проходженні практик

Повнота переліку навчальних дисциплін, модулів та тем, завдань практик, де виконувалися аналогічні або близькі за змістом завдання.

Дисципліна

Модуль

Тема

Зміст питань

Назва практики

Зміст завдань

2.2. Підбір і аналіз літератури та формулювання припущень про причини виникнення проблеми

Наявність всіх видів джерел (довідкова література, монографії, вузькоспеціалізовані статті). Використання електронних каталогів, Internet - ресурсів. Правильність бібліографічного опису. Зазначення основних тез, ідей з конкретних книг чи статей, що дозволяють глибше зрозуміти проблему. Обґрунтованість припущень щодо причин проблеми.

Бібліографічний опис джерела

Основи ідеї та тези, що стосуються проблеми

Опис припущень щодо причин виникнення проблеми.

Пам'ятайте, що посилання виключно на підручники та конспекти лекцій свідчить про низький фаховий рівень психолога.

2.3. Консультація з фахівцями (в першу чергу це спеціалісти з окремих дотичних до психології галузей (соціологія, психіатрія, педіатрія, дефектологія, правознавство тощо), а також психологи - визнані авторитети в окремих аспектах вашої проблеми)

Аргументоване обґрунтування потреби у консультації фахівця. Визначення фахівців, до яких можна звернутися за консультацією.

Повнота переліку та правильність питань для

консультації.

Фахівець

Обґрунтування необхідності консультації

Перелік питань

Пам'ятайте, що з учителями, шкільними психологами, працівниками установ та іншими поінформованими особами ви можете просто радитися або уточнювати окремі аспекти проблеми.

Консультуватися можна лише з тими, чиї професійні знання апріорі глибші за ваші.

2.4. Складання розгорнутого плану виконання завдання, підбір методів та аналіз ресурсів

Повнота плану, наявність всіх необхідних етапів. Відповідність методів задачам, що стоять перед психологом на кожному з етапів. Перелік необхідних матеріалів.

Етап роботи

Методи та процедури

Необхідні ресурси

2.5. Передбачення проблемних моментів

(нерозуміння клієнтом причин проблеми, орієнтація клієнта на швидкий результат, перекладання на психолога відповідальності за вирішення проблеми, про- вокативна поведінка клієнта (провокація агресії, подвійних стосунків, порушення закону тощо), інші проблемні моменти)

Відповідність виділених проблемних моментів

специфіці завдання.

Глибина аналізу можливих причин проблемних

ситуацій.

Продуманість варіантів уникнення проблемних моментів.

Проблемні моменти

Причини виникнення

Шляхи уникнення

Пам'ятайте, що відсутність літератури (те, що ви її не і знайшли) чи брак часу (те, що ви не змогли його спланувати) не є проблемними моментами, які стосуються індивідуального завдання.

2.6. Підготовка матеріалів, необхідних для виконання завдання (структура первинного інтерв'ю, бланки методик, стимульний матеріал, корекційна програма, програма тренінгу, робочі альбоми для ведучого та учасників

тренінгу, інші матеріали)

Повнота та якість матеріалів, їх відповідність задачам, що стоять перед психологом.

Представлення матеріалів.

III. ЕТАП ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

3.1. Збір емпіричних даних

(діагностичне дослідження, експеримент, біографічне дослідження,

Правильність збору емпіричних даних з використанням обов'язкової методики.

Обґрунтованість вибору додаткової методики (якщо такий вибір був).

психосемантичне дослідження, первинне діагностичне інтерв'ю, інші способи дослідження проблеми)

Якість структурування та презентації зібраних матеріалів.

Обґрунтування вибору додаткової методики (якщо такий був). Текстове, табличне, графічне представлення отриманих даних.

3.2. Аналіз та інтерпретація отриманих даних

Правильність вибору методів якісного (класифікація, опис окремих випадків, схематизація, типологізація тощо) та кількісного аналізу (описові статистики, кореляційний аналіз, методи статистичного висновку, методи багатовимірної статистики). Відповідність емпіричних даних та зроблених висновків. Глибина та повнота аналізу та інтерпретації отриманих даних.

Аналіз та інтерпретація отриманих даних.

3.3. Надання психологічної допомоги (консультативна бесіда, психотерапевтична робота, тренінгові заняття, розвиваюче заняття, навчаючий експеримент, інші ситуації практичної роботи)

Правильність застосування психологічних технік та методик з дотриманням конкретних вимог, обґрунтованих та описаних їх авторами.

Обґрунтованість вибору додаткових технік та методик (якщо такий вибір був).

Дотримання принципів професійної етики.

Обґрунтування вибору додаткової техніки або процедури (якщо такий був).

IV. ЗВІТНО-ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП

4.1. Представлення результатів людині, яка звернулася із запитом (висновок за результатами дослідження, підсумкова

Правильність та обґрунтованість висновків.

Якість оформлення звіту, повідомлення, діагностичного висновку тощо. Узгодження очікувань (пункт 1.2.) і отриманих результатів.

Діалогічне представлення результатів роботи

консультативна бесіда, виступ на батьківських зборах, перед виробничим колективом, інші варіанти представлення результатів)

замовнику чи клієнту з використанням табличних,графічних, відео матеріалів тощо.

Така структура роботи при виконанні індивідуального завдання практики дозоляє, не тільки актуалізувати у студента надбанні знання, відпрацювати вміння професійної діяльності, а й сформувати розуміння виконується у межах професійного мислення й світогляду. Педагогічний компонент проходження виробничої практики в школі включає в себе рішення проблем підвищення ефективності виховання і навчання школяра у сучасних умовах зі застосуванням виявлення стану розвитку дитини. Нові задачі, які постають перед освітньо - виховними закладами, потребують озброєння педагогів та психологів передовими методами та прийомами навчання та виховання, а також опанування ними досягнень педагогічної та психологічної наук у галузі вивчення індивідуальних особливостей дитини. Приклади структури індивідуального завдання виробничої практики в школі, етапів його реалізації розглянуто у наступних таблицях.

Таблиця 2.2.

Планування роботи по виконанню індивідуального завдання виробничої практики в школі

Термін

для ДФН

Термін

для ЗФН

Зміст роботи (завдання)

Зміст консультації з керівником

І

тиждень

І

тиждень

Знайомство з базою практики. Спостереження, формулювання гіпотез, вибір методів, визначення процедури проведення обстеження

Перша консультація з керівником практики

ІІ

тиждень

І

тиждень

Обробка результатів, перевірка первинних гіпотез, дослідження з уточненням первинних результатів дослідження.

Перша консультація з керівником практики

ІІІ- IV

тиждень

ІІ тиждень

Обробка результатів, розробка та надання психологічної допомоги за результатами діагностики, проведення консультації з обстежуваним, розробка матеріалів корекційної, реабілітаційної, профілактичної роботи .

Друга консультація з керівником практики

V-VІ

тиждень

-

Обробка результатів, розробка та надання психологічної допомоги за результатами діагностики, та оцінка іі ефективності, проведення консультації з обстежуваним, знайомство з прогностикою, складання висновків та звіта по практиці

Третя консультація з керівником практики

Термін виробничої практики в школі для студентів денної та заочної форм навчання відрізняється тому, що студент-заочник має досвід практичної роботи, йому не треба адаптуватися до місця своєї роботи, він вже ознайомлений з її нормативною документацією. Тому в обсязі індивідуальних завдань виробничої практики в школі враховано скорочений термін проходження практики студентами заочної форми навчання.

Таблиця 2.3.

Структура індивідуальних завдано виробничої практики в школі

Напрям роботи

ДФН

ЗФН

Форма звіту

Діагностично−консультативна робота за запитом

2 школяра,

2 дитячі групи,

включно з профорієнтаційної проблематики

1 школяр,

1 дитяча група

Аналіз запиту, діагностичні протоколи та їх інтерпретація, протоколи консультацій за схемою професійно−орієнтованного завдання

Корекційно−реабілітаційна

Розробка програми

Матеріали програми

Реалізація програми з оцінкою її ефективності

−

Порівняння первинної та повторної діагностики

Профілактично-просвітницька

Розробка, проведення та аналіз

2 бесід (класної години) з профілактичною тематикою згідно плану роботи школи та з профорієнтаційної проблематики

1 уроку з психології в 9 – 11 класах

Плани-конспекти, самоаналізи їх виконання

Прогностична

Психолого-педагогічний аналіз 1уроку, виховного закладу

Аналіз

При виконанні діагностично-консультативної роботи студент-практикант користується принципами та положеннями Етичного кодексу психолога.

Студент практикант несе відповідальність за психодіагностику, запобігає і не допускає антигуманних наслідків у своїй діяльності. Майбутні психологи «мають утримуватися від будь-яких дій чи заяв, що загрожують недоторканності особи; не мають права використовувати свої знання і становище з метою приниження людської гідності, пригнічування особистості або маніпулювання нею; несуть відповідальність за додержання пріоритету інтересів людини» [21, с. 2].

При виборі, формалізації запиту, роботі з ним в рамках виконання індивідуального завдання студент-практикант повинен також керуватися такими етичними принципами діяльності психолога, як відповідальність, компетентність, захист інтересів клієнта та конфіденційність.

Студент-практикант береться за розв’язання тільки тих завдань, які належують до сфери їхньої компетенції [21]. Також, для здійснення компетентної та кваліфікованої роботи вони «не застосовують методів і процедур, не апробованих центральними органами Товариства психологів України» [21, с. 2]. Для цього при підборі діагностичного інструментарію необхідно звертатися наприклад до Словника-довідника з психодіагностики під редакцією Л. Ф. Бурлачука, намагаючись використати його найбільш сучасне видання.

Студенти спеціальності «психологія» на виробничої практиці в школі «суворо додержуються принципу добровільної участі клієнта в обстеженнях» [21, с. 3].

В роботі за результатами діагностики студент-практикант суворо дотримується пунктів 3.8, 3.9, 3.10 Етичного кодексу психолога. Тобто, сам робить висновок за результатами проведеного обстеження, чітко й однозначно його формулює, так, щоб його можна було правильно зрозуміти і використати отримані дані на користь клієнта. У висновку має міститися лише необхідна і водночас достатня інформація для розв'язання поставленого завдання, результати якої є надійними, з вказівками меж їх застосування, характеру виявлених симптомів – постійних, або тимчасових [21].

Перед студентом–практикантом на виробничої практиці в школі ставиться завдання розробити матеріали, в яких у доступній формі повідомляється обстежуваного про поставлений психологічний діагноз, методи та засоби допомоги.

Ці матеріали психологічного висновку можуть бути представлені за структурою, запропонованою Й. Шванцара та прийнятими в психологічній практиці [4,10,12, 47, 54, 58, 67], що включає:

- опис та аналіз запиту,

- з ким які діагностичні процедури проводилися,

- поведінка випробуваного під час обстеження, його ставлення до ситуації діагностики,

- дані анамнезу (якщо вони необхідні і їх можна зібрати),

- дані по діагностичним методикам, їх зіставлення з поведінкою випробуваного, даними анамнезу,

- основні симптоми, симптомокомплекси, що утворюють психологічний діагноз,

- рекомендації щодо психологічної допомоги обстежуваному і прогноз його розвитку при їх виконанні (оптимістичний) і без їх виконання (песимістичний).

Студент-практикант при написанні опису виконання індивідуального завдання повинен дотримуватися конфіденційності у всьому, що стосується взаємин з клієнтом, його особистого життя [21]. Він зобов'язаний зберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей, отриманих у процесі діагностичної роботи, додержуватись анонімності клієнта (наприклад, кодувати ім'я обстежуваного в звітних матеріалах).

Таблиця 2.4.